Постанова № 38173124, 11.04.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5408/14-п

Провадження № 3/161/1259/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 11 квітня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря : Куденчук О.М.,

о/у в ОВС відділу боротьби з корупцією

УБОЗ УМВС України у Волинській області: Бондара В.І.,

прокурора: Сасюка Л.О.,

особи, відносно якої складено

протокол про адміністративне правопорушення: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, зі спеціальним званням старшого прапорщика внутрішньої служби, проходить службу в державній кримінально-виконавчій службі України, на посаді молодшого інспектора-кінолога відділу режиму і охорони Луцького СІЗО УДПтСУ у Волинській області, код платника податку НОМЕР_1, -

- за ч.2 ст.172-5 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді молодшого інспектора-кінолога відділу режиму і охорони Луцького СІЗО УДПтСУ у Волинській області, про що свідчить наказ (витяг) начальника Луцького СІЗО, «по особовому складу» №49 о/с, від 23.08.2012 року (а.с.34), будучи особою рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, у відповідності до вимог п.«д» ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, ознайомлений з вимогами п.3.1 посадової інструкції молодшого інспектора-кінолога Луцького СІЗО УДПтСУ, затвердженої начальником установи, від 03.01.2013 року, про те, що він має право вимагати від ув'язнених всі законні вимоги та дотримання правил поведінки передбачених нормативно-правовими актами, які регулюють порядок перебування ув'язнених в СІЗО, а також з іншими вимогами які випливають з порядку утримання (а.с.35).

Однак, усупереч вказаним вимогам, та наказу Міністерства юстиції України № 460/5, від 18.03.2013 року «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», а саме п.4.5 правил поведінки в СІЗО ув'язнених і засуджених, які забороняють передавати, а також користуватись, зберігати при собі радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (мобільні телефони та зарядні пристрої до них, сім-карти, скетч-карти поповнення рахунку мобільного зв'язку, тощо), друкарські машинки і.т.д., ОСОБА_2 використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, 13.02.2014 року, під час розмови із гр. ОСОБА_3, погодився на його пропозицію, передати на територію Луцького СІЗО, для одного із засуджених, а саме ОСОБА_4 мобільний телефон, марки «Самсунг», із зарядним пристроєм до нього та сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», за що ОСОБА_3 обіцяв у якості дарунка, безкоштовний обід у барі «Арарат», що у м. Луцьку.

Того ж дня, ОСОБА_2, всупереч обмежень щодо одержання дарунків (пожертв), що передбачені п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відвідав вказаний розважальний заклад, де замовив собі вечерю, за яку ОСОБА_3, заплатив грошові кошти, у сумі 120 грн..

В подальшому, а саме 14.02.2014 року, ОСОБА_2, під час виконання своїх службових обов'язків, перебуваючи на території Луцького СІЗО, виконуючи обіцянку дану напередодні ОСОБА_3, при виведенні засудженого ОСОБА_4 із камери №77, передав останньому мобільний телефон, марки «Самсунг», із зарядним пристроєм до нього, та сім-карту оператора мобільного зв'язку «МТС».

Через деякий час, а саме 20.02.2014 року, ОСОБА_2, в ході чергової розмови з ОСОБА_3, погодився на пропозицію останнього, передати для засудженого ОСОБА_5, який знаходиться на території Луцького СІЗО, мобільний телефон, марки «Самсунг» із зарядним пристроєм до нього, та сім-карту оператора мобільного зв'язку «МТС», за що отримав від ОСОБА_3 у якості дарунка, грошові кошти у сумі 700 грн..

Так, в кінці лютого місяця 2014 року, ОСОБА_2, під час виконання своїх службових обов'язків, перебуваючи на території Луцького СІЗО, виконуючи обіцянку дану ОСОБА_3, при виведенні засудженого ОСОБА_5 із камери №61, передав останньому мобільний телефон, марки «Самсунг», із зарядним пристроєм до нього, та сім-карту оператора мобільного зв'язку «МТС».

Відповідно до наказу (витягу) «По особовому складу» № 20 о/с, від 03.03.2014 року, ОСОБА_2, відсторонений від виконання своїх службових обов'язків (а.с.36).

В судовому засіданні, ОСОБА_2, винність в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.172-5 КУпАП, визнав повністю, суду підтвердив, що при вказаних у протоколі обставинах та строки, всупереч посадовій інструкції, правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, з метою отримання вигоди, під час виконання своїх службових обов'язків, передав засудженим, що знаходились на території Луцького СІЗО, мобільні телефони, із зарядними пристроями до них та сім-картами оператора мобільного зв'язку, за що отримав від ОСОБА_3 у якості дарунків, безкоштовний обід у барі «Арарат» та грошові кошти у сумі 700 грн.. У вчиненому, щиро розкаявся та просив суд, суворо не карати.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_2, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-5 КУпАП, стверджується у відповідності до вимог ст.251 КУпАП, належними та допустимими по справі доказами, а саме: протоколом №9, від 27.03.2014 року, про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (а.с.8); письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.8); ОСОБА_3 (а.с.11); рапортами працівників Луцького СІЗО (а.с.16-21); протоколами вилучення, від 28.02.2014 року (а.с.22-23); письмовими поясненнями ОСОБА_6 (а.с.24); ОСОБА_7 (а.с.26); рапортами працівників Луцького СІЗО (а.с.27-28); протоколом вилучення, від 14.03.2014 року (а.с.30); рапортом працівника Луцького СІЗО (а.с.31); іншими зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши пояснення ОСОБА_2, заслухавши міркування прокурора про те, що ОСОБА_2 слід притягнути до відповідальності за ч.2 ст.172-5 КУпАП, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив дії направлені на порушення встановленої законом заборони одержання дарунка (пожертви), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-5 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

До обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2, суд відносить щире каяття, обставин, які обтяжують відповідальність, суд по справі не вбачає.

Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, який має постійне місце проживання, щиро розкаявся, за час проходження служби до дисциплінарної відповідальності не притягувався, зарекомендував себе виключно з позитивного боку, неодноразово заохочувався, утримує малолітню дитину, про що свідчить довідка про сплату аліментів, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому, з огляду на наведене, вважаю, що на ОСОБА_2, слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з конфіскацією дарунків, що буде відповідно до ст.23 КУпАП, достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі ч.2 ст.172-5; ст.ст.4, 6, 8, 26 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», керуючись ст.ст. 283; 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-5 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з конфіскацією дарунків, а саме грошових коштів у загальній сумі 820 (вісімсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), банк - ГУДКСУ у Волинської області, код банку - 803014, номер рахунку - 31214206700002, одержувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, ідентифікаційний код одержувача - 38009628.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги, внесення подання прокурором до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Голочуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Луцького міськрайонного суду М.С. Квятковський