Вирок № 38172052, 07.04.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/11239/13-к

Провадження №1-кп/639/70/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарях судового засідання - Машурі А.І., Брежневі А.С.,

з участю: прокурора - Сагуна М.О.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12013220500001791 від 05 липня 2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, який має двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_8) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_9), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого:

- 11.11.2002 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186, ст.70 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 09.07.2003 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.313, ст.72, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.96 КК України застосовано примусове лікування від наркоманії, звільнений постановою Первомайського районного суду Харківської області від 16.09.2004 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання 8 місяців 10 днів;

- 08.08.2006 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.199, ст.ст.70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 05.10.2011 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ст.395 КК України, звільненого від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію»;

- 06.08.2013 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2013 року близько 20 год. 00 хв., у ході проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, маючи прямий умисел на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, збув за 100 гривень ОСОБА_5 медичний шприц ємністю 2 мл. із прозорою речовиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №1246 від 25.07.2013 року містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований», маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,1193 грама.

Крім того, 25 липня 2013 року у період часу з 21 год. 00 хв. по 22 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_4, маючий прямий умисел на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, збув за 100 гривень ОСОБА_5 медичний шприц ємністю 2 мл. із прозорою речовиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №1256 від 26.07.2013 року містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - «опій ацетильований», маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0398 грама.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому злочині не визнав та пояснив, що 23.07.2013 року приблизно о 14 год. 00 хв. він знаходився за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, разом із цивільною дружиною ОСОБА_6 В цей день до них додому прийшли знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які принесли із собою близько 1 кг. макового насіння, розчинник та шприци. Після цього, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 із принесених інгредієнтів приготували наркотичну речовину «опій». Участі у приготуванні наркотичного засобу ОСОБА_2 особисто не приймав, оскільки про технологію приготування знає лише в загальних рисах та сам жодного разу «опій» не готував. Після того, як ОСОБА_7 та ОСОБА_8 все приготували, вони залишили на кухні шприц з речовиною 2 мл. та пішли. З пояснень обвинуваченого, в цей день він хворів та взагалі із дому нікуди не відлучався, цього дня він нікому наркотичних засобів не збував та не отримував ні від кого грошових коштів за їх збут.

Крім того, 25.07.2013 року приблизно о 16 год. 00 хв. до нього додому за вищевказаною адресою, де він знаходився разом із ОСОБА_6, повторно прийшов ОСОБА_7, в якого з собою було близько 1 кг. макового насіння, розчинник та шприци, пізніше до них також прийшов ОСОБА_8 Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знову приготували приблизно 8 мл. наркотичної речовини «опій», після чого вони її вжили по 2 мл. кожний. Після цього, вони всі разом знаходились у квартирі, розмовляли та пили пиво, приблизно о 21 год. 00 хв. він разом із ОСОБА_7 пішли додому до останнього, з метою забрати спортивну майстерку його цивільної дружини. ОСОБА_8 в цей час залишився у нього вдома з ОСОБА_6 Близько 21 год. 30 хв. вони підійшли до будинку АДРЕСА_4, де проживає ОСОБА_7 В момент, коли останній повертав йому спортивну кофту, він також дав обвинуваченому грошові кошти 20 гривен однією купюрою, як пояснив ОСОБА_7, для придбання сигарет, після чого вони розійшлись.

З показань обвинуваченого, через декілька хвилин, проходячи по території дитячого садка, до нього підійшли два раніше не знайомих чоловіка, які представились співробітниками СБНОН та вказали, що йому необхідно проїхати разом з ними до райвідділу міліції. З вказаними співробітниками понятих не було, тобто, фактично його затримання проведено без їх участі. Далі співробітники міліції відвезли його до приміщення Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, де в присутності двох понятих, в ході огляду його особистих речей, було вилучено грошову купюру номіналом 20 грн. та відібрано змиви з долонь рук.

Обвинувачений зазначив, що він не здійснював та не здійснює збут наркотичних засобів, пред'явлення йому обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України є провокацією зі сторони співробітників міліції, які через його знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обманним шляхом вручили йому грошову купюру 20 грн., яка в подальшому була вилучена ніби-то як отримана ним за реалізацію наркотичних засобів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший слідчий ОСОБА_21 пояснив, що в липні 2013 року до слідчого відділу надійшов рапорт в.о. начальника СБНОН Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_13, в якому було зазначено про те, що двома громадянами на території міста Харкова здійснюється незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів. На підставі клопотань слідчого прокурором Жовтневого району м.Харкова Лесенко О.С. винесені постанови, на підставі яких 23.07.2013 року та 25.07.2013 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - контроль за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки. Зі слів слідчого, він особисто не приймав участь під час проведення оперативних заходів в зазначені дні, однак 25.07.2013 року ним у присутності двох понятих було складено протокол затримання ОСОБА_2 Під час затримання обвинуваченого було проведено його особистий обшук та обшук його речей, в результаті якого було вилучено грошову купюру 20 гривень. Слідчий пояснив, що до обвинуваченого ОСОБА_2 недозволені заходи фізичного чи психічного впливу не застосовувались, протокол затримання від 25.07.2013 року обвинувачений підписав добровільно, в протоколі було зазначено про вилучення у нього грошової купюри 20 гривень, з чим обвинувачений погоджувався та цей факт не заперечував.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_13 пояснив, що у липні 2013 року він працював на посаді в.о. начальника СБНОН Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. На початку липня 2013 року була отримана оперативна інформація, що гр.ОСОБА_2 займається збутом особливо небезпечної наркотичної речовини на території м.Харкова, після чого була відкрита оперативно-розшукова справа категорії «Захист», в ході реалізації якої 23.07.2013 року було проведено оперативну закупку. Під час проведення оперативної закупки, на перехресті вул.1-ої Кінної Армії та вул.Жовтневої Революції у м.Харкові, у присутності двох понятих, якими були чоловік та жінка, було проведено огляд закупної особи під вигаданими даними ОСОБА_5, після того як у нього ніяких предметів виявлено не було, йому вручили грошову купюру 100 гривень на придбання наркотичного засобу - «опій ацетильований». Після цього «закупний» пішов за місцем проживання ОСОБА_2 та приблизно через 20-30 хвилин ОСОБА_5 повернувся, пояснив, що він передав гроші та сказав, що необхідно зачекати приблизно півтори години доки обвинувачений приготує наркотичний засіб. Через деякий час закупний пішов та повернувся до місця, де перебували співробітники міліції разом із понятими, після чого видав шприц з речовиною коричневого кольору. З пояснень ОСОБА_5 було встановлено, що він придбав зазначену речовину у ОСОБА_2 за місцем проживання останнього. Оперативний співробітник також пояснив, що 23.07.2014 року оперативна закупка була проведена із втратою грошових коштів та без затримання особи. З показань свідка ОСОБА_13, за час, який минув з моменту уходу ОСОБА_5 до місця проживання ОСОБА_2, до моменту його повернення, останній не мав можливості, щоб встигнути сходити до себе додому.

Також свідок ОСОБА_13 зазначив, що 25.07.2013 року на підставі постанови прокурора та відповідного доручення слідчого ним та іншими співробітниками СБНОН було проведено оперативну закупку наркотичної речовини у ОСОБА_2 В цей день неподалік будинку, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Кривомазова, у присутності двох чоловіків, які були понятими, було проведено огляд закупного ОСОБА_5 та йому було вручено 100 гривень різними купюрами на придбання наркотичного засобу. Після цього, закупний пішов до місця проживання обвинуваченого, приблизно через 30 хвилин повернувся та пояснив, що він передав гроші ОСОБА_2, однак деякий час необхідно зачекати доки останній приготує наркотичну речовину. Приблизно через півтори години ОСОБА_5 пішов на зустріч з ОСОБА_2, повернувшись до місця, де вони знаходились, видав медичний шприц із наркотичною речовиною та пояснив, що ОСОБА_2 зараз знаходиться неподалік та вказав напрямок, куди пішов останній. Після цього було складено відповідний протокол добровільної видачі, в якому розписались всі учасники. Протягом 15 хвилин після складення протоколу, на території дитячого садка, що розташований між вул. Кривомазова та вул. Ак.Богомольця, неподалік від місця їх знаходження, ним та іншим співробітником міліції у присутності двох понятих був затриманий ОСОБА_2 На місці затримання огляд обвинуваченого не проводився, ОСОБА_2 посадили в автомобіль, у якому також їхали двоє понятих, після чого його відвезли до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. У приміщенні райвідділу міліції слідчим було складено протокол затримання ОСОБА_2, проведено його особистий огляд та огляд його речей, під час якого було вилучено купюру 20 гривень. З пояснень свідка, 25.07.2013 року у обвинуваченого було вилучено лише 20 гривень, а не всі купюри на загальну суму 100 гривень (5 купюр по 20 гривень), оскільки між моментом передачі «закупним» ОСОБА_5 грошових коштів ОСОБА_2, та моментом його затримання, минуло більше ніж півтори години, у зв'язку з чим останній міг витратити чи сховати інші грошові купюри. Також свідок ОСОБА_13 пояснив, що закупний ОСОБА_5 в цей день до райвідділу міліції в його автомобілі не повертався, на скільки йому відомо, в автомобілі іншого співробітника міліції він також не їхав, оскільки у цьому не було потреби.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили, що 23 липня 2013 року близько 18 години вони разом прогулювались в районі «Гольбергівської» церкви, на перехресті вул.1-ої Кінної Армії та вул.Жовтневої революції у м.Харкові, навпроти кафе «Домик» до них підійшли 3 співробітники міліції та запросили їх бути понятим при здійсненні оперативної закупівлі наркотичних засобів, на що вони добровільно погодились. Поблизу автомобіля, який стояв за вказаною адресою, співробітниками міліції в їх присутності було проведено огляд особи, як їм пояснили закупного під вигаданими даними ОСОБА_5, на наявність у нього сторонніх предметів. При огляді жодних речей чи предметів у «закупного» вилученого не було, після чого зазначеній особі було пред'явлено грошову купюру номіналом 100 гривень, з якої

попередньо було зроблено ксерокопію. Пізніше ОСОБА_5 пішов у невідомому напрямку. Приблизно через 15-20 хвилин «закупний» повернувся та пояснив, що наркотична речовина буде готова приблизно через годину, після чого він залишився разом із співробітниками міліції та понятими.

Після цього, ОСОБА_5 повторно пішов у невідомому напрямку, повернувшись до місця їх перебування, видав співробітникам міліції медичний шприц з невідомою речовиною коричневого кольору та пояснив, що це наркотична речовина, яку він придбав у гр.ОСОБА_2 Після цього, співробітниками міліції було запаковано вказаний медичний шприц та в їх присутності складено відповідний протокол. Свідки зазначили, що місце, де відбувалась зустріч ОСОБА_5 з ОСОБА_2, вони не знають, момент передання грошей обвинуваченому, а також момент отримання закупним від ОСОБА_2 наркотичного засобу також не бачили, оскільки весь цей час знаходились поблизу автомобіля з співробітниками міліції та чекали там на повернення ОСОБА_5

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 пояснили, що 25 липня 2013 року приблизно о 18:30 - 19:00 год. вони приймали участь при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів. В їх присутності було проведено огляд закупної особи ОСОБА_5, в ході якого жодних сторонніх речей чи грошей у нього виявлено не було, після цього «закупному» було вручено грошові кошти у сумі 100 гривень (5 купюр номіналом по 20 гривень), як він пояснив для придбання наркотичної речовини «опія». Вказані купюри попередньо були оброблені люмінесцентним препаратом, які в променях ультрафіолетової лампи світились світло-жовтим кольором. Пізніше закупний пішов у невідомому напрямку, приблизно через годину чи півтори години повернувся та видав медичний шприц ємністю 2 мл., який був наполовину заповнений речовиною темно-коричневого кольору. З пояснень закупного було встановлено, що за вручені кошти він придбав наркотичний засіб у гр.ОСОБА_2, про що складено відповідний протокол.

Під час допиту у суді свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні зазначив, що «закупний» повертався до місця, де вони знаходились та пояснив, що деякий час необхідно зачекати. При цьому, свідок ОСОБА_17 про зазначені обставини під час допиту у суді нічого не зазначав.

Після проведення добровільної видачі наркотичної речовини ОСОБА_5, приблизно через 10-20 хвилин працівниками міліції було затримано особу, яка представилась як ОСОБА_2, далі поняті разом із затриманим та співробітниками міліції в одному автомобілі проїхали до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, де у приміщенні райвідділу слідчим було проведено огляд ОСОБА_2 Під час огляду у ОСОБА_2 було вилучено купюру 20 гривень, на його руках при світлі ультрафіолетової лампи було характерне свічіння жовтого кольору, з рук обвинуваченого зроблено змиви, які були опечатані та скріплені біркою. Передачі грошових коштів чи наркотичних засобів свідки особисто не бачили. З показань свідків, до моменту огляду обвинуваченого у приміщенні райвідділу міліції, вони весь час знаходились поряд із ним, особисті речі ОСОБА_2 перебували поряд із ним, жодних речей чи предметів ніхто йому не «підкидав», що також не заперечується і самим обвинуваченим по справі.

За заявою свідка та клопотанням прокурора судом в якості свідка був допитаний ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (анкетні дані змінені), з дотриманням вимог щодо допиту такого свідка, передбачених ст.336, п.9 ст.352 КПК України, ч.10 ст.9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» №2135-XII від 18.02.1992 року, ст.ст.7, 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть учать у кримінальному судочинстві» №3782-XII від 23.12.1993 року, з метою забезпечення безпеки свідка, який приймає участь у кримінальному провадженні (судова справа а.с.150, 153).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_2, оскільки раніше разом з ним вони декілька разів вживали наркотичні засоби, при цьому йому було відомо, що останній також займається збутом наркотичних речовин. В середині липня свідок ОСОБА_5 добровільно дав свою згоду співробітникам міліції на проведення оперативної закупки наркотичної речовини «опій ацетильований» у ОСОБА_2

В середині липня 2013 року ввечері (точно дату та час не пам'ятає, приблизно о 18 годині) він зустрівся із 3-ма співробітниками міліції неподалік від Гольберговської церкви (в районі вул.1-ої Кінної Армії у м.Харкові), після чого було проведено його огляд на предмет наявності сторонніх речей, що проводився поблизу автомобіля співробітників міліції, а потім йому

видали помічену грошову купюру номіналом 100 гривень, про що було складено протокол в присутності двох понятих, якими були чоловік та жінка середніх років. Потім ОСОБА_5, попередньо домовившись у телефонній розмові про зустріч з обвинуваченим, направився за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: вул.Володимирівська в м.Харкові (останній будинок по вулиці, номер будинку свідок не знає, однак пам'ятає, що це 2-ох поверховий багатоквартирний будинок, квартира знаходиться на другому поверсі, двері на ліво), де зустрів ОСОБА_2 та передав йому зазначену грошову купюру. Обвинувачений сказав ОСОБА_5, щоб останній повернувся до нього через годину та забрав наркотичну речовину. З показань свідка, після цього він сходив до себе додому (пізніше під час допиту свідок вказав, що деякий час можливо просто гуляв по вулиці, оскільки точно цього не пам'ятає) та повернувся до машини, де знаходились співробітники міліції та поняті. Приблизно через годину він прийшов додому до ОСОБА_2 та останній передав йому медичний шприц ємністю 2 мл., який на половину був наповнений речовиною коричневого кольору. Після цього ОСОБА_5 направився в район «Гольбергівської» церкви до співробітників міліції та добровільно видав придбаний у ОСОБА_2 медичний шприц з наркотичною речовиною, який був належним чином опечатаний та упакований, про що було складено відповідний протокол.

З показань свідка ОСОБА_5, через декілька днів ввечері (точний час свідок не пам'ятає, однак пам'ятає, що вже темніло), він знову зустрівся поблизу багатоповерхового будинку в районі вул.Кривомазова в м.Харкові зі співробітниками міліції, які в присутності двох понятих видали йому грошові купюри номіналом по 20 гривень на загальну суму 100 гривень. На початку допиту у суді свідок зазначив, що понятими були 2 особи - чоловік та дівчина, а потім під час допиту уточнив свої показання, вказавши що ними були два чоловіка середніх років.

Після цього ОСОБА_5, попередньо зателефонувавши ОСОБА_2, зустрівся з ним на вул. Кривомазова у м. Харкові, неподалік від місця проживання «закупного» та передав останньому грошові кошти, які були раніше видані співробітниками міліції. Приблизно через годину ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знову зустрілись біля будинку, розташованому по вул.Кривомазова в м.Харкові, де ОСОБА_2 передав ОСОБА_5 медичний шприц з наркотичною речовиною коричневого кольору. Після цього ОСОБА_5 зайшов за будинок та у присутності двох понятих добровільно видав співробітникам міліції придбану у ОСОБА_2 наркотичну речовину, про що було складено відповідний протокол. З показань свідка ОСОБА_5, після цього він разом із співробітником міліції на автомобілі направився до районного відділу, де надав свої пояснення щодо обставин придбання наркотичної речовини.

З показань свідка він точно не пам'ятає чи обмінювався цього дня вони з ОСОБА_2 якимись речами. Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що під час досудового слідства ОСОБА_2 приходив за місцем його мешкання, декілька разів телефонував йому та погрожував фізичною розправою за те, що він свідчить проти нього у справі про незаконний збут наркотичних засобів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_2 він знає з липня 2013 року та знаходяться з ним в товариських відносинах. Ввечері 25.07.2013 року свідку зателефонував ОСОБА_8 та під час зустрічі з ним на зупинці по вул.Валер'янівській в м.Харкові, останній передав йому темний пакет, в якому знаходились макові зерна та розчинник, після чого ОСОБА_7 пішов додому до ОСОБА_2 З показань свідка цього дня вдома у ОСОБА_2 перебував він, обвинувачений та його цивільна дружина ОСОБА_6

Пізніше за вказаною адресою також прийшов ОСОБА_8, який почав готувати наркотичний засіб «опій», після чого вони всі вжили по 2 мл. кожний. Пізніше ОСОБА_8 із ОСОБА_6 залишились вдома, а свідок ОСОБА_7 разом з ОСОБА_2 вийшли із квартири та пішли в сторону місця його проживання за адресою: АДРЕСА_4, з метою обмінятись спортивними кофтами. Свідок зазначив, що він передав ОСОБА_2 20 гривень, які раніше він отримав від ОСОБА_8, при цьому ОСОБА_7 пояснив, що грошові кошти обвинуваченому він передав на прохання ОСОБА_8 З показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що зазначені кошти ОСОБА_8 просив передати ОСОБА_2 ніби - то для придбання сигарет, за умови, щоб обвинувачений не знав, що саме ОСОБА_8 передав вказані гроші.

Свідок ОСОБА_7 також пояснив, що на початку липня 2013 року він попереджав ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_8 намагається його «підставити» співробітникам міліції та попереджав обвинуваченого, щоб він ні від кого не брав ніяких речей чи грошей. При цьому

свідок на питання суду не зміг пояснити, чому саме він, підозрюючи ОСОБА_8 в тому, що останній співпрацює із міліцією та намагається «підставити» ОСОБА_2, взяв у вказаної особи 20 гривень та вподальшому передав обвинуваченому зазначені кошти нібито для придбання сигарет.

Крім того з показань ОСОБА_7 встановлено, що після його затримання по іншій кримінальній справі, вони з ОСОБА_2 декілька днів знаходились в Харківському слідчому ізоляторі в одній камері, однак ніяких обставин по даній справі вони не обговорювали, оскільки ОСОБА_2 підозрював саме його (ОСОБА_7) у співпраці з міліцією та вважав, що саме він його «підставив».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_2 раніше йому знайомий та він знає, що останній проживає разом з цивільною дружиною ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2. Квартира, де проживають вказані особи розташована в двоповерховому будинку на 2 поверсі, зі сходів на ліво. На питання щодо можливого збуту ОСОБА_2 наркотичних засобів свідок зазначив, що він таких обставин не пам'ятає та йому про це невідомо, щодо подій 23 та 25 липня 2013 року, а також на питання щодо можливого виготовлення та вживання наркотичних засобів, в тому числі і разом з ОСОБА_2, свідок в силу статті 63 Конституції України відмовився давати показання у відношенні себе.

Окрім пояснень вищезазначених свідків судом були досліджені письмові докази по справі, якими також підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину за ч.2 ст.307 КК України.

По епізоду від 23.07.2013 року.

Постановою прокурора Жовтневого району м.Харкова від 22.07.2013 року, прийнятою у відповідності до вимог ст.ст.246, 251, 252, 271, 273 КК України, якою доручено слідчому ОСОБА_21 проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичної речовини у гр. ОСОБА_2, без затримання останнього, без відкритого фіксування її результатів та втратою грошових коштів (судова справа, а.с.146-147).

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду покупця від 23 липня 2013 року, згідно якого у період часу з 18:00 год. до 18:10 год. проведено огляд ОСОБА_5, який при собі грошей та цінностей не мав, йому були вручені грошові кошти в сумі 100 грн. для проведення оперативної закупки «опія ацетильованого» (к/п а.с.24-25).

Як вбачається із протоколу добровільної видачі від 23 липня 2013 року, у період з 20:00 по 20:10 год. за адресою: м.Харків, перехрестя вул. 1-ої Кінної Армії та вул. Жовтневої Революції, «закупний» ОСОБА_5 добровільно видав медичний шприц ємністю 2 мл. з невідомою речовиною темно коричневого кольору у кількості 1 мл. (к/п а.с.26).

За змістом протоколу про проведення оперативної закупки від 23.07.2013 року, в ході проведення негласної слідчої дії ОСОБА_5 придбав у гр.ОСОБА_2 один медичний шприц з рідиною коричневого кольору в кількості 1 мл. за 100 грн. (к/п а.с.27-28).

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №1246 від 25.07.2013 року надана на дослідження рідина містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - «опій ацетильований», маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,1193 грама (к/п а.с.31-32).

По епізоду від 25.07.2013 року.

Постановою прокурора Жовтневого району м.Харкова від 25.07.2013 року, прийнятою у відповідності до вимог ст.ст.246, 251, 252, 271, 273 КК України, якою надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичної речовини «опій ацетильований» та припинення злочину, з відкритим фіксуванням результатів та з затриманням особи (к/п а.с.22-23, 40-41).

Як вбачається із протоколу огляду покупця від 25 липня 2013 року, у період часу з 19:40 год. до 19:45 год. було проведено огляд ОСОБА_5, який під час огляду при собі грошей та цінностей не має, після чого йому були вручені грошові кошти в сумі 100 грн. (5 купюр по 20 гривень), для проведення оперативної закупки «опія ацительованого», які попередньо були помічені люмінесцентним препаратом «Промінь» (к/п а.с.42-43).

Фактичними даними, відображеними в протоколі добровільної видачі від 25 липня 2013 року, відповідно до якого у період з 21:30 по 21:40 год. за адресою: АДРЕСА_4, закупна особа ОСОБА_5 добровільно видав медичний шприц ємністю 2 мл. з невідомою речовиною коричневого кольору у кількості 1 мл. (к/п а.с.44).

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №1256 від 26.07.2013 року надана на дослідження рідина містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,0398 грама (к/п а.с.52-53).

Із протоколуом затримання від 25.07.2013 року, складеного в приміщенні Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, встановлено, що на підставі ч.3 ст.208 КПК України, у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18, о 23 год. 00 хв. було проведено затримання ОСОБА_2, під час обшуку якого було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 20 гривень (серії КЛ 9639566). Зауважень і доповнень від учасників огляду не надійшло, з пояснень ОСОБА_2 «затримання проведено законно, заходів фізичного та психічного впливу з боку працівників міліції не застосовувались», що підтверджується його особистим підписом у протоколі затримання (к/п а.с.45-49).

Вилучена у ОСОБА_2 купюра відповідає за серією та номеру купюрі 20 гривень, яка 25.07.2013 року була вручена ОСОБА_5, відповідно до протоколу огляду покупця від 25 липня 2013 року (к/п а.с.42, 43).

Висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №123 від 19.08.2013 року підтверджується, що виявлена на поверхні грошової купюри номіналом 20 гривень, на поверхні ватних тампонів зі змивами з долоней рук гр.ОСОБА_2, і на ватному тампоні, представленого у якості зразка помітки грошової купюри, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесціює жовто-зеленим кольором. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні грошової купюри номіналом 20 гривень та на поверхні ватних тампонів зі змивами з долоней рук гр.ОСОБА_2 має спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною, яка представлена у якості зразка помітки грошових купюр на поверхні ватного тампону (к/п а.с.112-114).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Доводи обвинуваченого про те, що він не вчиняв даного злочину також перевірено судом, однак суд розцінює їх як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути відповідальності.

Під час допиту на стадії досудового розслідування в якості підозрюваного ОСОБА_2 надавав показання, що 23.07.2013 року після вживання наркотичних засобів, він разом із ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 всі разом пішли гуляти в район заводу ім.Шевченка, однак під час допиту у суді обвинувачений зазначив, що в цей день взагалі нікуди не виходив оскільки хворів. З приводу подій 25 липня 2013 року на досудовому розслідуванні ОСОБА_2 зазначав, що в цей день після вживання наркотичних засобів він разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 втрьох вийшли із квартири свого проживання, однак під час допиту у суді вказав, що ОСОБА_8 залишився у нього вдома, а на вул. Кривомазова він йшов лише з ОСОБА_7 Також у показаннях, наданих на стадії досудового розслідування ОСОБА_2 зазначав, що 23 та 25 липня 2013 року він разом із ОСОБА_7 займались приготуванням наркотичних засобів, а у суді обвинувачений пояснював, що технологію приготування «опію» знає лише теоретично, самостійного взагалі ніколи не виготовляв (к/п а.с.98-100).

Також суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_7 З показань цього свідка встановлено, що вони разом з обвинуваченим в якості слідчо-заарештованих перебували в одній камері місця попереднього ув'язнення в Харківському слідчому ізоляторі, у зв'язку з чим фактично мали можливість погодити показання, які мають надавати суду з метою підтвердження невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.

Враховуючи викладені обставини, суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7 вважає їх такими, що носять неправдивий та недостовірний характер, у зв'язку з чим вказані показання, в порядку вимог ст.ст.94, 96 КПК України, розцінюються судом як такі, що не можуть достовірно підтверджувати доводи підсудного про непричетність до скоєного злочину.

При цьому, судом визнаються достовірними показання свідка о/у СБНОН ОСОБА_13, закупної особи ОСОБА_5, який під час допиту у суді підтвердив, що саме ОСОБА_2 збував

йому наркотичні засоби, а також понятих ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, якими фактично підтверджено обставини подій 23 та 25 липня 2013 року, оскільки показання зазначених осіб узгоджуються між собою та з наявними у матеріалах кримінального провадження іншими письмовими доказами.

Окремі неточності в показаннях свідка ОСОБА_5 щодо можливості (чи неможливості) його приходу до себе додому 23.07.2013 року, після передання грошових коштів ОСОБА_2 та до моменту повернення до місця, де знаходились співробітники міліції разом із понятими, суд не визнає як такі, що свідчать про їх недостовірний характер, оскільки під час допиту свідок також зазначав, що можливо в цей час він просто гуляв по вулиці та не ходив додому, цього він точно не пам'ятає. З урахуванням наведеного, пояснення о/у СБНОН ОСОБА_13 щодо неможливості «закупного» ОСОБА_5 в цей час сходити додому, також не спростовують встановлених судом обставин.

Щодо неточностей у показаннях свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 суд зазначає наступне. Під час допиту у судовому засіданні, яке проводилось 17.03.2014 року свідки надавали показання, що після вручення грошових коштів «закупному» наркотичний засіб він видав через декілька годин після цього. Про той факт, що закупний 23.07.2013 року повертався до місця їх знаходження під час першого допиту вони нічого не зазначили, оскільки учасники судового провадження з приводу вказаних обставин не задавали питання. З показань свідків встановлено, що на прохання працівників міліції в цей день вони також приймали участь в якості понятих при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_20, яка проводилась пізніше, про що вони надавали відповідні показання під час досудового розслідування (к/п а.с.65-74). З показань свідків, до подій 23.07.2013 року раніше вони жодного разу не були понятими, про що вони зазначали під час допиту у суді 17.03.2014 року. З обвинуваченим ОСОБА_2 вони раніше знайомі не були, неприязних відносин між ними не має, у зв'яку з чим жодних підстав оговорювати вказану особу у них не має підстав.

Суд враховує, що вимогами КПК України не визначено обмежень чи заборони на неодноразову участь понятих по різним кримінальним провадження, під час здійснення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування.

Окремі розбіжності у показаннях свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 щодо часу, який пройшов з моменту вручення «закупному» грошових коштів, його повернення до місця, де знаходились співробітники міліції та поняті, а також обставин затримання ОСОБА_2 співробітниками СБНОН, на думку суду, пов'язані з давністю подій і особливістю суб'єктивного сприйняття певних подій кожною людиною. Показання зазначених свідків не містять суттєвих відмінностей між собою, у зв'язку з чим визнаються судом як достовірні.

Щодо обставин затримання ОСОБА_2 суд зазначає, що сам обвинувачений під час допиту у суді підтвердив, що до нього заходів фізичного примусу співробітники міліції не застосовували, протокол затримання в порядку ст.208 КПК України він підписав добровільно, жодних речей чи предметів під час його затримання співробітники міліції йому не «підкидали».

Крім того, за клопотанням обвинуваченого ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 05.03.2014 року призначалось проведення перевірки фактів надання свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 із власних корисних спонукань завідомо неправдивих показань по даній справі.

Відповідно до постанови від 25.03.2014 року кримінальне провадження №12014220500000491 від 13.03.2014 року закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, з посиланням на відсутність в діях ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.384 КК України та не встановленням в їх діях наявності прямого умислу щодо надання завідомо неправдивих показань відносно ОСОБА_2

Суд зазначає, що окремі неточності у показаннях зазначених осіб не впливають на встановлені судом обставини, оскільки свідками ОСОБА_5, понятими ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а також о/у СБНОН ОСОБА_13 підтверджено події, які відбувались 23 та 25 липня 2013 року, що пов'язані із незаконним збутом ОСОБА_2 наркотичних засобів.

З приводу неодноразово заявлених обвинуваченим ОСОБА_2 клопотань про призначення судово-дактилоскопічних експертиз відбитків пальців рук на медичних шприцах, які є

речовими доказами по кримінальному провадженню, та з'ясування кому саме вказані відбитки належать, суд виходить із наступних обставин.

З показань допитаного у судовому засіданні у якості свідка старшого слідчого ОСОБА_21 встановлено, що під час досудового розслідування ним було прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судово-дактилоскопічної експертизи речових доказів. Слідчий пояснив, що оскільки вилучені медичні шприци ємністю 2 мл. мали малу поверхню відображення слідів пальців рук, придатних для ідентифікації особи, виконання експертизи визнано неможливим, про що йому було усно пояснено експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області. Крім того, вказані медичні шприци знаходились у руках ОСОБА_5, після цього з ними проводились судово-хімічні експертизи, а потім проводився огляд предметів, під час якого пакети зі шприцами були розпечатані, тому на вказаних шприцах можуть бути наявні відбитки слідів пальців його рук, а також інших сторонніх осіб. Слідчий пояснив, що оскільки клопотання про проведення судово-дактилоскопічної експертизи було заявлено лише під час завершення досудового розслідування, після проведення численних слідчих дій із вказаними шприцами, тому ним було відмовлено у проведенні відповідної експертизи.

З огляду на часову давність вилучення доказів (двох медичних пластикових шприців з речовиною коричневого кольору), а також враховуючи той факт, що після їх вилучення із вказаними доказами були проведені судово-хімічні експертизи та вони були оглянуті слідчим, тому ухвалами суду від 26.02.2014 та 04.04.2014 року відмовлено у призначенні судово-дактилоскопічних експертизи по справі (судова справа а.с.85-86, 184-185).

Виходячи із вимог ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Суд зазначає, що сторона обвинувачення не посилається на наявність відбитків слідів рук ОСОБА_2 на двох медичних одноразових шприцах ємністю 2 мл., як на доказ його винуватості у вчиненні злочину, у зв'язку з чим вирішення питання відсутності чи наявності події злочину, а також вчинення його конкретною особою, здійснюється судом без призначення відповідної експертизи по справі.

При цьому суд зазначає, що відсутність відбитків пальців рук ОСОБА_2 на медичних шприцах (якщо вказані обставини дійсно мають місце), беззаперечно не доводить його невинуватості у вчиненому злочині, з огляду на наявність інших доказів, оцінених судом в порядку вимог ст.ст.84-89, 94 КПК України, якими підтверджується той факт, що 23 та 25 липня 2013 року ним проведено збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

Оцінюючі досліджені в судовому засіданні надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину є доведеною, у зв'язку з чим дії підсудного суд кваліфікує:

- по епізоду від 23.07.2013 року - за ч.2 ст.307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів;

- по епізоду від 25.07.2013 року - за ч.2 ст.307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2 та, відповідно, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, судом визнається наявність у нього на утриманні двох малолітніх дітей, а також непрацездатної матері, яка хворіє гіпертонічною хворобою ІІ ступеня, для якої він фактично є єдиною особою, що може її утримувати. На підставі ч.2 ст.66 КК України судом також визнається пом'якшуючою покарання обставиною - відсутність тяжких наслідків та не можливість навіть теоретичного настання таких наслідків від вчиненого злочину, оскільки його вчинення відбувалось в ході оперативної закупки, під контролем співробітників правоохоронного органу.

Згідно ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є рецидив злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, одружений, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 (2006 р.н.) та ОСОБА_4 (2012 р.н.), є єдиною особою, що може утримувати непрацездатну матір, яка хворіє гіпертонічною хворобою ІІ ступеня, раніше неодноразово

судимий, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість (к/п а.с.12-21, судова справа а.с.148-149, 181).

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд виходить з положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність декількох пом'якшуючих показання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткового покарання у вигляді конфіскації належного йому майна. При цьому, у відповідності до вимог ст.69 КК України, суд не знаходить підстав для не призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна особи.

Разом з цим, суд зазначає про неможливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції його від суспільства, а тому не знаходить підстав для призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі та для застосування до нього положень ст.75 КК України.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.08.2013 року ОСОБА_2 було призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, у зв'язку з чим вищевказаний вирок та вирок суду по даній справі, підлягають самостійному виконанню.

Судом встановлено, що згідно протоколу затримання від 25.07.2013 року ОСОБА_2 було затримано та з 25.07.2013 року він знаходився в Ізоляторі тимчасового тримання Об'єднаної спеціальної установи ГУМВС України в Харківській області. 26.07.2013 року ОСОБА_2 було звільнено, у зв'язку з непред'явленням в порядку, визначеному ч.3 ст.278 КПК України, повідомлення про підозру протягом 24 годин з моменту затримання.

Після цього, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 24.09.2013 року у відношенні ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та з цього часу він утримується в умовах Харківського слідчого ізолятору.

З урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Оскільки ОСОБА_2 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо нього необхідно залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з конфіскацією належного йому майна.

Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.08.2013 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки - виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятору.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання попереднє утримання ОСОБА_2 під вартою з 25.07.2013 по 26.07.2013 року (згідно протоколу затримання від 25.07.2013 року), а також час тримання під вартою з моменту фактичного затримання з 24.09.2013 року, з розрахунку день попереднього утримання під вартою за день позбавлення волі. Строк відбування ОСОБА_2 покарання обчислювати починаючи з 24 вересня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведені по кримінальному провадженні судово-хімічні експертизи у сумі 1223,16 грн. (одна тисяча двісті двадцять три гривні 16 копійок), перерахувавши їх на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу - "за експертні послуги" (к/п а.с.33, 54, 115).

Речові докази по кримінальному провадженню: поліетиленовий прозорий пакет, в якому знаходиться медичний шприц з наркотичною речовиною - «опій ацетильований», масою 0,1193 гр. та поліетиленовий пакет, в якому знаходиться медичний шприц з наркотичною речовиною - «опій ацетильований», масою 0,0398 гр., які згідно квитанцій №11785, №11786 зберігаються в ОРО УМО ГУМВС України в Харківській області - після набрання вироком законної сили знищити (к/п а.с.75, 78-80).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило