Постанова № 38171049, 11.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2014р. справа №913/3218/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А., секретаря Трофимович Ю.М.від позивача:Шепель Ю.М., представник за дов. выд 03.09.13р. № 66від відповідача:не з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Первомайськ, Луганська область

на рішення господарського суду Луганської області

від27.01.2014 рокуу справі№913/3218/13за позовомОбласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода", м. ЛуганськдоФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Первомайськ, Луганська областьпроврегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №184 від 01.09.2013р.ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 року Обласне комунальнальне підприємство "Компанія "Луганськвода", м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Первомайськ, Луганська область про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №184 від 01.09.2013р. (а.с.2-13).

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.2014р. позов задоволено частково. Господарський суд Луганської області вирішив врегулювати переддоговірний спір, який виник між Обласним комунальнальним підприємством "Компанія "Луганськвода", м.Луганськ та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 м.Первомайськ, Луганська область при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №184 від 01.09.2013р., виклавши Преамбулу, назву розділу 4 (четвертого) та пункти 1.1; 1.2; 5.1; 5.2; 6.1; 7.2; 7.3; 7.8; 7.14; 8.1; 8.3; 9.1; 9.2; 9.4; 9.5; 10.2; 10.4; та 10.5 договору у запропонованій позивачем редакції, а саме:

Преамбула договору:

"Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода" (надалі за договором - "Виробник"), яке представлене відокремленим підрозділом Управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції в особі виконуючого обов'язок директора Вілкова Івана Юрійовича, діючого на підставі довіреності №44 від 28.08.2013р., з одного боку, та Приватний підприємець ОСОБА_6, яка іменується надалі "Споживач", що діє на підставі свідоцтва, з другого боку, які далі за текстом разом іменуються "Сторони", - уклали даний договір про нижченаведене:"

Пункт 1.1. договору:

"1.1."Виробник" зобов'язується постачати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води, а "Споживач" своєчасно оплачувати надані йому послуги на умовах, визначених цим Договором, та виконувати інші умови Договору.".

Пункт 1.2. договору:

"1.2.В ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р., а також Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-ІV; Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (надалі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі - Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі - Місцеві Правила приймання); Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі - Інструкція) та іншими чинними нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.".

Назва розділу 4 Договору:

"4.Обсяги, режим скиду стічних вод та порядок надання послуг з водовідведення.".

Пункт 5.1 договору:

"5.1"Виробник" експлуатує, обслуговує та ремонтує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із "Споживачем".".

Пункт 5.2 договору:

"5.2."Споживач" забезпечує експлуатацію, обслуговування та ремонт вуличних, квартальних, дворових, будинкових мереж, споруд і обладнання систем водопостачання та водовідведення, які перебувають у нього на балансі, за власний рахунок.".

Пункт 6.1 договору:

"6.1."Споживач" зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем, представників "Виробника" за наявності в них відповідного посвідчення:

- для ліквідації аварій - цілодобово;

- для проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо, - згідно з умовами Договору.".

Пункт 7.2 договору:

"7.2.Установка засобів обліку здійснюється "Споживачем" відповідно до проекту, розробленого спеціалізованою організацією та згідно технічних умов, виданих "Виробником". Засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником "Виробника" і захищені (у т.ч. шляхом встановлення індикаторів впливу постійного магнітного поля) від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані "Виробником". Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. У приміщеннях вузла обліку забороняється розміщення стояків і випусків.".

Пункт 7.3 договору:

"7.3.Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом встановленого зразку про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у паспорті засобу обліку. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць, об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 Правил користування до дня установки повіреного засобу обліку. Повірка, ремонт та обслуговування засобу обліку виконується за рахунок "Споживача". Повірка засобів обліку на об'єктах теплозабезпечення здійснюється у між опалювальний період (до початку опалювального періоду).".

Пункт 7.8 договору:

"7.8.У випадку, коли обсяги водопостачання або водовідведення "Споживача" знизилися або збільшилися, "Споживач", відповідно до вимог "Виробника", у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузла обліку.".

Пункт 7.14 договору:

"7.14.У разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури "Споживача", пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньо будинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини "Споживача", об'єм води визначається відповідно до п. 3.3. Правил користування.".

Пункт 8.1 договору:

"8.1.На дату укладання Договору встановлені наступні тарифи на:

1м3 питної води - 9,816грн, у т.ч. ПДВ;

1м3 стічних вод - 8,664 грн., у т. ч. ПДВ.

При зміні тарифів, їх розмірі доводяться до відома "Споживача" у порядку, передбаченому діючим законодавством України та є обов'язковим з моменту введення їх в дію без внесення змін до Договору.".

Пункт 8.3 договору:

"8.3.Оплата за надані послуги здійснюється "Споживачем" наступним шляхом:

"Споживач" здійснює авансовий платіж у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць до 07 числа поточного розрахункового місяця - на поточний рахунок "Виробника", який вказаний у останньому по даті надання груп-рахунку / іншому платіжному документі. Остаточний розрахунок за поточний місяць "Споживач" здійснює на протязі 3 (трьох) банківських днів після отримання груп-рахунку або іншого платіжного документу за поточний місяць, який складається згідно з Акту про кількість фактично наданих послуг у поточному місяці.

Груп-рахунок або інший платіжний документ може бути наданий "Споживачу" наступним способом:

На електронну поштову скриньку____(вказати електронну адресу)

Факсом на номер________(вказати номер факсу)

В інший спосіб___________(вказати)

У разі надання "Споживачу" груп-рахунку або іншого платіжного документу по електронній пошті або факсом, оригінали вказаних документів (з підписами та печатками) передаються "Споживачу" наприкінці місяця разом з податковими накладними та іншими документами, пов'язаними з виконанням договору.

Форма розрахунків - безготівкова.".

Пункт 9.1 договору:

"9.1. "Виробник" має право:

- у будь який час, не погоджений заздалегідь зі "Споживачем", здійснювати контроль водоспоживання та водовідведення "Споживача", вибіркову перевірку технічного стану систем "Споживача", відбір проб для контролю за якістю стічних вод у відповідності з повноваженнями, наданими законодавством України і за результатами перевірок складати відповідні акти;

- відключати "Споживача" від мереж:

після письмового попередження у разі: відсутності договору або ухилення від укладення або продовження (переукладення) договору; несплати або несвоєчасної оплати послуг; невиконання "Споживачем" умов договору, Правил користування, Правил приймання, місцевих Правил приймання та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;

негайно: після усного попередження у разі загрози виходу з ладу мереж або споруд каналізації, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд;

"Виробник" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Пункт 9.2 договору прийняти в редакції позивача:

"9.2."Виробник" зобов'язаний:

- надавати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води у порядку та на умовах, передбачених Договором.

-"Виробник" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Пункт 9.3 договору:

"9.3."Споживач" має право:

- на отримання послуг у порядку та умовах, передбачених Договором.

- "Споживач" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України. ".

Пункт 9.4 договору:

"9.4."Споживач" зобов'язаний:

- здійснювати своєчасну оплату за надані послуги у строки та порядку, передбаченому умовами Договору.

- раціонально використовувати воду, не допускати її витоків зі своїх мереж.

- не перешкоджати здійсненню контролю "Виробником" за технічним станом інженерного обладнання, водопостачання та водовідведення "Споживача".

- щоквартально проводити звіряння розрахунків на вимогу "Виробника", з підписанням відповідного акту.

- на протязі одного дня з моменту укладання Договору надати "Виробнику" довіреність на особу, яка має право від його імені представляти інтереси з виконання умов Договору, зокрема приймати участь при знятті показів приборів обліку, проведенні перевірок, підписувати акти, отримувати груп-рахунки / інші платіжні документи, листи, додаткові угоди та інше.

"Споживач" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.

Пункт 9.5 договору:

"9.5."Сторони" зобов'язані:

- у письмовій формі доводити до відома одна одній про всі зміни, що сталися: зміну розрахункового рахунку в банку, відомчої приналежності, реорганізацію або майбутню ліквідацію підприємства та інші зміни, які впливають на виконання цього договору, не пізніше як за 7 днів.

- неухильно виконувати вимоги Законів, Правил користування та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний вид взаємовідносин сторін.".

Пункт 10.2 договору:

"10.2.У разі повторного випадку відмови або зволікання "Споживача" з допуском на його територію представника "Виробника" для зняття показників приладу обліку і контролю об'ємів водоспоживання та водовідведення, обсяг наданих "Споживачу" послуг визначається згідно з п. 3.3 Правил користування.".

Пункт 10.4 договору:

"10.4.При зіпсуванні "Споживачем" цілісності засобів обліку, пломб і деталей пломбування (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), встановлених "Виробником" та представниками територіальних органів Держспоживстандарту в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку, незалежно від місця його розташування, або при самовільному зніманні "Споживачем" засобів обліку, здійсненні будь-якої заміни їх частини або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, а також при самовільному зніманні "Споживачем" пломб, накладених "Виробником" або органами Держспоживстандарту (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), розрахунок по кількості води "Споживачу" здійснюється згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил користування.".

Пункт 10.5 договору:

"10.5.За несвоєчасну оплату наданих послуг "Споживач" сплачує "Виробнику" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до дати сплати.".

Щодо решти вимог суд відмовив, виключивши - розділ « 10№. Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг» (пункти 10№.1, 10№.2, 10№.3, 10№.4, 10№.5, 10№.6, 10№.8, 10№.9) у редакції, запропонованій споживачем та пункт 10.3 договору у запропонованій редакції позивача.

Судове рішення мотивоване тим, що договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є обов»язковим в силу Закону, жодна з пропозицій відповідача, з приводу якої сторони не досягли згоди після укладення протоколу узгодження розбіжностей, не може бути прийнятою та не підлягає включенню до спірного договору.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 м. Первомайськ, Луганська область звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганській області від 27.01.2014р. та прийняти нове рішення, згідно якого привести договір № 184 у відповідність до Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 (а.с. 164-167).

Підставами для скасування рішення апелянт вважає порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що за цим рішенням договір № 184 став одночасно недійсним та неукладеним тому що його умови прямо суперечать вимогам закону і не містять всіх істотних умов, передбачених для договорів даного виду. Зокрема, він зазначає, що практично всі пункти внесені до умов договору № 184 рішенням від 27.01.2014р. суд мотивував інтересами позивача, жодну з пропозицій відповідача господарський суд Луганської області не врахував.

Апелянт вказує на те, що судом неправильно визначено сферу спірних правовідносин, що мало наслідком неправильне визначення норм законодавства, які їх регулюють. Він вважає, що предметом договору № 184 є надання саме послуг централізованого водопостачання та водовідведення, а не користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Також апелянт вказує на те, що висновок суду про те, що стороною договору може бути виробник послуг, який не є їх виконавцем, прямо суперечить вимогам законодавства України і робить договір № 184 не укладеним з огляду на те, що стороною договору є особа, яка не є виконавцем послуг. Так виготовити та укласти договір із споживачем може лише виконавець послуг відповідно до п.1 ч.3 ст.20 та п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач зобов»язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, який виконавець зобов»язаний підготувати та укласти із відповідачем, та який має містити всі істотні умови договору, визначені с.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Скаржник також вказує на те, що умови договору №184 щодо того, що Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода", м. Луганськ бере участь у спірних правовідносинах у якості виробника, є недійсними, оскільки прямо суперечать ст.179 ГК України. Крім того, апелянт вважає, що в рішенні від 27.01.2014р. у договорі №184 відсутня сторона, встановлена законом, а саме виконавець послуг, що робить даний договір неукладеним, оскільки відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предмет договору є істотною умовою, а у даному випадку предметом договору є надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення споживачу їх виконавцем.

17.03.2014 року до апеляційного господарського суду Донецької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити без змін рішення господарського суду Луганської області від27.01.2014р. у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.172-175).

Через канцелярію суду надійшли заяви апелянта від 15.03.14р. щодо надання оригіналів документів, які підтверджують сплату судового збору апелянтом при подачі апеляційної скарги.

31.03.2014р. через канцелярію суду надійшли пояснення апелянта, які розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Апелянт у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 13.03.2014р. № 24юр.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана судом обов»язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності апелянта, належзним чином повідомленого про час та місце розгляду справи

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода", м. Луганськ (ідентифікаційний код 32538783) є юридичною особою, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ та витягом зі Статуту (а.с.17-19).

Матріалами справи підтверджено, що позивач є природним монополістом з питань водопостачання та водовідведення на території міста Луганська та Луганської області (а.с.18-19), отримав ліцензію серії АЕ №199636 на право надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, термін дії якої - з 30.08.2013 до 29.08.2018р. в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (а.с.42).

Згідно з п.2 Статуту Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода", м. Луганськ предметом діяльності Товариства є: -задоволення споживчого попиту на послуги водопостачання та водовідведення; -забір, очищення та постачання води; -каналізація, відведення й очищення стічних вод; -оброблення та видалення небезпечних відходів; -професійно-технічна освіта; будівництво трубопроводів; -діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах тощо (а.с.18-19).

Отже, згідно Статуту позивач є виробником комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

На підставі рішення Первомайської міської ради від 11.01.2002 №38/4 "Про передачу Первомайського міського комунального підприємства "Міськводоканал" з міської комунальної власності до загальної власності територіальних громад Луганської області" - Первомайське міське комунальне підприємство "Міськводоканал" з міської комунальної власності було передано до загальної власності територіальних громад Луганської області (а.с.86).

Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода", м. Луганськ має свій відокремлений підрозділ - Регіональне виробниче управління з експлуатації Західної фільтрувальної станції ОКП "Компанія "Луганськвода" (далі - Регіональне управління), який не має статусу юридичної особи, але на підставі довіреності його директор має право укладати та пролонгувати договори, у т.ч. - підписувати протоколи розбіжностей та узгодження.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 м. Первомайськ, Луганська область є фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний код НОМЕР_1), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.52).

Відповідач є власником нежитлового приміщення - неспеціалізованого магазину роздрібної торгівлі, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.105-110).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем був складений Акт розмежування балансової належності мереж водопроводу, каналізації та експлуатаційної належності сторін зі схемою від 02.01.2004р. до раніше укладеного між сторонами договору № 184 на послуги з водопостачання та водовідведення ід 02.01.2004р., яким встановлено, що границею розмежування балансової належності і відповідності за стан та обслуговування мереж водопроводу та каналізації є точка підключення мереж споживача до мереж постачальника, яка визначена на доданій схемі, що є невід»ємною частиною даного акту (а.с.131).

04.09.2013 року №11/4 Регіональне управління підприємства позивача з метою укладення договору №184 на водопостачання та водовідведення від 01.09.2013р. спрямувало на адресу відповідача два його примірники з пропозицією - підписати договір та один примірник повернути на адресу Регіонального управління (а.с.28); цей пакет документів повноважний представник відповідача отримав 13.09.2013р. (а.с.28).

Розглянувши пропозицію позивача, відповідач підписав запропонований договір, 30.10.2013р. склав протокол розбіжностей до нього (а.с.30-35) та разом з супровідним листом від 30.10.2013 №б/н повернув цей пакет документів на адресу позивача (а.с.27), який останній отримав 06.11.2013р. (а.с.27).

Позивач, розглянувши протокол розбіжностей від 30.10.2013р., склав протокол узгодження розбіжностей до договору №184 від 01.09.2013р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, згідно якого з метою частково врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні даного договору, погодився на наступне:

1) доповнити: розділ І договору пунктом 1.3 (у редакції позивача);

2) виключити з договору: пункти 2.2-2.5; 3.2; 3.4; 3.7; 3.8; 4.2-4.4; абзац другий п.7.1; пункти 7.10-7.16; друге речення абзацу першого пункту 7.17; пункт 8.4; абзац другий пункту 12.4, Додатки №1 та №2 до договору;

3) погодити редакцію пункту 4.1 (а.с.82-84).

Щодо решти розбіжностей, а саме: Преамбули договору; назви розділу 4 (четвертого) та пунктів 1.1; 1.2; 5.1; 5.2; 6.1; 7.2; 7.3; 7.8; 7.14; 8.1; 8.3; 9.1; 9.2; 9.4; 9.5; 10.2; 10.3; 10.4; 10.5 та розділу « 10№. Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг» (пункти 10№.1, 10№.2, 10№.3, 10№.4, 10№.5, 10№.6, 10№.8, 10№.9) - сторони розбіжності не врегулювали, а тому позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання договору про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-1У, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. № 2918-Ш, «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.08 року за №936/15627 (далі -Правила №190).

Згідно ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору ( ч. 3 ст. 184 ГК України).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Правил № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ст. 1, п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є одним з видів комунальних послуг.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За приписами статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

У відповідності до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем (ч. 2 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Таким чином, договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення є обов'язковим для укладання сторонами в силу Закону.

Як вже було зазначено, відповідач є власником нежитлового приміщення - неспеціалізованого магазину роздрібної торгівлі, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, тобто він є споживачем.

Згідно рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради від 23.09.2013р. №226 Приватне підприємство «Житлбуд» було визнано з 01.10.2013р. виконавцем послуг з утримання будинків та при будинкової території у житловому фонді м. Первомайська, які знаходяться на балансі КП ЖЕК №2. Балансоутримувачем мереж водопостачання є КП ЖЕК №2, але обслуговування цих мереж здійснює ПП «Житлбуд», а також останній несе відповідальність за них як виконавець послуг з утримання будинків та при будинкової території (а.с.130).

Згідно п.4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.05р. №60, виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення може бути виробник послуг або виконавець послуг з управління будинками, чи інший об'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам п.1.3 зазначеного Порядку, а саме: виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, зазначених ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме:

- укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир;

- утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду Луганської області та зазначає, що ОКП "Компанія "Луганськвода" у встановленому законом порядку не визнана виконавцем послуг, - вона є тільки їх виробником. Так, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування на підставі конкурсу або за власним бажанням суб'єкта господарювання та оформлюється у вигляді рішення, яке оприлюднюється у засобах масової інформації та на сайтах органів місцевого самоврядування, - відповідно до Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 №60 (надалі - Порядок №60).

Крім того, позивач не використовує у своїй діяльності внутрішньо-будинкові мережі будинку №1 по вул. Київській міста Первомайська, до яких приєднаний відповідач, він не приймав їх на свій баланс для обслуговування ані за договором, ані за актом приймання-передавання, а лише надає послугу (постачає воду) до точки балансового розмежування.

Позивач згідно своєму Статуту, довідки з ЄДРПОУ, рішення Первомайської міської ради від 11.01.2002 №38/4 (на підставі якого йому було передано Первомайське міське комунальне підприємство «Міськводоканал») та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є підприємством питного водопостачання, яке здійснює діяльність з надання послуг водопостачанням та водовідведення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги надаються споживачеві згідно договору, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Таким чином, законодавством, що регулює дані правовідносини не передбачено заборони відступати від змісту типового договору. Аналогічні висновки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2010р. у справі №12/1030.

Крім того, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, типовий договір укладається між виконавцем житлово-комунальних послуг та споживачем - юридичною або фізичною особою, при цьому послуги надаються з використанням внутрішньобудинкових систем.

Тобто, чітко визначено, що ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації.

За таких обставин, положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630 не можуть застосовуватись до правовідносин сторін по даній справі.

Таким чином, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" прямо встановлено, що укладання договору, який є предметом даного спору є обов'язковим в силу Закону (ч. 1 ст. 19 цього Закону). У відповідності до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Відповідач є власником вищезгаданої нежитлової будівлі у багатоквартирному будинку, а тому правомірно визначений у спірному договорі в якості споживача, що узгоджується також зі ст.1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Тому, при укладенні цього договору підлягають застосуванню, зокрема, Правила №190, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до системи централізованого комунального водопостачання і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод, - а тому позивач правомірно визначив сторони за договором як "Виробник" та "Споживач", - що узгоджується з пунктами 1.2, 1.8, 5.1 та ін. Правил №190.

Отже, господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність достатніх підстав для прийняття в редакції позивача розбіжностей за договором №184 від 01.09.2013р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення виклавши: Преамбулу, назву розділу 4 (четвертого) та пункти 1.1; 1.2; 5.1; 5.2; 6.1; 7.2; 7.3; 7.8; 7.14; 8.1; 8.3; 9.1; 9.2; 9.4; 9.5; 10.2; 10.4; та 10.5 договору у запропонованій позивачем редакції, а щодо решти вимог - відмовив, виключивши - розділ « 10№. Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг» (пункти 10№.1, 10№.2, 10№.3, 10№.4, 10№.5, 10№.6, 10№.8, 10№.9) у редакції, запропонованій споживачем та пункт 10.3 договору у запропонованій редакції позивача.

При вирішенні спору стосовно врегулювання розбіжностей стосовно Преамбули, назви розділу 4 (четвертого) та пунктів 1.1; 1.2; 5.1; 5.2; 6.1; 7.2; 7.3; 7.8; 7.14; 8.1; 8.3; 9.1; 9.2; 9.4; 9.5; 10.2; 10.3; 10.4; 10.5 та розділу « 10№. Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг» (пункти 10№.1, 10№.2, 10№.3, 10№.4, 10№.5, 10№.6, 10№.8, 10№.9) - суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст.638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Преамбула договору підлягає викладенню у редакції позивача, а саме: "Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода" (надалі за договором - "Виробник"), яке представлене відокремленим підрозділом Управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції в особі виконуючого обов'язок директора Вілкова Івана Юрійовича, діючого на підставі довіреності №44 від 28.08.2013р., з одного боку, та Приватний підприємець ОСОБА_6, яка іменується надалі "Споживач", що діє на підставі свідоцтва, з другого боку, які далі за текстом разом іменуються "Сторони", - уклали даний договір про нижченаведене:".

В свою чергу відповідач вважає, що сторонами договору повинні бути: «Виконавець» і «Споживач», відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630

Суди першої та апеляційної інстанції не погоджуються з доводами відповідача у цій частині про те, що спірний договір підлягає укладенню з дотриманням положень Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 з огляду на наступне.

Пунктом 4 ст.179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги надаються споживачеві згідно договору, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Таким чином, законодавством, що регулює дані правовідносини не передбачено заборони відступати від змісту типового договору, про що було зазначено раніше. Аналогічні висновки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2010р. у справі №12/1030.

Крім того, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, типовий договір укладається між виконавцем житлово-комунальних послуг та споживачем - юридичною або фізичною особою, при цьому послуги надаються з використанням внутрішньобудинкових систем.

За таких обставин, положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630 не можуть застосовуватись до правовідносин сторін по даній справі.

Пункт 1.1 договору.

У редакції позивача пунктом 1.1 договору передбачено: "1.1 "Виробник" зобов'язується постачати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води, а "Споживач" своєчасно оплачувати надані йому послуги на умовах, визначених цим Договором, та виконувати інші умови Договору.".

В свою чергу відповідач пропонує викласти п. 1.1. договору в редакції пункту 1 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення до Правил №630.

Керуючись вищевикладеним, колегія суддів вважає, що положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630 не можуть застосовуватись до правовідносин сторін по даній справі, а тому застосуванню підлягає редакція позивача.

Пункт 1.2 договору.

Позивач пропонує пункт 1.2 договору укласти у наступній редакції:

"1.2.В ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р., а також Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-IV, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (надалі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі - Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі - місцеві Правила приймання), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі - Інструкція) та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

Відповідач не згоден з такою редакцією цього пункту та пропонує викласти його у власній редакції, а саме:

"1.2.Під час виконання цього договору сторони керуються його умовами та чинним законодавством України, зокрема Господарським кодексом України, ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630.".

Дослідивши доводи сторін у цій частині та керуючись вищевикладеним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На взаємовідносини сторін у даній справі не розповсюджуються Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, - оскільки ОКП "Компанія "Луганськвода"" є виробником, а не виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення.

Назва розділу 4 договору.

Позивач вніс пропозицію про викладення назви розділу 4-го договору у наступній редакції: "4.Обсяги, режим скиду стічних вод та порядок надання послуг з водовідведення".

Відповідач не згоден з такою пропозицією та пропонує викласти назву цього розділу у власній редакції, а саме: "4.Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві".

Дослідивши доводи сторін у цій частині, апеляційний суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке.

Запропонована відповідачем назва 4-го розділу договору відповідає назві, визначеній Типовим договором до Правил №630, - які не підлягають застосуванню при укладенні цього договору.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, пропозиція відповідача є неприйнятною, оскільки суперечить чинному законодавству, назва цього розділу, запропонована позивачем ґрунтується на імперативних приписах щодо істотних умов договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, а також договору про надання житлово-комунальних послуг, а саме: викладених у статті 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та у статті 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", а також відповідає приписам Правил №190.

Пункт 5.1 договору.

Позивач запропонував пункт 5.1 договору викласти у наступній редакції: "5.1."Виробник" експлуатує, обслуговує та ремонтує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із "Споживачем".".

Відповідач не згоден з такою пропозицією та пропонує викласти назву цього розділу у власній редакції, а саме:

"5.1.Відповідальність за справний технічний стан, технічне обслуговування і ремонт мереж постачання питної води та водовідведення встановлюється відповідно до балансової належності сторін у точці передачі послуг, встановленої п.4.1 цього договору.".

Керуючись вищевикладеним, колегія суддів вважає, що пропозиція відповідача є неприйнятною, оскільки суперечить чинному законодавству, бо не відповідає приписам пункту 1.3 Правил №190.

Пункт 5.2 договору.

Позивач пропонує викласти його у наступній редакції:

"5.2."Споживач" забезпечує експлуатацію, обслуговування та ремонт вуличних, квартальних, дворових, будинкових мереж, споруд і обладнання систем водопостачання та водовідведення, які перебувають у нього на балансі, за власний рахунок.".

Відповідач не згоден з такою пропозицією та пропонує повністю виключити його з договору.

Суд апеляційної інстанції згоден з висновком суду першої інстанції відносно цього пункту та вважає, що пункт 5.2 підлягає внесенню до договору, оскільки він відповідно до пункту 10 ст.26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" належить до числа істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг і визначає порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та ремонту.

Пункт 6.1 договору.

Позивач вважає, що зазначений пункт слід викласти у наступній редакції:

"6.1."Споживач" зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників "Виробника" за наявності у них відповідного посвідчення:

- для ліквідації аварій - цілодобово;

- для проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо, - згідно з умовами Договору.".

На думку відповідача, цей пункт слід викласти наступним чином:

"6.1."Споживач" зобов'язаний забезпечити доступ до мереж та засобів обліку представників "Виконавця" за наявності у них посвідчення та письмового повідомлення про направлення їх: для ліквідації аварії - цілодобово; для проведення технічних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку - згідно умов цього договору".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з пропозицією відповідача та вважає, що п.6.1 підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Позивач не є виконавцем згадуваних у договорі послуг, а тому Правила №630, на підставі яких відповідачем складено цей пункт, не підлягають застосуванню при укладенні спірного договору.

Також, чинним законодавством, у т.ч. Правилами №190, не передбачено письмове повідомлення про направлення працівників виробника для ліквідації аварії або для проведення технічних оглядів.

Пункт 7.2. договору.

Позивач у договорі виклав його у такій редакції:

"7.2.Установка засобів обліку здійснюється "Споживачем" відповідно до проекту, розробленого спеціалізованою організацією та згідно технічних умов, виданих "Виробником". Засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником "Виробника" і захищені (у т.ч. шляхом встановлення індикаторів впливу постійного магнітного поля) від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані "Виробником". Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. У приміщеннях вузла обліку забороняється розміщення стояків і випусків.".

Натомість відповідач вважає, що цей пункт договору підлягає викладенню наступним чином:

"7.2.Установка засобів обліку здійснюється Споживачем відповідно до стандартної паспортної схеми установки засобу обліку, розробленої виробником цього засобу, а у разі відсутності такої схеми у відповідності до проекту, розробленою спеціалізованою організацією згідно з технічними умовами.".

Крім того, відповідач пропонує повністю виключити третє речення абзацу другого пункту 7.2, а саме: "Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускається".

Колегія суддів дійшла висновку, що даний пункт договору слід викласти у редакції позивача з огляду на таке.

Пунктом 5.10 Правил №190 встановлено, що засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. У приміщеннях вузла обліку забороняється розміщення стояків і випусків, а запропонована відповідачем редакція цього пункту не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, застосуванню підлягають Правила №190. Пункт 7.2. договору в редакції позивача відповідає п. 5.10 цих Правил, а тому редакція відповідача не підлягає застосуванню.

Пункт 7.3. договору.

Позивач запропонував викласти його наступним чином:

"7.3.Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом встановленого зразку про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у паспорті засобу обліку. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць, об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 Правил користування до дня установки повіреного засобу обліку. Повірка, ремонт та обслуговування засобу обліку виконується за рахунок "Споживача". Повірка засобів обліку на об'єктах теплозабезпечення здійснюється у між опалювальний період (до початку опалювального періоду).".

Відповідач, не заперечуючи проти пункту 7.3. договору в редакції позивача, пропонує доповнити його двома реченнями наступного змісту: "Після монтажу повіреного засобу обліку "Виконавець" зобов'язаний опломбувати засіб обліку протягом трьох днів з дати подання заяви "Споживача" про його опломбування. У разі зволікання з боку "Виконавця" з проведенням опломбування облік обсягів водопостачання здійснюється за показаннями повіреного засобу обліку з дати подання заяви "Споживача" про його опломбування.".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача щодо цього пункту та вважає, що він підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Відповідно до Правил №190 позивач не є виконавцем за договором №184 від 01.09.2013, а запропоновані відповідачем строки виконання обов'язків, вказаних у цьому пункті, не встановлені чинним законодавством, у т.ч. Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та розділом 5 Правил №190.

Пункт 7.8. договору:

Позивачем цей пункт у договорі викладено у наступній редакції:

"7.8.У випадку, коли обсяги водопостачання або водовідведення "Споживача" знизилися або збільшилися, "Споживач", відповідно до вимог "Виробника", у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузлу обліку.".

Відповідач з цим не згоден та вважає, що його слід викласти у такий спосіб:

"7.8.У випадку, коли обсяги водопостачання та водовідведення знизились або збільшились, на підставі письмової обґрунтованої вимоги "Виконавця" "Споживач" зобов'язаний здійснити переобладнання вузла обліку протягом календарного місяця від дня отримання вимоги.".

Суд апеляційної інстанції згоден в висновком суду перщої інстанції, що даний пункт договору підлягає викладенню у редакції позивача, оскільки запропонована позивачем його редакція повністю кореспондується з пунктом 5.19 Правил №190, які підлягають застосуванню до цього договору.

Пункт 7.14. договору.

Позивач вважає, що його слід викласти у такій редакції:

"7.14.У разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури "Споживача", пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньо будинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини "Споживача", об'єм води визначається відповідно до п. 3.3. Правил користування.";

Відповідач запропонував виключити цей пункт з договору.

Суди першої та апеляційної інстанцій не погоджуються з думкою відповідача та вважають, що цей пункт не підлягає включенню до договору з огляду на наступне.

Згідно пункту 8. ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до істотних умов договору віднесено, зокрема, порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, також редакція пункту 7.14 договору повністю узгоджується з пунктом 10.1 Правил №190.

Пункт 8.1. договору.

Позивач запропонував викласти його у такій редакції:

"8.1. На дату укладання Договору встановлені наступні тарифи за:

1м3 питної води - 9,816грн, у т.ч. ПДВ;

1м3 стічних вод - 8,664 грн., у т.ч. ПДВ.

При зміні тарифів, їх розмірі доводяться до відома "Споживача" у порядку, передбаченому діючим законодавством України, та є обов'язковим з моменту введення їх в дію, без внесення змін до Договору.".

Відповідач вважає, що цей пункт договору слід викласти у його редакції, а саме:

"8.1.Тарифи на послуги станом на дату укладання договору становлять:

3)з централізованого постачання питної води - 9,816 гривень за куб. метр;

4) з водовідведення 8,664 гривень за куб. метр.

При зміні тарифів у відповідності до чинного законодавства на підставі рішень компетентних органів сторони зобов'язані внести зміни до договору у цій частині шляхом укладання додаткової угоди.".

Суд апеляційної інстанції згоден в висновком суду перщої інстанції, що даний пункт договору слід викласти у редакції позивача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Ст. 6 Закону України від 09.07.2010 №2479-УІ "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" визначено, що Національна комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій. Про зміну тарифів виробник публікує в засобах масової інформації, внаслідок чого це стає загальновідомим фактом.

Запропонована відповідачем редакція пункту 8.1 договору суперечить ст.22 Закону "Про питну воду та питне водопостачання", що може призвести до порушення охоронюваних законом прав та інтересів "Виробника" в частині оплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Пункт 8.3. договору.

Позивач цей пункт договору виклав у наступній редакції

"8.3.Оплата за надані послуги здійснюється "Споживачем" наступним шляхом:

"Споживач" здійснює авансовий платіж у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць до 07 числа поточного розрахункового місяця - на поточний рахунок "Виробника", який вказаний у останньому по даті надання груп-рахунку / іншому платіжному документі.

Остаточний розрахунок за поточний місяць "Споживач" здійснює на протязі 3 (трьох) банківських днів після отримання груп рахунку або іншого платіжного документу за поточний місяць, який складається згідно з Акту про кількість фактично наданих послуг у поточному місяці.

Груп-рахунок або інший платіжний документ може бути наданий "Споживачу" наступним способом:

На електронну поштову скриньку ___ (вказати електронну адресу)

Факсом на номер ________(вказати номер факсу)

В інший спосіб___________(вказати)

У разі надання "Споживачу" груп-рахунку або іншого платіжного документу по електронній пошті або факсом, оригінали вказаних документів (з підписами та печатками) передаються "Споживачу" наприкінці місяця разом з податковими накладними та іншими документами, пов'язаними з виконанням договору.

Форма розрахунків - безготівкова.".

На думку відповідача, цей пункт договору слід викласти у запропонованій ним редакції:

"8.3.Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється відповідно до груп-рахунку за фактичні обсяги постачання питної води та водовідведення не пізніше 7 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримки з вини "Виконавця" з наданням груп-рахунку "Споживач" має право провести оплату послуг протягом 5 днів від дати його отримання. Форма розрахунків - безготівкова.".

Керуючись вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що згаданий пункт договору підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Позивач не є виконавцем послуг за даним договором та пунктами 3.7 та 3.9 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником - споживачам.

Пункт 9.1. договору:

Позивач цей пункт договору виклав наступним чином:

"9.1."Виробник" має право:

- у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі "Споживачем", здійснювати контроль водоспоживання та водовідведення "Споживача", вибіркову перевірку технічного стану систем "Споживача", відбір проб для контролю за якістю стічних вод у відповідності з повноваженнями, наданими законодавством України і за результатами перевірок складати відповідні акти;

- відключати "Споживача" від мереж:

після письмового попередження у разі: відсутності договору або ухилення від укладення або продовження (переукладення) договору; несплати або несвоєчасної оплати послуг; невиконання "Споживачем" умов договору, Правил користування, Правил приймання, місцевих Правил приймання та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;

негайно: після усного попередження у разі загрози виходу з ладу мереж або споруд каналізації, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд;

"Виробник" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Відповідач цей же пункт договору вважає за потрібне викласти у власній редакції, а саме:

"9.1."Споживач" має право на:

1) отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами цього договору;

2) отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості;

3) відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг;

4) зменшення розміру плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання;

5) усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг протягом установленого Кабінетом Міністрів України строку;

6) перевірку кількісних та/або якісних показників надання послуг (якість і тиск води) у порядку, встановленому Правилами, іншими актами законодавства України та цим договором. Витрати, пов'язані з перевіркою кількісних і якісних показників надання послуг, відшкодовуються виконавцем у разі обґрунтованості звернення споживача та споживачем - у разі необґрунтованості такого звернення;

7) установлення квартирних засобів обліку води та взяття їх на абонентський облік;

8) періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж;

9) ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг;

10) внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги;

11) укладення з виконавцем договору про заміну або ремонт технічно несправних санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та квартирних засобів обліку.

Суди першої та апеляційної інстанцій не погоджуються з доводами відповідача та вважають, що цей пункт підлягає викладенню у редакції, запропонованій позивачем з огляду на наступне.

Редакція цього пункту, запропонована відповідачем, відтворює пункт 16 Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні даного договору, а редакція пункту 9.1 договору, що запропонована позивачем, відповідає Правилам №190, а також ст. 23 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та ст.22 Закону "Про ЖКП".

Пункт 9.2. договору:

Позивач вважає, що цей пункт слід викласти у такій редакції:

"9.2."Виробник" зобов'язаний:

- надавати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води у порядку та на умовах, передбачених Договором.

- "Виробник" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Відповідач не згоден з думкою позивача та пропонує даний пункт договору викласти наступним чином:

"9.2."Споживач" зобов'язаний:

1) оплачувати послуги в установлений договором строк;

2) повідомляти виконавця протягом місяця про зміни, що відбулися у стані санітарно-технічного та інженерного обладнання (за умови проведення розрахунків за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання);

3) забезпечити доступ до відповідної інженерної мережі, арматури, засобів обліку води представників виконавця за наявності в них відповідного посвідчення для:

ліквідації аварій - цілодобово;

встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного та профілактичного огляду, зняття контрольних показань засобів обліку води - згідно з вимогами нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

4) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

5) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку води та не втручатися в їх роботу;

6) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі;

7)своєчасно вживати заходів до усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини;

8) за власний рахунок проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

9) своєчасно проводити підготовку його санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі встановлення виконавцем факту несанкціонованого втручання в роботу засобів обліку води і теплової енергії відшкодовувати вартість робіт з проведення їх експертизи, метрологічної повірки та ремонту згідно із законодавством;

11) відшкодовувати виконавцю витрати з проведення аналізу якісних показників послуг у разі необґрунтованості претензій.

Дослідивши доводи сторін та наявні докази, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 9.2 договору підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Редакція пункту 9.2 договору, що запропонована позивачем, відповідає Правилам №190, а також ст. 23 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та ст.22 Закону "Про ЖКП", а редакція цього пункту, запропонована відповідачем, відтворює пункт 17 Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні даного договору.

Пункт 9.3. договору:

Позивач вважає, що цей пункт слід викласти у такій редакції:

"9.3."Споживач" має право:

- на отримання послуг у порядку та умовах, передбачених Договором.

- "Споживач" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Відповідач не згоден з думкою позивача та пропонує даний пункт договору викласти наступним чином:

"9.3."Виконавець" має право:

1) нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законодавством і цим договором;

2) вносити за погодженням із споживачем зміни у цей договір, що впливають на розмір плати за послуги з оформленням додатка до нього;

3) вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

4) вимагати від споживача своєчасного усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості відповідних робіт;

5) доступу до приміщення споживача для ліквідації аварій, у тому числі несанкціонованого, відповідно до встановленого законом порядку усунення недоліків у роботі санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічного та профілактичного огляду і перевірки показань засобів обліку води і теплової енергії відповідно до законодавства;

6) у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку води і теплової енергії звернутися до акредитованої лабораторії для проведення експертизи їх технічного стану та метрологічної повірки.".

Апеляційний суд дійшов висновку, що пункт 9.3 договору підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Редакція цього пункту договору, що запропонована позивачем, відповідає Правилам №190, а також ст. 22 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та ст.20 Закону "Про ЖКП", а редакція цього пункту, запропонована відповідачем, відтворює пункт 18 Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні даного договору.

Пункт 9.4. договору:

Позивач пропонує викласти його у наступній редакції:

"9.4."Споживач" зобов'язаний:

- здійснювати своєчасну оплату за надані послуги у строки та порядку, передбаченому умовами Договору.

- раціонально використовувати воду, не допускати її витоків зі своїх мереж.

- не перешкоджати здійсненню контролю "Виробником" за технічним станом інженерного обладнання, водопостачання та водовідведення "Споживача".

- щоквартально проводити звіряння розрахунків на вимогу "Виробника", з підписанням відповідного акту.

- на протязі одного дня з моменту укладання Договору надати "Виробнику" довіреність на особу, яка має право від його імені представляти інтереси з виконання умов Договору, зокрема приймати участь при знятті показів приборів обліку, проведенні перевірок, підписувати акти, отримувати груп-рахунки / інші платіжні документи, листи, додаткові угоди та інше.

"Споживач" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

У редакції відповідача - згідно змісту вищецитованого пункту 9.2 договору у редакції відповідача.

Дослідивши доводи сторін та наявні докази, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 9.4 договору підлягає викладенню у редакції позивача, оскільки його зміст відповідає Правилам №190, а також ґрунтується на ст. 22 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та ст.20 Закону "Про ЖКП".

Пункт 9.5. договору.

Позивач у договорі виклав його у такій редакції:

"9.5."Сторони" зобов'язані:

- у письмовій формі доводити до відома одна однієї про всі зміни, що сталися: зміну розрахункового рахунку в банку, відомчої приналежності, реорганізацію або майбутню ліквідацію підприємства та інші зміни, які впливають на виконання цього договору, не пізніше як за 7 днів;

- неухильно виконувати вимоги законів, Правил користування та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний вид взаємовідносин сторін.".

На думку відповідача, абзац другий пункту 9.5 слід виключити з договору.

Дослідивши доводи сторін, апеляційний суд згоден з висновком суду першої інстанції та вважає, що даний пункт не підлягає виключенню з договору та його слід викласти у редакції позивача, з огляду на таке.

Відповідач не пропонує власної редакції абзацу першого пункту 9.5 договору та не надає жодного обґрунтування причин виключення з договору абзацу другого цього пункту, а пропозиція позивача відповідає приписам Правил №190, ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та ст. 26 Закону України "ЖКП, згідно яким істотними умовами договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення є обов'язки сторін договору.

Пункт 10.2 договору.

Позивачем його викладено у наступній редакції:

"10.2.У разі повторного випадку відмови або зволікання "Споживача" з допуском на його територію представника "Виробника" для зняття показників приладу обліку і контролю об'ємів водоспоживання та водовідведення, обсяг наданих "Споживачу" послуг визначається згідно з п. 3.3 Правил користування.".

На думку відповідача, цей пункт договору слід викласти у запропонованій ним редакції, а саме:

"10.2."Споживач" несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за:

1) недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

2) несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені;

3) втручання у роботу засобів обліку води і теплової енергії;

4) порушення зобов'язань, установлених законодавством і цим договором.".

Апеляційний суд дійшов висновку, що пункт 10.2 договору підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Пропозиція позивача ґрунтується на пункті 7 частини 3 ст. 20 ЗУ "Про ЖКП", абзаці дев'ятому частини другої ст.22 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та приписах Правил №190, а редакція цього пункту договору, запропонована відповідачем, відтворює пункт 20 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженого постановою КМУ 21.07.2005р. №630, який не підлягає застосуванню при укладенні спірного договору, оскільки позивач не є виконавцем послуг.

Пункт 10.3. договору.

Позивач пропонує цей пункт викласти у наступній редакції:

"10.3.При невиконанні "Споживачем" рекомендацій, спрямованих на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах, споживання послуг вважається без обліковим, при цьому їх об'єми визначаються згідно з п. 3.3. Правил користування.".

Відповідач вважає, що його слід викласти у запропонованій ним редакції, тобто:

"10.3. "Виконавець" несе відповідальність у разі:

1) неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків;

2) надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема зниження їх кількісних та/або якісних показників - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі, встановленому законодавством, __5_ відсотків місячної плати за послугу за кожну добу її ненадання;

3) порушення прав споживачів згідно із законодавством;

4) порушення зобов'язань, установлених цим договором або законодавством.

Як зазначено вище, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з письмовою заявою про вихід за межі заявлених позовних вимог саме в частині редакції пункту 10.3 договору (п. 2 статті 83 ГПК України), а суд першої інстанції врахував її при вирішенні спору по суті.

Дослідивши пропозиції позивача та відповідача щодо пункту 10.3 договору, апеляційний суд згоден з висновком суду першої інстанції та вважає, що він не підлягає внесенню до договору ані у редакції позивача, ані у редакції відповідача оскільки позивач не надав правового обґрунтування своєї пропозиції, а тому суд не приймає її, а відповідач пропонує внести до договору пункт 10.3 у власній редакції, незважаючи на те, що питання відповідальності сторін за договором уже врегульовано пунктами 10.1-10.2, 10.4-10.7 розділу 10 договору "Відповідальність сторін, форс-мажорні обставини та порядок розгляду спорів".

Пункт 10.4 договору.

Позивач виклав його у наступній редакції:

"10.4.При зіпсуванні "Споживачем" цілісності засобів обліку, пломб і деталей пломбування (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), встановлених "Виробником" та представниками територіальних органів Держспоживстандарту в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку, незалежно від місця його розташування, або при самовільному зніманні "Споживачем" засобів обліку, здійсненні будь-якої заміни їх частини або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, а також при самовільному зніманні "Споживачем" пломб, накладених "Виробником" або органами Держспоживстандарту (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), розрахунок по кількості води "Споживачу" здійснюється згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил користування.".

Відповідач запропонував виключити цей пункт з договору.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, та вважає, що даний пункт договору не підлягає виключенню з договору та його слід викласти у редакції позивача, оскільки запропонована ним редакція відповідає пунктові 5.18 Правил №190, згідно якому споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Пункт 10.5 договору:

Позивач вніс до договору цей пункт у такій редакції:

"10.5.За несвоєчасну оплату наданих послуг "Споживач" сплачує "Виробнику" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до дати сплати.".

На думку відповідача, даний пункт слід виключити з договору, при цьому будь-яке правове та фактичне обґрунтування такої думки він не наводить.

Апеляційний суд дійшов висновку, що пункт 10.5 підлягає внесенню до договору у редакції позивача оскільки він відповідає приписам статей 546-549, 624 Цивільного та статей 231-232 Господарського кодексів України, а згідно абзацу сьомому частини 1 ст. 20 ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання" та пункту 13 частини першої ст. 26 ЗУ "Про ЖКП" визначення питання про відповідальність сторін належить до числа істотних умов договору.

Розділ договору "101.Порядок встановлення неналежного надання або ненадання послуг".

Позивач не вніс до договору №184 від 01.09.2013 такий розділ.

Відповідач у протоколі розбіжностей запропонував внести до договору розділ "101. під найменуванням: "Порядок встановлення неналежного надання або ненадання послуг" у наступній редакції:

"101.Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг.

101.1. У разі неналежного надання або ненадання послуг "Виконавцем" "Споживач" повідомляє про це "Виконавця" в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в цьому договорі.

101.2. У повідомлені зазначаються реквізити "Споживача" та точна адреса об'єкта споживача, а також найменування виду незалежного наданої або ненаданої послуги, Повідомлення "Споживача" незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник "Виконавця" зобов'язаний повідомити "Споживачеві" відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

101.3. Представник "Виконавця", якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний невідкладно повідомити про це "Споживача" та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

101.4. Представник "Виконавця", якому не є відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з "Виконавцем" точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні "Споживача" представник "Виконавця" повинен з'явитися до "Споживача" не пізніше триденного строку.

101.5. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг "Споживач" і "Виконавець" визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами проведення повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується "Споживачем" (його представником), представником "Виконавця", представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.

101.6. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі - акт-претензія), який підписується "Споживачем" та представником "Виконавця" згідно з додатком до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення. Акт-претензія складається у двох примірниках - по одному для споживача та виконавця.

101.8 Акт-претензія реєструється уповноваженими особами "Виконавця" у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3 до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. "Виконавець" зобов'язаний розглянути такий акт і повідомити протягом трьох робочих днів "Споживача" про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку "Виконавцем" відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. "Споживач" має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

101.9. У разі неприбуття представника "Виконавця" в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали, окрім "Споживача", не менш, як дві незаінтересовані особи.".

Колегія суддів вважає, що цей розділ не підлягає внесенню до спірного договору, оскільки він ґрунтується на пунктах 23-29 розділу "Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язання спорів" Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні цього договору, а статтею 20 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та статтею 26 Закону "Про ЖКП" зазначені у розділі 101. положення не віднесено до істотних умов договору про надання послуг, який є предметом цього спору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2014 року у справі №913/3218/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Первомайськ, Луганська область на рішення господарського суду Луганській області від 27.01.2014р. у справі №913/3218/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганській області від 27.01.2014р. у справі №913/3218/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді

І.В. Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Луганської обл.