Ухвала суду № 38170934, 10.04.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"10" квітня 2014 р.Справа № 916/1402/13

Державне підприємство "Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) 13 березня 2014 року звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії органів Державної виконавчої служби вх.№ 2-1034/14.

За позовом Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача Державне підприємство "Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної

скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби

СуддяГуляк Г.І.

Представники:

Від скаржника: Михайленко О.Ю. - за дорученням;

Від стягувача : не з'явився;

Від ДВС: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) 13 березня 2014 року звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії органів Державної виконавчої служби вх.№ 2-1034/14, в якій просить суд визнати противоправними дії та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 30.01.2014 року за реєстраційним номером 394550789 винесену головним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.

Ухвалою суду від 13 березня 2014 року вказану скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20 березня 2014 року, розгляд скарги було відкладено у зв'язку з нез'явленням представників скаржника та ДВС у судове засідання на 10 квітня 2014 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 серпня 2013 року у справі № 916/1402/13 позов Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задоволено повністю, стягнуто з Стягнути з Державного підприємства „Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" 524 929 грн. 58 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2 821 грн. 36 коп. інфляційних, 11 280 грн. 23 коп. 3% річних та 54 304 грн. 16 коп. пені, 12 365 грн. 38 коп. судового збору.

13 серпня 2013 року на виконання вищевказаного рішення господарський суд Одеської області видав наказ.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 року апеляційну скаргу Державного підприємства „Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) повернуто скаржнику без розгляду по суті.

Постановою Вищий господарський суд України від 9 жовтня 2013 року, касаційну скаргу Державного підприємства „Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 року у справі №916/1402/13 задовольнив, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 року у справі №916/1402/13 змінив, виклавши резолютивну частину: апеляційну скаргу Державного підприємства „Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) повернути скаржнику без розгляду.

13.03.2014р. до господарського суду Одеської області із скаргою на дії виконавчої служби звернувся представник Підприємства (боржника), у якій зазначає, що при виконанні наказу виданого 13.08.2013 р. на виконання вказаного рішення господарського суду Одеської області виконавчою службою 30.01.2014 р. накладено арешт на рахунки підприємства, у тому числі на рахунок № 26009301020239, з якого здійснюються виплати заробітної плати працівникам підприємства, розрахунки з бюджетом та на рахунок № 26043003000409, який є рахунком із спеціальним режимом використання (для зарахування страхових внесків), що підтверджується відповідними довідками доданими до скарги.

У зв'язку з тим, що Підприємство боржник має особливий статус - Підприємство є установою по виконанню покарань у вигляду позбавлення волі особам, які засудженні до цього виду покарання та які залучені до суспільно корисної праці.

Посилаючись на вимоги Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", Інструкцію про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, ст. 57 Закону „Про виконавче провадження", ч.5 ст. 26 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України", ст. 139 ГК України, ст.ст. 43 та 46 Конституції України скаржник вважає дії виконавчої служби по прийнятті вказаної постанови протиправними та просить вказану постанову виконавчої служби скасувати мотивуючи скаргу тим, що арешт зазначених рахунків призведе до нарахування пені та недоїмки, як до місцевого бюджету так й до Державного бюджету України, блокує роботу підприємства, призводить до затримки заробітної плати працівників та інших негативних соціально - економічних факторів.

Представник стягувача 20.03.2014 р. надав відзив на скаргу у якому просить відмовити у задоволенні скарги відмовити з підстав викладених у відзиві на скаргу.

Представник виконавчої служби у судові засідання призначені на 20.03.2014 року та 10.04.2014 року не з'явився, витребуванні судом матеріали не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України, в редакції Закону N 2539-III ( 2539-14 ) від 21.06.2001р., - Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/365 від 28.03.2002 року „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ( із наступними змінами та рекомендаціями), - за змістом 121-2 ГПК за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як вбачається зі змісту скарги, скаржником зазначено, що накладення арешту на вказані у постанові виконавчої служби від 30.01.2014 р. рахунки Підприємства, зокрема рахунки №№ 26009301020239 та 26043003000409 негативно впливають на діяльність підприємства, є перешкодою для виплати заробітної плати працівникам установи та інших негативних соціально - економічних факторів.

З рахунку № 26009301020239 відкритому у ПАТ „Банк Перший" здійснюються виплати заробітної плати працівникам підприємства, розрахунки з бюджетом.

Рахунок № 26043003000409 відкритий в АТ „Фінростбанк" і є рахунком із спеціальним режимом використання (для зарахування страхових внесків).

Відповідно до п.6 частини 3 статті 11 вказаного Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема : 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Згідно з частиною 4 ст. 52 цього ж закону, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

На виконання цих вимог закону виконавцем було накладено арешт на рахунки боржника, відкрити ним в установах банку, в межах суми боргу та з урахуванням суми виконавчого збору, про що зазначено у вказаній постанові.

Згідно до вимог ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено підстави зняття арешту з майна боржника у разі незавершеного виконавчого провадження. Зокрема, частиною 5 вказаної статті встановлено, що арешт з майна чи коштів боржника може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що оскільки кошти, які знаходяться на арештованих рахунках підприємства використовуються для виплати заробітної плати та інших виплат передбачених трудовими правовідносинами, розрахунків з бюджетом, подальший арешт вказаних рахунків блокує роботу підприємства, призводить до затримки заробітної плати працівників та інших негативних соціально - економічних факторів.

Крім приведеного, господарський суд зазначає, що оскільки державний виконавець при виконанні вказаного наказу діяв в межах приписів вказаного Закону, то його дії по прийняттю вказаної постанови протиправними визнати неможна.

За таких обставин вказана постанова виконавчої служби підлягає скасуванню частково.

Враховуючи викладене і, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Державного підприємства „Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№ 51) -задовольнити частково.

2. Постанову державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 30 січня 2014 року ( ВП № 39450789) про арешт коштів боржника - Державного підприємства „Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області ( № 51), які містяться на рахунках № 26009301020239 в ПАТ „Банк Перший", МФО 320995 та № 26043003000409 в АТ „ФІНРОСТБАНК", МФО 328599 - скасувати частково.

3. Зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області зняти арешт з рахунків № 26009301020239 у ПАТ „Банк Перший", МФО 320995 та № 26043003000409 в „ФІНРОСТБАНК", МФО 328599, які належать Державному підприємству „Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області ( № 51) (65017, м. Одеса, вул.. Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 08680589).

4. В іншій частині скарги - відмовити.

Суддя Гуляк Г.І.