Постанова № 38170820, 02.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 р. Справа № 820/14104/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача -ОСОБА_2,

представника відповідачів - Серпутько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2014р. по справі № 820/14104/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції , головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Дейнеко Т.В.

про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

27.12.2013 року позивач - ОСОБА_1 - звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати дії відповідача - працівника Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Дейнеко Т.В. - незаконними; зобов'язати відповідача - Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції повернути сплачені грошові кошти за витяг про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у розмірі 120 грн., стягнути судові витрати у розмірі 878,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції - Дейнеко Т.В.

Позивач та її представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідачів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача та її представника, представника відповідачів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 10.09.2004 року у справі №2-4504 за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою АДРЕСА_1. (а.с. 45)

25.04.2013 року позивач звернулася до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вище вказаного житлового будинку, до якої долучила квитанцію про сплату за витяг в сумі 120 грн., копію рішення суду від 10.09.2004 року № 2-4504, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане ХМБТІ № 5249444 від 29.10.2004 року, оригінал та копію технічного паспорту б/н, виданого 08.09.2006 року, копію свого паспорту, копію ідентифікаційного номеру, що підтверджується карткою прийому заяви №1942878.(а.с. 7)

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Михайлової І.В., Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області № 2290879 від 15.05.2013 року зупинено розгляд заяви та запропоновано заявнику надати технічний паспорт за станом на теперішній час, який містить дані стосовно загальної, житлової площі будинку та складових частин об'єкту нерухомого майна, в тому числі самовільно побудованих та завірену належним чином його копію. (а.с. 8)

У зв'язку з не усуненням ОСОБА_1 в установлений строк обставин, що були підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Михайлової І.В., Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області від 28.05.2013 року № 2624137 позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п.54 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". (а.с. 9)

За заявою позивача стосовно повернення оригіналу квитанції про плату за надання витягу з Державного реєстру речових прав, у зв'язку з відмовою у державній реєстрації за заявою №986718 від 25.04.2013 року, реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції листом від 26.07.2013 року за вих. № 505/0402-12/04-02/1390 повідомила заявника, що відсутні правові підстави для повернення документу, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, а саме оригіналу квитанції №47/1 від 24.04.2013 року. ( а.с.13).

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернулася із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не наділений обов'язком повернення коштів сплачених за надану адміністративну послугу, в тому числі у випадку неотримання останньої заявником.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (зі змінами та доповненнями), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011року №703 (зі змінами та доповненнями), Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб"

Згідно ч.1 ст. 2 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Закон не містить заборони, щодо державної реєстрації права власності за правилами цього Закону до об'єктів нерухомого майна, права власності на яке зареєстроване до 01.01.2013р.

Статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV визначено, що орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України, отже на відповідача не покладено обов'язку здійснювати роз'яснення з правових питань.

Згідно п. 8-1 ч. 2. ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Встановлення наявності/відсутності обставин, що обумовлюють вчинення будь-яких дій із об'єктом, який підлягає реєстрації, можливо лише після вчинення певних дій реєстратором на виконанні у якого перебуває заява та відповідно відсутність можливості перевірити відомості на стадії прийняття заяви.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки здійснення державної реєстрації права власності за правилами цього Закону до об'єктів нерухомого майна права власності на яке зареєстроване до 01.01.2013р. є правом заявника, яке реалізується шляхом подання відповідної заяви (тобто вчинення заявником певного волевиявлення), то у діях відповідача - працівника Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Дейнеко Т.В. відсутні порушення норм діючого законодавства.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача - Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції повернути сплачені грошові кошти за витяг про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у розмірі 120 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що рішенням відповідача від 28.05.2013 року № 2624137 позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п.54 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 24 Порядку № 703 від 26.06.2011 року передбачено, що орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав. У разі коли заявник особисто отримує зазначені документи, він пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документи, що зазначені в пункті 9 цього Порядку. Після отримання документів заявник повертає органові державної реєстрації прав, нотаріусові картку прийому заяви про державну реєстрацію з відміткою про отримання відповідних документів, яка підписується ним із зазначенням дати та часу їх отримання.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус не повертає заяву про державну реєстрацію, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Державний реєстратор долучає до облікової справи заяву про державну реєстрацію, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач - Реєстраційна служба Харківського управління юстиції - не мала повноважень на повернення документу, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, а саме - оригіналу квитанції №47/1 від 24.04.2013 року.

З огляду на вищевикладене, відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, з матеріалів справи убачається, що позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії працівника Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Дейнеко Т.В. незаконними; зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції повернути сплачені грошові кошти за витяг про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у розмірі 120 грн., стягнути судові витрати у розмірі 878,00 грн., зазначивши відповідачем Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції в особі працівника реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Дейнеко Т.В.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулась не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміну підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Суд першої інстанції цих процесуальних норм не дотримався та не залучив до участі у справі як другого відповідача - головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції - Дейнеко Т.В.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, з постановленням нової про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи, що судове рішення ухвалено не на користь позивача, тому судові витрати не підлягають присудженню на користь останньої.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2014р. по справі № 820/14104/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 07.04.2014 р.