ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/921/14
09 квітня 2014 року 11год. 13хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розгляд справи здійснювати без участі податкового органу.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не подавав.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклав Догововір оренди земельної ділянки від 04.12. 2006 року між орендодавцем - Рівненською міською радою з однієї сторони, та орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з іншої сторони. За даним Договором відповідач орендує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4 354 кв.м., строком на 10 років.
Крім того, Додатковим договором від 22.10. 2008 року було внесено зміни до Договору оренди від 04.12. 2006 року (а.с.27).
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 8969,52 грн.
Дана заборгованість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення № 005461503 від 18.12. 2013 року на суму 1559,96 грн. (частково погашено в сумі 314,77 грн.) (а.с.18);
- податкового повідомлення-рішення № 005471503 від 18.12. 2013 року на суму 1910,65 грн.(а.с.19);
- декларації № 520 від 21.01. 2013 року на суму 2697,38 грн. по терміну сплати 30.01.2014 року(а.с. 22);
- декларації № 14-24657 від 20.02. 2014 року на суму 3067,07 грн. по терміну сплати 02.03.2014 року(а.с.25-26);
-пеня в сумі 49,23 грн.
Таким чином, відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по платі за землю, відповідно до податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 21.01. 2013 року № 520 а також від 20.02. 2014 року № 14-24657.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з вимогами п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Судом встановлено, що актом від 16.12.2013 року № 523/15-40/НОМЕР_1 про перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання було встановлено порушення п.п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12. 2010 року із змінами та доповненнями. Порушено термінти сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за землю, згідно поданих податкових декларацій по платі за землю за 2013 рік від 21.01. 2013 року № 520, за 2012 рік від 14.02. 2012 року № 3317 (а.с.20).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно із п.п.126.1 ст.126 цього Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Я вбачається із матеріалів справи, в результаті порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 005461503 від 18.12. 2013 року на суму 1559,96 грн., податкове повідомлення-рішення № 005471503 від 18.12. 2013 року на суму 1910,65 грн.
Відповідно до п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Також, згідно із абз. 4 п.56.18. ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 18.12. 2013 року № 005461503 та № 005471503 до суду не надходило, а тому податкові зобов'язання є узгодженими та підлягають до сплати.
Заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в загальній сумі 8969,52 грн. також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.5), розрахунком податкового боргу станом на 11.03. 2014 року (а.с. 6-7), а також обліковою карткою платника (а.с.8-17).
На момент розгляду справи судом, заборгованість перед бюджетом на загальну суму 8969,52 грн. відповідачем не погашено.
Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу вимог ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
З матеріалів справи вбачається, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 22.04. 2013 року № 219-19 на загальну суму 3004,63 грн. (а.с.4). Дана вимога була вручена відповідачу 17.06.2013 року, що підтверджується підписом на корінці податкової вимоги. У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася.
Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
У відповідості до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стянути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33023,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податкову заборогованість в сумі 8969 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн.52 коп., яку перерахувати в управління Державного казначейства в Рівненській області МФО 833017, ЄДРПОУ 38012714, орендна плата за землю з фізичних осіб на р/р 3321985700002 на ім'я Місцевого бюджету м. Рівне, код платежу 13050500.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зозуля Д. П.
Судове рішення № 38170805, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 09.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/921/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: