Вирок № 38170700, 11.04.2014, Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/1831/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 року Млинівський районний суд

Рівненської області

в складі:

одноособово - судді Лободзінського А.С.;

при секретарі - Шендери Є.В.;

з участю:прокурора - Музичука Р.Р.;

потерпілої - ОСОБА_2, захисника підсудного- адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, не судимого відповідно до ст..89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2012 року приблизно о 12-00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у 32-му кварталі урочища «Ярово» поблизу с. Острожець Млинівського району Рівненської області, під час конфлікту, що виник на грунті ревнощів, умисно, з силою приклав клинка ножа до життєво важливого органу - шиї ОСОБА_2 в результаті чого заподіяв їй тілесне ушкодження у вигляді різаної рани на шиї зліва, що згідно висновку судово-медичної експертизи належать до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Крім цього, в ході триваючого конфлікту, ОСОБА_4 умисно наніс цілеспрямовані удари ножем в поперекову ділянку та грудну клітку потерпілої ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої поперекової ділянки, що згідно висновку судово-медичної експертизи належить до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа, яке згідно висновку судово-медичної експертизи за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння належить до тяжкого тілесного ушкодження.

Такі дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України , як незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, оскільки ОСОБА_4 діючи, на думку органів досудового слідства з метою вбивства потерпілої, не вчинив усіх дій, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_2, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так-як в момент нанесення ОСОБА_2 ударів ножем до неї на мобільний телефон зателефонував її брат ОСОБА_5 та повідомив про те, що викликав працівників міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України не визнав. Суду показав, що наміру позбавляти ОСОБА_2 життя не мав. Удари їй наніс у стані хвилювання через ревнощі. З ОСОБА_2 вони перебували у громадянському шлюбі, проживали у АДРЕСА_1, періодично між ними виникали конфлікти на грунті ревнощів, у зв'язку з чим ОСОБА_2 із дочкою переїхала проживати у м. Луцьк. 19 вересня 2012 року ОСОБА_2 приїхала з м. Луцьк в с. Острожець допомогти йому вибрати картоплю. Знаходячись у с. Острожець Млинівського району підсудний та ОСОБА_2 домовились з сусідами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхати в ліс по гриби. У лісі розпивши 0,5 літрів горілки, всі пішли збирати гриби, однак між ним та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка, яка переросла у взаємні образи та звинувачення, в ході якої ОСОБА_2 вдарила рукою підсудного в обличчя, на що той у відповідь теж наніс їй удар кулаком руки в лице. Після цього конфлікт продовжився і, коли ОСОБА_2 намагалась від нього втікти, він наздогнав її та, будучи розгніваним, наніс їй ножем, яким збирав гриби, один удар у ліву сідницю, другий удар ножем у правий бік потерпілої. Вказаний удар через те, що ОСОБА_2 після першого удару присіла, прийшовся в ділянку грудної клітки потерпілої. Побачивши, що з-під рук потерпілої, яка закрилась від ударів, потекла кров, він припинивши нанесення ударів, намагався допомогти їй піднятись, але ОСОБА_2 наполягла, щоб він до неї не підходив. В цей момент на її мобільний телефон хтось подзвонив , після чого вона сказала йому втікати, бо їде міліція. Тоді, ОСОБА_4 пішов до підводи, якою сусіди ОСОБА_7 приїхали по гриби та разом з ними виїхав з лісу, де був затриманий працівниками міліції.

Заслухавши показання підсудного, потерпілої, свідків у справі, а також дослідивши інші зібрані в ході досудового слідства та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Так, з показань в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, а також з її показань на досудовому слідстві, які потерпіла підтримала в ході судового розгляду ( т.1 а.с.70), вбачається, що між нею та ОСОБА_4 дійсно існували напружені стосунки, викликані частими побутовими та особистими конфліктами. В той день 19.09.2012 року вони мали намір примиритися, але ОСОБА_4 почав знову звинувачувати її у зраді, через що між ними знову виник конфлікт. Будучи у лісі неподалік АДРЕСА_1 Млинівського району після того, як вони з сусідами ОСОБА_6 туди приїхали по гриби та розпили спиртне, конфлікт посилився, в ході чого ОСОБА_4 почав її штовхати, вона намагалась протидіяти фізичному насильству, однак впала на землю. Тоді підсудний наніс їй удар дерев'яною палкою по голові. В цей час ОСОБА_6 намагався їх розборонити. Вони заспокоїлись на деякий час. Проте, ОСОБА_4 продовжив конфліктувати з нею і коли вони стояли біля підводи, то приставив ножа до її шиї. ОСОБА_6 зупиняв ОСОБА_4, однак той штовхнув потерпілу на землю та наніс удар ногою по голові, внаслідок чого у неї з губи пішла кров. Тоді вона намагалась відійти від того місця та пішла на вихід із лісу. В цей момент ОСОБА_4 наздогнав її та, розвернувши лицем до себе , наніс удар в ділянку лівої сідниці, від чого вона відчула різку біль і почала присідати. В руках у ОСОБА_4, вона побачила, щось блискуче і відразу ж відчула удар в правий бік під руку. Від нанесених ударів вона впала на землю, охопила себе руками в місцях куди наносились удари та відчула, що з -під пальців рук тече кров. Потерпіла пригадує, що в цей момент ОСОБА_4 був дуже схвильований, погрожував їй словами, що тут їй і кінець. Однак, більше ударів не наносив. В цей час до неї задзвонив телефон, вона почула голос брата, який повідомив їй що викликав працівників міліції. ОСОБА_4 після цього намагався їй допомогти, однак вона наполягла, щоб він до неї не підходив та сказала, щоб він утікав.

З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видно, що безпосередніми очевидцями нанесення ОСОБА_4 ударів ножем потерпілій вони не були. Свідки лише бачили, як конфлікт між ними починався, під час чого ОСОБА_4 наніс удар ОСОБА_2 ногою по голові. Свідки підтвердили свої показання які давали в ході досудового слідства, такі показання є аналогічними тим, які свідки дали в суді.

З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого під час огляду місця події в лісовому масиві с. Острожець Млинівського району. В його присутності працівники міліції оглядали і вилучали сліди крові, яка залишилась на траві та ножі з підводи ОСОБА_6, а також опитували ОСОБА_4. Під час опитування ОСОБА_4 пояснював, що в ході конфлікту з ОСОБА_2, що виник на грунті ревнощів, наніс потерпілій удари ножем по тілу.

Аналогічними показанням свідка ОСОБА_10 є показання на досудовому слідстві свідка ОСОБА_11 ( т.1. а.с.102).

З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 вбачається, що йому на мобільний телефон 19 вересня 2012 року перед обідом зателефонував брат ОСОБА_2, який повідомив про конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що відбувався у лісі неподалік с. Острожець Млинівського району. Про конфлікт брат дізнався по телефону від самої потерпілої, яка повідомила, що ОСОБА_4 її б'є. Тоді у складі слідчо-оперативної групи свідок виїхав до місця події, яке визначив при допомозі самої потерпілої, з якою підтримував телефонний зв'язок. Прибувши до місця на виході з лісу працівники міліції побачили ОСОБА_2, одяг якої був закривавлений та діставили її в Острожецьку ЦРЛ. Також на виході з лісу в тому ж місці виявили ОСОБА_4, який разом з ОСОБА_6 підводою повертались з лісу. ОСОБА_4 був затриманий. Від нього було відібрано пояснення в яких він зізнався, що наніс удари ножем ОСОБА_2 через конфлікт, що виник на грунті ревнощів, проте наміру її вбивати не мав.

Крім цього, судом досліджено інші зібрані на досудовому слідстві докази, якими встановлено наступне.

Так, з протоколу відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_4 від 20 вересня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 підтвердив свої показання щодо причин конфлікту з ОСОБА_2, що виник у лісі біля с. Острожець Млинівського району Рівненської області, а також щодо нанесення їй ударів ножем у ліву сідницю та грудну клітку. Зокрема з таких показань видно, що після нанесення першого удару у сідницю, ОСОБА_2 почала присідати і через це другий удар по висоті прийшовся в ділянку грудної клітки справа. Після цього, побачивши кров з-під рук потерпілої, ОСОБА_4 припинив нанесення ударів. ( т.1 а.с.44-52)

З протоколу відтворення обстановки і обставин події з потерпілою ОСОБА_2. від 11 жовтня 2012 року вбачається, що потерпіла вказала на ті ж причини, що й ОСОБА_4, які зумовили конфлікт між ними. Потерпіла підтвердила, що в ході конфлікту через те, що ОСОБА_4 наносив їй удари палкою, а також ногою по голові, намагаючись уникнути побиття почала виходити з лісу, але ОСОБА_4 її наздогнав та розвернув лицем до себе. Суперечка продовжувалась, вона намагалась нанести йому ляпаса, у цей момент відчула різку біль у лівій сідниці та побачила блискучий предмет в його руках. Від удару почала присідати на землю і одночасно відчула другий удар в праву половину грудної клітки. Після цього у неї задзвонив мобільний телефон і ОСОБА_4 припинив наносити удари. ( т.1 а.с.76-89).

З відомостей, що містяться в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 6 листопада 2012 року з участю потерпілої ОСОБА_2 слідує, що з належного їй мобільного телефону, який був з нею під час подій чути телефонну розмову на відстані 1,5 метрів, що свідчить про те, що ОСОБА_4 міг чути як до потерпілої телефонував її брат та повідомив, що викликав працівників міліції. ( т.1 а.с.66)

Той факт, що ОСОБА_4 знав, що на місце події виїхали працівники міліції підтвердила в суді і сама потерпіла, яка після дзвінка брата сказала, щоб ОСОБА_4 до неї не наближався та щоб тікав з лісу.

Наведені вище обставини нанесення ОСОБА_4 ударів ножем потерпілій ОСОБА_2 та припинення таких дій підтверджуються також наступними доказами:

-даними з протоколу огляду місця події від 19.09.2012 року , з яких видно , що з ділянки місцевості в урочищі Ярово на 32-му кварталі що прилягає до лісової дороги вилучено ніж під № 3 та пластмасове відро зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров; жіночу кофту сірого кольору; зразки речовини бурого кольору; рослинні листки зі слідами крові ( т.1 а.с.8-16) ;

-відомостями з протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 06.11.2012 року з яких вбачається, що у вилученому під № 3 під час огляду місця події ножі ОСОБА_2 впізнала ніж з металевим руків'ям, яким ОСОБА_4 заподіяв їй тілесні ушкодження. ( т.1 а.с.93);

-протоколом огляду предметів від 5 листопада 2012 року з якого видно, що на кофті, в яку була одягнення ОСОБА_2 під час події є засохла речовина бурого кольору у вигляді плями розмірами 26х 22х20 см., на задній частині кофти зліва також є речовина бурого кольору розміром 15х8.5 см.. На джинсах в поясі та штанині зліва є засохла речовини бурого кольору, пляма з якої розташовується вздовж лівого бокового зовнішнього шва вниз у вигляді потьока довжиною 30 см. від верхнього краю пояса та переходить на задню частину лівої штанини. ( т.1 а.с.188);

-фактичними даними з висновку судової імунологічної експертизи № 249 від 03.10.2012 року з яких видно, що на пластмасовому відрі, жіночому светрі, трьох листках рослин з нашаруванням речовини бурого кольору та зразках речовини бурого кольору, вилучених під час огляду місця події 19.09.2012 р. виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_2 не виключається ( т.1 а.с.147-149);

-даними з висновку судової імунологічної експертизи № 263 від 23.10.2012 року з яких видно, що на представленому для експертизи ножі ( об'єкт № 3) вилученому в ході огляду місця події 19.09.2012 року виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_2 ( т.1 а.с.161-166);

-даними з протоколу огляду предметів від 5 листопада 2012 року, з якого видно, що на вилучених під час особистого обшуку у ОСОБА_4 штанах на передній поверхні лівої штанини у верхній частині є нашарування речовини бурого кольору у вигляді потьоку та ще одне нашарування речовини бурого кольору. ( т.1 а.с. 187)

-відомостями з висновку судової імунологічної експертизи № 262 від 23.10.2012 року, згідно яких на вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_4 кофті і штанах виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_2 не виключається ( т.1 а.с. 171-173).

При цьому, як показав сам підсудний поява крові ОСОБА_2 на його одязі зумовлена тим, що після нанесених ударів, він намагався допомогти ОСОБА_2 піднятися з землі. Цей факт не заперечує і сама ОСОБА_2, яка однак, сказала ОСОБА_4, щоб він до неї не наближався;

- з висновку експертизи холодної зброї № 2-204 від 25.10.2012 року вбачається, що ніж № 3, який виявлений та вилучений 19.09.2012 року в 32 кварталі урочища Ярово поблизу с. Острожець Млинівського району є кухонним ножем для овочів, який є різновидом ножів господарсько-побутового призначення. ( т.1 а.с.181-186).

Аналізуючи вище наведене, а саме показання підсудного, потерпілої, допитаних свідків, а також відомості, що містяться в протоколах слідчих дій та висновках проведених експертиз, суд вважає встановленим, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у лісі дійсно мав місце конфлікт, що виник на грунті ревнощів. Конфлікт супроводжувався взаємними образами та застосуванням фізичного насильства зі сторони ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2, а саме нанесенням ударів палицею та ногою по голові, прикладанням ножа до шиї потерпілої. Такі дії ОСОБА_4 були спрямовані на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень через виниклі неприязні відносини на грунді ревшнощів. У відповідь остання відштовхуючись, намагалась фізично протидіяти ОСОБА_4. Однак, побачивши, що агресія ОСОБА_4 лише наростає, почала виходити з лісу. Проте, конфлікт закінчився нанесенням ОСОБА_4, який наздогнав її двох ударів потерпілій побутовим ножем в ділянку сідниці та в грудну клітку справа.

Вирішуючи питання про спрямованість умислу ОСОБА_4 при нанесенні ОСОБА_2 ударів ножем, суд враховує обставини справи, а також висновки судово-медичної експертизи щодо спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Так, з висновку судово-медичної експертизи № 235 від 17 жовтня 2012 року вбачається, що у ОСОБА_2 виявлено проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа, поранення ускладнилося гемопневмотораксом. Крім цього, виявлено різану рану на шиї зліва, колото-різану рану лівої поперекової ділянки та мала місце забійна рана на нижній губі. Колото-різані і різана рани мають ознаки дії колючо-ріжучого предмета і ріжучого предмета, забійна рана на губі є результатом дії тупого предмета.

Забійна рана на нижній губі має ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.

Різана рана на шиї зліва, колото-різана рана поперекової ділянки зліва належать до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я.

Проникаюче колото-різане поранення правої половини грудної клітки має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Ушкодження можуть відповідати строку 19 вересня 2012 року.

З ділянкою шиї зліва контактував ріжучий, чи колючо-ріжучий предмет. З ділянкою правої половини грудної клітки один раз контактував колючо-ріжучий предмет та один раз контактував колючо-ріжучий предмет із лівою поперековою ділянкою.

Поранення, виявлені на тілі ОСОБА_2, могли бути завдані представиленим на експертизу ножем.

Колото-різане проникаюче поранення правої половини грудної клітки мало особливості: «На грудній клітці справа в п'ятому міжребер'ї по середній аксилярній лінії колото-різана рана з рівними краями 2х1 см, локально-підшкірна емфізема.» Раньовий канал цього ушкодження проходив справа наліво.

«В ділянці верхівки гребеня лівої здухвинної кістки колото-різана рана розміром 2х1 см, тупо закінчується в м'язах біля гребеня кістки, глибина до 6 см».

Не виключено виникнення колото-різаної рани лівої поперекової ділянки за обставин, вказаних ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин події.

Показання ОСОБА_2, дані в ході відтворення обстановки та обставин події, повністю відповідають локалізації і можливому механізмові спричинення їй тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13 свій висновок підтримав та показав, що механізм виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 повністю відповідають її показанням під час відтворення з її участю обставин і обстановки події. Поряд з цим ескперт уточнив, що пошкодження в області шиї /поріз/ фактично є подряпиною і могло утворитися, як при прикладанні леза ножа та рухах ОСОБА_2 від його ухилення, так і при нансенні удару ногою ОСОБА_4 їй по голові. Крім цього, судмедексперт ОСОБА_13 до свого висновку дав такі роз'яснення : виявлені на тілі потерпілої рани, їх характер, глибина і локалізація не відповідають професійним навикам ОСОБА_4, які були отримані ним під час служби в армії. Людина яка володіє навиками ведення бою холодною зброєю не наносила б таких ударів ( по сідницях) , якби мала намір заподіяти смерть. Не виключено настання смерті від такого ушкодження, яке було виявлено на тілі потерпілої, однак не відразу після його отримання, а від ускладнень у вигляді зміщення середостіння (комплекс м'ягких тканин із органами: стравохід, трахея, серце). Небезпечними є перегинання судин, які ідуть до серця, або від серця. Коли є отвір (проникаюче поранення), що мало місце у потерпілої, відбувається зрівняння атмосферного тиску із тиском плевральної порожнини в легенях зі сторони поранення спадається і не виконує свою функцію, іде порушення дихання. Крім того, на протилежній стороні, в даному випадку лівій плевральній порожнині, тиск менший, ніж одна атмосфера і органи грудної клітки, в тому числі і серце, будуть зміщуватися вліво. Як правило, в таких випадках смерть настає на пізньому етапі, десь через пару днів, якщо не буде надано медичну допомогу. Як правило, таке ушкодження, яке виявлено у потерпілої, не призводить до швидкого настання смерті. При такому пораненні, «своєчасність» - розтягнуто на години. При таких тілесних ушкодженнях, які виявлені на тілі потерпілої, достатньо заклеїти рану, щоб припинити доступ повітря в плевральну порожнину, тобто «перевести відкритий пневмоторекс у закритий», а саме припинити доступ повітря в плевральну порожнину, що і було зроблено в Острожецькій рай лікарні - закрили отвір, а рану на сідниці обробили. Якби не був закритий цей канал, було б інфікування рани, а потім запальні процеси. Вказане тілесне ушкодження не було абсолютно смертельним, навіть і без надання допомоги. Це таке ушкодження, яке не обов'язково призведе до настання смерті при умові ненадання медичної допомоги. В даному випадку не було ушкодження легенів. Вся небезпека була в надходженні повітря. До тяжкого тілесного ушкодження, які виявлені на тілі потерпілої, відноситься лише - колото-різана рана правої половини грудної клітки. Гемопневмоторакс - це поступання крові і повітря в плевральну порожнину. Практично, любе відкрите поранення грудної клітки ускладнюється гемопневоатораксом, тобто поступання крові і повітря в плевральну порожнину відбувається практично відразу після проникаючого поранення. Виявлена на тілі потерпілої різана рана на шиї зліва, якщо вона не має раньового каналу є легким тілесним ушкодженням, яке спричиняє короткочасний розлад здоров'я. Рана була не глибокою, не було раньового каналу. Забійна рана на губі потерпілої - це ушкодження, яке не має характерних ознак, за якими можна достовірно встановити особливості травмуючого знаряддя. Вона могла виникнути, як від удару рукою, так і від удару ногою з невеликою силою. Потерпіла ОСОБА_2 могла отримати тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на губі, якщо вона перебувала у лежачому стані. Рана на грудній клітці потерпілої не є глибокою, поскільки не було ушкодження легенів. З цього можна зробити висновок, що прикладена сила була порівняно невеликою, поскільки рана локалізувалася у міжребер'ї, де є лише м'ягкі тканини та не було ушкодження самої легені, тобто ніж проник не глибоко. Тілесне ушкодження виявлене у потерпілої в ділянці верхівки гребеня лівої здухвинної кістки розміром 2 на 1 см., яка кровоточить, «тупо» закінчується в м'язах біля гребеня кістки, глибина до 6 см. - це ушкодження має ознаки легкого, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Раньовий канал пройшов у м»язи сідниці і там «тупо» закінчився. Цей удар міг бути сильнішим ніж той, від якого рана проникла в плевральну полость. В історії хвороби потерпілої немає даних про пошкодження гребеневої кістки у потерпілої.

Такі висновки та роз'яснення експерта свідчать про те, що сила ударів, від яких у ОСОБА_2 виникли тяжкі тілесні ушкодження були виконані порівняно з невеликою силою і безпосередньо до смерті не призводять. Отже, характер нанесених ОСОБА_4 ударів ножем ОСОБА_2, їх кількість ( два удари) , спрямованість (по сідниці та в грудну клітину в момент, коли потерпіла присідала), їх незначна сила, не можуть бути достатніми доказами наявності прямого умислу у ОСОБА_4 на позбавлення життя потерпілої.

Крім цього, визначальним фактом для визначення спрямованості умислу ОСОБА_4 при кваліфікації його дій органами досудового слідства за ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, суд вважає наявність чи відсутність можливості довести злочин до кінця за обставин, що мали місце. А саме, чи міг ОСОБА_4 і чи мав достатньо можливостей вчинити всі дії, які вважав необхідними для заподіяння смерті потерпілій, при обставинах, коли після нанесення двох ударів ножем у потерпілої задзвонив телефон. Як видно, сам телефонний дзвінок об'єктивно не перешкоджав при наявності умислу у ОСОБА_4 на вбивство ОСОБА_2 продовжувати наносити їй смертельні удари в життєво важливі органи. Однак, цього ОСОБА_4 не зробив, напроти він припинив нанесення ударів і намагався допомогти піднятися їй з землі та надати хоч якусь допомогу. Про це свідчать як його показання так і показання потерпілої, а також виявлена на його одязі, а саме штанах і кофті кров ОСОБА_2. При цьому мотиви припинення противрпавних дій значення не мають.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вольова ознака прямого умислу на вбивство ОСОБА_2, у ОСОБА_4 відсутня. За таких обставин, його дії не можуть кваліфікуватися, як незакінчений замах на умисне вбивство, оскільки його дії по нанесенню ударів ножем були припиненні з його ж волі. Об'єктивних фактів, які б свідчили , що такі дії були припинені всупереч його волі при умові, що він мав намір продовжувати наносити удари ножем потерпілій з метою доведення злочину до кінця, однак не наніс їх з незалежних від нього причини, в ході досудового слідства, а також в ході судового розгляду, не встановлено.

Таким чином, дії підсудного, по нанесенню ударів ножем ОСОБА_2 та заподіяння внаслідок цього їй тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя, які кваліфіковані як незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, органами досудового слідства кваліфіковано невірно. Такі дії ОСОБА_4 правильно слід кваліфікувати, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння за ч.1 ст.121 КК України . А тому, дії ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України.

З висновку амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи № 370/12 від 18 жовтня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованого йому діяння будь-яким психічним захворюванням не страждав, у тимчасово хворобливому стані ( патологічне сп'яніння, патологічний афект, смерекові розлади свідомості та ін.) а також в стані фізіологічного афекту або в іншому емоційному стані, який би істотно впливав на його поведінку під час інкримінованих йому дій, не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Індивідуально-психологічні особливості під експертного не мають характеру вад, які б істотно впливали на його поведінку під час делікту. ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням не страждає, застосування примусових заходив медичного характеру не потребує. ( т.1 а.с.250-252)

Отже, висновками амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи спростовуються покликання ОСОБА_4, що під час вчинення злочину він знаходився у стані сильного душевного хвилювання. А тому твердження його захисника, а також твердження самого підсудного про те, що його дії слід кваліфікувати за ст.123 КК України є безпідставними.

Обираючи покарання підсудному в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, суд відповідно до загальних положень цього Кодексу враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин є тяжким. Відповідно до ст. 89 КК України ОСОБА_4 вважається таким, що на момент вчинення злочину не має судимості, хоча раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і це характеризує його, як особу схильну до вчинення злочинів (т.1 а.с.221,241 ).

По місцю проживання ОСОБА_4 характеризується негативно, як такий, що схильний до скоєння сімейних сварок, зловживає спиртними напоями, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері громадського порядку і громадської безпеки, а також що посягають на встановлений порядок управління ( т.1 а.с.218,244).

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного є щиросердечне каяття.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує також думку потерпілої ОСОБА_2, яка в своїх показаннях зазначила, що пробачила йому за його вчинок.

За таких обставин суд вважає необхідним для виправлення підсудного призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Млинівським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Луцької міської ради заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в розмірі 1112,00 гривень. Суд вважає, що цивільний позов, заявлений Млинівським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Луцької міської ради, підлягає до задоволення в повному обсязі, так як винуватість ОСОБА_4 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, від яких вона лікувалася є доведеною, а розмір витрат на її лікування підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: довідкою-розрахунком Луцької міської клінічної лікарні № 15/8/2 від 5 листопада 2012 року.

На підставі наведеного , керуючись ст..ст. 321-324 КПК України (1960 року),-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання - 6 (шість) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання - 22 години 55 хвилин, 19 вересня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4, на користь Управління здоров'я Луцької міської ради, пр.. Відродження 13, м. Луцьк (р/р 35423005001595 в ГУДК у Волинській області МФО 803014 ЗКПО 01982985) матеріальну шкоду в розмірі 1112 (одна тисяча сто дванадцять) гривень.

Речові докази по справі: - ніж з металу білого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, два ножі з руків'ями з пластмаси білого кольору, пластмасове відро білого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, два зразки речовини бурого кольору, вилучені на два тампони з бинта, частина чистого бинта, три частини рослин із нашаруванням речовини бурого кольору, які були вилучені під час огляду місця події в урочищі «Ярово» в с.Острожець Млинівського району, експериментальний зразок крові ОСОБА_4, експериментальний зразок крові ОСОБА_2, змиви з рук ОСОБА_4 та контрольний зразок бинта, зразки піднігтевого вмісту ОСОБА_4 - знищити;

- жіночу кофту із плямами речовини бурого кольору, кофту та джинсові штани, вилучені у ОСОБА_14 - повернути власнику;- светр та штани, вилучені у ОСОБА_4 під час особистого обшуку - повернути власнику;- конверт з листом, вилучені у ОСОБА_2 піл час огляду предметів, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк з дня вручення вироку.

СУДДЯ: