Постанова № 38169773, 08.04.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/149/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько К. М.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2014 Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю секретаря Черненко Х.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_4 та особи, яка склала адміністративний протокол інспектора ДАІ ОСОБА_16, розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за скаргою захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2014 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого лікарем-генікологом Новгородківської центральної районної лікарні, проживаючого АДРЕСА_1

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Постановою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2014 року на ОСОБА_3 накладене адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КпАП України у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 08 грудня 2013 року о 12 год. 00 хв. в с. Верблюжка по вул. Беляєва керував автомобілем «Geely JL 7162», державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода), від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просить постанову районного суду скасувати та закрити провадження у справі, при цьому вказує на те, що 08.12.2013 року автомобіль ОСОБА_3 «Geely», державний номер НОМЕР_1, був зупинений працівниками ДАІ в с. Верблюжка Новгородківського району. За кермом була його дочка, яка у 2013 році навчалася у навчальному комбінаті з метою отримати право на керування транспортними засобами і ОСОБА_3 додатково навчав її керуванню на автодорозі з невеликим навантаженням. Працівники ДАІ повідомили, що ОСОБА_3 повинен керувати автомобілем, тому він сів за кермо автомобіля і поїхав в напрямку с. Куцівка, де його зупинив інший працівник ДАІ, а через деякий час до них під'їхав і той інспектор ДАІ, що зупинив його автомобіль в с. Верблюжка, який повідомив, що у ОСОБА_3 є ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував йому пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_3 повідомив, що пройде огляд, якщо йому нададуть прилад з індивідуальним мундштуком, як це передбачено інструкцією. Однак працівник ДАІ повідомив, що він занадто розумний і відмовився це робити, після чого вирішено, що вони поїдуть до Новгородківської ЦРЛ для проведення освідування. У лікарні працівник ДАІ дізнався, що ОСОБА_3 працює лікарем в даній лікарні, а також, що прилад для вимірювання алкоголю в крові знаходиться на повірці, а іншими методами (аналіз крові) встановлювати стан сп'яніння

інспектор ДАІ відмовився. Допитані в суді свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що вони мають медичну освіту та знають ознаки алкогольного сп'яніння, однак 08.12.2013 року жодної такої ознаки у ОСОБА_3 вони не бачили, а також і те, що не чули щоб працівники ДАІ пропонували йому проїхати до наркологічного диспансеру та його відмови від цього. Це підтвердив і головний лікар ЦРЛ ОСОБА_10, який вказав і на те, що якби працівники ДАІ надали їм направлення, то таку перевірку провели б шляхом аналізу крові ОСОБА_3, який є найбільш точним методом такої перевірки. Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у своїх поясненнях не зазначили жодної ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3, у тому числі і різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Вказує і на те, що інспектором ДАІ порушено цілий ряд положень інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, оскільки він не склав направлення, що підтвердив і сам інспектор ДАІ ОСОБА_16. в судовому засіданні. А за відсутності направлення лікарнею не могло бути проведено освідування ОСОБА_3, хоч технічно і була така можливість.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, які повністю підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а постанову суду скасувати та закрити провадження по даній справі, пояснення інспектора ДАІ ОСОБА_16, який повністю підтримав обставини справи викладені у протоколі, вивчивши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

В апеляційному суді ОСОБА_3 заперечив свою винуватість у вчиненні зазначеного правопорушення і при цьому пояснив, що він 08.12.2013 року близько 12 год. дня, працівники ДАІ зупинили його автомобіль, яким керувала його дочка, яка немає посвідчення водія і він навчав її правил керування, в с. Верблюжка Новгородківського району і сказали, що дочка не може без посвідчення водія керувати автомобілем. При цьому забрали у нього документи і відпустили його, щоб він подумав, як вирішувати проблеми. Після цього він відвіз ліки хворому у с. Верблюжка і через 20-25 хв. знову під'їхав до працівників ДАІ, які після цього запідозрили, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, тому сказали йому сісти за кермо автомобіля та їхати до лікарні, що він і зробив, а вони поїхали за ним. У с. Куцівка його автомобіль зупинили інший наряд ДАІ. Там він відмовився проходити на місці огляд на стан сп'яніння, а тому поїхали до лікарні в смт. Новгородку. Однак в лікарні на той час не було приладу для проведення такої перевірки (знаходився тимчасово на повірці), а іншим чином провести його обстеження, працівники ДАІ відмовились. Після цього склали на нього протокол в автомобілі, однак він без окулярів не міг його прочитати, а тому відмовився його підписати. Свідки до нього не підходили в лікарні, а працівники ДАІ не пропонували йому продути трубку на місці чи поїхати до наркодиспансера для визначення стану сп'яніння. При цьому його автомобіль передали головному лікарю для доставки на стоянку.

Однак такі пояснення скаржника не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються зібраними по справі та перевіреними судом достовірними доказами.

Так, допитаний в апеляційному суді інспектор ДПС ВДАІ Кіровоградського МВ УМВС України ОСОБА_16., який складав протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_3 пояснив, що 08.12.2013 року у період з 07 год. до 16 год., він був на відпрацюванні в Новгородківському районі, і знаходячись в с. Верблюжка, вони зупинили автомобіль, яким керувала дівчина без посвідчення водія. Поряд з нею перебував інший водій, її батько, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Вказані особи повідомили їх про те, що їм терміново потрібно завести у цьому селі хворому ліки, тому вони їх відпустили, а коли вони повернулись до них, ОСОБА_3 після нетривалої розмови, самовільно сів за кермо свого автомобіля і поїхав у невідомому напрямку. По телефону вони повідомили про це інший екіпаж, які і затримали автомобіль під керуванням ОСОБА_3 на трасі поблизу с. Куцівка. Там, ОСОБА_3 дійсно відмовився продути на місці прилад Драгер, тому вони за його згодою поїхали до лікарні в смт. Новгородку, де їм повідомив черговий лікар про те, що лікарняний алкотестер знаходиться тимчасово на повірці і провести огляд на стан сп'яніння вони не мають можливості. Після цього він попросив свого напарника ОСОБА_13 запросити двох свідків, у присутності яких він на території лікарні ще раз запропонував ОСОБА_3 продути прилад Драгер чи пройти медичний огляд на стан сп'яніння в Кіровоградському наркодиспансері, на що останній категорично відмовився, тому він склав на нього адміністративний протокол за відмову від обстеження на стан сп'яніння, а автомобіль порушника передано головному лікарю ОСОБА_10 для доставки на стоянку.

Також, аналогічні пояснення з приводу фактичних обставин справи надав в апеляційному суді і інший інспектор ДАІ ОСОБА_13

Допитаний в апеляційному суді свідок ОСОБА_14 також підтвердив свої письмові пояснення і вказав, що ОСОБА_3 дійсно у його присутності на території Новгородківської ЦРЛ на пропозицію інспектора ДАІ відмовився продути алкотестер Драгер та пройти огляд в наркодиспансері м. Кірвограда.

Допитаний в апеляційному суді свідок ОСОБА_10 пояснив, що дійсно 08.12.2013 року приблизно о 12 год. черговий лікар повідомив йому, що працівники ДАІ затримали ОСОБА_3 з підозрою за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння і доставили до лікарні для проведення огляду. Однак, лікарняний апарат «Алконт», за допомогою якого можливо провести такий огляд, на той час знаходився на повірці, а тому не було можливості провести такий огляд ОСОБА_3 Прибувши в лікарню, він спробував мирно вирішити питання з працівниками ДАІ, щоб не проводити вказаної процедури ОСОБА_3, оскільки останній працює у лікарні завідуючим відділення, є висококваліфікованим фахівцем та користується повагою в колективі, але йому відмовили в цьому. Близько з ОСОБА_3 він не спілкувався і явних ознак його сп'яніння не бачив. У його присутності працівники ДАІ не пропонували ОСОБА_3 пройти такий огляд в іншому місці. Також, вказав і на те, що в момент складання протоколу він свідків не бачив, однак категорично і не заперечував їх відсутність. Після складання протоколу, на пропозицію працівників ДАІ він продовжив подальший рух на автомобілі ОСОБА_3 і відігнав його на місце стоянки в гараж, про що розписався в протоколі.

Враховуючи вищезазначене вважаю, що районний суд, у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував всі обставини даної справи і, врахувавши всі досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і його вина підтверджується адміністративним протоколом серії АВ2 № 102502 від 08.12.2013 року, поясненнями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які повністю узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами (а.с.1-5), поясненнями особи, яка склала адміністративний протокол інспектора ДАІ ОСОБА_16, який повністю підтвердив фактичні обставини справи, як в районному суді, так і в суді апеляційної інстанції, а також аналогічними поясненнями з цього приводу іншого інспектора ДАІ ОСОБА_13

За таких обставин справи, доводи апеляції захисника ОСОБА_3 про те, що 08.12.2013 року допитані в суді свідки жодної ознаки сп'яніння у ОСОБА_3 не бачили, і не чули щоб працівники ДАІ пропонували йому проїхати до наркологічного диспансеру та його відмови від цього, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються долученими до справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які повністю свідок ОСОБА_14 повністю підтвердив в суді апеляційної інстанції і які узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами, та наданими в апеляційному суді показаннями інспекторів ДАІ ОСОБА_16 та ОСОБА_13

Доводи апеляції і про те, що інспектором ДАІ порушено положення інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, оскільки він не склав направлення, а за його відсутності лікарнею не могло бути проведено освідування ОСОБА_3, хоч технічно і була така можливість також не знайшли свого підтвердження в суді і повністю спростовуються фактичними обставинами справи, відповідно до яких ОСОБА_3 на місці його зупинки запропонували пройти огляд на стан сп'яніння і продути прилад Драгер, однак він відмовився і погодився пройти такий огляд в Новгородківській лікарні, де останній працює лікарем, але прилад за допомогою якою проводиться такий огляд, знаходився на повірці і на той час не було можливості провести відповідне медичне осідування, що підтвердив допитаний в суді головний лікар ОСОБА_10, а також не заперечував цього і сам правопорушник.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що медичний огляд ОСОБА_3 в Новгородківській ЦРЛ не проведено через відсутність приладу за допомогою якого проводиться такий огляд, а не через відсутність направлення інспектора ДАІ, як на те вказує в апеляції захисник, оскільки саме через відсутність можливості в даній лікарні провести такий огляд, інспектор ДАІ і не складав такого направлення.

Більше того, вже після вказаних вище подій, працівники міліції знаходячись на території Новгородківської лікарні, у присутності двох свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, повторно запропонували ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, або в наркологічному диспансері м. Кіровограда, проте останній відмовився від цього, а тому на нього складено адміністративний протокол за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За таких обставин, суд не вбачає в діях інспектора ДАІ ОСОБА_16 порушень положення вищезазначеної інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння, оскільки вони повністю узгоджуються з вимогами ст. 266 КУпАП, а тому відсутні підстави для задоволення апеляції в цій частині та скасування постанови суду.

Згідно з положеннями ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Однак, як вбачається з матеріалів справи суддя під час розгляду даної справи належним чином не врахував вимоги ст.ст. 33, 280 КУпАП та призначив ОСОБА_3 стягнення без достатнього врахуванням даних про його особу, який під час складання протоколу та в суді першої інстанції, хоч і не визнав свою вину у вчиненні правопорушення, однак не врахував ряд обставин, що пом'якшують його відповідальність, а саме даних про його особу, який вперше притягується до відповідальності за таке адміністративне правопорушення, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання (а.с.18-19), на утриманні має неповнолітню дитину, яка згідно довідки зі школи навчається у випускному класі Долинської ЗШ І-ІІІ ступенів №4 (а.с.62), та що у даній справі відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.

А тому, з урахуванням вищезазначених обставин та особи правопорушника вважаю, що районний суд помилково обрав скаржнику такий суворий вид адміністративного стягнення, а саме позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, який за наведених вище обставин справи та з урахуванням особи правопорушника, є надто суворим стягненням.

Вказані обставини визнаю такими, що дають підстави змінити постанову суду в частині призначеного стягнення, а тому вважаю можливим змінити йому вид адміністративного стягнення на мінімальний штраф у розмірі сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у межах санкції ст. 130 ч.1 КУпАП, яка діяла до 14.12.2013 року і була чинною на момент вчинення вказаного правопорушення.

Керуючись п.4 ч.8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково, а постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП - змінити, замінивши ОСОБА_3 призначене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, на штраф у розмірі 2550 грн.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Ремез П.М.