Рішення № 38168548, 24.03.2014, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 437/11942/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 13» березня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді - Кравченко Н.О.,

при секретарі - Савченко Є.О.,

розглянувши заяву у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на об'єкт іпотеки, примусове виселення з житлового будинку суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на об'єкт іпотеки.

Також, в провадженні Ленінського районного суду міста Луганська перебувала справа Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_1 про примусове виселення з житлового будинку.

За клопотанням позивача вказані провадження були об'єднані в єдине провадження під головуванням судді Кравченко Н.О., про що постановлена ухвала суду /а.с. 71,191/.

За позовні вимоги про звернення стягнення на заставне нерухоме майно позивач обґрунтував тим, що 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», що змінив назву на Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», а потім на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач,- Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України", був укладений Кредитний договір № ML- 900/438/2006 згідно з яким відповідач отримав у Банку кредит у розмірі 28 000,00 Доларів США на строк до 17 жовтня 2016 р. зі сплатою відсотків згідно умов Кредитного договору.

10 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077, 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України були укладені договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення прав вимоги за Договорами іпотеки. Згідно з вищевказаними договорами Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-900/438/2006 від 17.10.2006 та договором іпотеки № PML-900/438/2006 від 17.10.2006 р. Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)», згідно зі cт.514 вказаного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до Боржника за кредитним договором та договором іпотеки. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування Кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі. Але станом на дату подання цього позову зобов'язання не виконані та відповідні суми позивачу не сплачені. Борг за Кредитним договором станом на 15.06.2012 р складається з: - 27 407,73 USD - сума основного боргу за кредитом; - 9 422,84 USD - нараховані відсотки за користування кредитом; - 2 737,03 доларів США. - пеня. Загальна сума -39 567, 60 доларів США, що еквівалентно 316 244,04 грн. /а.с. 80-81/

У забезпечення своєчасного та повного виконання умов Кредитного договору між ОСОБА_1, та банком 17 жовтня 2006 року був укладений договір іпотеки № PML-900/438/2006 посвідчений приватним нотаріусом , реєстровий № 2692 (надалі - ,Договір іпотеки"), згідно якого відповідач передав в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, з огляну на об'єднані позовні вимоги, позивач просить суд звернути стягнення на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 73,9 кв.м. є предметом іпотеки за договором іпотеки № PML-900/438/2006, від 17 жовтня 2006 р., та належить на праві власності ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості перед TOB «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № ML-900/438/2006 від 17.10.2006 року в сумі 39 567, 60 доларів США, що еквівалентно 316 244,04 гривень; Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позбавивши їх права користування вказаним будинком ; зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1; Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь Позивача сплачений судовий збір у розмірі 3219,00 грн., та 114,70 грн. /а.с. 2,81-82/.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог, згоду щодо винесення рішення при заочному розгляді не надав.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явились, про час та дату слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ст.. 224 ЦПК України суд, у разі наявки в судовн засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд чправи у його відсутність або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, не отримавши згоду позивача на вирішення справи при заочному розгляді, суд ухвалює рішення за загальними правилами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», що змінив назву на Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», а потім на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач,- Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України", був укладений Кредитний договір № ML- 900/438/2006 згідно з яким відповідач отримав у Банку кредит у розмірі 28 000,00 Доларів США на строк до 17 жовтня 2016 р. зі сплатою відсотків згідно умов Кредитного договору /а.с. 3-6/.

10 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077, 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України були укладені договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення прав вимоги за Договорами іпотеки. Згідно з вищевказаними договорами Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-900/438/2006 від 17.10.2006 та договором іпотеки № PML-900/438/2006 від 17.10.2006 р. /а.с. 7-9/

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)», згідно зі cт.514 вказаного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до Боржника за кредитним договором та договором іпотеки. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування Кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі /а.с. 19-46/.

Але станом на дату подання цього позову зобов'язання не виконані та відповідні суми позивачу не сплачені. Борг за Кредитним договором станом на 15.06.2012 р складається з: - 27 407,73 USD - сума основного боргу за кредитом; - 9 422,84 USD - нараховані відсотки за користування кредитом; - 2 737,03 доларів США. - пеня. Загальна сума -39 567, 60 доларів США, що еквівалентно 316 244,04 грн. /а.с. 99/.

Досудове врегулювання спору між сторонами не винайшло шляхів рішення./а.с.98/.

В матеріалах справи до їх об'єднання містяться заперечення відповідачів, які не визнають вимог про звернення стягнення на об'єкт іпотеки /а.с. 149-150/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 6 Договору іпотеки та ст. 7 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель (Позивач) може задовольнити за рахунок предмета іпотеки свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Також відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі викладеного, суд вважає можливим задовольнити позов в частині звернення стягнення на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 73,9 кв.м. є предметом іпотеки за договором іпотеки № PML-900/438/2006, від 17 жовтня 2006 р., та належить на праві власності ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості перед TOB «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № ML-900/438/2006 від 17.10.2006 року в сумі 39 567, 60 доларів США, що еквівалентно 316 244,04 гривень.

Відповідно до ст. 109 Житлового кодексу України та ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи інше житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя (Позивача) добровільно звільнити житловий будинок/приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В позовній заяві позивач зазначає, що на адресу відповідача була направлена вимога, однак до теперішнього часу не була виконана, суд не може прийняти це до уваги оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження невиконання відповідачам вимоги щодо добровільного звільнення квартири, Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку за адресою іпотечного майна, - необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при задоволенні пред'явленого позову у розмірі 3219,00 грн. відповідно до квитанції № 539 від 07 лютого 2012 року (а.с. 79), а сплачені кошти судового збору у сумі 3219-00 гривень відповідно до квитанції № 538 від 07 лютого 2012 року (а.с.47а) грн. - відносить на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. ст. 7, 40 Закону України «Про іпотеку» суд, -

ВИРІШИВ:

Об'єднані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на об'єкт іпотеки, примусове виселення з житлового будинку,- задовольнити частково.

Звернути стягнення на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 73,9 кв. м. , житловою - 52,74 кв.м. та є предметом іпотеки за договором іпотеки № ML-900/438/2006, від 17 жовтня 2006 р., та належить на праві власності ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІК НОМЕР_2) в рахунок погашення заборгованості перед TOB «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № ML-900/438/2006 від 17 жовтня 2006 року в сумі 316 244, 04 (триста шістнадцять тисяч двісті сорок чотири ) гривні 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІК НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" сплачений судовий збір у розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська. У разі відсутності сторін при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.О. Кравченко