Рішення № 38168514, 18.03.2014, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 437/13779/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 14» березня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді - Кравченко Н.О.,

при секретарі - Савченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ОСОБА_5 про стягнення збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом про стягнення збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в обґрунтування своїх позовних вимог вони повідомили, що 14.07.2012 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення автомобілів) за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 110. На місце для оформлення ДТП були викликані співробітники ДАІ. 18.07.2012 року ДАІ м. Луганська ОСОБА_1 було видано довідку про дорожньо-транспортну пригоду №90380388, в якій було вказано, що ДТП сталося в результаті порушення ОСОБА_3, що знаходився за кермом автомобіля ЗАЗ-daewoo НОМЕР_3 пунктів 2.9, 13.1 Правил дорожнього руху. З рамках проведення досудової перевірки ОСОБА_3 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Пасажир, що знаходився в машині GWM Hover НОМЕР_5 д/нНОМЕР_2, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_1, отримав травму і був госпіталізований бригадою ШМД в ЛПУ м. Луганська. Після закінчення лікування йому було проведено СМО і отримані їм тілесні ушкодження були оцінені як пошкодження середнього ступеня тяжкості.

Позивачі, також, зазначили, що Ленінським районним судом м. Луганська розглядаються матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012030050000208 від « 29» листопада 2012 р. відносно ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального Кодексу України.

Згідно з висновком № 0978 судової автотоварознавчої експертизи ФОП ОСОБА_6 від 23.07.2012 року, який надали Позивачі, в результаті вказаної ДТП власнику автомобіля GWM Hover НОМЕР_5 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 було завдано майнової шкоди, яка складається з вартості відновлювального ремонту після ДТП GWM Hover НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2 та матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля GWM Hover НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2 від пошкоджень в результаті ДТП, серед чого втрата товарної вартості та франшизи.

Також, зі слів Позивачів, майнової шкоди завдано і особі, що безпосередньо керувала автомобілем GWM Hover НОМЕР_5 д/н НОМЕР_2 в момент ДТП - ОСОБА_1.

Позивачі вважають, що Відповідач 1- ОСОБА_3, як винна в ДТП особа, зобов'язаний відшкодувати Позивачу-2 ОСОБА_2 шкоду, яка полягає у втраті товарної вартості транспортного засобу марки GWM Hover НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_2, Позивачу 1 ОСОБА_1 шкоду, яка полягає у витратах на лікування та витратах на проведення експертизи технічного стану автомобіля.

Крім того, Позивачі вважають, що в результаті протиправних дій водія автомобіля ЗАЗ «Ланос» ОСОБА_3 що призвели до вказаної дорожньо-транспортної пригоди їм завдано моральної шкоди. Позивачі зазначають, що в результаті ДТП ОСОБА_1 була завдана шкода здоров'ю, що призвело до втрати працездатності в період з 16.07.2012 по 26.07.2012 року, що підтверджується листком непрацездатності серії НОМЕР_4 та, що в період непрацездатності ОСОБА_1 змушений був проходити болісне та коштовне лікування, а ОСОБА_2 змушена перебудовувати складені життєві стосунки (використовувати громадський транспорт, користатися послугами інших перевізників, зокрема таксі та ін.), що вже вимушено істотно змінює життєві відносини, які склалися раніше. Позивачі, також, вважають, що власник автомобіля ЗАЗ DAEWOO FSО ТF 48У державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 повинна також відповідати за завдану моральну шкоду.

Позивачі, у своєму позові також вказали, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована у страховій компанії: Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», ПрАТ «УАСК АСКА», про що зазначено в Заяві про страхове відшкодування, що була подана до страхової компанії, однак страхова компанія відмовила у здійсненні страхового відшкодування, оскільки вина Відповідача 1 не підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили.

На підставі вищенаведеного відповідно до уточненого позову Позивачі просять стягнути з Відповідача 1 ОСОБА_3, АДРЕСА_1 та Відповідача 2 Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь Позивача ОСОБА_2 завдану майнову шкоду, яка складається із втрати товарної вартості автомобіля GWM Hover НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_2 та франшизи, на користь позивача ОСОБА_1 завдану майнову шкоду, яка складається з витрат на лікування, витрат на проведення експертизи технічного стану автомобіля та витрат на проведення автотоварознавчої експертизи. Стягнути солідарно з Відповідача 1 ОСОБА_3, АДРЕСА_1 та Відповідача 3 ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Позивача ОСОБА_1 та позивачки ОСОБА_2 моральну шкоду. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування.

Відповідач - ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" надав до суду свої заперечення, у яких зазначив, що вважає уточнені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсному законодавству, бо Позивач, яв вважає Відповідач, неправомірно стягує з нього суму франшизи. При цьому, Відповідач зазначає, щопри настанні страхового випадку страхова компанія здійснює виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у сумі нанесених збитків, що підтверджуються необхідними документами, за винятком франшизи. Відповідач, також вказує, що відповідно до довідки ДАІ № 9038038 потерпілим внаслідок ДТП є пасажир ТЗ GWM Hover НОМЕР_5 ОСОБА_7, який не є позивачем за даною позовною заявою, інших осіб, яким була завдана шкода здоров'ю в інформації ДАІ не зазначено, а тому будь-яких витрат на лікування позивачів за даною позовною заявою не може бути пред'явлено та задоволено. Крім того, Відповідач зазначає, що на розгляді в Ленінському районному суді м. Луганська перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і, що прийняття рішення за позовом про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є неможливим до прийняття остаточного рішення за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. На підставі вищенаведеного Відповідач 2 просить відмовити Позивачам в задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, Відповідач 2 надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Відповідача 3 - ОСОБА_5 надав до суду заперечення на уточнену позовну заяву, які підтримав в судовому засіданні, у яких просить відмовити позивачам в частині їх вимог щодо стягнення з неї моральної шкоди, посилаючись на те, що особою, яка скоїла злочин є Відповідач 1 - ОСОБА_3

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, здійснюється особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Так, дослідивши наявні у справі докази судом встановлено, що 14.07.2012 року о 15 годині 30 хвилин сталося ДТП за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 110, учасником якої став ОСОБА_1. На місце для оформлення ДТП були викликані співробітники ДАІ. 18.07.2012 року ДАІ м. Луганська ОСОБА_1 було видано довідку про дорожньо-транспортну пригоду №90380388, в якій було вказано, що ДТП сталося в результаті порушення ОСОБА_3, що знаходився за кермом автомобіля ЗАЗ-daewoo НОМЕР_3 пунктів 2.9, 13.1 Правил дорожнього руху.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 06 березня 2014 року вирок Ленінського районного суду міста Луганська від 26.12.2013 року по справі № 1кп-208/13 (437/4851/13к) за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України змінено цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 12392 грн. 47 коп. в іншій частині вирок залишено без змін. Своїм вироком Ленінський районний суд міста Луганська засудив ОСОБА_3 та визнав винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України /а.с. 116/.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, якщо злочином завдано шкоду, то відповідальність за таку шкоду несе особа яка її завдала особисто.

Так, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що Позивачу 2 завдано матеріальної шкоди, що пов'язано з витратами на проведенням експертизи технічного стану автомобіля, витрат на проведення авто товарознавчої експертизи, що підтверджується квитанцією / а.с. 78/, расходною накладною /а.с. 79/, актом виконаних робіт /а.с. 80/. Позивачу 1 також завдано матеріальної шкоди, що пов'язано з витратами на відновлювальний ремонт, що підтверджується рахунком №б/н від 20.07.2012 року /а.с. 81/ та взвітом експерта № 0978 /а.с. 83/.

Судом також встановлено, що заявлена Позивачами моральна шкода підлягає стягненню з Відповідача 1, як з особи яка її завдала і вину якої встановлено вироком Ленінського районного суду міста Луганська. Однак, суд вважає, що вимоги Позивачів, щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню за необґрунтованістю щодо їх розміру.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, що зазнало свого відображення у погіршенні його здоров'я та, як наслідок, спричинило витрати на лікування, що підтверджується листком непрацездатності /а.с. 74/ та висновками лікаря /а.с. 75/.

При цьому, суд вважає посилання ОСОБА_2 на завдання йому ОСОБА_3 та Відповідачем 2 моральної шкоди необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 26.12.2013 року, що набрав законної сили, саме ОСОБА_3 має відшкодувати Позивачу1 завдану в результаті ДТП моральну шкоду.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступінь та тривалість моральних страждань ОСОБА_1, зусилля, які необхідні для відновлення нормальних життєвих зв'язків та керуючись принципами розумності та справедливості, вважає необхідним позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, а саме на користь ОСОБА_1 стягнути з відповідача 5000 грн.

Щодо моральної шкоди, нібито завданої ОСОБА_2, то суд її вважає необґрунтованою та недоведеною.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована згідно з полісом № А А/7822322 від 13.10.2011 року /а.с. 28/.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У частині 22.1 статті 22 цього Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із п. 32.1 ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правова відповідальності відповідно до закону.

Відтак, суд вважає, що вимоги Позивачів в частині стягнення з Відповідача 2 шкоди підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові

витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати

присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених

позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини

позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено

від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові

витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної

чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від

оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,

звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача

в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини

вимог.

У зв'язку з вищевикладеним з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі: з відповідача ОСОБА_3 544, 15грн. (314,75+229,40) відповідно до задоволених вимог. З відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» відповідно - 229,40 грн..

На підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 3, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленума Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 та керуючись ст.ст. 10, 58, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ОСОБА_5 про стягнення збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача 1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІК НОМЕР_8), АДРЕСА_1 на користь Позивача ОСОБА_2 завдану майнову шкоду, яка складається із втрати товарної вартості автомобіля СІАМ GWM Hover НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_2 в сумі 1802 ,73 грн.

Стягнути з Відповідача 1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІК НОМЕР_8), АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_1 завдану майнову шкоду, яка складається з витрат на лікування в розмірі 1094,76 грн., витрат на проведення експертизи технічного стану автомобіля в розмірі 650,00 грн. та витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 600,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА"» ІК 13490997 на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 11929,79 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІК НОМЕР_8), АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

У решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІК НОМЕР_8), АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати 544 (п'ятсот сорок чотири) гривні 15 копійок.

Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА"» ІК 13490997 на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалено в нврвдчій кімнаті та проголошено 14 березня 2014 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.О. Кравченко