Рішення № 38167837, 19.03.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/30160/13-ц

Провадження номер 2/522/3840/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 103 836,06 доларів США в еквіваленті національної валюти на день ухвалення рішення, а також судові витрати.

У судове засідання представник позивачки надав заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах закону та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Судом встановлено, що 20 січня 2012 року ОСОБА_2 взяв у борг у позивачки 88 820 доларів США та обіцяв повернути до 15.02.2013 року, що підтверджується розпискою від 20.01.2012 року.

Відповідно до ст.216 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо боржник видав кредитору в посвідчення зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути цей документ, а при неможливості повернення зазначити про це у розписці, що ним видається. Факт знаходження боргового документа у боржника посвідчує припинення зобов'язання, поки не доведено інше.

В даному випадку борговий документ знаходиться у позивача, що підтверджує наявність боргу на його користь та спростовує доводи відповідача про відсутність боргових зобов'язань перед ним.

Згідно зі ст. 376 ЦК України позичальник вправі заперечувати договір позики за його безгрошовістю, доводячи, що гроші або речі в дійсності зовсім не одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж зазначено в договорі. В тих випадках, коли договір позики повинен бути укладений у письмовій формі (стаття 375 цього Кодексу), заперечення його за безгрошовістю шляхом свідоцьких показань не допускається, за винятком випадків кримінально карних дій.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

З огляду на положення ст.60 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачем не надано суду жодного доказу щодо безгрошовості договору позики, зокрема доказів його звернень з питання розгляду спірних відносин щодо договору позики з позивачем шляхом кримінального судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, загальна сума процентів за користування позикою складає 12 942,78 дол. США., а розмірі трьох відсотків річних складає 2 073,28 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума. що підлягає стягненню з відповідача складає 103 836,06 доларів США.

У відповідності ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Згідно ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Оскільки, грошовий еквівалент вищевказаних грошових зобов'язань був визначений у іноземній валюті у відповідності до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України, суд має розрахувати суму боргу за курсом НБУ на день постановлення рішення. Таким чином, сума боргу за розпискою від 19 березня 2014 року становить 103 836,06*9,9598 = 1 034 186,39 грн.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат, що складають суму сплаченого державного мита у розмірі 3 441,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 034 186,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 441,00 гривень.

Рішення суду може бути переглянуто за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя 19.03.2014