Постанова № 38167494, 02.04.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2014 р. Справа № 914/3886/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Костів Т. С.

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Грабар Ю.З.

від третіх осіб: не з'явились

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3, АДРЕСА_1 від 12.02.2014 року

на рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2014 року, головуючий суддя Кітаєва С. Б., судді Ділай У. І., Петрашко М. М. , у справі за № 914/3886/13

за позовом: ОСОБА_4, АДРЕСА_2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Голіврем-Арго", с. Сокільники Миколаївського району Львівської області

третя особа 1 - Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, м. Пустомити Львівської області;

третя особа 2 - ОСОБА_5, , АДРЕСА_2;

третя особа 3 - ОСОБА_6, АДРЕСА_3;

третя особа 4 - ОСОБА_7, АДРЕСА_3;

третя особа 5 - ОСОБА_8, м. Львів;

третя особа 6 - ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Голіврем-Арго" від 14 листопада 2012 року, які оформлені протоколом №4 засідання загальних зборів учасників ТОВ "Голіврем-Арго";

визнання недійсними та скасування змін та доповнень до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Голіврем-Арго", затверджених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Голіврем-Арго", зареєстрованих 20 листопада 2012 року Державним реєстратором Пустомитівської районної державної адміністрації Парус Ю. В. за №14041050004001963,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2014 року в справі за №914/3886/13 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро" від 14 листопада 2012 року, оформлені протоколом №4 загальних зборів учасників ТзОВ "Голвірем-Агро", визнано недійсними зміни та доповнення до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", затверджені протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "Голвірем-Агро", зареєстровані 20.11.2012 року Державним реєстратором Парус Ю.В. за №14041050004001963.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро" на користь ОСОБА_4 2294,00 грн. судового збору та в порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" після набрання судовим рішенням законної сили вирішено повернути з держбюджету України позивачу 106,00 грн. як зайво сплаченого судового збору.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що станом на 14.11.2012 р. позивач не подавав товариству з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро" заяву про вихід з товариства та відступлення своєї частки, у зв'язку з чим позивач не може вважатися таким, що вийшов з товариства 14.12.2012 р., а тому рішення, прийняті загальними зборами учасників ТзОВ "Голвірем-Агро" 14.11.2012 р. з питань №№2,3,4 порядку денного зборів є недійсними.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про скасування змін та доповнень до Статуту ТзОВ "Голвірем-Агро", затверджених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "Голвірем-Агро", зареєстровані 20.11.2012 року Державним реєстратором Парус Ю.В. за №14041050004001963, рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2014 року у даній справі відмовлено з тих підстав, що господарським судам підвідомчі (підсудні) спори щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства, а не про їх скасування.

В апеляційній скарзі скаржник (ОСОБА_3) просить рішення місцевого суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції зробив помилкове припущення, що ОСОБА_3 введена в склад учасників товариства взамін виключених ОСОБА_5 та позивача, що не відповідає дійсності.

Скаржник покликається на те, що жодна з безумовних підстав для визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів учасників товариства, що визначена п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" матеріалами та обставинами справи не підтверджена. Згідно встановлених обставин по справі вбачається про наявність волевиявлення позивача на вихід зі складу учасників товариства.

Сторони відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Голіврем-Арго", в судовому засіданні підтвердив факт відсутності письмової заяви позивача на загальних зборах про його волевиявлення на вихід.

Позивач та треті особи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

2 квітня 2014 року до суду поступило клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи, мотивовоне неможливістю прибути до суду для участі в судовому засіданні в зв'язку з перебування 02.04.2014р. у службовому відрядженні за межами Львівської області. З цього приводу судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зважаючи на те, що до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено доказів на підтвердження викладених в ньому обставин ( перебування представника скаржника у службовому відрядженні), скаржником документально не обґрунтовано неможливості забезпечення участі іншого представника в судовому засіданні, судова колегія вирішила в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити.

Окрім того, зважаючи на те, що у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, позивач та треті особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов'язки сторін.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, зі статуту, затвердженого протоколом №1 від 28.01.2009р., товариство з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро" є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено 09.04.2009 року (номер запису 14041020000001963).

Відповідно до змін та доповнень до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", державну реєстрацію яких проведено 14.10.2011 року (номер запису 14041050003001963) учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3

Відповідно до п.п. 6.2.,6.2.1. статуту, розмір статутного капіталу - 104162,50 грн. ОСОБА_6 володіє часткою - 20837,50 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_7 володіє часткою - 20831,25 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_5 володіє часткою - 20831,25 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_8 володіє часткою -10415,63 грн., що становить 10% статутного капіталу. ОСОБА_4 володіє часткою - 20831,25 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_3 володіє часткою - 10415,62 грн., що становить 10% статутного капіталу.

14 листопада 2012 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", за участю ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які в сукупності володіють 100% статутного капіталу товариства, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу реєстрації учасників загальних зборів від 14.11.2012р.

Зазначеними загальними зборами учасників товариства було одноголосно прийнято наступні рішення: виключити зі складу учасників товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_5 на підставі поданих ними заяв; у зв'язку з виключенням учасників з ТзОВ "Голвірем-Агро" збільшити статутний капітал товариства до 104162,50 грн. та перерозподілити частки учасників наступним чином: ОСОБА_6 володіє часткою - 26040,63 грн., що становить 25% статутного капіталу, ОСОБА_7 володіє часткою - 26040,63 грн., що становить 25% статутного капіталу, ОСОБА_8 володіє часткою - 26040,63 грн., що становить 25% статутного капіталу, ОСОБА_3 володіє часткою - 26040,63 грн., що становить 25% статутного капіталу; затвердити зміни та доповнення до статуту ТзОВ "Голвірем-Агро" у зв'язку зі зміною складу учасників та перерозподілом часток учасників товариства.

Зазначені рішення оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро" №4 від 14.11.2012р. і на їх підставі було внесено зміни до установчих документів Товариства, зареєстровані 20 листопада 2012 року Державним реєстратором Пустомитівської районної державної адміністрації Парус Ю. В. за №14041050004001963.

Вказані рішення зборів є предметом оскарження в даній справі з підстав відсутності на момент їх прийняття заяви ОСОБА_4 про вихід з числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", що є підставою для визнання їх недійсними.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст.58 зазначеного Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 143 Цивільного кодексу України встановлено, що статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.

Відповідно до п.п.7.1,7.2 статуту, загальні збори учасників є вищим органом товариства, до компетенції якого належить, зокрема: внесення змін та доповнень до цього статуту, в тому числі зміна розміру статутного капіталу, форми та розміру вкладів до статутного капіталу (п.п.7.2.2 п.7.2); виключення, відповідно до законодавства, Учасника з товариства (п.п.7.2.10 п.7.2); вирішення питання про придбання товариством частки учасника (п.п.7.2.11 п.7.2).

Положеннями ст.ст.116, 148 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасника товариства вийти в установленому порядку з товариства.

При цьому, за приписами ст.148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Пунктом 5.2 статуту передбачено, що учасник може вийти з товариства або попередивши про це всіх інших учасників (якщо такі є) не пізніше, ніж за три місяці, або якщо всі інші учасники ( якщо такі є) письмово скасовують вимогу щодо надання такого повідомлення.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року, вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Як вбачається з постанови Верховного Суду України від 14.03.2011р. №12/198, яка прийнята в порядку передбаченому ст.111-28 ГПК України і є обов'язковою для всіх судів України, в якій зроблено правовий висновок про те, що заява учасника товариства про його вихід із товариства з обмеженою відповідальністю повинна бути нотаріально посвідчена, а подана позивачем заява у простій письмовій формі є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат та внесення змін до установчих документів.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, згідно протоколу загальних зборів рішення про виключення (позивача ОСОБА_4) - учасника з товариства проведено без наявності письмової заяви, оскільки належно оформлена заява позивача та її нотаріальне посвідчення відбулося на наступний день після проведення зборів.

Окрім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.116 Цивільного кодексу України, учасники товариства мають право в порядку, встановленому установчими документами товариства та законом: здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст.147 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.53 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження частки в статутному капіталі тягне за собою внесення та державну реєстрацію відповідних змін до статуту товариства, а також відомостей про товариство, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 3 ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осібта фізичних осіб-підприємців" для реєстрації правових наслідків такого правочину державному реєстратору подається нотаріально засвідчена копія документу про перехід частки учасника в статутному капіталі товариства до нового власника чи нотаріально посвідчений договір про такий перехід або передання.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" не містить вичерпного переліку документів, якими може засвідчуватись вчинення правочину про відчуження частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, що дає підстави вважати, що таким документом може бути нотаріально посвідчена заява про вихід учасника з товариства та передачу таким учасником своєї частки в статутному капіталі товариства.

З наведеного вище вбачається, що учасник може вийти з товариства та відчужити свою частку в статутному капіталі товариства виключно за власним волевиявленням на підставі відповідної нотаріально посвідченої заяви, а відтак ні товариство, ні інші учасники не вправі приймати рішення про вихід такого учасника та перерозподіл його частки без відповідної заяви учасника товариства.

При цьому, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку, оскільки вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

Проте, вихід учасника з товариства та відчуження ним своєї частки є юридичними фактами, які покладають на товариство (його учасників) обов'язок привести статутні документи у відповідність до сукупності юридичних фактів, які існують в певному періоді часу, шляхом прийняття загальними зборами товариства рішень про внесення в зв'язку з цим змін до статуту товариства ( в тому числі про виключення учасника з товариства, придбання товариством частки учасника, зміну розмір статутного капіталу, форми та розміру вкладів до статутного капіталу).

Згідно п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про вихід зі складу учасників ТзОВ "Голвірем-Агро" та залишення своєї частки на розгляд товариства була складена ОСОБА_4 та посвідчена приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 15 листопада 2012 року, за реєстраційним номером 1419.

Будь-які докази того, що заява про вихід з числа учасників ТзОВ "Голвірем-Агро" та відчуження (відступлення) своєї частки в статутному капіталі товариства була подана позивачем до загальних зборів учасників товариства, які відбулись 14.11.2012р., чи безпосередньо під час зборів,- в матеріалах справи відсутні.

А тому, твердження скаржника про наявність вільної волі позивача на вихід зі складу учасників товариства на момент проведення загальних зборів 14.11.2012р. жодним доказом не підтверджено і розцінюється судом як безпідставне та необґрунтоване.

З огляду на наведене, суд вважає, що станом на 14.11.2012 р. в загальних зборів учасників ТзОВ "Голвірем-Агро" не було правових підстав розглядати і вирішувати питання про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, перерозподіл часток учасників товариства та внесення змін та доповнень до статуту без наявності нотаріально посвідченої письмової заяви позивача.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Пунктом 19 зазначеної постанови визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Вихід учасника з товариства є формою припинення корпоративних прав особи, зокрема, прав на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інших правомочностей, передбачених законом та статутними документами. Відтак, вирішення загальними зборами учасників ТзОВ "Голвірем-Агро" питань про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства та перерозподіл у зв'язку з цим часток інших учасників без відповідної підстави - заяви учасника про вихід з товариства та відступлення своєї частки призвело до порушення корпоративних прав та законних інтересів позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Проаналізувавши вищенаведені приписи законодавства та оцінивши докази у справі, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро" від 14 листопада 2012 року, оформлених протоколом №4 загальних зборів учасників ТзОВ "Голвірем-Агро", і змін та доповнень до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", затверджених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "Голвірем-Агро", зареєстрованих 20.11.2012 року Державним реєстратором Парус Ю.В. за №14041050004001963.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, господарським судам підвідомчі (підсудні) спори про визнання недійсними внесених змін до установчих документів товариства, а після набрання рішенням суду про визнання недійсними змін до установчих документів юридичної особи законної сили, державний реєстратор зобов'язаний скасувати такі зміни до установчих документів.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині скасування змін та доповнень до статуту ТзОВ "Голвірем-Агро", затверджених протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "Голвірем-Агро", зареєстрованих 20.11.2012 року Державним реєстратором Парус Ю.В. за №14041050004001963, задоволенню не підлягають, оскільки наступають правові наслідки в порядку виконання рішення, що набуло законної сили , що передбачено вищезазначеним Законом України.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції помилково зазначено в мотивувальній частині оскаржуваного рішення про те, що рішення про вступ ОСОБА_3 до складу учасників ТзОВ "Голвірем-Агро" загальними зборами не вирішувалось, а також про те, що ОСОБА_3 введена в склад учасників товариства взамін виключених ОСОБА_5 та ОСОБА_4

З огляду на наведене, суд вважає за доцільне виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції зазначені вище висновки.

Наведені висновки спростовуються змінами та доповненнями до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", державну реєстрацію яких проведено 14.10.2011 року ( номер запису 14041050003001963) та з яких вбачається, що учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", є громадяни України: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 При цьому, відповідно до п.6.2.1. статуту судом встановлено, що на час проведення загальних зборів, що оскаржуються ОСОБА_6 володіє часткою -20837,50 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_7 володіє часткою -20831,25 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_5 володіє часткою -20831,25 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_8 володіє часткою -10415,63 грн., що становить 10% статутного капіталу. ОСОБА_4 володіє часткою -20831,25 грн., що становить 20% статутного капіталу. ОСОБА_3 володіє часткою - 10415,62 грн., що становить 10% статутного капіталу.

Окрім того, питання участі ОСОБА_3 у складі учасників товариства та правомочність набуття нею корпоративних прав не є предметом спору та розгляду судом у даній справі.

Однак, зважаючи на те, що вказані помилкові висновки не призвели до прийняття неправильного рішення у даній справі, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування або зміни. У відповідності до вимог п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що з урахуванням припису частини другої статті 104 ГПК не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2014р. у справі №914/3886/13 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст постанови

виготовлено 07.04.2014 р.