Постанова № 38167473, 11.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2014 року справа №905/104/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін : від позивача: Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/1513 від 12.06.2013 р.від відповідача:Маєвська В.М. дов. № 09-18/3580 від 26.12.2013 Пасечник І.В. дов. № 09-18/3642 від 21.01.2014 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької областівід11.02.2014 рокуу справі№ 905/104/14 (суддя Забарющий М.І.)за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецькдо Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька областьпростягнення 2 867 грн. 88коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область 2 867 грн. 88коп., з яких: 12грн. 00коп. - плата за користування вагонами, 2 618грн. 64коп. - плата за маневрову роботу; 237грн.24коп. - збір за телеграфне повідомлення.

Господарський суд Донецької області рішенням від 11.02.2014 року у справі № 905/104/14 позовні вимоги задовольнив в частині стягнення 12грн. 00коп. - плати за користування вагонами, 2 618грн. 64коп. - плати за маневрову роботу, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

У задоволенні позову в частині стягнення 237грн.24коп. - збору за телеграфне повідомлення господарський суд відмовив, у зв'язку з необґрунтованістю вимог.

Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/104/14 скасувати в частині стягнення 12грн. 00коп. - плати за користування вагонами, 2 618грн. 64коп. - плати за маневрову роботу, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду щодо доведеності позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами, так як нарахування плати за користування вагонами здійснено не у відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами, вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем порядку проведення радіологічного контролю, якій може здійснюватися як при відправці вантажу, так і при проходженні митного контролю, вважає вину відповідача у затримці вагонів не доведеною.

На думку заявника скарги позивачем не підтверджено виконання маневрових робіт відповідними документами, розрахунок вартості маневрових робіт здійснений на підставі накладної, за відсутності вимоги відповідача щодо виконання таких робіт, у зв'язку з чим заявник скарги вважає, що нарахування збору за маневрові роботи здійснено з порушенням Правил користування вагонами та контейнерами, Правил розрахунків за перевезення вантажів, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, тому позовні вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з маневровими роботами є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що вважає рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/104/14 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 17.04.2013 року станцією Сартана Донецької залізниці за міжнародними залізничними накладними СМГС №№ 50509801, 50508456 прийнято до перевезення на станцію Валуйки Південно-Східної залізниці Російської Федерації вагони №№ 61443339, 61420352; 19.04.2013 року за міжнародними залізничними накладними СМГС №№ 50614205, 50615780, 50614585 прийнято до перевезення вагони №№ 55340889, 55343164, 52545233 із вантажем - прокат плоский із заліза або нелегірованої сталі, сталь листова не пойменована у алфавіті.

По прибуттю на прикордонну передавальну станцію Куп'янськ - Сортувальний вказані вагони були затримані екологічною службою та відставлені зі складу потягу для проведення радіологічного контролю.

Після його проведення вищевказані вагони були направлені за призначенням, затримка вагонів склала 4 вагоно-години: вагонів №№ 61443339, 61420352 - з 16-00 до 19-40 19.04.2013р., вагонів №№ 55340889, 55343164, 52545233 - з 05-50 до 09-50 21.04.2013р.

Вказані обставини засвідчені актами загальної форми № 4615 від 19.04.2013 року, № 4616 від 19.04.2013 року, № 4621 від 21.04.2013року, № А544 від 19.04.2013року, №А545 від 19.04.2013року, № А547 від 21.04.2013 року.

Позивач вважаючи, що відповідач повинен сплатити йому 12грн. 00коп. - плати за користування вагонами, 2 618грн. 64коп. - плати за маневрову роботу; 237грн.24коп. - збору за телеграфне повідомлення, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення даних сум у примусовому порядку з відповідача.

Згідно ст.42 Закону України «Про транспорт» якщо міжнародним договором, укладеним з Україною, встановлені інші правила ніж ті, що містяться у законодавстві України про транспорт, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору. Перелік нормативних актів, що складають законодавство України про транспорт, міститься у ч.1 ст. 2 цього Закону.

Згідно § 1 ст. 11 УМВС відправник повинен додати до накладної супровідні документи, необхідні для здійснення митних та інших правил. § 2 ст. 11 УМВС передбачає відповідальність відправника перед залізницею за наслідки, що виникли у результаті відсутності, недостатності чи неправильності супровідних документів та у разі затримки перевезення через ненадання цих документів має сплатити залізниці штрафи та збори.

Виходячи з умов п.1 § 1 ст. 15 УМВС стягнення провізних платежів (до яких відповідно §1 ст. 13 УМВС відносяться додаткові збори та витрати, що виникли за період від прийняття вантажу до перевезення до його видачі одержувачу), які виникли під час перевезень по залізницях відправлення здійснюється з відправника на станції відправлення або у відповідності з діючими на залізницях відправлення внутрішніми правилами.

Відповідно до п. 1.11 «Правил розрахунків за перевезення вантажів», затверджених наказом Міністерства Транспорту України № 644 від 21.11.2000р., платежі, збори та штрафи, які виникли через затримку вагонів з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника, оформлюються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів та штрафів з відправника згідно зі статтями 118, 120, 122 Статуту залізниць України.

Господарським судом визнані доведеними позовні вимоги про стягнення плати за маневрову роботу у сумі 2 618грн. 64коп.

За приписами пунктів 1.8 - 1.10 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.

До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.

Відповідно до п..1.9. Тарифного керівництва № 1 не стягується плата за маневрову роботу, яка виконується в процесі подачі й забирання вагонів на під'їзних, портових (пристанських) коліях, а саме: розставляння вагонів, що подаються, на вантажні фронти та забирання їх після закінчення вантажних операцій; підбирання вагонів на станційних коліях перед подаванням на під'їзні, пристанські (портові) колії, а також після здавання з під'їзної колії.

Згідно з п.1.10. Тарифного керівництва № 1 за пробіг локомотива залізниці з іншої станції для виконання маневрової роботи на вимогу вантажовласника сплачується збір у розмірі 44,4грн. за кожний кілометр тарифної відстані між цими станціями у два кінці, але не менше ніж 118,5 грн.

Згідно з ч. 1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1 оплачуються маневрові роботи локомотива залізниці, які виконуються в разі подачі й забирання навантажених і порожніх вагонів, а також маневрові роботи, що виконуються не одночасно з подачею й забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника.

Згідно ст. 319 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.

Відповідно до ч.8 ст.319 Митного кодексу України при вивезенні товарів за межі митної території України радіологічний контроль може здійснюватись в митних органах відправлення при завершенні митного оформлення або у пунктах пропуску через державний кордон України при завершенні митного контролю товарів.

Згідно з п.5 Постанови КМУ № 1031 від 05.10.2011року «Про деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України», радіологічному контролю підлягають товари груп 1-97 згідно з УКТЗЕД (крім електроенергії - код товару згідно з УКТЗЕД 2716 00 00 00 та товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом), у тому числі і зазначені труби сталеві.

Державна екологічна інспекція у Харківській області в своєму листі № 8606/01-24/10-14 від 12.12.2013року зазначила, що оскільки частина експортних вантажів, радіологічний контроль яких не був здійснений в митних органах відправлення, надходять на станцію у складі залізничного потягу для здійснення радіологічного контролю безпосередньо у пункті пропуску вагони із зазначеними вантажами подаються станцією Куп'янськ-Сотувальний на окремі колії на яких здійснюються будь-які контрольні операції з дотриманням безпечних умов праці. Час здійснення радіологічного контролю вагону з вантажем не перевищує 15-20 хвилин.

Маневрові роботи щодо спірних вагонів виконувались поза межами під'їзної колії, а саме - на залізничній колії станції Куп'янськ-Сортувальний з причин такої технології роботи станції та неможливості проведення радіологічного контролю у загальному порядку.

Акти загальної форми № 4615 від 19.04.2013 року, № 4616 від 19.04.2013 року, № 4621 від 21.04.2013року, № А544 від 19.04.2013року, №А545 від 19.04.2013року, № А547 від 21.04.2013 року засвідчили проведення радіологічного контролю та затримки вагонів з перевищенням часу, необхідного для проведення такого контролю.

Позивачем не надано доказів направлення вимоги власника під'їзної колії або вантажовласника, телеграми про затримку та випуск вагонів надані після відправки вагонів і вже після проведення радіологічного контролю.

При наявності даних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що нарахування збору за маневрові роботи в сумі 2 618грн. 64коп. здійснено з порушенням встановлених чинним законодавством правил, виконання маневрових робіт не підтверджено відповідними документами, нарахування збору в цій сумі не відповідає положенням 1.8 - 1.10 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, тому позовні вимоги про стягнення плати по виконанню маневрових робіт у сумі 2 618грн. 64коп. визнаються колегією суддів недоведеними, позов в цій частині не підлягаючим задоволенню.

Рішення господарського суду про стягнення плати по виконанню маневрових робіт у сумі 2 618грн. 64коп. винесено без дослідження фактичних обставин, без врахування положень вищевказаних норм законодавства, тому підлягає скасуванню в цій частині.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість нарахування плати за користування вагонами у сумі 12грн.00коп. враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно з п.п. 2, 3 Правил користування вагонами та контейнерами (затв. наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999р., зареєстр. в Мінюсті України за № 165/3458 від 15.03.1999р.) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 даних Правил встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України плата за користування вагонами вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Оскільки в даному випадку затримка вагонів №№ 61443339, 61420352, №№ 55340889, 55343164, 52545233 здійснена станцією Куп'янськ-Сортувальний Південної залізниці, яка не є станцією відправлення чи призначення, враховуючи, що відомості плати за користування вагонами, які є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, позивачем не складалися, слід визнати, що нарахування плати за користування вагонами у сумі 12грн.00коп. здійснено не у відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами.

Крім того, відповідно до частини 20 пункту 4 Правил користування вагонами та контейнерами плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.

В матеріалах справи відповідні документи відсутні.

При наявності встановлених обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем не порушений порядок проведення радіологічного контролю, при якому такий контроль може здійснюватися як при відправленні вантажу, так і до проходження митного кордону, колегія суддів визнає, що вина вантажовідправника у затримці вагонів є недоведеною, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами у сумі 12грн.00коп., позовні вимоги ДП «Донецька залізниця» в частині стягнення 12грн.00коп. плати за користування вагонами є такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову про стягнення пред'явленої суми плати за користування вагонами.

Позивачем пред'явлений до стягнення збір за телеграфне повідомлення в сумі 237грн.24коп.

Копії телеграм направлені станцією Куп'янськ-Сортувальний (а.с. 23, 24) свідчать, що вони направлені зі станції Куп'янськ-Сортувальний на станцію Сартана 19.04.2013року, 21.04.2013року, в телеграмах повідомляється про випуск вагонів за призначенням, тобто телеграми направлені після відправлення вагонів і не на адресу відправника - відповідача у справі, а на адресу станції.

Передбачений п. 14 таблиці 2 пункту 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 збір за телеграфне повідомлення справляється лише при наявності вимоги про таке повідомлення.

Приймаючи до уваги те, що телеграми відповідачеві не направлялись, позивачем не надано доказів понесення фактичних витрат по відправленню телеграм на станції Куп'янськ-Сортувальний, підстав для стягнення вартості телеграм у розмірі 237грн.24коп., нарахованої в якості збору, відповідно до Тарифного керівництва № 1 немає, тому рішення господарського суду про залишення без задоволення позовних вимог в цій частині є правильним.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/104/14 про часткове задоволення позовних вимог не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, є таким, що прийнято з порушенням приписів ст. 43 ГПК України, а фактичні обставини, встановлені апеляційним судом, є підставою для часткового скасування рішення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши надані в підтвердження позовних вимог документи, враховуючи вищенаведені висновки скасовує рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/104/14 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 12грн. 00коп. - плати за користування вагонами, 2 618грн. 64коп. - плати за маневрову роботу, приймає нове рішення про залишення без задоволення позовних вимог в цій частині, в іншій частині рішення господарського суду залишається без змін.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/104/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 12грн. 00коп. - плати за користування вагонами, 2 618грн. 64коп. - плати за маневрову роботу.

Державному підприємству «Донецька залізниця» м. Донецьк відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область 12грн. 00коп. - плати за користування вагонами, 2 618грн. 64коп. - плати за маневрову роботу.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область 913грн. 50коп. у відшкодування сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору.

Господарському суду Донецької області, згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України, видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу

2 - відповідачу

3 - до справи

4 - гос. суду Донецької області 5 - ДАГС