Постанова № 38166563, 10.04.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року

Справа № 803/608/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі до публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі (далі – УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі) звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (ПАТ "Ковельсільмаш") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 1225548,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов’язаний вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач свій обов’язок у встановлений строк не виконав. Заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період грудень 2013 року - березень 2014 року становить 1225548,03 грн., яку позивач і просив стягнути.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що у визначені законом терміни йому не було надіслано розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Довідка-розрахунок заборгованості та картка особового рахунку ПАТ "Ковельсільмаш" не можуть бути беззаперечними доказами існування заборгованості, а є документами власного обліку позивача. Крім того, підприємство перебуває на стадії санації та не спроможне оплатити такі зобов'язання (а.с.80-81).

Представники сторін у судове засідання не прибули; у письмових клопотаннях просили судовий розгляд справи здійснювати за їх відсутності (а.с.3, 78).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного судовий розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Ковельсільмаш" зареєстроване як юридична особа в установленому порядку, що підтверджується довідкою АБ №199057/6 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26, 30). Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною другою розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов’язаний в порядку та розмірах, визначених Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Як передбачено статтею 3 цього Закону платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують його до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до статті 4 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону ставка збору встановлена у розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 вказаної інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі надсилались та були отримані відповідачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2013 року, з січня 2014 року, з лютого 2014 року, з березня 2014 року, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.43-49, 51-55, 57-59, 61, 63) Наведене спростовує доводи відповідача про їх неотримання та про відсутність інформації щодо сум витрат, які підлягають відшкодуванню підприємством Пенсійному фонду. Копії розрахунків відповідач отримав також разом із матеріалами позовної заяви, однак жодних заходів з відшкодування витрат не вживав.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості ПАТ "Ковельсільмаш" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідач зобов’язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2013 року по березень 2014 року у сумі 1225548,03 грн., в тому числі за списком 1 - 707678,47 грн., за списком 2 – 517869,56 грн. (а.с.36-38). Вказана сума заборгованості підтверджується також картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1, 2 (а.с.39-42).

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій передбачено Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283. Відповідно до пунктів 2.2, 9.2 Порядку документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. За бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників.

Отже, картки особових рахунків відповідача є документами, ведення яких передбачено вказаним вище Порядком, вони містять зведені відомості про нараховані суми до сплати та стан розрахунків платника, доказів розбіжностей за платежами в результаті звіряння відповідач не надав.

Відповідно до частини першої статті 11, частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1225548,03 грн., наявність якої відповідач не спростував, належних доказів її погашення на день розгляду справи не надав, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, будинок 1, ідентифікаційний код 00238138) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, ідентифікаційний код 37788984) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 1225548,03 грн. (один мільйон двісті двадцять п’ять тисяч п’ятсот сорок вісім грн. 03 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк