Рішення № 38164813, 18.03.2014, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/131/14-ц

Провадження №2/603/39/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Гудкової Ю. Г.

за участю секретаря Б'єля Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 23 652,02 грн., з яких 1167,92 грн. - сума основного боргу по кредиту; 7303,84 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15 180,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Посилається на те, що 29.06.2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі керуючого Монастириським відділенням ТФ Монастириського А.І. та відповідачем укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 2 335 грн. на строк 12 місяців по 29.06.2006 року включно, зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 3,34% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, з щомісячним погашенням заборгованості шляхом надання банку грошових коштів на суму не менше 239 грн. з « 22» числа кожного місяця. Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору не виконує, у зв'язку з чим представник позивача просить суд позов задовольнити, стягнути із боржника ОСОБА_1 вищевказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати по справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подали суду письмову заяву про розгляд справи у їхній відсутності. Позов підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Просять суд позов задовольнити. Відносно ухвалення заочного рішення не заперечили.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, доказів про причини неявки та заперечень проти позову суду не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Тому суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі доказів, що є в матеріалах справи та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного розгляду справи не заперечив позивач.

Оцінивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як убачається із кредитного договору № ТЕМ0R0055/0094 від 29.06.2005 року, укладеного між ЗАТ «ПриватБанк» в особі керуючого Монастириським відділенням ТФ Монастириського А.І. на підставі довіреності №47 від 17.01.2005 року і ОСОБА_1, відповідач отримав строковий кредит у сумі 2 335 грн. на строк 12 місяців по 29.06.2006 року на придбання товару: газової плити вартістю 785,00 грн. та котла вартістю 1810,00 грн. на загальну суму 2 595,00 грн., зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 3,34% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, з щомісячним погашенням заборгованості шляхом надання банку грошових коштів на суму не менше 239 грн. з « 22» числа кожного місяця (період сплати).

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до умов вищевказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 одержав строковий кредит у розмірі 2 335 грн. на строк по 29.06.2006 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,34% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Судом встановлено, що банк виконав свої зобов'язання згідно з умовами договору та надав відповідачу ОСОБА_1 строковий кредит у розмірі 2335 грн.

Згідно умов укладеного кредитного договору №ТЕМ0R0055/0094 від 29.06.2005 року, оплата позичальником товару, який купується, здійснюється в наступному порядку: в день підписання цього договору позичальник робить часткову оплату товару (аванс) в розмірі 260,00 грн., решта вартості підлягає сплаті за рахунок кредиту, наданого банком позичальнику не пізніше наступного дня після передачі товару позичальнику по акту прийому-передачі, при умові надання документів, що підтверджують оплату авансу і передачу товару. Для повного розрахунку за товар і сплату комісії банку за розрахункове обслуговування по даному договору в розмірі 25% від суми кредиту банк надає позичальнику кредит в сумі 2335 грн. на строк 12 місяців по 29.06.2006 року включно.

Згідно з пунктами 2, 3 кредитного договору в забезпечення виконання зобов'язань, позичальник надає банку в заставу придбаний по цьому договору товар. На період дії договору застава знаходиться у володінні і користуванні позичальника. Сторони домовились, що заставна вартість застави відповідає вартості товару. При частковому виконанні зобов'язань по цьому договору застава зберігається в початковому обсязі.

Починаючи з місяця, що слідує за місяцем видачі кредиту, щомісячно в період оплати позичальник зобов'язується надавати банку грошові кошти на особовий транзитний рахунок для погашення заборгованості і процентів за користування кредитом, згідно п.1 договору нарахування відсотків здійснюється за кожен календарний день з дня списання грошових коштів з позичкового рахунку до першого дня наступного періоду сплати, і далі за період, який починається з першого дня попереднього періоду сплати до першого дня поточного періоду сплати, виходячи з 360 днів в році.

При несплаті відсотків і частини кредиту у вказаний період вони рахуються простроченими. При порушенні позичальником строку повернення кредиту, позичальник сплачує банку плату за користування кредитом в розмірі подвійної процентної ставки від суми залишку непогашеного кредиту у відповідні строки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, у зв'язку з чим станом на 28.01.2014 року виникла заборгованість по кредиту перед ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ЗАТ «ПриватБанк») в сумі 23 652,02 грн., з яких 1167,92 грн. - сума основного боргу по кредиту; 7303,84 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15 180,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що згідно з умовами кредитного договору (пунктами 1, 3) позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Дані положення містяться у постанові Верховного суду України від 19.03.2014 року в справі № 6-20цс-14.

При ухваленні рішення суд приймає до уваги, що при укладенні кредитного договору сторони встановили як строк дії договору - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.7 кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту - по 29.06.2006 року (п.1 кредитного договору), так і строки виконання зобов'язань за щомісячним погашенням платежів - з 22 числа кожного місяця для основної заборгованості і для процентів за користування кредитом (пункти 1,3 кредитного договору) .

Відповідач ОСОБА_1 перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 28.01.2014 року у нього утворилась заборгованість за кредитним договором. У свою чергу, банк звернувся до суду з позовом до нього 06.02.2014 року.

Отже, аналізуючи умови договору сторін, суд приходить до висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватись з моменту строку погашення кожного чергового платежа.

Проте, як вбачається зі змісту ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зі змісту ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, а також ним не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості по кредитному договору №ТЕМ0R0055/0094 від 29.06.2005 року в розмірі 23 652,02 грн., з яких 1167,92 грн. - сума основного боргу по кредиту; 7303,84 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15 180,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Крім того, в силу вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 243,60 грн. сплаченого судового збору .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215, 226, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 599, 625, 627, 631, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ІПН:НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором № ТЕМ0R0055/0094 від 29.06.2005 року в сумі 23 652,02 (двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 02 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ІПН:НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№64993919400001, МФО №305299) 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. сплаченого при звернення до суду судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю. Г. Гудкова