Рішення № 38164385, 02.04.2014, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.04.2014

Справа № 334/6434/13-ц

Провадження № 2/334/123/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Нікітенко Н.П., при секретарі Сагайдак Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію,

В с т а н о в и в :

ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 765 грн. 94 коп., яка утворилась за період з 13.03.2009 р. по 05.04.2013 р., а також просив стягнути з відповідача понесені витрати по оплаті судового збору у сумі 229 грн. 40 коп.

Під час розгляду справи по суті представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованості за електричну енергію в сумі 1660 грн. 08 коп., яка утворилась за період з 13.03.2009 р. по 05.04.2013 р.

Відповідач у судове засідання з'явився, із позовною заявою не погодився, надавши суду письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі вичодячи з наступного

Судом установлено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1, користується послугами ВАТ «Запоріжжяобленерго», але оплату за користування електроенергію у повному обсязі не вносить, у зв'язку з чим, за період з 13.03.2009 р. по 05.04.2013 р. утворилась заборгованість у сумі 1660 грн. 08 коп.

Правовідносини між енергопостачальником та споживачем регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердж. Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 р. (надалі - Правила), які є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно з п. 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. За п. 20 наведених вище Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електроенергії є календарний місяць, але відповідач не дотримується розрахункового періоду і не здійснює оплату за показниками приладу обліку у повному обсязі.

Відповідно до п.20 ПКЕЕН розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плату за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 21 ПКЕЕН передбачено , що знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Договір на користування електричною енергією між позивачем та відповідачем не укладався, але згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але по аналогії породжують цивільні права та обов'язки.

Ст. 202 ЦК України роз'яснює, що правочином є дії осіб, направлених на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ч. 2 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочини можуть бути односторонніми та дву- або багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може здійснюватись в усній або письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ч. 2 ст. 626 ЦК України передбачає, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони за договором.

Ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений в різній формі, якщо вимоги відносно форми договору не встановлені законом. Ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалась.

Отже, на підставі вищевикладеного, між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ПбРВЕМ та ОСОБА_1 виникли фактичні договірні відносини, згідно з якими, обидві сторони за договором мають цивільні права та обов'язки : ВАТ «ЗОЕ» постачало електричну енергію та отримувало грошові кошти за користування споживачем електричної енергії, а споживач зі свого боку - отримував цю послугу та сплачував за неї.

Наявність фактичних договірних відносин підтверджується відкриттям особового рахунку НОМЕР_2 тобто підтверджується виникнення зобов'язання між споживачем та енергопостачальником.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші та ін.) чи утриматись від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог діючого Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов чи вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом було встановлено, що заборгованість у відповідача виникла у результаті неправильного застосування відповідачем діючих тарифів для сплати за електричну енергію. Тарифи розробляються та затверджуються НКРЕ.

П. 19 ПКЕЕН передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі показань приладів обліку.

Згідно з п. 38 ПКЕЕН, енергопостачальник зобов'язується повідомляти споживача письмово або через засоби масової інформації та в місцях оплати за електричну енергію про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 5 днів до введення їх в дію.

Таким чином, з моменту виникнення боргу у відповідача діяв тариф 0,2436 коп.

Постановою НКРЕ від 10.03.1999 р. № 309 у редакції Постанови НКРЕ від 17.03.2011 р. № 343, за реєстр. в Мінюсті України 21.03.2011 р. № 378/19116 були введенні нові блочні тарифи на сплату електроенергії, які передбачали, що за користування електричною енергією до 150 кВат/год - 0,2802 коп., більше 150 кВат/год-0,3648 коп. Постанова набрала чинність з 01.04.2011 р. та Постановою НКРЕ № 496 від 23.04.2012 р. попередня Постанова втратила чинність.

Нова Постанова, яка і є дійсна на сьогодні і передбачає ті ж самі тарифи. введена в дію Постановою НКРЕ № 497 від 23.04.2012 р.

Отже, у результаті неправильного застосування відповідачем діючих тарифів, постійних недоплат, виникла заборгованість.

Також судом було встановлено, що відповідач систематично не допускав контролерів для здійснення контрольного знімання показань з приладу обліку, а тому нарахування та виставлення показників здійснювалось згідно з показами, які відповідач надавав по телефону, а також вказував у квитанціях при оплаті за електричну енергію.

З наданих відповідачем до суду квитанцій про сплату електричної енергії вбачається, що відповідач дійсно порушував терміни сплати від одного до п'яти місяців

Крім того, сплаченими квитанціями підтверджується порушення відповідачем сплачена вартість спожитої електричної енергії без урахування її підвищення.

Згідно з п. 21 ПКЕЕН, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

П. 22 ПКЕЕН обумовлено, що оплата спожитої електричної енергії здійснюється за платіжними документами, що виписуються енергопостачальником.

Згідно з п. 29 ПКЕЕН, у разі виявлення в платіжному документі помилкових показань приладу обліку споживач зобов'язаний повідомити про це енергопостачальника. Але будь-яких дій з боку відповідача не було, що і призвело до порушення діючого законодавства та виникнення боргу та непорозумінь між позивачем та відповідачем.

При розгляді справи по суті відповідачем було заявлено клопотання про застосування до даного позову позовної давності. Але до даного позову не може бути застосована позовна давність бо до матеріалів справи самим відповідачем були залучені його заяви про реструктуризацію боргу за спожиту електричну енергію від 22.08.2012 та 29.08.2012 року , угода про визнання боргу в сумі 3433,21 грн № П-003939 від 29.08.2012 року, угода про порядок погашення боргу № П-003939 від 29.08.2012 року (а.с.37-40)

Згідно з п. 28 ПКЕЕН, у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

Відповідно до умов п. 28 ПКЕЕН, позивач із відповідачем уклав угоду про визнання боргу та угоду № П-003939 про порядок погашення боргу в сумі 3433,21 грн., таким чином відповідач визнав наявність боргу, але зобов'язання належним чином за договором, як того вимагає ст. 526 ЦК України, не виконує. За цією угодою не було жодної оплати за заборгованість за електричну енергію про що свідчать розрахунки надані позивачем.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 526, 626, 639, ч. 3 ст. 815 ЦК України, ст.ст. 68,68 ЖК України, п.п. 19, 20, 21, 22, 28, 29 ПКЕЕН, Постановою НКРЕ № 343 від 17.03.2011 р., Постановою НКРЕ № 497 від 23.04.2012 р., ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж ( р/р 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 313957, код ОКПО 00130926, код оплати 03) заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1660 грн. 08 коп., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп. (на р/р 26002019544451 в банку ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» МФО 380719, ОКПО 00130926), а всього на суму 1889 грн. 48 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Нікітенко Н. П.