Рішення № 38163419, 02.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.2014 Справа № 905/8761/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С. суддів Філімонової О.Ю., Мельниченко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Український юридично- фінансовий центр", м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Вілс", м.Артемівськ

про стягнення недоплаченої винагороди на підставі проведеного аналізу роботи за період з 13 березня по 30 червня 2013р. в сумі 16979,37 грн. та 15142,79 грн. винагороди по тим боржникам, яким відповідач без відома Повіреного уклав договори реструктуризації боргу в кількості 44 чоловік на суму 75713,95 грн., та стягнення 50000,00грн. втраченої вигоди -,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Заікін В.М., за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Український юридично-фінансовий центр", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Приватного підприємства "Вілс", м.Артемівськ про стягнення недоплаченої винагороди на підставі проведеного аналізу роботи за період з 13 березня по 30 червня 2013р. в сумі 16979,37 грн. та 15142,79 грн. винагороди по тим боржникам, яким відповідач без відома Повіреного уклав договори реструктуризації боргу в кількості 44 чоловік на суму 75713,95 грн., та стягнення 50000,00грн. втраченої вигоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору доручення №1-юр/13-03-2013 від 13.03.2013р., відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання в межах цієї угоди здійснювати юридичне супроводження підприємства комплекс юридичних та фактичних дій, направлених на стимулювання населення щодо сплати заборгованості довірителю за спожиті житлово - комунальні послуги, відповідно до письмових замовлень (вказівок) довірителя з метою представництва та захисту законних інтересів довірителя перед юридичними та фізичними особами при реалізації довірителем свої прав та обов'язків, а відповідач приймає від позивача послуги та виплачує йому винагороду у строк та на умовах цього договору.

Однак відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 82122,16грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 550, 625, 1002, 1007, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 218, 224, 225, 226, 229, 230, 231, 234 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 5, 6, 7, 8, 12, 15, 22, 49, 54, 55, 56 Господарського процесуального кодексу України.

29.01.2014р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №36 від 29.01.2014р., в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.01.2014р. розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області Сковородіної О.М. справу передано на розгляд судової колегії у складі: головуючого судді Мирошниченко Я.С., суддів Філімонова О.Ю., Нестеренко Ю.С.

14.03.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав пояснення №72 від 11.03.2014р.

26.03.2014р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області Сковородіної О.М., у зв»язку з перебуванням судді Нестеренко Ю.С. у відпустці, змінено склад судової колегії по справі №905/8761/13. Замінено суддю Нестеренко Ю.С. на суддю Мельниченко Ю.С.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.03.2013р. між Приватним підприємством "Український юридично- фінансовий центр", м.Київ (Повірений) та Приватним підприємством "Вілс", м.Артемівськ (Довіритель) укладено договір доручення №1-юр/13-03-2013.

Відповідно до п. 2.1 Договору, довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання в межах цієї угоди здійснювати юридичне супроводження підприємства комплекс юридичних та фактичних дій, направлених на стимулювання населення щодо сплати заборгованості довірителю за спожиті житлово - комунальні послуги, відповідно до письмових замовлень (вказівок) довірителя з метою представництва та захисту законних інтересів довірителя перед юридичними та фізичними особами.

Згідно з п. 2.1.5 Договору, довіритель приймає від повіреного послуги та виплачує йому винагороду у строк та на умовах цього договору.

Пунктом 3.2.5 Договору передбачено, що повірений має право вимагати від довірителя виконання всіх своїх зобов'язань згідно цього договору.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору, довіритель зобов'язаний з моменту надання відповідного замовлення і на протязі дії договору доручення, письмово (електронною поштою) погоджувати з повіреним вжиття будь-яких самостійних заходів, спрямованих на стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги з боржників, в тому числі укладання договорів про реструктуризацію боргу та інших документів направлених на погашення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги заявки на яких містяться у відповідному замовленні.

Згідно з п. 3.3.3 Договору, довіритель зобов'язаний забезпечити повіреного дійсною (актуальною на момент укладання цього договору) інформацією, документами, довідками, розрахунками їх оригіналами та/або належним чином оформленими копіями документів, іншими матеріалами, даними (в тому числі в електронному вигляді), які необхідні йому для виконання умов цього договору.

Пунктом 3.3.5 Договору передбачено, що довіритель зобов'язаний щомісячно, але в будь якому випадку не пізніше десятого числа місяця, який йде за розрахунковим, передати підписаний акт приймання - здачі виконаних робіт (наданих послуг), до якого обов'язково повинен додати списки боржників які погасили заборгованість та списки залишки заборгованості, для проведення звірення та розрахунків.

Відповідно п. 3.3.6 Договору, довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду в термін, порядку та розмірі що зазначено у п. 4 цього договору.

Згідно п. 4.3 Договору, розрахунковим періодом для визначення розміру винагороди повіреного та зарахування винагороди на розрахунковий рахунок повіреного, - є один календарний місяць.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що базою для нарахування винагороди повіреному за розрахунковий період є сума заборгованості погашеної боржниками у розрахунковому місяці, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок довірителя за результатами виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розмір винагороди повіреного, у відповідності до п.п. 4.2, п.п. 4.4 цього договору, складає 20% від суми заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги, погашено боржниками довірителя у наслідок виконання повіреним п.п. 2.1.1, п.п. 2.1.3 цього договору.

Згідно з п. 5.5 Договору, з моменту надання замовлення будь-яке погашення боржником, на якого подана заявка у встановленому цим договором порядку, вважається вчиненим за даним договором і є базою для нарахування винагороди повіреному. Після укладення цього договору, якщо довіритель укладав угоду ( договір про реструктуризацію боргу) з боржником, згідно якої сплата заборгованості боржником здійснюється частково або іншим способом в період дії договору між довірителем та повіреним, то базою для нарахування винагороди повіреному є розмір винагороди згідно п. 4.5 цього договору.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що довіритель зобов'язаний передавати повіреному в електронному вигляді та у вигляді письмового документа, підписаного уповноваженими представниками довірителя та завіреного печаткою підприємства, інформацію про оплату заборгованості боржниками за відповідний розрахунковий період із зазначенням залишків заборгованості протягом двох робочих днів з моменту отримання такої інформації, але в будь - якому випадку не пізніше 10 числа наступного місяця, який слідує за розрахунковим. Проведення звірення та розрахунків за списками боржників які погасили заборгованість та за списками залишків заборгованості здійснюється у присутності уповноважених представників сторін цього договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору, не вмотивована відмова довірителя від підписання акту здачи - приймання виконаних робіт не допускається.

Згідно з п. 6.0 Договору, моментом пред'явлення виконання доручення за цим договором вважається момент подання в електронному вигляді довірителем повіреному інформації про погашення заборгованості споживачами житлово - комунальних послуг ( за відповідний розрахунковий період).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір №1-юр/13-03-2013 від 13.03.2013р. є договором доручення та підпадає під правове регулювання норм ст.ст.1000-1010 Цивільного кодексу України.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст .1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно ст. 1001 Цивільного кодексу України, договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Статтею 1002 Цивільного кодексу України встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Відповідно до ст. 1007 Цивільного кодексу України, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідно до положень статті 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивачем були направлені акти здавання-приймання виконаних робіт та рахунків на підставі наданих відповідачем даних: акт №1 від 09.04.2013р. здавання -приймання виконаних робіт на суму 57013,71грн., рахунок №168 від 09.04.2013р. на суму 11402,74грн.; акт №2 від 15.05.2013р. здавання-приймання виконаних робіт на суму 63518,81грн., рахунок №182 від 15.05.2013р. на суму 12703,76грн.; акт №3 від 07.06.2013р. здавання-приймання виконаних робіт на суму 32685,25грн., рахунок №193 від 07.06.2013р. на суму 6537,05грн.; акт №4 від 22.07.2013р. здавання-приймання виконаних робіт на суму 38908,97грн., рахунок №215 від 22.07.2013р. на суму 7781,79грн.

31.05.2013р. позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія №371 про часткову несплату винагороди за квітень 2013року.

14.06.2013р. відповідач в електронному вигляді надає відомості про сплату заборгованості боржниками за період з 13.03.2013р. по 31.05.2013р.

Позивачем 20.06.2013р. був направлений на адресу відповідача на підставі наданих відомостей відповідачем 14.06.2013р. аналіз за період роботи: 13.03.2013р.-01.06.2013р., лист №382, рахунок №198 від 20.06.2013р. про сплату недоперерахованої винагороди в сумі 9187,58грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №393 від 02.07.2013р. про сплату винагороди згідно рахунку №198 від 20.06.2013р. в сумі 9187,58грн., який був отриманий відповідачем 25.06.2013р.

19.07.2013р. позивачем було отримано лист відповідача, в якому були зазначені відомості про боржників із зазначенням суми боргу населення та суми винагороди позивача за період роботи: 13.03.2013р.-31.05.2013р.

Відповідно до останніх даних, наданих відповідачем, відраховується недоплачена винагорода позивача:

Населенням сплачено заборгованість за період березень - червень 2013р., у розмірі 220267,33 грн., а саме: за березень у розмірі 64401,56 грн.; за квітень у розмірі 64590,42 грн.; за травень у розмірі 63643,63 грн.; за червень у розмірі 27643,72 грн.

Винагорода складає 20% від стягнутої суми: за березень 12880,31 грн.; за квітень 12918,08 грн.; за травень 12728,73 грн.; за червень 5526,34 грн., всього у розмірі 44053,46 грн.

Відповідачем на користь позивача, згідно актів виконаних робіт, треба було перерахувати суму винагороду у розмірі 44053,46 грн., однак, відповідачем було перераховано 27074,09 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, сума недоплаченої винагороди відповідача перед позивачем складає 16979,37 грн.

01.07.2013р. відповідачем в електронному вигляді були надані відомості про укладання договорів про реструктуризацію боргу у кількості 44 чоловік на суму 75713,95грн., що відповідно до умов п.4.5. договору №1-юр/13-03-2013 від 13.03.2013р. складає винагороду позивача 15142,79грн., оскільки якщо довіритель укладає угоду (договір про реструктуризацію боргу) з боржником, згідно якої сплата заборгованості боржником здійснюється частково або іншим способом в період дії договору між довірителем та повіреним, то підставою для нарахування винагороди повіреному є розмір винагороди згідно п.4.5. договору-доручення, яка залишилася несплаченою в період дії даного договору. Тобто, довіритель, уклавши договори про реструктуризацію боргу з боржниками перешкоджав повіреному отримувати винагороду, передбачену умовами договору-доручення, укладеного між сторонами.

Оскільки, строк дії договору-доручення №1-юр/13-03-2013 до 31.12.2013р., то сума упущеної винагороди у розмірі 50000,00 грн., розраховується наступним чином: впродовж співпраці позивача та відповідача, щомісячно з боржників стягувалось приблизно 63000 - 65000 грн. Таким чином, винагорода позивача складала щомісячно 12000 - 13000 грн.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, які б спростовували доводи, викладені позивачем.

Таким чином, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ВІЛС» (Донецька область, м.Артемівськ, вул.Чайковського, 101, ЄДРПОУ 31049381) на користь Приватного підприємства «Український юридично-фінансовий центр» (м.Київ, вул.Оболонська, 23/48 оф.4, ЄДРПОУ 33941951) недоплачену винагороду на підставі проведеного аналізу роботи за період з 13 березня по 30 червня 2013р. в сумі 16979 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят девять) грн. 37 коп., 15142 (п`ятнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 79 коп. винагороди по тим боржникам, яким відповідач без відома Повіреного уклав договори реструктуризації боргу в кількості 44 чоловік на суму 75713,95 грн., 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.00 коп. втраченої вигоди, судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Мирошниченко

Суддя О.Ю. Філімонова

Суддя Ю.С. Мельниченко

Дата складання повного тексту рішення 07.04.2014 року.

Надруковано 4 примірника:

1-до справи

2-позивачу

1-відповідачу