Постанова № 38162604, 17.03.2014, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/67/14-а

Провадження № 2-а/603/5/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Гудкової Ю. Г.

при секретарі Швець Н.С.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Слюсарчин О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Монастириська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Монастириськомурайоні про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки №13 від 13.01.1999 року, виданої «Коммерческим центром» (мова оригіналу) міста Ноябрська Тюменської області Ямало-Ненецького автономного округу, посилаючись на те, що пропрацював в районі Крайньої Півночі з 1987 року по 1998 рік, що підтверджується записами у трудовій книжці. 11 грудня 2013 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, пред»явивши необхідні документи, зокрема вищевказану довідку про заробітну плату, письмовий трудовий договір. Однак йому було відмовлено у здійсненні перерахунку у зв»язку із тим, що дана довідка про заробітну плату за 1994-1998 роки не підтверджена первинними документами, а тому враховувати її для перерахунку пенсії немає підстав. Дане рішення вважає незаконним, таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки те, що він працював в районі Крайньої Півночі підтверджується представленими ним документами, а неможливість одержання первинних документів у зв»язку із відсутністю їх в архіві та ліквідацією підприємства не зумовлена його виною. При таких обставинах посилання відповідача на необхідність підтверджуючих первинних документів вважає безпідставними і необґрунтованими. Просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з урахуванням кратності 1 рік за 1 рік 6 місяців додаткового пільгового стажу за період з 30.06.1987 року по 91.12.1998 року, зобов»язати проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії з дня звернення, тобто з 11.12.2013 року, з виплатою заборгованості що утворилась.

У ході розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги, просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними, зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі зробити перерахунок пенсії із заробітної плати за 1994-1998 роки, а не з урахуванням кратності, а також зобов»язати відповідача проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії з дня звернення, тобто з 11.12.2013 року, з виплатою заборгованості, що утворилась.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що з 1987 року по 1998 рік працював вахтовим методом у районі Крайньої Півночі на різних підприємствах, зокрема з 31.01.1991 року по 01.12.1998 року - у «Коммерческом центре» міста Ноябрська Тюменської області Ямало-Ненецького автономного округу. Весь стаж роботи на підприємствах Крайньої Півночі підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці.

Згідно поданої ним заяви до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі йому призначено пенсію по інвалідності з 07.06.2010 року. Однак, враховуючи, що заробітна плата за період його роботи в умовах Крайньої Півночі значно більша, 11.12.2013 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії, на що одержав відмову. Дану відмову вважає неправомірною з підстав, викладених у адміністративному позові, зокрема, так як ним було пред»явлено трудову книжку із відповідними записами про стаж роботи в районі Крайньої Півночі, письмовий трудовий договір та довідку про заробітну плату, а тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі - Слюсарчин О.В. адміністративний позов ( як і уточнений позов) не визнала повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. Просить суд у його задоволенні відмовити. У обґрунтування заперечення позову посилається на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з огляду на те, що довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, як це передбачено ст.40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Для проведення перевірки правомірності видачі та достовірності довідки про заробітну плату №13 від 13.01.1999 року, що представлена ОСОБА_1, а також уточнення розміру районного коефіцієнта та північної надбавки, 04.09.2013 року Управлінням направлено запит у відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ямало-Ненецькому автономному округу Тюменської області. У відповідь на даний запит одержали відповідь про те, що «Коммерческий центр» по базі Управління Пенсійного фонду Російської Федерації міста Ноябрська ліквідований, документи в міський архів не передавались і місце їх знаходження на даний час невідоме. У зв»язку з наведеним провести перевірку правомірності та достовірності видачі довідки про заробітну плату немає можливості.

Крім цього, в обґрунтування заперечень позову представник відповідача також посилається на те, що представлена позивачем довідка про заробітну плату №13 від 13.01.1999 року не містить розподілу сум заробітної плати на основний розмір заробітної плати, суму районного коефіцієнту та північну надбавку, що є необхідним для проведення перерахунку пенсії, тоді як діючим пенсійним законодавством України не передбачено нарахування пенсії із заробітної плати після 01.01.1992 року з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки. Самостійно вилучити із заробітної плати районний коефіцієнт та північну надбавку спеціалісти Пенсійного фонду України провести не мають ні права, ні можливості, оскільки їх розміри не вказані, а тому для проведення перерахунку пенсії позивача із врахуванням даної довідки немає правових підстав. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов`язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є органи Пенсійного фонду України, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачені наступні види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 30.06.1987 року по 01.12.1998 року працював вахтовим методом на підприємствах в районі Крайньої Півночі, зокрема - з 31.03.1991 року по 01.12.1998 року - на посаді заступника директора з комерційних питань («Коммерческий центр»), що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, що оглянута судом.

Як убачається із оглянутої у судовому засіданні пенсійної справи на ім»я ОСОБА_1 №122124, згідно звернення позивача Управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі позивачу призначено пенсію по інвалідності з 07.06.2010 року (в розмірі пенсії по віку).

11.12.2013 року позивач звернувся до Управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі із заявою про перерахунок розміру пенсії, представивши довідку про заробіток №13 від 13.01.1999 року, видану «Коммерческим центром» міста Ноябрська Тюменської області Ямало-Ненецького автономного округу,з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки.

Згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року № 1029 Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.

Крім цього, позивач представив оригінал договору, укладеного 31.05.1991 року директором «Коммерческого центра» і позивачем, згідно якого останній прийнятий на посаду заступника директора по комерційним питанням.

У пункті 2 даного договору передбачено, що пільга для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцях прирівняних до районів Крайньої Півночі при підрахунку трудового стажу для призначення пенсії на загальних пільгових підставах, а також з особливими умовами праці і зараховується коефіцієнт 1,8 за один рік і вісім місяців незалежно від факту укладення строкового трудового договору.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, для обрахунку розміру пенсії у майбутньому ним було одержано лише вказану довідку про заробітну плату, оскільки в «Коммерческом центре» одержував найвищу заробітну плату.

Однак, як убачається із листа начальника Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі №4841/09 від 12.12.2013 року, ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку розміру пенсії у зв»язку із відсутністю підстав, так як довідка про заробітну плату позивача за 1994-1998 роки, видана «Коммерческим центром» 13.01.1999 року за №13, не підтверджена первинними документами.

У даному листі міститься посилання на те, що для проведення перевірки правомірності видачі та достовірності довідки про заробіток №13 від 13.01.1999 року, а також для уточнення розміру районного коефіцієнта та північної надбавки, Управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі 04.09.2013 року за №3579/09 направлено запит у відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ямало-Ненецькому автономному округу Тюменської області, у відповідь на який одержано інформацію про те, що «Коммерческий центр» по базі Пенсійного фонду Російської Федерації ліквідований, документи в міський архів не передавались і місце їх знаходження на даний час невідоме (ксерокопія даної інформації наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 38 Порядку передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У відповідності із ст.11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, яка набула чинності 13 березня 1992 року, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Як установлено судом, неможливість одержання первинних документів, які підтвердили б дані довідки про заробітну плату позивача протягом 1994 - 1998 років за роботу в районі Крайньої Півночі зумовлена об»єктивними і незалежними від нього обставинами.

Відсутність в архівних відділах документів підприємства, на якому працював позивач, не може бути підставою позбавлення його права на перерахунок пенсії.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в наданій позивачем довідці про заробіток є неправдивими або недостовірними, також не обґрунтовано посилання на невідповідність довідки певним вимогам.

Суд приймає до уваги пояснення в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що вони разоміз позивачем працювали у районі Крайньої Півночі, а саме в м.Ноябрськ Тюменської області Ямало-Ненецького автономного округу. Зокрема свідок ОСОБА_5 підтвердив факт праці позивача у комерційній фірмі у 1994-1998 роки.

Свідок ОСОБА_6 суду підтвердив, що працював разом із позивачем в районі Крайньої Півночі до 1992 року.

Доводи відповідача суд вважає непідтвердженими, непереконливими і недостатніми, хоча за вимогами частини 2 статті 71 КАС України саме відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі наданих ним документів про заробітну плату.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що окрім зазначеної вище причини відмови відповідача у перерахунку пенсії, вимога позивача не може бути задоволена також і з огляду на те, що довідка про заробітну плату не відповідає вимогам, оскільки не містить розподілу сум заробітної плати на основний розмір заробітної плати, суму районного коефіцієнту та північну надбавку, що є необхідним для проведення перерахунку пенсії, посилаючись на те, діючим пенсійним законодавством України не передбачено нарахування пенсії із заробітної плати після 01.01.1992 року з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Суд ураховує те, що Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі не мотивувало свою письмову відмову вищевказаним, до того ж із врахуванням положень пункту 38 Порядку Управління не позбавлено права повторно поставити питання щодо розміру північної надбавки та районного коефіцієнту.

Суд приймає до уваги, що виплати, що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії, передбачені ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення ( 997_107 ), пенсійне забезпечення громадян держав - учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Для визначення права на пенсію громадянам держав - учасників Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу) у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхуванняабо збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (Лист Міністерства праці та соціальної політики N 030-410-6 від 20.01.2004 р.).

Як убачається із наданої Управлінню Пенсійного фонду України в Монастириському районі довідки №13 від 13.01.1999 року, із заробітної плати проводились відрахування в Пенсійний фонд, до заробітної плати був встановлений районний коефіцієнт та північна надбавка, а сама довідка видана для представлення в Пенсійний фонд.

Згідно ст. 4 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ), складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ), цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року інтереси українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном, захищаються міждержавними і міжурядовими угодами, що підписуються Україною з іншими державами.

У відповідності до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, яка набула чинності з 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 цієї Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно пункту 5 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 р. N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що дії Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області щодо відмови в перерахунку розміру пенсії, виходячи із заробітної плати, одержуваної за період роботи в районах Крайньої Півночі, є неправомірними.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що слід визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії - неправомірними.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії із заробітної плати за 1994 - 1998 роки. Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії із дня звернення, тобто з 11 грудня 2013 року із виплатою заборгованості, що утворилась, із врахуванням фактично одержаних сум.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст.2, 6, 8, 9, 10, 11, 18, 71, 159, 160-163, 167 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов»язковедержавне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії - неправомірними.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати за 1994 - 1998 роки. Зобов»язатиУправління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії із дня звернення, тобто з 11 грудня 2013 року із виплатою заборгованості, що утворилась, із врахуванням фактично одержаних сум.

Сплачений судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. -відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187Кодексу адміністративного судочинства України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя: Ю. Г. Гудкова