Рішення № 38161738, 03.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21198/13 03.04.14

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/21198/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс»;

до регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача:1) державного підприємства «Завод 410 ЦА»;

2) Міністерства промислової політики України;

за участю Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

про визнання права користування та продовження дії договору.

За участю представники сторін:

від позивача: Вінокурова Р.О., довіреність № 15/2 від 08.01.2014р.;

від відповідача 1: Гармашов Б.С., довіреність № 08 від 03.03.2014р.;

від третьої особи 1: Демський А.Л., довіреність № 48-4332 від 27.12.2013р.;

від третьої особи 2: не з`явився;

від прокуратури: Пушкарьов О.Г., наказ № 620/с від 03.09.2013р.;

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» (надалі - позивач) з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - відповідач) про визнання права користування та продовження дії договору.

Заявлені позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» обгрунтовує тим, що в результаті не отримання заперечення від регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києва щодо продовження дії Договору оренди № 4476 від 30.09.2009р. протягом місяця після припинення його дії, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 764 Цивільного кодексу України та вимог п. 10.4. договору, даний Договір оренди № 4476 від 30.09.2009р. вважається продовженим, тобто позивач вважає, що має право користуватись об'єктами нерухомого майна, що належать до державної власності протягом ще одного року до 30 вересня 2014 року включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013р. порушено провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного підприємства "Завод 410 ЦА" про визнання права користування та продовження дії договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. розгляд справи №910/21198/13 відкладено на 19.12.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. розгляд справи №910/21198/13 відкладено на 27.12.2013р. та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство промислової політики України.

Проте, судове засідання 27.12.2013р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. у відпустці.

З метою дотримання процесуальних строків, на підставі розпорядження В.о. голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 27.12.2013р., справу №910/21198/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2013р. справу прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2014р.

Крім того, 27.12.2013р. через загальний відділ господарського суду надійшло повідомлення від Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про вступ у справу на підставі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно розпорядження Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 20.01.2014р. справу № 910/21198/13 передано на розгляд судді Привалову А.І., у зв'язку з виходом останнього з відпустки.

Ухвалою Господарського суду від 20.01.2014 р. справу № 910/21198/13 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014р. розгляд справи №910/21198/13 відкладено на 20.02.2014р.

Проте, у зв'язку з подіями в центрі м. Києва, які стались у період з 18.02.2014 р. по 21.02.2014 р., та загрожували життю співробітників суду, розгляд справи 20.02.2014 р не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014р. розгляд справи №910/21198/13 було призначено на 13.03.2014р.

Ухвалою Господарського суду від 20.01.2014 р. справу №910/21198/13 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р. розгляд справи №910/21198/13 відкладено на 20.02.2014 р.

Проте, у зв'язку з подіями в центрі м. Києва, які стались у період з 18.02.2014 р. по 21.02.2014 р., та загрожували життю співробітників суду, розгляд справи 20.02.2014 р не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. розгляд справи №910/21198/13 було відкладено на 20.03.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та неподанням сторонами витребуваних доказів.

19.03.2014р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли додаткові докази по справі, а 20.03.2014р. - пояснення по справі надійшли від прокуратури.

Присутній у судовому засіданні 20.03.2014р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з поданими прокурором поясненнями, а також звернувся з клопотанням про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Представники третьої особи 1 та прокуратури заперечили щодо відкладення розгляду справи.

Крім того, судом встановлено, що представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився з невідомих причин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014р. розгляд справи було відкладено на 03.04.2014р.

28.03.2014р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли додаткові докази по справі та докази.

Присутній у судовому засіданні 03.04.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники прокуратури, відповідача та третьої особи 1 заперечили щодо задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що укладений договір оренди державного майна припинив свою дію, а тому у позивача відсутнє право на користування орендованим державним майном. Крім того, позивач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив та письмові пояснення по суті спору не подав.

З огляду на неявку в судове засідання представника третьої особи 2, яка користується правами сторони, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4476 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 506,10 кв.м., розміщені на 1 та 2 поверхах будівлі корпусу турбогвинтових літаків, за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 94, що перебуває на балансі Державного підприємства "Завод 410 Цивільної авіації" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2009 р. і становить 1 942 980,00 грн.

Згідно п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення авіаційного тренажеру.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У відповідності з п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 30.09.2009 р. до 30.09.2010 р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п. 10.4 Договору).

Згідно п. 10.6, 10.6.1 Договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

24.10.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №4476/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4476 від 30.09.2009 р. згідно п. 2 якого сторони погодили продовжити дію Договору оренди №4476 від 30.09.2009 р. на 365 днів, а саме з 30.09.2011 р. до 30.09.2012 р. включно.

01.11.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №4476/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4476 від 30.09.2009 р. згідно п. 1 якого сторони погодили продовжити дію Договору оренди №4476 від 30.09.2009 р. на 1 рік, а саме з 30.09.2012 р. до 30.09.2013 р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснення сторін, 06.03.2013р. державне підприємство «Завод 410 Цивільної авіації» звернулось до Міністерства промислової політики України та Агентства держмайна України з листом № 48-752, в якому просило підготувати та направити на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву письмове попередження про намір державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» після закінчення терміну дії Договору оренди № 4476 від 30.09.2009р. використовувати передане на його підставі товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» державне майно, для власних потреб.

В матеріалах справи міститься копія листа № 10/2-3-561 від 09.04.2013р. Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (Агентство держмайна України), відповідно до якого Агентство держмайна України повідомляє про те, що після закінчення дії Договору оренди № 4476 від 30.09.2009р., орендоване майно буде використовуватись Державним підприємством «Завод 410 Цивільної авіації» для власних потреб.

Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном листа № 10/2-3-561 від 09.04.2013р. на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс». Натомість, до справи додано лист Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації», направлений на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» за № 48-1503 від 18.05.2013р., до якого було додано копію листа Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном № 10/2-03-561 від 09.04.2013р.

01.07.2013р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву надіслало на адресу твариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» лист № 0-06/7204, згідно змісту якого повідомило останнього про неможливість продовження дії Договору оренди №4476 від 30.09.2009р. (після 30.09.2013 р.) на наступний строк, у зв'язку із відповідним зверненням власника - уповноваженого органу управління державним майном, яке було підготовлене за зверненням балансоутримувача.

Судом також встановлено, що 13.09.2013р., тобто до моменту припинення дії договору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листом № 30-06/9911 повторно повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» про неможливість продовження Договору оренди № 4476 від 30.09.2009р. та повідомило останнього, що вказаний договір буде вважатись припиненим після закінчення його терміну дії. Крім того, Регніальне відділення Фонду державного майна України по м. Києву вказаним листом доручило Державному підприємству «Завод 410 Цивільної авіації» прийняти орендоване майно шляхом складення відповідного акту, який після підписання сторонами направити на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року, а саме п. 4.2., господарським судам слід відмовляти в позові про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим), оскільки така позовна вимога (без подання доказів наявності спору стосовно такого продовження), є по суті, вимогою про встановлення юридичного факту, а це не відповідає передбаченим законом (стаття 20 ГК України, стаття 15 частина друга статті 15 ЦК України) способам захисту порушеного права.

Даний спосіб захисту пов'язаний з застосуванням заходів, які забезпечують визначення наявності правовідносин між сторонами, та підтверджують наявність певних прав та обов'язків сторін даних правовідносин.

Отже, з постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013р. вбачається, що господарський суд за наявності спору стосовно продовження (пролонгації) договору не має підстав відмовляти у позові, оскільки досліджені судом матеріали справи містять підтвердження спору між учасниками провадження щодо продовження дії договору на новий строк.

Під час розгляду справи, представником державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» додано до матеріалів справи копію рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2014р. у справі № 910/18971/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зобов'язання продовжити строк дії Договору № 4476 від 30.09.2009р. до 30.09.2016р. та внести зміни до п. 10.1 Договору №4476 від 30.09.2009р. шляхом викладення його в новій редакції. Проте, обставини, викладені в рішенні Господарського суду м. Києва від 25.02.2014р. у справі № 910/18971/13, не мають преюдиціального значення в зв'язку з тим, що наведене рішення не набрало законної сили та не пов'язано предметом з даною справою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають розгляду по суті.

З доданих до справи доказів вбачається, що позивач виконує умови Договору оренди №4476 від 30.09.2009р., зокрема, щодо сплати орендної плати.

При цьому, посилання державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» на наявність у позивача заборгованості за комунальні послуги та послуги за електроенергію до уваги судом не приймаються, оскільки останні безпосередньо не відносяться до сплати орендних платежів.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про направлення регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву або з боку особи, яка відповідно наділена повноваженнями управляти даним майном - Міністерства промислової політики України заяви про припинення дії договору після спливу одного місяця з дня закінчення терміну дії Договору, в тому числі про виселення з займаних приміщень.

Суд, в свою чергу звертає увагу на листи, що містяться в матеріалах справи, які були направлені позивачу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Судом встановлено, що листом № 30-05/12810 від 19.11.2013р., тобто вже після спливу граничного строку - 30.09.2013р., Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву повідомляє, що у випадку невиконання вимог щодо оплати орендної плати з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс», Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернеться до господарського суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди за неналежне виконання зобов'язань по договору оренди.

При цьому, іншим листом, № 30-05/1573 від 12.02.2014р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву повідомляє, що у випадку невиконання зобов'язань щодо оплати орендної плати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву змушене буде звернутись до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи, листів суд приходить до висновку, що орендодавець (відповідач) фактично вважає Договір оренди № 4476 від 30.09.2009р. продовженим та таким, що діє на сьогоднішній день.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачається, що у разі, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З аналізу змісту ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 10.4 Договору оренди № 4476 від 30.09.2009р. вбачається, що після закінчення строку дії договору за умови відсутності заперечення з боку орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, останній продовжується на той самий строк з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

При цьому, законодавцем чітко визначено, що заперечення мають бути висловлені орендодавцем як до закінчення дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення строку. Тому, якщо протягом місяця від орендодавця не надійшло заперечень та заяв про припинення договір вважається продовженим.

Верховний Суд України у постанові від 03.06.2008 року допустив, що аналогічні по суті дії орендодавця можуть тлумачитись (розцінюватись), як зміна висловленого ставлення щодо припинення договору оренди.

Суд також бере до уваги позицію Вищого господарського суду України, наведену у постанові від 30.01.2013 року по справі № 12/5025/468/12, в якій суд вищої інстанції дотримується аналогічної правової позиції.

Крім того, при вирішенні даного спору приймається до уваги також те, що в законодавстві імперативно прописана вимога: в разі, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк.

Зазначена норма закону відображена і в п. 10.4. договору оренди.

Статтею 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна, що, в свою чергу, свідчить про факт продовження користування даним об'єктом.

Судом також встановлено, що однією з підстав виникнення спору між сторонами є бажання власника використовувати передані у користування приміщення для власних потреб.

Приписами ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, яка відповідно до чинного законодавства України має право управляти спірним майном станом на день виникнення спору було Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (Міністерство промислової політики України). Отже, саме даний орган, як виконувач функцій власника майна, мав письмово повідомити позивача не пізніше трьох місяців до закінчення терміну договору про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

Наявність в матеріалах справи листа Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» листа № 48-1503 від 18.05.2013р., до якого було додано копію листа Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном № 10/2-03-561 від 09.04.2013р. та відсутність в матеріалах справи доказів направлення повідомлення Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном про намір використовувати майно для власних потреб дає підстави для висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс», в порушення ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не було повідомлено за три місяці до закінчення терміну договору про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

Суд погоджується з тим, що державне підприємство «Завод 410 ЦА» не є власником даного нерухомого майна, а є лише його балансоутримувачем, що відповідно до чинного законодавства України, не може бути прирівнено до права власності. Відтак, посилання на ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є безпідставним та необгрунтованим.

У п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 визначено, що в цьому разі має бути досліджено докази, які однозначно свідчать про відповідний намір, та суд має досліджувати обставини, пов'язані з наміром власника використовувати для власних потреб майно, стосовно якого виник спір.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Учасниками судового процесу не надано належних та допустимих доказів на підтвердження щодо необхідності використання орендованого майна для власних потреб власником цих приміщень.

Таким чином, викладене вище в сукупності дає підстави для висновку про фактичну мовчазну зміну висловленого ставлення щодо припинення договору, відсутність необхідності використання об'єкта оренди власником для власних потреб та стає підставою для задоволення позовної вимоги про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Орендар має право зажадати повернення орендованого майна з будь - якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, або захистити своє право користування шляхом його визнання, що в кореспондується з п. 2 ст. 6 Цивільного кодексу України.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України "Захист права власності" (ст. 396 ЦК України).

Відповідно ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України, право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, у тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати право користування товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 04937956) нежитловими приміщеннями, загальною площею 506,10 кв. м., що розміщені на 1 та 2 поверхах будівлі корпусу турбогвинтових літаків, за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 94, що перебувають на балансі Державного підприємства «Завод 410 Цивільної Авіації» до 30 вересня 2014 року на підставі Договору № 4476 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 вересня 2009 року.

3. Визнати продовженим (пролонгованим) Договір № 4476 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 вересня 2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 04937956) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50 г, код ЄДРПОУ 19030825), на новий строк.

4. Стягнути з регіонального відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-г, код ЄДРПОУ 19030825) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Хорс» 2294,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.04.2014р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов