Ухвала суду № 38161120, 05.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №479/685/13-ц 05.03.2014 05.03.2014 05.03.2014

Провадження №22-ц/784/683/14

Головуючий у суді 1 інстанції Репушевська О.В.

Категорія 20 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

5 березня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.,

за відсутності осіб, які беруть участь у справі, своєчасно та належним чином повідомлених про час і місце апеляційного розгляду, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів з реалізації житлового будинку такими, що не відбулися та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А :

8 липня 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (далі - ТОВ «Укрспецторг групп»), відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївської області (далі - відділ ДВС) та ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів з реалізації житлового будинку такими, що не відбулися та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначав, що 30 червня 2006 року між ним та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) укладено договір № 3148 про іпотечний кредит, за умовами якого він одержав 28 800 грн. зі сплатою 14,3% річних на 20 років до 29 червня 2026 року. Предметом іпотеки зазначено житловий будинок по АДРЕСА_1, належний позивачу. Також даний договір був забезпечений порукою.

Заочним рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2011 року з позивача-позичальника та поручителя ОСОБА_5 на користь Банку солідарно стягнуто 26 907 грн. кредитної заборгованості.

В порядку виконання цього рішення суду державний виконавець склав акт опису та провів арешт житлового будинку, належного позивачу, а 30 липня 2012 року цей житловий будинок був проданий відповідачу ОСОБА_3 на прилюдних торгах, організованих ТОВ «Укрспецторг групп»,

На думку позивача належний йому житловий будинок незаконно, з порушенням встановленої законом процедури, був реалізований на прилюдних торгах.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати такими, що не відбулися, прилюдні торги з реалізації належного йому житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та визнати незаконним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане на ім'я ОСОБА_3 Також позивач просив заборонити відділу Держземагентства у Кривоозерському районі та ОСОБА_3 вчиняти дії щодо нотаріального переоформлення майнових прав на житловий будинок та земельні ділянки.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2013 року позов задоволено частково. Визнані такими, що не відбулися прилюдні торги з реалізації житлового будинку по АДРЕСА_1, проведені 30 липня 2012 року. Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна, видане на ім'я ОСОБА_3 У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне дослідження обставин, які мали значення для справи, просив рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так, порядок реалізації арештованого майна передбачений Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, яка набрала чинності з 17 квітня 2012 року, та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованим 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (в редакції, чинній на час проведення таких дій), а також Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення висом стягувача-заставодержателя.

Згідно з п. 8 ст. 54 цього ж Закону, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 червня 2006 року ОСОБА_4 уклав кредитний договір з Банком, за умовами якого отримав на придбання житлового будинку 28 800 грн. до 29 червня 2026 року під 14,3% річних.

На забезпечення вказаного кредитного договору, в той же день позивач уклав договір іпотеки, за яким передав у іпотеку Банку належний йому житловий будинок по АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2011 року задоволені позовні вимоги Банку і з позивача та поручителя за цим же кредитним договором ОСОБА_5 на користь Банку в солідарно стягнуто 26 907 грн. заборгованості.

16 січня 2012 року відділом ДВС за заявою Банку відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього заочного рішення.

24 січня 2012 року, без участі ОСОБА_4, державний виконавець склав акт опису і арешту майна, до якого включив житловий будинок, що є предметом іпотеки, а 13 лютого 2012 року виніс постанову про призначення експертизи щодо оцінки цього нерухомого майна. Згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки, ринкова вартість житлового будинку станом на 27 лютого 2012 року складала 101 791 грн.

14 травня 2012 року відділ ДВС уклав договір з ТОВ «Укрспецторг групп», якому доручив виконання дій, пов'язаних з реалізацією арештованого майна.

Прилюдні торги з реалізації житлового будинку призначалися тричі - на 6 червня, 4 та 30 липня 2012 року. В результаті переоцінок, станом на 9 липня 2012 року початкова вартість будинку складала 50 895 грн. 50 коп.

Згідно з протоколом № 15-0028/12(Н), на прилюдних торгах 30 липня 2012 року житловий будинок продано ОСОБА_3 за 51 200 грн., а 25 вересня 2012 року ОСОБА_3 одержав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Між тим, виходячи з положень ст. ст. 33, 41 Закону України «Про іпотеку», а також роз'яснень, викладених в п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6, стягнення на нерухоме майно звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відчуження на прилюдних торгах 30 липня 2012 року житлового будинку, який належить позивачу і обтяжений іпотекою, здійснювалося на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором. Тоді як відсутні відомості про наявність рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, якими б було звернено стягнення на цей житловий будинок.

Тому, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення прилюдних торгів з реалізації спірного нерухомого майна, були порушені положення Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку», а також Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. У зв'язку з чим обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позову частково.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про безпідставність висновків суду першої інстанції щодо порушення відділом ДВС та ТОВ «Укрспецторг групп» процедури проведення прилюдних торгів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому правових підстав до задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків місцевого суду.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про заборону вчиняти певні дії рішення не оскаржувалося.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді