Рішення № 38160681, 07.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р.Справа № 922/440/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 20226,30 грн. за участю представників сторін:

позивача - Федоренко В.П. за довіреністю №35 від 08.01.2014 року,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 20 226,30 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором поставки №161/12 від 21.12.2013 року, в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 16, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 17.03.2014 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2014 року розгляд справи було відкладено на 07.04.2014 року о 11:30 годині.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20 226,30 грн. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102212770913.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків (покупець, відповідач) 21.12.2012р. укладено договір поставки №161/12, згідно умов якого постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі. Кількість і асортимент кожної партії товару вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яке є невід'ємною частиною цього договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару, що поставляється і мають силу специфікацій до цього договору.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і діє до 31.12.2013 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 30 814,49 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ДатаНомерСума, грн.110.01.13РН-0000104659,09210.01.13РН-00001051074,10310.01.13РН-0000106798,00421.01.13РН-0000249691,60521.01.13РН-0000250743,80621.01.13РН-0000251541,52728.01.13РН-0000353431,35828.01.13РН-0000354321,35928.01.13РН-0000355459,031011.02.13РН-00009031066,221111.02.13РН-0000904765,961211.02.13РН-00009051055,221318.02.13РН-0001005578,891418.02.13РН-0001007635,691518.02.13РН-0001008337,261621.02.13РН-0001086329,861721.02.13РН-0001087369,561821.02.13РН-0001088422,721904.03.13РН-00012561217,712004.03.13РН-00012571165,212104.03.13РН-0001258610,432214.03.13РН-0001470733,31.2314.03.13РН-0001471699,422414.03.13РН-0001472342,362518.03.13РН-0001511327,612618.03.13РН-00015121168,492718.03.13РН-0001514409,642821.03.13РН-0001563697,642921.03.13РН-000156470,143021.03.13РН-0001565197,643128.03.13РН-0001639704,183204.04.13РН-0001732908,843304.04.13РН-0001733605,393404.04.13РН-0001734670,333508.04.13РН-0001771315,763608.04.13РН-000177252,513708.04.13РН-000177355,313811.04.13РН-0001829715,913911.04.13РН-0001830298,934011.04.13РН-0001831442,324118.04.13РН-0001920699,774218.04.13РН-0001921482,184318.04.13РН-0001922386,364425.04.13РН-0002018587,414525.04.13РН-0002020326,664625.04.13РН-0002022442,154702.05.13РН-0002125486,324802.05.13РН-0002126283,784902.05.13РН-0002127526,505016.05.13РН-0002285483,015116.05.13РН-0002286449,625216.05.13РН-0002287322,925327.05.13РН-0002421734,945427.05.13РН-0002430546,585527.05.13РН-0002431365,99

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1. Договору, покупець проводить оплату товару на умовах відстрочення платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки Товару.

Судом встановлено, що частина товару була повернута відповідачем на підставі видаткових накладних (повернення) на загальну суму - 3832,71 грн. та частині товару була частково оплачена на загальну суму в розмірі 6755,48 грн. , про що свідчить банківські виписки, наявні в матеріалах справи (арк.с. 132-133).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, отриманого за договором поставки №161/12 від 21.12.2012р., в порушення умов цього договору, в сумі 20 226,30 грн. не оплачена, доказів оплати отриманого від позивача товару до суду не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки №161/12 від 21.12.2012р., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 20 226,30 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (61052, м.Харків, вул. Малиновського, 3, код ЄДРПОУ 37874381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код 32447115) суму заборгованості за Договором поставки №161/12 від 21.12.2012р. в розмірі 20226,30 грн. та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/440/14