Постанова № 38160647, 21.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 року № 813/8444/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у колегіальному складі

головуючого-судді Качур Р.П.

суддів Кравчука В.М., Сподарик Н.І.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Перетятька М.В., Стасишин А.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Головного управління юстиції у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, скасування наказів про звільнення, зобов'язання прийняти на роботу шляхом переведення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Львівській області, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, Ліквідаційна комісія Державної виконавчої служби Львівської області, комісія з ліквідації Департаменту Державної виконавчої служби про поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні 03.12.2013 року ухвалою суду до участі у справі залучено Державну виконавчу службу України як відповідача.

З урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог від 03.12.2013 року позивач просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Львівській області щодо не продовження трудового договору та неприйняття ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Жовківського районного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області шляхом переведення; неприйняття мір по її працевлаштуванню;

- зобов'язати Державну виконавчу службу України поновити ОСОБА_1 на роботі та прийняти ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Жовківського районного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області з 31 травня 2007 року шляхом переведення, про що видати наказ;

- стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.05.2007 року по 01.12.2013 року в розмірі 152146,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом голови ліквідаційної комісії Державної виконавчої служби Львівської області від 30.05.2007 року № 439/К позивача протиправно звільнено з посади начальника державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України). Стверджує, що відповідачем не дотримано вимог ст. 49-2 КЗпП України та не запропоновано позивачу іншої роботи із зазначенням запропонованої посади, чим порушено порядок звільнення з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. У зв'язку з цим, позивач вважає своє звільнення незаконним та просить поновити її на посаді заступника начальника Жовківського районного управління юстиції - начальника державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з викладених підстав.

Позиція відповідачів - Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Львівській області, викладена у заперечені від 02.12.2013 року. Відповідачі просять відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки позивачу телеграмою було запропоновано з'явитись до Головного управління юстиції у Львівській області для вирішення питання про переведення для подальшої роботи в управління юстиції, однак позивач до Головного управління юстиції у Львівській області не з'явився, про що було складено відповідний акт. Вважають, що було повністю дотримано порядку звільнення позивача, передбаченого ст. 49-2 КЗпП України. Зазначають про те, що посада, про поновлення на якій просить позивач, не є рівнозначною за посадовими обов'язками, за підпорядкуванням, за оплатою праці, за порядком прийняття/звільнення з посадою, з якої позивача було звільнено.

Позиція відповідача - Державної виконавчої служби України, викладена у запереченні від 14.01.2014 року (вх. № 694 від 14.01.2014 року), де вказано, що Державна виконавча служба України, зокрема й територіальний орган ДВС у складі Головного управління юстиції у Львівській області, не є правонаступниками Міністерства юстиції України чи Департаменту ДВС України, відтак відповідач вважає, що вимоги позивача про поновлення на посаді, яку вона не займала, не підлягають до задоволення.

Представники відповідачів вказані заперечення підтримали, просили у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про державну виконавчу службу» та Закону України «Про виконавче провадження» щодо реформування органів державної виконавчої служби від 22.12.2006р. № 521-V, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2006р. № 1622 «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби» та Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006р. № 1577 ліквідовано Департамент державної виконавчої служби та обласні управління юстиції Міністерства юстиції України, та створено Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 21/5 від 25.01.2007р. «Про реформування органів юстиції» Львівське обласне управління юстиції ліквідовано та утворено Головне управління юстиції у Львівській області.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 № 459142 04.06.2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області за № 13981110008000715.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 № 381125 14.06.2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Львівського обласного управління юстиції за № 14151110007007885.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 № 381281 05.07.2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державної виконавчої служби Львівської області за № 1415111000300817.

Реєстрація Головного управління юстиції у Львівській області проведена державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради 12.02.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №198739.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що мало місце припинення юридичної особи - державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області шляхом ліквідації.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну виконавчу службу» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, заступники начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, головні державні виконавці, старші державні виконавці та державні виконавці таких відділів призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 10 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 лютого 2007 року N 47/5 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) начальник управління юстиції за поданням начальника відділу державної виконавчої служби (заступника начальника управління - начальника відділу державної виконавчої служби) управління юстиції призначає на посади та звільняє з посад начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби управління юстиції та його заступників, начальників відділів державної виконавчої служби (заступника начальника управління - начальника відділу державної виконавчої служби) районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.

30.05.2007 року наказом голови комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби № 810 ОСОБА_1, начальника державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області, звільнено із займаної посади у зв'язку із ліквідацією державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

30.05.2007 року наказом голови ліквідаційної комісії Державної виконавчої служби Львівської області № 439/К ОСОБА_1, начальника державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області, звільнено із займаної посади у зв'язку із ліквідацією державної виконавчої служби у Жовківському районі Львівської області за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Підставою звільнення позивача із займаної посади слугували подання комісії з ліквідації державної виконавчої служби Львівської області № 01-09 від 29.05.2007 року, Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2006 року № 1622 «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби», наказ Департаменту державної виконавчої служби «Про ліквідацію регіональних та територіальних органів державної виконавчої служби» від 19 січня 2007 року № 32 та повідомлення про вивільнення від 23.01.2007 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Судом встановлено, що 23.01.2007 року позивача було повідомлено про ліквідацію органів державної виконавчої служби та у відповідності до вимог ст. 49-2 КЗпП України попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

22.03.2007 року начальником Головного управління юстиції у Львівській області надіслано позивачу телеграму, у якій позивача було запрошено з'явитись 23.03.2007 року у Головне управління юстиції у Львівській області для вирішення питання про її переведення для подальшої роботи у Головному управління юстиції у Львівській області.

23.03.2007 року посадовими особами Головного управління юстиції у Львівській області складено акт про те, що позивач на визначений у телеграмі від 22.03.200 року час у Головне управління юстиції у Львівській області не з'явилась.

Відповідачі стверджують, що направивши позивачу телеграму від 22.03.2007 року та склавши акт від 23.03.2007 року Головним управлінням юстиції у Львівській області було виконано вимоги статті 49-2 КЗпП України стосовно обов'язку роботодавця запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 16.10.2013 року, Суд дійшов висновку, що Головним управлінням юстиції у Львівській області не було запропоновано будь-якої іншої роботи позивачу відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП України. Відповідачами не надано будь-яких доказів того, що відповідачу пропонувалась вакантна посада та що відповідач відмовився від зайняття запропонованої йому посади. Відсутність пропозиції посади позивачу підтверджується, крім іншого, довідкою за результатами перевірки фактів, викладених у зверненнях голови Президії професійної спілки працівників органів державної виконавчої служби Львівської області (т. 1, а. с. 242-251).

З огляду на наведене, відповідача було протиправно звільнено з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки таке звільнення допускається лише в тому випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Суд вважає безпідставним покликання відповідачів на ту обставину, що позивач не зверталась із заявою про працевлаштування до Головного управління юстиції у Львівській області, оскільки роботодавець зобов'язаний був запропонувати працівникові іншу роботу у тій же установі, а у працівника відсутній обов'язок звертатись до роботодавця із заявою з проханням про працевлаштування.

Стосовно твердження відповідачів про те, що підстави для поновлення позивача на роботі відсутні у зв'язку з тим, що Державну виконавчу службу Львівської області та Державну виконавчу службу у Жовківському районі Львівської області було ліквідовано Суд зазначає, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників ліквідованої установи.

Суд надавав час для примирення сторін за клопотанням відповідача. Проте, позивач не погодився на запропоновані йому умови.

Стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідачами не надано суду доказів правомірності звільнення позивача із займаної посади.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, дії головного управління юстиції у Львівській області щодо не продовження трудового договору та неприйняття ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Жовківського районного управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області є неправомірними. З метою захисту порушених трудових прав позивача відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну виконавчу службу України поновити позивача на посаді заступника начальника Жовківського районного управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області з 31.05.2007 року.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, в частині поновлення позивача на посаді у відносинах публічної служби постанова суду виконується негайно.

Щодо позовних вимог - стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.05.2007 року по 01.12.2013 року в розмірі 152146,10 грн. Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до довідки Головного управління юстиції у Львівській області № 81 від 19.02.2008 року, середньомісячна заробітна плата позивача, розрахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» становила 1115,30 грн. Середньодення заробітна плата позивача на момент звільнення становила 53,11 грн. ((1115,30 грн. х 2)/42 роб. дні = 53,11 грн.).

Судом встановлено, що позивач з 01.06.2007 року по 03.11.2008 року працювала у Державному історико-архітектурному заповіднику у м. Жовква, з 04.11.2008 року по 15.01.2010 року працювала Територіальному управлінні Державної судової адміністрації у Львівській області. Вказане підтверджується копією трудової книжки позивача та копією довідки про доходи № 87 від 07.02.2014 року. Відтак, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу можливе лише за період, у якому позивач фактично не працювала, тобто з лютого 2010 року по день прийняття постанови про поновлення на роботі.

Таким чином, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати позивачу належить виплатити 55393,24 грн. ((49 місяців х 1115,30 грн.) + (14 днів х 53,11 грн.) = 55393,24 грн.) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за відрахуванням зборів та обов'язкових платежів. У задоволенні іншої частини адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1115,30 грн. постанова суду виконується негайно.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії головного управління юстиції у Львівській області щодо не продовження трудового договору та неприйняття ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Жовківського районного управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області.

3. Зобов'язати Державну виконавчу службу України поновити ОСОБА_1 Іванни на посаді заступника начальника Жовківського районного управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області з 31.05.2007 року.

4. Стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 55393,24 грн. за відрахуванням зборів та обов'язкових платежів.

5. В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1115,30 грн. постанова суду виконується негайно.

6. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 26 березня 2014 року.

Головуючий суддя Качур Р.П.

Суддя Кравчук В.М.

Суддя Сподарик Н.І.