Рішення № 38160127, 02.04.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2014 р.

Справа № 916/446/14

За позовом: Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО"

про стягнення 134 300 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО", в якій, з урахуванням клопотання про збільшення ціни позову (а.с.147), просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 68 000 грн., а також пеню у сумі 66 300 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 23.10.2013р. Адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №02-02-50/103-2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, прийняла рішення № 02/119-рш, яким було визнано, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО" щодо застосування при фактичному здійсненні перевезення пасажирів у звичайному режимі руху у період з 20.07.2013р. по 23.08.2013р. тарифу на проїзд автомобільним транспортом загального користування в експресному режимі руху м. Полтава у розмірі 2,50 грн. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Полтаві на маршрутах загального користування в експресному режимі руху, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування зазначеної конкуренції на ринку.

Позивач зазначає, що за вчинене порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 68 000 грн., який останній, відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", повинен був сплатити у двомісячний строк з дня отримання рішення.

Позивач також зазначає, що рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/119-рш від 23.10.2013р. було надіслано на адресу ТОВ "Полтава-ЕКО": м. Полтава, вул. Садовського, 14, де відповідач здійснював свою діяльність на момент винесення та направлення рішення. Вказане рішення було отримано ТОВ "Полтава-ЕКО", що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

Разом з тим, у передбачений Законом України "Про захист економічної конкуренції" строк, відповідач зазначену суму штрафу не сплатив, що зумовило нарахування пені відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 66 300 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у відповідності до інформації, розміщеної в єдиному ліцензійному реєстрі на офіційному сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр", ТОВ "Полтава-ЕКО" змінило місцезнаходження, позивач і звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2014р. було порушено провадження у справі №916/446/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання 2.04.2014р. не з'явився. Разом з тим 15.03.2014р. до канцелярії суду надійшло клопотання Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про розгляд справи №916/446/14 без участі представника позивача, у зв’язку із відсутністю кошторисних призначень для оплати видатків на відрядження (а.с.33).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО", про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, визначену у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.22-23), у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі була повернута поштою із відміткою "немає" (а.с.17-20).

Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №916/446/14, судом також було направлено відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи на адресу, зазначену у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру станом на 24.10.2013р. (а.с.24-25). Однак, ухвала про відкладення розгляду справи від 12.03.2014р. була повернута поштою із відміткою "організація вибула" (а.с.153-156).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до п.п. 5,7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

При цьому, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається із матеріалів справи, Адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №02-02-50/103-2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 23.10.2013р. прийняла рішення № 02/119-рш (а.с.6-9), яким було визнано, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО" щодо застосування при фактичному здійсненні перевезення пасажирів у звичайному режимі руху у період з 20.07.2013р. по 23.08.2013р. тарифу на проїзд автомобільним транспортом загального користування в експресному режимі руху м. Полтава у розмірі 2,50 грн. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Полтаві на маршрутах загального користування в експресному режимі руху, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування зазначеної конкуренції на ринку, та накладено штраф у сумі 68 000 грн.

З наданих позивачем документів вбачається, що вказане рішення разом із супровідним листом "про направлення рішення" від 24.10.2013р. №02/6455 (а.с.10) були направлені на адресу, за якою на момент відправлення рішення знаходилось ТОВ "Полтава-ЕКО", а саме: м. Полтава, вул. Садовського, 14, та отримані 20.11.2013р. повноважним представником відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.11).

Таким чином, штраф, накладений Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідач повинен був сплатити у строк до 20.01.2014р., у відповідності до вимог ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Однак, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, як станом на 3.02.2014р., так і станом на день розгляду справи, відповідач штраф у сумі 68 000 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви та не спростовано відповідачем, рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.10.2013р. №02/119-рш, прийняте по справі №02-02-50/103-2013, у встановлений двомісячний строк ТОВ "Полтава-ЕКО" оскаржено не було

Отже, вищезазначене рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору, є чинним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 68 000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 66 300 грн., суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок пені (а.с.148), суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв’язку з чим задовольняє позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені у повному обсязі.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет та його територіальні відділення звільняються від сплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, враховуючи положення Закону України "Про судовий збір", ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2 686 грн. за розгляд даної справи стягується до Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО".

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО" (65125, м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 33А, код ЄДРПОУ 37530988) до загального фонду Державного бюджету України (рахунок №31115106700002 в УДКС України в м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) штраф у розмірі 68 000 /шістдесят вісім тисяч/ грн. та пеню у розмірі 66 300 /шістдесят шість тисяч триста/ грн.

Стягувачем за наказом є Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 21076316).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО" (65125, м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 33А, код ЄДРПОУ 37530988) до Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 2 686 /дві тисячі шістсот вісімдесят шість/грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 7.04.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.