ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
31 березня 2014 року 15:00 № 826/2519/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Підприємства з іноземними інвестиціями «Ітрако»
до
Київської міжрегіональної митниці Міндоходів,
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про
визнання дій протиправними, стягнення надмірно сплаченого та зарахованого до бюджету податку на додану вартість,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Підприємство з іноземними інвестиціями «Ітрако» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просить:
1. визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в поверненні ПІІ «Ітрако» суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 40 472,78 гривень по вантажно-митним деклараціям:
- 100260000/2013/139875 від 24.07.2013 р.;
- 100260000/2013/140533 від 28.08.2013 р.;
- 100260000/2013/141126 від 30.09.2013 р. ;
- 100260000/2013/141254 від 07.10.2013 р. ;
- 100260000/2013/141717 від 20.11.2013 р.
2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ПІІ «Ітрако» (код ЄДРПОУ 24930652, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 2, м. Київ, 04080) надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість у сумі 40 472,78 гривень на депозитний рахунок 37349210000026, відкритий у ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 для подальших розрахунків як передоплата.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів протиправно відмовлено ПІІ «Ітрако» у поверненні суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 40 472,78 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з огляду на те, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/надмірно сплачених до бюджету. Однак, відповідач в порушення зазначених правил протиправно відмовив позивачу у поверненні суми надмірно сплаченої суми грошових коштів, які були сплачені позивачем під фінансові гарантії випуску товару у вільний обіг.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином докази чого містяться в матеріалах справи. Від представника відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно наданих письмових заперечень, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що у справі № 826/13088/13-а, на яку посилається позивач, не було заявлено вимогу про повернення підприємству з Державного бюджету грошових коштів та щодо визнання їх надмірно сплаченими при митному оформленні товару, в судових рішеннях це не відображено. Отже, відмова відповідача 1 є правомірною.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Згідно наданих письмових заперечень, просить суд зобов’язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів подати підтвердження зарахування спірних коштів до Державного бюджету України та відмовити в задоволенні позову, справу слухати за відсутністю представника відповідача 2.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
В С Т А Н О В И В:
17 грудня 2013 року Київським апеляційним адміністративним судом було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ПІІ «ІТРАКО» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2013 скасовано. Визнано протиправними та скасовані рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості товарів за резервним методом від 22.07.2013 № 100260000/2013/230461/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2013 №100260000/2013/10103. Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 17 грудня 2013 року.
Таким чином, на підставі визнаного протиправним та скасованого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів за резервним методом від 22.07.2013 № 100260000/2013/230461/2, відповідачем 1 було зараховано до Державного бюджету суми різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною позивачем як декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем 1, згідно інформації вантажно-митних декларацій та аркушів коригування митних декларацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами регламентується Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (надалі – Порядок № 618).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 618 визначено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до пунктів 43.1, 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до загального відділу відповідача 1 була подана заява від 10 січня 2014 року № 03 (вх. номер 500) про повернення сплачених до Державного бюджету України грошових коштів на загальну суму 30 927,69 грн. на депозитний рахунок 37349210000026 відкритий у ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 для подальших розрахунків як передоплата, та не зараховувати до Державного бюджету України грошові кошти у сумі 9 545,09 грн.
Судом встановлено, що заява подана у відповідності до вимог Порядку № 618.
Листом від 24.01.2014 № 976/1/26-70-52-04 відповідачем 1 було повідомлено позивача що, оскільки позовних вимог щодо повернення Вашому підприємству з Державного бюджету грошових коштів та щодо визнання їх надмірно сплаченими при здійсненому митному оформлені не заявлялось, тому це не відображено в судових рішеннях, а тому відсутні підстави для повернення коштів з Держбюджету.
Як вбачається з п. 2, п. 3 Розділу III Порядку N 618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Пунктом 4 Розділу III Порядку N 618 передбачено, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затверджений наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 p. N 611/147, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25 вересня 2007 р. за N 1095/14362, (далі - Порядок N 611/147) регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Відповідно до п. 7 Порядку N 611/147 на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Отже, згідно з нормами Порядку N 618 та Порядку N 611/147 відповідач 1 зобов'язаний був перевірити факт наявності зайвої сплати позивачем грошових коштів до бюджету та надати у разі підтвердження факту до відповідного органу Державного казначейства України – відповідача 2 висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.
Згідно п. 2.2 Порядку «Розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 № 64/11938, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на ім'я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки органів стягання».
Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 зазначеного Порядку сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУ ДКСУ у м. Києві. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:
- зарахування до відповідних бюджетів України;
- повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.
Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364.
Тобто, керуючись вказаним Порядком, основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.
Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.
Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що посилання відповідача 1 в обґрунтування правомірності своєї відмови від повернення з бюджету грошових коштів на те, що при скасуванні Рішення про коригування митної вартості, судом не було зобов'язано повернути позивачу суму надмірно сплачених коштів, є безпідставними, оскільки судова практика чітко формулює свою правову позицію з цього приводу, а саме: чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/ надмірно сплачених до бюджету. Основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що вищенаведеними правовими нормами передбачено обов’язок митного органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 7 Розділ ІІІ Порядку № 618).
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Таким чином, чинним законодавством не передбачено обов’язок митного органу самостійно повертати надмірно сплачені кошти, а тому суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в поверненні ПІІ «Ітрако» суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість по вантажно-митним деклараціям: 100260000/2013/139875 від 24.07.2013 р.; 100260000/2013/140533 від 28.08.2013 р.; 100260000/2013/141126 від 30.09.2013 р.; 100260000/2013/141254 від 07.10.2013 р. ; 100260000/2013/141717 від 20.11.2013 р. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, на митний орган покладено обов’язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Керуючись положеннями вказаної статті, з метою належного та повного захисту прав, свобод та інтересів позивача про яке він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача 1 підготувати висновок про повернення суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість по вантажно-митним деклараціям: 100260000/2013/139875 від 24.07.2013 р.; 100260000/2013/140533 від 28.08.2013 р.; 100260000/2013/141126 від 30.09.2013 р.; 100260000/2013/141254 від 07.10.2013 р.; 100260000/2013/141717 від 20.11.2013 р. з відповідного бюджету, в тому числі підтвердження зарахування спірних коштів до Державного бюджету України до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві та подати його останньому до виконання.
Разом з тим суд зазначає, що вимоги відповідача 1 про звернення підприємства до суду для вирішення питання про повернення коштів з бюджету є неправомірними.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ПІІ «Ітрако» надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість у сумі 40 472,78 гривень, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, відповідачем 1 не дотримано порядок повернення коштів, у відповідності до положень Порядку № 618, а саме: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не отримувало від Київської міжрегіональної митниці Міндоходів висновок про необхідність повернення надмірно сплачених коштів, а тому у відповідача 2 не виникає підстав для повернення останніх.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. У позові Підприємства з іноземною інвестицією «Ітрако» відмовити.
2. Зобов’язати відповідача 1 підготувати висновок про повернення суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість по вантажно-митним деклараціям: 100260000/2013/139875 від 24.07.2013 р.; 100260000/2013/140533 від 28.08.2013 р.; 100260000/2013/141126 від 30.09.2013 р.; 100260000/2013/141254 від 07.10.2013 р.; 100260000/2013/141717 від 20.11.2013 р. з відповідного бюджету, в тому числі підтвердження зарахування спірних коштів до Державного бюджету України до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві та подати його останньому до виконання.
5. Стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок з Підприємства з іноземною інвестицією «Ітрако» (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 2, м. Київ, 04655 код ЄДРПОУ 24930652) на розрахунковий рахунок №31218206784007, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк одержувача ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу «судовий збір за позовом Підприємства з іноземною інвестицією «Ітрако», Окружний адміністративний суд м. Києва».
6. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (просп. Героїв Сталінграду, 58, м. Київ, 04213, код ЄДРПОУ 38765858) здійснити стягнення судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок з Підприємства з іноземною інвестицією «Ітрако» (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 2, м. Київ, 04655 код ЄДРПОУ 24930652).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Судове рішення № 38159686, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/2519/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: