Ухвала суду № 38158873, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/81185/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Патова А.І.

відповідача: Федорка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року

у справі № 2а/0570/10361/2012

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський»доНовоазовської міжрайонної державної податкової інспекції донецької області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Вітряний парк Новоазовський») звернулось з позовом до Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції донецької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року апеляційну скаргу МДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Вітряний парк Новоазовський», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу МДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що МДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Вітряний парк Новоазовський» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.05.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.04.2012 року № 63/22-011-1/36717412.

В акті перевірки зокрема зазначено, що позивачем порушено пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 та пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, занижено дохід за 2-4 квартали 2011 року на суму 85690157 грн. Позивачем при формуванні інших доходів в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року враховувалось позитивне значення курсових різниць, яке виникло по рахунках бухгалтерського обліку - 312 «поточні рахунки в іноземній валюті», 334 «грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» та 506 «інші довготермінові позики в іноземній валюті». В порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України підприємство в податковому обліку не врахувало в складі інших доходів позитивне значення курсових різниць, яке виникло по рахунках бухгалтерського обліку 632 «розрахунки з іноземними постачальниками» та 6842 «розрахунки по нарахованим процентам»; пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, занижено витрати за 2-4 квартали 2011 року на суму 61237292 грн. Позивачем при формуванні інших витрат в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року враховувалося від'ємне значення курсових різниць, яке виникало по рахунках бухгалтерського обліку - 312 «поточні рахунки в іноземній валюті», 334 «грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» та 506 «інші довготермінові позики в іноземній валюті». В порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України ТОВ «Вітряний парк Новоазовський» в податковому обліку не врахувало в складі інших витрат від'ємне значення курсових різниць, яке виникло по рахунках бухгалтерського обліку 632 «розрахунки з іноземними постачальниками» та 6842 «розрахунки по нарахованим процентам».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем при розрахунку суми по рядку 09 «прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» неправомірно звільнений від оподаткування прибуток, отриманий як: - різниця між доходами за 2 квартал 2011 року, які задекларовані підприємством в сумі 1738880 грн. та які в подальшому включені до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року, зменшеними на суму порушень, описаних в акті перевірки, у загальній сумі 4501719 грн. та які в подальшому включені до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року; - різниця між іншими доходами, які задекларовані підприємством у загальній сумі за 3-4 квартали 2011 року (період, за який підприємством здійснювався продаж електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії) 70619698 грн., в тому числі 22239 грн. отримані проценти, 70473959 грн. позитивне значення курсових різниць, яке відображено підприємством, 7514 грн. сума отриманого відшкодування лікарняних, 115986 грн. позитивна різниця між доходом від продажу іноземної валюти та балансової вартості такої валюти, та іншими витратами у загальній сумі за 3-4 квартал 2011 року 38130561 грн., в тому числі 36256807 грн. від'ємне значення курсових різниць, яке відображено підприємством за адміністративними витратами за 3-4 квартали 2011 року в сумі 1873754 грн.

Згідно висновку акту перевірки, позивачем занижено податок на прибуток, що звільняється від оподаткування за 2-4 квартали 2011 року на суму 6837049 грн. та занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року в сумі 12470567 грн.

Не погоджуючись із висновками вказаного акту позивачем було подано до МДПІ заперечення на акт. Згідно висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки від 11.05.2012 року № 2 при визначенні об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за період 2-4 квартали 2011 року - рядок 07 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, позивачем помилково не враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду 1 квартал 2011 року у розмірі 4010219 грн., яке підтверджене проведеною перевіркою, у зв'язку з чим податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду 1 квартал 2011 року у розмірі 4010219 грн. у бік зменшення донарахувань по акту перевірки з податку на прибуток в сумі 922350 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, з урахуванням заперечень на акт перевірки, МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 року № 0000062300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 11 548 258 грн. (за основним платежем - 11548217 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41 грн.).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. «в» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції до 1 квітня 2011 року) тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 01.01.2011 року звільняються від оподаткування прибуток підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005) від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії.

Підпунктом 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що відновлювальні джерела енергії - джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 152.11 ст. 152 ПК України платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому, до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку); сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

Відповідно до пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Відповідно до пункту 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 у статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): доход від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття) тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Вітряний парк Новоазовський» є виробництво та продаж електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, а саме з енергії вітру (код 40.11.0 КВЕД).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2010 року ТОВ «Вітряний парк Новоазовський» укладено договір поставки № WPN 07092010 обладнання - вітроенергетичні установки (турбіни) у кількості 23 шт. загальною вартістю 80500000 євро (включаючи послуги по їх тестуванню) для організації виробництва електричної енергії з енергії вітру. Поставка товару підтверджується наявними в матеріалах справи вантажними митними деклараціями.

З метою оплати вартості вітроустановок протягом 2010-2011 років позивач уклав декілька договорів позики та фінансової допомоги на загальну суму близько 58930000 грн., які для погашення заборгованості переводилися позивачем у євро за курсом НБУ на час конвертації, зокрема, договори позики від 07.04.2011 року, 25.03.2011 року, від 26.05.2011 року, від 14.02.2011 року, від 06.12.2010 року.

14.10.2011 року між ТОВ «Вітряний парк Новоазовський» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір відкриття кредитної лінії № 20-2813/2-1 на суму 64000000 євро, згідно п. 2.3 даного договору цільове призначення кредиту - рефінансування заборгованості за вітротурбіни (вітроустановки).

Таким чином, отримані кошти за вищевказаними договорами позики та фінансової допомоги витрачалися позивачем на придбання та встановлення обладнання, необхідного для початку процесу виробництва електроенергії з енергії вітру.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що дохід та витрати від курсових різниць, що виникли у позивача у зв'язку із погашенням позик, які, в свою чергу, були отримані для оплати придбаних підприємством вітроустановок, за допомогою яких позивач здійснює виробництво електроенергії з енергії вітру, віднесені позивачем до доходів та витрат, що виникли в ході проведення зазначеної діяльності, на окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з підпунктом «в» пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов