Ухвала суду № 38158363, 17.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року м. Київ К/800/51235/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року

у справі № 2а-5536/12/1370

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року у справі № 2а-5536/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 11.06.2012 року № 0000310804/4052/502 та № 0000350804/4054/503.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», відповідачем складено акт від 24.05.2012 року № 177/08-30/01059900, яким встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 54 580, 80 грн.; п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 14.1.185, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 38 640, 09 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.06.2012 року № 0000350804/4054/503, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 69 658, 35 грн. та № 0000310804/4052/502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 52 017, 24 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій з посиланням на п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України виходили з того, що перевірка позивача за результатами якої прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а в матеріалах відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства щодо розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено перевірку, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів з таким висновком судів попередніх інстанцій погоджується, враховуючи наступне.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Абзац другий п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не мав права на прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки, проведеної з посиланням на пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року у справі № 2а-5536/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук