Ухвала суду № 38157970, 27.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Головуючий 1 інстанц.: Федорова О.В. Доповідач: Шевченко Ю.П.

Справа № 642/1130/13-к Провадження № 11кп/790/162/14

Провадження № 1-кп/645/37/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Шевченка Ю.П.,

суддів Струка І.Ф., Крамаренко Г.П.,

при секретарі Круглих К.О.,

з участю прокурора Кочетова В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12012220140000176 прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_3 на вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 6 грудня 2013 року, яким,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Харкова, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та відповідно до ст.76 КК України покладено такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 1 листопада 2012 року о 6 годині 45 хвилин керував власним технічно справним автомобілем «ЗАЗ - 110307», державний номер НОМЕР_1, та рухався по під'їзній автодорозі до пр-ту Московського м.Харкова в напрямку вул.Ощепкова на території Фрунзенського району м.Харкова. Під час руху по вказаній дорозі, в районі перехрестя з вул.Ощепкова, ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 б), 16.11, дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ - 2108», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який в цей час рухався праворуч по вул.Ощепкова зі сторони вул.Рибалка, після чого автомобіль «ВАЗ - 2108» виїхав за межі проїжджої частини, де стався наїзд на пішохода ОСОБА_5.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2604-А/12 від 21.12.2012 року, спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В апеляції захисник просить вирок змінити, як незаконний, а обвинуваченого ОСОБА_2 виправдати. Вказує на те, що підзахисний вину не визнав та вважає себе потерпілим у даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки автомобіль «ВАЗ -2108» д.н. НОМЕР_3 рухався з великою швидкістю і обвинувачений його не бачив. Також останній стверджує, що на схемі ДТП після її підписання обвинуваченим, була перенесена позначка №3 «місце зіткнення зі слів обох водіїв» та наголошує, що при складанні цієї схеми вона була відмічена в іншому місці схеми. Крім того, в протоколі огляду місця події не були зафіксовані сліди гальмування як автомобіля «ВАЗ - 2108» р.н. НОМЕР_4 так і автомобіля «ЗАЗ - 110307» р.н. НОМЕР_5, що не дає можливості експертним шляхом встановити швидкість руху кожного транспортного засобу. Також із протоколів проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вбачається, що ані один, ані другий автомобіль не застосовували екстреного гальмування перед зіткненням.

В апеляції прокурор просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки, посилається на те, що КК України не передбачено звільнення від відбування додаткового покарання на підставі ст.75 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, як вважав, що вирок необхідно скасувати, оскільки він не винуватий в ДТП, автомобіль «ВАЗ-2108» рухався з великою швидкістю, що стало причиною зіткнення, по справі докази не допустимі; доводи прокурора, який просив вирок в частині призначеного покарання скасувати, призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на два 2 роки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційні скарга підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Доводи апеляційної скарги адвоката повторюють позицію сторони захисту в суді першої інстанції та були перевірені під час судового розгляду.

Суд першої інстанції правильно не прийняв твердження обвинуваченого ОСОБА_2 що на схемі ДТП після її підписання обвинуваченим, була перенесена позначка № 3 «місце зіткнення зі слів обох водіїв», оскільки жодного механічного втручання, чи виправлення вказаної позначки на схемі не вбачається. ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив що ця позначка під час складання схеми була відображена на тому місці, де вона розташована на цей час, та спростував посилання обвинуваченого з цього приводу.

Згідно протоколів проведення слідчого експерименту та схеми до них ніхто з учасників ДТП не вказував, що перед зіткненням водії екстрено гальмували, зауважень на протоколи ніхто не записував, водії вказали, що зіткнення відбулось на перехресті вулиць вказали обидва водія, а ОСОБА_2 не заперечував, що перед перехрестям він бачив знак 2.1. ПДР України - «Надати дорогу», але перед знаком не зупинився, та виїхав на перехрестя.

З протоколу огляду місця пригоди та схеми до нього вбачається, що місце ДТП знаходиться в зоні дорожнього знака на під'їзній дорозі та містить знак 2.1 «Дати дорогу».

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що обвинувачений, який рухався саме по цій дорозі, мав дотримуватися вищевказаного дорожнього знаку.

За клопотанням сторони захисту судом першої інстанції була призначена додаткова авто-технічна експертиза яка не підтвердила, що дії водія ОСОБА_4 знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з подією ДТП.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Суд у вироку вказав, що ОСОБА_2 керував технічно справним технічним засобом, а порушення вимог п.п.16.11 і 33.2 ПДР України, згідно висновку експерта №35/13 від 22.01.2013 р., знаходяться в причинному зв'язку з настанням події ДТП.

Судова експертиза науково обґрунтована та її висновки не визивають сумнівів в правильності.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України, тобто як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Доводи прокурора про необхідність скасування вироку та призначення ОСОБА_2 більш суворо додаткового покарання у виді двох років позбавлення права керувати транспортним засобами задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування вироку може бути невідповідальність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, яке за змістом ст.414 КПК України за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість.

Санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає прийняття альтернативного рішення відносно додаткового покарання - з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, або без такого.

Колегія суддів вважає з огляду на данні про особистість ОСОБА_2, який під час ДТП був тверезий, даних про те що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР в матеріалах справи немає, раніше він не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, потерпіла до нього претензій не має, то до нього можна додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не застосовувати.

Основне покарання ОСОБА_2 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину та особу винного та правильно звільнив його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 та прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 6 грудня 2013 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Виключити з вироку призначене судом ОСОБА_2 додаткове покарання в виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

В іншій частині вироку залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Судді

Шевченко Ю.П.__Крамаренко Г.П.__ Струк І.Ф. ___