Ухвала суду № 38157891, 10.04.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2014 року № 810/2235/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., перевіривши виконання вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» (далі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №3-0901/1-7/10-28/0901/09/01 від 9 січня 2014 року про визнання ТОВ «Агрофірма «Дружба» винним у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачено пунктом 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6090,00 грн., за відсутності подій та складу адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно із частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Таким чином, спочатку викладаються обставини, за яких, на думку позивача, було порушено його права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом, надає свою правову оцінку цим обставинам та формулює позовні вимоги з урахуванням частин 3 і 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою звернення позивача до суду стала постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0901/1-7/10-28/0901/09/01, винесена 9 січня 2014 року.

Так, правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються низкою нормативно-правових актів: Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»,постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» № 553 від 23.05.2011 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідальність за невиконання законних вимог ( приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва , встановлена також і Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У Законі України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Крім того, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що застосування штрафів до суб'єктів містобудування за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності посадових осіб, винних у вчиненні цих правопорушень.

Аналіз зазначених вище нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що існує відповідальність за порушення правил у сфері містобудування для фізичних (громадян, посадових та фізичних осіб-підприємців) та юридичних осіб.

Зважаючи на те, що суб'єктами адміністративної відповідальності за Кодексом України про адміністративні правопорушення є лише фізичні особи (громадяни, посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи-підприємці), застосування до юридичних осіб санкцій за порушення правил у сфері містобудування є різновидом адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, відповідальність юридичних осіб за порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» застосовується у порядку визначеному Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи протиправність постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, посилається на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, який до даних правовідносин застосовується з урахування положень спеціального законодавства та не може слугувати виключною підставою для скасування вказаної постанови.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2014 року розмірі мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.). Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Майновими вимогами є будь-які вимоги суб’єктів права, що пов’язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0901/1-7/10-28/0901/09/01 від 9 січня 2014 року на суму 6090,00 грн.

Разом з тим, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 73,08 грн., що не відповідає розміру судового збору, який встановлено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

З урахуванням положень Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, яку у даному випадку необхідно сплатити за подання адміністративного позову, становить 182,70 грн. (10% від 1827,00 грн., де 1827,00 грн. – мінімальна ставка судового збору).

Частиною 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у випадку, коли позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

У поданій до суду позовній заяві не зазначені прізвище, ім'я та по батькові представника позивача, його поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти.

Окрім того, згідно частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0901/1-7/10-28/0901/09/01 була винесена 9 січня 2014 року. Отже, строк її оскарження у судовому порядку закінчується 24 січня 2014 року.

Судом встановлено, що у січні 2014 року позивач звертався до суду з аналогічним позовом. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року було відкрито провадження у справі №810/566/14-а та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року №810/566/14-а залишено без розгляду позовну заяву ТОВ «Агрофірма «Дружба» з підстав неявки представника позивача у судові засідання. Вказану ухвалу позивачем отримано 4 березня 2014 року.

Згідно відмітки на конверті у якому надійшла позовна заява, позивач повторно звернувся з даним позовом 4 квітня 2014 року, тобто з порушенням процесуальних строків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено право позивача, у разі залишення його позовної заяви без розгляду, звернутися повторно до суду з адміністративним позовом в загальному порядку, але вказана обставина не перериває перебігу строку оскарження рішень контролюючого органу, визначеного Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

При цьому, жодних доказів, що свідчили б про поважність пропуску строків оскарження постанови, позивач не надав.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 24 квітня 2014 року шляхом подання безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду:

оригіналу документа про сплату (доплату) судового збору виходячи із заявлених позовних вимог (з урахуванням їх майнового характеру) у розмірах, визначених статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI;

належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові представника позивача, засобів зв'язку та електронної пошти позивача, відповідача, представника позивача. А також із обґрунтуванням і посиланням на положення законодавства у сфері містобудівної діяльності, з якими позивач пов’язує протиправність постанови відповідача №3-0901/1-7/10-28/0901/09/01 від 9 січня 2014 року та докази на підтвердження зазначених обставин;

доказів на підтвердження причин поважності пропуску процесуальних строків звернення з адміністративним позовом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови – залишити без руху.

Позивачу у строк до о 24 квітня 2014 року усунути наведені в даній ухвалі недоліки у вказаний спосіб.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Леонтович А.М.