Рішення № 38157409, 07.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р.Справа № 922/182/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрокот", м. Харків про стягнення 1352058,82 грн. за участю представників сторін:

позивача - Багліков В.С. (дов. № 08-11/621/2-14 від 18.02.2014 р.)

відповідача - Яковенко І.В. (дов. б/н від 12.03.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

22.01.2014р. позивач Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача ТОВ "Дрокот" про стягнення 1.352.058,82 грн. збитків. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 22, 614 ЦК України, ст. 156, 206 ЗК України, стверджує, що відповідач є власником нерухомого майна, котре розташоване на земельній ділянці належній позивачеві, але позивач договір оренди цієї земельної ділянки не уклав, чим спричинив позивачеві збитки у вигляді неодержаного доходу у сумі 1.352.058,82 грн.

У судовому засіданні 31 березня 2014 року було оголошено перерву до 10 год. 15 хв. 07.04.2014 р.

07 квітня 2014 року на адресу суду представником відповідача надано заяву (вх. 11662), в якій просить суд, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, залишити позов Харківської міської ради без розгляду, оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Суд, розглянувши заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду, враховуючи наявні у матеріалах справи документи, не знаходить правових підстав для її задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні 07.04.2014 р. підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додатково наданих письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

Згідно з інформаційною довідкою з реєстру права власності на нерухоме майно від 15.10.2013р. за № 10861681 право власності на нежитлові будівлі літ. "А-2" загальною площею 1629,5 кв.м. та літ "Б-1" загальною площею 83,5 кв.м. по вул. Римарська, 14 у м. Харкові зареєстровано за ТОВ "ДРОКОТ" (відповідач по справі) на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2009 р. № 3922.

Реєстрацію право власності на зазначену будівлю за відповідачем підтверджує також витяг КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 25723284 від 30.03.2010 р.

Рішенням Харківської міської ради № 303/10 від 27.10.2010р. "Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (т.1, а.с. 27-29) надано товариству з обмеженою відповідальністю "ДРОКОТ" дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Римарській, 14, (Дзержинський район), орієнтовною площею 0,1085 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2", літ. "Б-1".

Пунктами 2.1., 2.2. вказаного рішення встановлено, що відповідач після прийняття цього рішення зобов'язаний: виконати проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2", літ. "Б-1" та подати його на затвердження у встановленому порядку; виконати на етапі розробки проекту відведення земельної ділянки виконавчу зйомку земельної ділянки М 1:500 та передати її до управління містобудування та архітектури для занесення до єдиного топографічного плану.

Пунктом 2.3. рішення встановлено, що земельні ділянки для експлуатації та обслуговування зазначених у додатку до цього рішення об'єктів буде надано їм у користування окремими рішеннями після надання проектів відведення земельних ділянок, погоджених у встановленому порядку.

Актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки № 01/13 від 23.10.2013 р. (т.1, а.с.15-17), складеним посадовими особами відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради при обстеженні земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 14, встановлено, що вказана земельна ділянка загальною площею 0,1085 га використовується товариством з обмеженою відповідальністю "ДРОКОТ" для експлуатації та обслуговування одноповерхової нежитлової будівлі літ. "А-2", літ. "Б-1". Право користування земельною ділянкою відповідно до положень діючого земельного законодавства не оформлено, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 711 від 06.11.2013р. (т.1, а.с. 14) затверджено акт № 1 від 29.10.2013 р. про визначення збитків (т.1, а.с.13), згідно якого неодержаний Харківською міською радою дохід за використання товариством з обмеженою відповідальністю "ДРОКОТ" земельної ділянки площею 0,1081 га, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 14 протягом періоду з 01.11.2010р. по 30.09.2013 р. без оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, склав 1352058,82 грн.

Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради рекомендованим листом було направлено відповідачу повідомлення № 993/0/226-13 від 07.11.2013 р. (т.1, а.с. 30), в якому запропоновано розглянути акт про визначення збитків та вирішити питання про добровільну сплату вказаної суми.

Відповідач збитки у розмірі 1352058,82 грн. в добровільному порядку позивачу не відшкодував, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України прокурор в даній справі повинен довести безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача, якими завдано шкоду, та самою шкодою.

Щодо правила поведінки, встановленого законом або договором у спірних правовідносинах діють такі норми.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону - частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Так, згідно до п. 4 Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, що є Додатком до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19.12.2012 р. № 960/12 підставою для оформлення договору оренди землі є рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 цього Порядку оформлення договору оренди землі проводиться управлінням земельних відносин протягом трьох місяців з дня прийняття рішення міською радою або дня проведення конкурсу (аукціону) щодо набуття права оренди землі та за умови наявності справи документації із землеустрою, яка повинна містити необхідний обсяг документів.

У відповідності до п. 7 Порядку Відділ організації землеустрою та обліку земель управління земельних відносин не пізніше 4 робочих днів з дня отримання справи документації із землеустрою готує проект договору оренди землі.

Після попереднього погодження проекту договору оренди землі відділ організації землеустрою та обліку земель управління земельних відносин не пізніше 1-го робочого дня з дня отримання справи документації із землеустрою, готує три примірники договору оренди землі, і повідомляє заявника про необхідність з'явитися протягом 4 робочих днів з дня отримання листа до управління земельних відносин для погодження істотних умов договору оренди землі. У разі, якщо заявник не з`явився до управління земельних відносин протягом вказаного терміну для погодження істотних умов договору оренди землі або відмовився від їх погодження, управління земельних відносин рекомендованим супровідним листом направляє заявнику три примірники договору оренди землі у зшитому вигляді та скріплені печаткою управління земельних відносин "Для документів" для розгляду. (п. 8 та п.п. 8.1. Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові).

Таким чином, позивач в особі своїх повноважних органів маючи дійсний намір укласти договір оренди земельної ділянки, про що свідчить рішення Харківської міської ради про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки від 27.10.2010 р. № 303/10, мав повідомити відповідача про необхідність погодження істотних умов договору оренди землі чи направити відповідачу примірник договору для підписання.

Проте, позивачем по справі не надано суду доказів, які б підтверджували здійснення позивачем відповідних заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наразі відсутнє правило поведінки котре було б порушено відповідачем та, відповідно, відсутні й інші необхідні складові стягнення збитків.

Слід також додати, що відповідачем сплачувався земельний податок (лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 5258/10/20-30-20-04-50 від 22.10.2013р., т.1, а.с.20), що також свідчить про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності в даному питанні.

Приходячи до висновку про необхідність відмови в позові суд також виходить з того, що вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Суд зазначає, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

При відмові від позову, суд також зазначає наступне:

Відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою KM України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Проте статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п. 5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв'язку з чим відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п. 22 ч. І ст. 92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків у постановах ВСУ від 20.02.2007 у справі №39/300, від 03.04.2007 у справі №2- 14/144-2006(2-19/144-2006, 2-19/13778-2005) та від 11.03.2008 у справі №30/146-07-4216.

Такі встановлені судом обставини у їх сукупності свідчать про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення як обов'язкової умови настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, господарський приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 49 ГПК України та в зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір покладає на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 93, 95, 124, 125, 152, 156, 157, 188 Земельного кодексу України, ст.ст. 218, 225 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 08.04.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

справа № 922/182/14