Рішення № 38156775, 02.04.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2014 р. Справа № 918/131/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком»

до Військової частини А 2798

про стягнення заборгованості в сумі 27 749 грн. 64 коп.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

У судовому засіданні 18 лютого 2014 року оголошувалась перерва до 04 березня 2014 року у судовому засіданні 25 березня 2014 року оголошувалась перерва до 02 квітня 2014 року, про, що сторони повідомлялись під розписку в протоколах судових засідань.

Обставини справи: У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» (далі Товариство або ПАТ «Укртелеком») звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Військової частини А 2798 (далі Військова частина) про стягнення 27 779 грн. 39 коп., з яких: основна заборгованість 27 210 грн. 80 коп., пеня в сумі 273 грн. 97 коп., 3% річних в розмірі 109 грн. 59 коп., інфляційні втрати в сумі 185 грн. 03 коп. А також, позивач просив суд, стягнути на його користь з відповідача судовий збір у сумі 1 827 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 18 лютого 2014 року.

04 березня 2014 року, через відділ канцелярії суду, відповідачем подано видзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що фінансування та матеріально-технічне забезпечення розвідувальних органів України здійснюються за рахунок коштів, передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України для кожного розвідувального органу, та інших джерел, передбачених законом. Довольчим органом Військової частини були відкриті асигнування, а Військовою частиною починаючи з серпня 2013 року надавалися до Державного казначейства Рівненської області платіжні доручення на оплату послуг за отримані послуги. А тому відповідач вказує, що оскільки, Військова частина як сторона договірних зобов'язань вжила всіх заходів щодо виконання умов договору, то позовні вимоги не підлягають до задоволення.

У судовому засіданні 02 квітня 2014 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог № 193/06 від 26.03.2014 року та просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням поданої заяви, а саме: стягнути з відповідача 27 749 грн. 64 коп. з яких: 27 210 грн. 80 коп. - основний борг, 252 грн. 72 коп. - пені, 185 грн. 03 коп. - інфляційних збитків, 101 грн. 09 коп. - 3% річних, а також 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Оскільки дана заява подана з дотриманням норм статті 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду та розглядає справу в межах заяви про зменшення позовних вимог № 193/06 від 26.03.2014 року.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзив, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

В результаті розгляду матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року між ПАТ «Укртелеком» (надалі Виконавець) та Військовою частиною (надалі Замовник), було укладено договір №424-8 на технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку Збройних Сил України (далі Договір), за умовами якого Виконавець надає телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку Замовника, які зазначені в додатку 1 до цього Договору, згідно з паспортом (паспортами) (додаток 2 до цього Договору), Замовник оплачує надані послуги (п. 1 Договору, а.с. 20-23).

Договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений відбитками печаток вказаних осіб.

Згідно п.п. 2.1., 2.1.2. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно полачувати виставлені рахунки згідно з розрахунком вартості наданих послуг (додаток 3 до цього Договору)

Пунктами 2.2., 2.2.1. та 2.2.3. Договору Виконавець зобов'язаний виконувати роботи з технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд елктрозв'язку Замовника виконувати гідно з Правилами технічної експлуатації первинної мережі ЄНСЗ України, КНД 45-112-99, КНД 45-114-99, КНД 45-162-2000, а саме проводити: профілактично-технічне обслуговування (ПТО); контрольно-коригувальне технічне обслуговування (КТО); планові та позапланові ремонтно-налагоджувальні роботи (РНР); контрольні вимірювання (КВ). Відповідно до п. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України Виконавець надає Замовнику передбачені Договором телекомунікаційні послуги в обсязі (додаток 4 до цього Договору), що не перевищує суми асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов'язань Замовника щодо оплати телекомунікаційних послуг та передбачених його кошторисом.

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку Замовника проводяться щомісячно до 20 числа місяця, що наступає за звітним, на підставі актів виконаних робіт та рахунків ПАТ «Укртелеком», виставлених до 5 числа місяця, що настає за звітним. Розрахунок вартості послуг за місяць наведений у додатку 3 до цього Договору і становить 5 442,16 грн., у тому числі ПДВ 907,03 грн.

Згідно з п.9.1., п.9.3. Договору цей Договір набуває чинності з дати укладення і діє до 31.12.2012 року. Умови Договору застосовуються до відносин між Сторонами, що виникли з 01.04.2012 року. Якщо за місяць до закінчення дії Договору жодна із Сторін не заявить про його припинення, дія Договору вважається продовженою на наступний рік на тих самих умовах.

Згідно акту приймання-передавання технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку на технічне обслуговування, відповідач передав, а позивач прийняв технічні засоби телекомунікацій і споруди електрозв'язку Збройних Сил України, нормативно-технічну документацію та запчастини (додаток №1 до Договору, а.с. 24).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача будь-яких повідомлень чи претензій стосовно порушення Товариством умов даного Договору.

З метою досудового врегулювання спору, 07 листопада 2013 року позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія вих. №655/06 від 04.11.2013 року з вимогою погасити заборгованість у розмірі 22 009 грн. 73 коп., пеню у сумі 172 грн. 21 коп. та 3% річних в розмірі 68 грн. 88 коп.(а.с. 33). Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Споживач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати за надані послуги з обслуговування засобів і споруд електрозв'язку, що стало правовою підставою для звернення Товариства до суду для примусового стягнення боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані главою 63 ЦК України.

Договір на технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку Збройних Сил України від 01.08.2012 року №424-8 не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним, а тому суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

У відповідності із ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав, вимог позивача не заперечив.

З огляду на зазначене вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27 210 грн. 80 коп. заборгованості стверджується рахунками та актами виконаних робіт, належним чином копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 41-50). і підлягає задоволенню.

Разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, на підставі п. 3.2. Договору та ч.2 ст. 625 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача 252 грн. 72 коп. - пені, інфляційних збитків в сумі 185 грн. 03 коп. та 3 % річних в розмірі 101 грн. 09 коп. за період з 21.08.2014 року по 31.12.2013 року (розрахуноки на а.с. 32, 130, 131).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що при невиконанні п. 3.1. (у разі затримки оплати) ПАТ «Укртелеком» має право вимагати від Замовника сплатити за кожну добу затримки пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних наданий позивачем, перевірено судом та визнано вірним, а тому позовна вимога в частині стягнення 3% річних є обґрунтованою та підлягає до задоволення в сумі 101 грн. 09 коп.

Проте, перевіривши розрахунки позивача стосовно нарахованої пені у сумі 257 грн. 72 коп. та інфляційних втрат в розмірі 185 грн. 03 коп., суд дійшов висновку, що вони є арифметично не вірними, у зв'язку з чим, судом здійснено власні розрахунки, відповідно до яких розмір пені становить 438 грн. 06 коп., а розмір інфляційних втрат 125 грн. 17 коп. (а.с. 134).

Однак, як вбачається із поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, останній просив стягнути з відповідача на свою користь 252 грн. 72 коп. пені, а тому оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог, то позов в частині стягнення пені у сумі 252 грн. 72 коп. підлягає до задоволення, а вимоги щодо стягнення 185 грн. 03 коп. - інфляційних втрат, підлягають до часткового задоволення в сумі 125 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» про стягнення з Військової частини основного боргу у розмірі 27 210 грн. 80 коп., пені в сумі 252 грн. 72 коп. та 101 грн. 09 коп. - 3% річних стверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення, а позовна вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 185 грн. 03 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 125 грн. 17 коп..

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1 823 грн. 06 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 2798 (35325, с. Дуби, Рівненський район, Рівненська область, р/р 35211001002703 в ГУДКСУ в Рівненській області МФО 833017, код ЄДРПОУ 08509140) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі» Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714) 27 210 (двадцять сім тисяч двісті десять) грн. 80 коп. основного боргу, 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 72 коп. пені, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 101 (сто одну) грн. 09 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 06 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову в частині стягнення 59 грн. 86 коп. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "07" квітня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.