Постанова № 38156420, 23.01.2014, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 437/18300/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі головуючого Кравченко Н.О., при секретарі Савченко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої одноразової компенсації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради по відмові в виплаті одноразової компенсації сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь невиплачену суму одноразової виплати сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, яка на час смерті її чоловіка складала 941 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона є вдовою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть якого згідно висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії за № 4493-094 від 27.09.2011 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" родинам, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повинна виплачуватися одноразова компенсація в розмірі 60 мінімальних заробітних плат. На час смерті її чоловіка розмір мінімальної заробітної плати складав 941 грн., тому розмір одноразової компенсації має становити 56460 грн. 26.07.2012 позивачка звернулася до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради із письмовою заявою щодо виплати компенсації за втрату годувальника у розмірі 56460 грн. 03.08.2012 позивачка отримала відповідь від управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради, в якій повідомлялось, що управлінням направлено запит до Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації з метою розгляду зазначеного питання. Не дочекавшись відповіді на звернення, позивачка звернулося із позовом до Ленінського районного суду м. Луганська. Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська її позов було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, але ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду цю ухвалу було скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Після відкриття провадження у справі ухвалою суду від 02.04.2013 провадження у справі було зупинено у зв'язку з тим, що управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради згідно рішення 31 сесії 6 скликання Ленінської районної у місті Луганську ради припинило свою діяльність та розпочало процес ліквідації, до часу вирішення питання щодо правонаступника. Позивачка вважає, що оскільки повноваження у сфері соціального захисту населення з 01.01.2013 виникли у Департаменту з питань праці та соціального захисту населення, саме цей суб'єкт владних повноважень повинен сплатити невиплачену одноразову компенсацію. 03.10.2013 позивачка звернулася до відповідача з проханням повідомити причини невиплати одноразової компенсації в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, на що отримала відповідь від Департаменту, в якому повідомлялось про те, що право на отримання одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника має сім'я, в якій є непрацездатні члени сім'ї, що були на утриманні померлого годувальника. Оскільки позивачка на час смерті чоловіка отримувала пенсію, тобто була непрацездатною, та враховуючи те, що саме відповідач є правонаступником управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради, позивачка вважає дії Департаменту щодо відмови від виплати компенсації протиправними, у зв`язку з чим за захистом свого порушеного права звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача - Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради в судове засідання з'явився, суду надав заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши пояснення представника відповідача , перевіривши матеріали справи, встановлено, що позивачка є вдовою ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії № 4493-094 від 27.09.2011 смерть її чоловіка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: сім'ям, які втратили годувальника - 60 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Право на отримання одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника має сім'я, в якій є непрацездатні члени, що були на утриманні померлого годувальника. Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку (55 років для жінок, 60 - для чоловіків);

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), померлого годувальника, які не досягли 18 років або старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Виплата одноразової компенсації сім'ї, яка втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, провадиться органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання на підставі заяви одного з членів сім'ї, копії свідоцтва про смерть годувальника, експертного висновку міжвідомчих експертних комісій по встановленню причинного зв'язку смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідки про непрацездатність членів сім'ї, які були на утриманні померлого. Вказана виплата часом не обмежується.

Судом встановлено, що 26.07.2012 позивачка звернулася до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради із письмовою заявою щодо виплати компенсації за втрату годувальника у розмірі 56460 грн. а.с. 17.

03.08.2012 позивачка отримала відповідь від управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради, в якій повідомлялось, що управлінням направлено запит до Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації з метою розгляду зазначеного питання. а.с. 18.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою не було реалізовано її право на отримання одноразової компенсації та управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради така компенсація не було сплачена взагалі.

Ленінською районною у місті Луганську радою 29.12.2012 прийнято рішення № 817 "Про припинення повноважень Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради". Зазначене рішення не передбачає правонаступництва.

З 01.01.2013 у зв'язку з перерозподілом функціональних повноважень згідно розпорядження Луганського міського голови від 27.12.2012 № 560 "Про забезпечення виконання повноважень у сфері праці та соціального захисту населення" повноваження у сфері соціального захисту населення здійснює Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, тому суд приходить до висновку, що саме цей суб'єкт владних повноважень є єдиним органом, який на теперішній час може виплачувати різні види соціальної допомоги, в тому числі одноразову компенсацію родинам, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Судом встановлено, що 03.10.2013 позивачка звернулася до відповідача з проханням повідомити причини невиплати одноразової компенсації в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, відповідач у своїй відповіді на звернення позивачки не заперечував проти права позивачки на отримання компенсації, та відмовив у отриманні компенсації лише з причин того, що позивачкою не було надано всіх необхідних документів, зокрема не було додано копії свідоцтва про смерть годувальника, експертного висновку міжвідомчих експертних комісій по встановленню причинного зв'язку смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідки про непрацездатність членів сім'ї, які були на утриманні померлого.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у виплаті компенсації ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки позивачкою не виконано всі вимоги, необхідні для отримання одноразової компенсації та відповідач не є правонаступником управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради, тому не може відповідати за попередні дії цього суб'єкта владних повноважень, тому звернення до суду з приводу відмови у виплаті одноразової компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат є передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Тобто захисту підлягають права, свободи та інтереси фізичних осіб, які були вже порушені, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Позивачкою не надано доказів того, що її права були порушені, оскільки відповідачем не заперечувався факт її права на отримання одноразової компенсації та саме позивачкою не були здійснені всі необхідні дії (надання всіх необхідних документів) для настання юридичного факту - виплати одноразової компенсації.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Керуючись Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 22 Конституції України, ст. ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 128, 158-163, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої одноразової компенсації відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Н.О. Кравченко