Ухвала суду № 38156251, 09.04.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/11105/13-ц

Провадження № 4-с/361/1/14

09.04.2014

УХВАЛА

09 квітня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бровари скаргу ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, заінтересовані особи начальник відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київської області Арутюнян Сергій Рафікович, ОСОБА_3, ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову начальника ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області, в якій просить визнати незаконними дії начальника ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області, скасувати постанову начальника ВДВС від 20.05.2013 року та зобов'язати відділ ДВС Броварського МРУЮ винести постанову про закриття виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що на виконанні у відділі ДВС перебував виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_4 на його користь боргу в розмірі 1190757 грн., що виданий на підставі рішення Броварського міськрайонного суду від 27 вересня 2010 року.

У ході виконавчого провадження 17 жовтня 2011 року описано та арештовано належне боржнику нерухоме майно у вигляді майнового комплексу і земельної ділянки площею 1,9335 га, що розташоване за адресою АДРЕСА_1

Вказане майно тричі, а саме 8 січня, 22 лютого та 3 квітня 2013 року виставлялося на прилюдні торги, проте знімалося з продажу за відсутністю покупців.

Далі зазначає, що за пропозицією державного виконавця він погодився залишити це майно за собою в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 та 16 квітня 2013 року вніс різницю коштів в розмірі 10042,13 грн. на рахунок ВДВС.

17 квітня 2013 року державний виконавець виніс постанову про передачу йому майна як стягувачу в рахунок погашення боргу і передав йому дане майно за актом. 29.05.2013 року випадково дізнався про наявність постанови начальника Броварського ВДВС від 20 травня 2013 року, якою скасовано постанову державного виконавця від 17 квітня 2013 року про передачу йому майна боржника.

Вказану постанову вважає безпідставною і такою, що винесена без урахування норм та вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав просив поновити строк на звернення до суду із даною скаргою, пояснив, що 18.05.2011 року він отримав виконавчий лист про стягнення боргу із ОСОБА_4 та пред'явив його до виконання. У ході виконання рішення суду державним виконавцем виставлено на продаж з прилюдних торгів майно, належне боржнику ОСОБА_4 - майновий комплекс та земельну ділянку площею 1,9335 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 Прилюдні торги проводилися впродовж чотирьох місяців, однак вказане нерухоме майно так і не було реалізоване. У зв'язку з чим державний виконавець запропонував йому у рахунок виконання рішення суду оплатити різницю вартості та залишити майно за собою.

17.04.2013 року державний виконавець ВДВС Броварського МРУЮ виніс постанову про передачу майна стягувачу та склав відповідний акт затверджений начальником відділу ДВС Арутюняном С.Р.

29.05.2013 року він випадково дізнався про скасування начальником ДВС постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 17.04.2013 року та визнання недійсним акту від 17.04.2013 року з підстав наявності заборони на майно боржника, що накладений ухвалою № 2-200/11 від 03.02.2011 року, виданої Дніпровським районним судом м. Києва. Просить скаргу задовольнити.

Представник ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області Кублій О.С. скаргу не визнав пояснив, що у порядку ч.3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець при винесенні постанови про передачу майна стягувачу повинен був перевірити наявність арешту на майна і тільки після цього передати його на реалізацію.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.02.2011 року накладено арешт на спірне майно в інтересах Красюка Ф.Ф. При цьому виконавчий лист ОСОБА_1 був пред'явлений до виконання до ВДВС Броварського МРУЮ 29.08.2011 року, тобто через 6 місяців. На користь ОСОБА_1 арешт був накладений 30.07.2010 року.

Державним виконавцем Рамазанович М.Р. допущено помилку при складанні документів на реалізацію, так як на той час існував інший арешт з боку Красюка Ф.Ф.

Заінтересована особа ОСОБА_3. скаргу не визнав, пояснив, що Дніпровським районним судом м. Києва 24.03.2011 року розглянуто цивільну справу про стягнення з ОСОБА_4 на його користь заборгованості в розмірі 1980000 грн. ОСОБА_1 приймав участь при розгляді даної справи та оскаржував рішення суду першої інстанції у апеляційній та касаційній інстанціях, тобто йому добре відомо про його законні права як стягувача.

Уточнив, що 09.02.2011 року відділом ДВС на підставі ухвали про забезпечення позову, виданої Дніпровським районним судом м. Києва накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 в тому числі і на комплекс розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,9335 га для ведення фермерського господарства. Вказана постанова була чинною на момент винесення постанови про передачу майна стягувачу від 17.04.2013 року.

Дії начальник ВДВС Броварського МРУЮ, які виразилися у винесенні постанови про скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу від 17.04.2013 року вважає законними та правомірними. Просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Заінтересована особа начальник ВДВС Броварського МРУЮ Арутюнян С.Ф. в судове засідання не з'явився, подав заперечення, в яких просив суд розглянути дану справу у його відсутності, проти скарги заперечує.

Заінтересована особа ОСОБА_4 скаргу не визнав, просить відмовити у її задоволенні.

Дана справа слухається судом неодноразово.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2013 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 21.11.2013 року ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2013 року скасовано, справу передано на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних і кримінальних справ від 06.02.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу апеляційного суду Київської області від21.11.2013 року залишено без змін.

При новому розгляді даної справи, суд вислухавши пояснення скаржника, заінтересованих осіб, дослідивши письмові матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Розділом 7 ЦПК України встановлено порядок судового контролю за виконанням судових рішень. Зокрема, відповідно до ст.385 цього Кодексу, скаргу може бути подано до суду у десятиденний спірок з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області перебуває виконавчий лист, виданий Броварським міськрайонним судом Київської області 18.05.2011 року про стягнення боргу із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

29.08.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Броварського МРУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2010 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 в тому числі: на комплекс розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,9335 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Броварського району Київської області.

Із витягу із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на підставі вищевказаної ухвали суду 02.08.2010 року зареєстровано арешт на майно ОСОБА_4, а саме комплекс та земельну ділянку, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що в ході проведення виконавчих дій описано та арештовано майно, що належить боржнику ОСОБА_4, а саме земельну ділянку площею 1,9335 га та комплекс у складі - ангар, приміщення пташника, розпочате будівництво адміністративно-побутового корпусу, туалет, електрична підстанція КТП, ангар, залізобетонна естакада.

08.01.2013 року, 22.02.2013 року, 03.04.2013 року проводилися прилюдні торги з реалізації вищевказаного нерухомого майна, які фактично не відбулися, вищевказане майно знято з реалізації.

У порядку ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» 12.04.2013 року стягувач виявив бажання залишити за собою в рахунок погашення боргу.

Постановою державного виконавця Лобко О.С. передано стягувачу ОСОБА_1 майно, що належить боржнику ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу в розмірі 1190757,87 грн., а саме земельну ділянку площею 1,9335 га та комплекс у складі - ангар, приміщення пташника, розпочате будівництво адміністративно-побутового корпусу, туалет, електрична підстанція КТП, ангар, залізобетонна естакада.

Одночасно державним виконавцем складено акт про передачу майна стягувачу, що затверджений начальником ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняном С.Р.

27.05.2013 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_9 ОСОБА_1 видано свідоцтва про право власності на вищевказане майно.

Оскаржуваної постановою начальника ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняна С.Р. від 20.05.2013 року скасовано постанову про передачу майна стягувачу від 17.04.2013 року та визнано недійсним акт від 17.04.2013 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Вирішуючи питання про законність дій начальника ВДВС Броварського МРУЮ Арутюнана С.Р. та скасування його постанови від 20.05.2013 року, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що при формуванні державним виконавцем Рамазановим М.Р. документів на реалізацію допущено порушення, а саме державний виконавець не врахував наявність заборони на майно боржника, накладеної ухвалою № 2-200/1/11 від 03.02.2011 року, виданої Дніпровським районним судом м. Києва.

З матеріалів справи безспірно встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.02.2011 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 в тому числі земельну ділянку площею 1,9335 га для фермерського господарства та комплекс, що розташовані у АДРЕСА_1

09.02.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаної ухвали.

10.02.2011 року дані щодо арешту майна ОСОБА_4 обтяжувачем за яким є ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

14.02.2011 року державним виконавцем ДВС Броварського МРУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 03.02.2011 року у зв'язку із накладення арешту.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення боргу із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 1981820 грн. на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2011 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.10.2012 року поновлено ОСОБА_3 пропущений строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання - виконавчого листа № 2-200/1-11 від 11.05.2012 року, виданого за рішенням Дніпровського районного суду м. Києві від 24.03.2011 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12.12.2012 року скасовано вищевказану ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва у частині поновлення ОСОБА_3 строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.04.2013 року ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12.012.2012 року скасовано, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30.10.2012 року залишено без змін.

З наведених обставин достовірно встановлено, що на час передачі майна стягувачу 17.04.2013 року та складення акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, нерухоме майно, що підлягало передачі перебувало під арештом, накладеним ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2010 року в інтересах ОСОБА_1 та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.02.2011 року в інтересах ОСОБА_3, який є стягувачем у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, боржником з яким є ОСОБА_4 Ухвала про накладення арешту на майно ОСОБА_4 Дніпровським районним судом м. Києва на час передачі майна не скасована, арешт з майна не знятий.

Частиною 3 статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час складання постанови та акту від 17.04.2013 року державним виконавцем у порушення вимог вищевказаної статті інформація щодо наявності арешту належним чином перевірена не була, оскілки відомості щодо обтяження майна на підставі ухвали суду від 03.02.2011 року внесені до Єдиного реєстру заборон, про що свідчать відповідні витяги.

Оцінюючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій начальника ВДВС Броварського МРУЮ незаконними. Під час винесення оскаржуваної постанови останній діяв в рамках ЗУ «Про виконавче провадження», а саме статей 63 та 83 Закону.

При розгляді даної справи по суті судом не встановлено обставин в силу яких оскаржувана постанова від 20.05.2013 року підлягає скасуванню. Доводи наведені скаржником, суд не приймає за основу, так як вони є помилковими і такими, що не ґрунтуються на законі.

У судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті скаржник ОСОБА_1 просив суд поновити йому строк на звернення до суду із даною скаргою.

Правилами ст. 384 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно із ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Вирішуючи питання про поновлення строку, суд приходить до наступного.

Зі змісту скарги вбачається, що про порушення свого права скаржник ОСОБА_1 дізнався 29.05.2013 року, жодна із сторін будь-яких доказів ,які б спростовували зазначену інформацію суду не надала, а тому суд вважає, що скаржник дізнався про порушення свого права саме 29.05.2013 року.

06.06.2013 року ОСОБА_1 подав скаргу на дії ВДВС до начальника відділу. Будь-якої відповіді у визначений законом строк, скаржник на своє звернення не отримав, тому в межах десятиденного строку, наданого законом для звернення безпосередньо до суду із скаргою на дії ДВС, звернувся до суду. З відмітки Броварського ВПЗ на конверті /а. с. 37/ вбачається, що скаргу до суду ОСОБА_1 направив 25.06.2013 року.

А тому з урахуванням наведеного, суд вважає, що скаржник вчасно звернувся до суду із даною скаргою, процесуальний строк ним не пропущено, тому він не підлягає поновленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, заінтересовані особи начальник відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київської області Арутюнян Сергій Рафікович, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко