Рішення № 38152168, 08.04.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа № 926/415/14.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «УНІКА»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 8923,46 грн.

Суддя Желік Б.Є.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18 березня 2014р. за позовною заявою Приватного акціонерного товариства (ПАТ)«Страхова Компанія «УНІКА» м.Київ про стягнення на його користь в порядку регресу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(кодНОМЕР_4), який мешкає у АДРЕСА_1, страхове відшкодування в сумі 8923,46грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі позивач посилається на наступні докази і обставини.

26 грудня 2012р. о 16год.10хв. в м.Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Scania» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 21.01.2013р. встановлена вина водія ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначену дорожньо-транспортну пригоду згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/2848975 від 25.04.2012р., укладеному між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 визнано страховим випадком, про що складено Страховий акт №00107031 від 11.03.2013р. відповідно до якого потерпілому підлягало виплаті 8923,46грн. страхового відшкодування.

Зазначена сума, стверджує позивач, згідно з платіжним дорученням №009070 від 19.03.2013р. виплачена власнику пошкодженого автомобіля «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3.

У силу ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», продовжує позивач, однією з підстав, коли страховик після виплати страхового відшкодування має право подати до суду регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, є неповідомлення страховика у строки і за умов, встановлених пп.33.1.4 п.33.1 статті 33 цього Закону.

У супереч наведеного підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону, стверджує позивач, ні відповідач, ні водій транспортного засобу «Scania» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 у встановлений Законом строк(невідкладно), але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди) належним чином не повідомили позивача про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 26.12.2012р.

Оскільки водій транспортного засобу, визнаний винним у ДТП, та під час його скоєння знаходився у трудових відносинах з відповідачем на підставі укладеного між ними трудового договору від 14.09.2011р. та виконував свої трудові обов'язки у якості водія, відповідач, вважає ПАТ «Страхова компанія «УНІКА», в силу положень ст.1172 ЦК України несе відповідальність за шкоду, нанесену його працівником.

Вимога про сплату страхового відшкодування від 22.04.2013р. №97, надіслана, як стверджує позивач, 03.05.2013р. на адресу відповідача, залишена останнім без задоволення.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 позовні вимоги у справі заперечує, просить суд відмовити позивачу у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позов. У т.ч. відповідач звертає увагу суду на наступні обставини.

Пункт 33.1.14 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який, як вважає позивач порушений відповідачем, не передбачає, що саме винний у ДТП водій повинен повідомити страховика. Згідно з наведеною статтею з відповідним повідомленням до страховика у триденний строк повинен звернутися водій транспортного засобу, причетний до ДТП. Таким, зазначає відповідач, поряд з його працівником - водієм ОСОБА_4, є також водій ОСОБА_3, а тому будь-який з водіїв транспортних засобів, причетних до ДТП, міг звернутися до страховика з відповідним повідомленням у встановлений законом строк.

З доданих до позовної заяви документів, зазначає відповідач, вбачається, що ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» вже на другий день після ДТП, тобто 28.12.2012р., була письмово про нього повідомлена заявою другого водія, причетного до ДТП, з якої позивачу сталі відомі всі необхідні дані щодо дати і місця ДТП, транспортних засобів, що стали його учасниками, страхового полісу і т.і.

Поряд з наведеним, відповідач також вважає, що позивачем не доведено причинного зв'язку між виниклою у нього шкодою та неповідомленням його водієм відповідача про ДТП, що сталося.

Право страховика подати регресний позов до страхувальника, який спричинив ДТП, виникає, вважає відповідач, не на підставі пп.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як про це стверджує у позовній заяві позивач, а внаслідок порушення особою обов'язку визначеному підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону, згідно до якого учасники ДТП зобов'язані вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, але позивачем таких обставин не доведено.

07.04.2014р. від представника позивача за довіреністю до суду надійшло клопотання(вх.суду 1701) про надання ним згоди про розгляд справи за його відсутністю та про підтримання у повному об'ємі позовних вимог ПАТ «Страхова компанія «УНІКА».

Заслухавши усні пояснення представника відповідача за довіреністю, яка прийняла участь у судовому засіданні з розгляду справи 08.04.2014р., дослідивши матеріали і обставини у справі, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність матеріалами справи позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування у повному обсязі, у т.ч. з урахуванням наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується.

Між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА», позивачем, і фізичною особою ОСОБА_1, відповідачем, 24 квітня 2012р. укладений договір-поліс №АВ/2848975 із строком дії до 24.04.2013р., відповідно до якого забезпечений транспортний засіб «Scania» 1144 номерний знак НОМЕР_2 належить відповідачу(а.с.15).

26 грудня 2012р. о 16.10год. у м.Києві на Повітрофлотському шляхопроводі сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів у т.ч. «Scania» 1144 з номерним знаком СЕ 5064 АІ під керуванням водія ОСОБА_4 та «Toyota Camry» з державним номером НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с.13-14).

Постановою Шевченківського суду м.Києва від 21.01.2013р. у справі №761/784/13-п винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.12.2012р. о 16.10год. у м.Києві на Повітрофлотському шляхопроводі, визнано водія ОСОБА_4(а.с.12).

Згідно з доданим до позовної заяви трудовим договором від 14.09.2011р. ОСОБА_4 працює водієм-експедитором у штаті фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідача у даній судовій справі(а.с.17).

У відповідності до приписів частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових(службових) обов'язків.

З огляду на наведену норму та з урахуванням обставин і доказів, викладених вище, відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як страхувальник забезпеченого транспортного засобу повинен відшкодувати позивачу суму шкоди нанесеної його працівником під час виконання трудових обов'язків.

Матеріалами справи, у т.ч. страховим актом №00107031(а.с.19), звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику від 05.03.2013р.(а.с.24-25), протоколом огляду транспортного засобу(а.с.26-27), ремонтною калькуляцією(а.с.28-29), які відповідачем не заперечені, підтверджено розмір страхового відшкодування в сумі 8923,46грн, яке виникло у власника автомобіля «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 з вини працівника відповідача внаслідок скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи зазначена сума, на підставі заяви про виплату матеріального збитку від 28.12.2012р.(а.с.18), виплачена позивачем ОСОБА_3 власнику пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 по платіжному дорученню №009070 від 19.03.2013р.(а.с.20).

Відносини між страхувальником наземного транспортного засобу та його страховиком регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до приписів статті 38(пункт 38.1 підпункт 38.1.1) якого страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду за умов, визначених підпунктом 38.1.1 п.38.1 ст.38 наведеного вище Закону.

З огляду на положення наведеної норми Закону у позивача як страховика згідно з Полісом №АВ/2848975 від 24.04.2012р. з моменту виплати ним потерпілому страхового відшкодування виникло право на подання регресного позову до страхувальника забезпеченого транспортного засобу, який підлягає задоволенню як обґрунтований і доведений матеріалами справи.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог у справі, викладені ним у відзиві на позов, судом до уваги не беруться як такі, що суперечать чинному законодавству і матеріалам даної справи.

Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЦК України, ст.ст.44, 49, 82-85, 115-118 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_4), який мешкає у АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «УНІКА» ( код 20033533 м.Київ, вул.Кіквідзе, 14-В) 8923,46грн. страхового відшкодування і 1827грн. на відшкодування судового збору.

Повне рішення складено 10.04.2014р.

Суддя Желік Б.Є.