Рішення № 38152125, 25.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/92/14 25.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромакс»До Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Сертифікат Україна»Простягнення 7 072, 49 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шишковський М. Б. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 7 000, 000 грн. - безпідставно набутих коштів та 72, 92 грн. - 3 % річних за Договором від 26.06.2012р. №260620121/12-1135/КАМ-Ю про надання консалтингових послуг на сертифікацікації.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 10.01.2014 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 20.02.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.02.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Сертифікат Україна»: 02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, б.7-А,кімн.720.

Водночас, зазначені ухвали суду направлені на адресу відповідача: 02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, б.7-А,кімн.720.

Дані ухвали суду від 10.01.2014р. та від 20.02.2014р. були повернуті суду поштою з зазначенням: „ вручено особисто ".

Тому повернення ухвал господарського суду від 10.01.2014р., 20.02.2014р. з зазначенням: „ вручено особисто " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №260620121/12-1135/КАМ-Ю про надання консалтингових послуг на сертифікацію продукції.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Відповідач бере на себе зобов'язання надати Позивачу консалтингові послуги щодо: процесу сертифікації продукції Позивача, видачі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Згідно п. 2.3. Договору, підставою для початку проведення робіт по сертифікації продукції за цим Договором є фактичне надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Відповідача.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Позивач перераховує на рахунок Відповідача оплату шляхом переказу грошових коштів авансовим платежем у розмірі 50% переоплати з дня підтвердження заявки Позивачем, відповідно до виставленого Відповідачем рахунку протягом 5-ти банківських днів 50% після отримання сканованої копії замовлених Позивачем документів на розрахунковий рахунок Відповідача протягом 2-х банківських днів.

Судом встановлено, що Позивачем було перераховано передоплату в розмірі 7 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8000140821 від 13.07.2012р.

У відповідності з п. 6.2. Договору, закінченням надання послуг (етапу, всього об'єму) є складання Відповідачем підсумкового документу (видача рішень, довідок, сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання, атестація виробництв, сертифікатів на системи, відмов та інше ).

Термін дії договору закінчився 26.06.2013р.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем було застосовано досудовий порядок вирішення спору, а саме 06.08.2013р. Позивачем було відправлено Відповідачу вимогу, вих. № 96/2013-ЮД, якою було встановлено 7 календарних днів (відповідно до ст. 530 ЦК України) для повернення оплаченого авансу в розмірі 7 000, 00 грн.

Однак, на час розгляду справи, Відповідачем не надано Позивачу підтвердження щодо виконання робіт, документи та акти не надавались, аванс у розмірі 7 000, 00 грн. також не повертався, тобто Відповідач своїх обов'язків по Договору не виконав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

06.08.2013р. Позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення перерахованих на рахунок відповідача коштів в розмірі 7 000, 00 грн., в зв'язку з невиконанням умов Договору.

Враховуючи поштовий обіг та 7 календарних днів на виконання умов вимоги, відповідач повинен був сплатити 7 000, 00 грн. до 16.08.2013р.

Однак, Відповідач не повернув безпідставно набуті кошти Позивачу.

Факт наявності боргу у Відповідача за Договором Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 72, 49 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7 000, 00 грн. боргу та 3% річних в розмірі 72, 49 грн., Відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Сертифікат Україна» (02160, м. Київ, пр.-т Возз'єднання, 7А, оф. 720; Код: 36602050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (07350, с. Гаврилівка, Вишгородський р-н, Київська область; Код: 30160757) 7000, 00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.) безпідставно набутих коштів, 72, 49 (сімдесят дві грн. 49 коп.) 3% річних та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.)

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко