ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.04.2014 Справа № 905/593/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ", м. Дніпропетровськ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м.Маріуполь
про стягнення заборгованості у розмірі 89906,11 грн., з яких 88861,68 грн. - сума основного боргу, 1044,43 грн. - 3% річних.
За участю представників сторін:
від позивача: Бичков В.В.,за довіреністю
від відповідача: Зверева С.С.,за довіреністю
ВИРІШИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАКТ", м. Дніпропетровськ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м.Маріуполь (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 89906,11 грн., з яких 88861,68 грн. - сума основного боргу, 1044,43 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 88861,68 грн.
Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 1044,43 грн.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням ст.ст. 16,525,526,610,611,612,625,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,193,232 Господарського кодексу України, ст.ст.1,49 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р., протокол розбіжностей до договору №275 АЭС сн від 29.12.2012р., специфікацію №1, рахунок на оплату №СФ-005690 від 29.03.2013р., видаткову накладну №РН-004446 від 03.04.2013р.,платіжне доручення №5716 від 05.04.2013р.лист №301/18-988 від 03.04.2013р.,видаткову накладну №РН-004447 від 03.04.2013р., товарно-транспортну накладну №00000002872 від 03.04.2013р.,рахунок на оплату №СФ-006131 від 05.04.2013р., лист від №301/18-986 від 05.04.2013р.,видаткову накладну №РН-004604 від 05.04.2013р., товарно-транспортну накладну №00000002934 від 05.04.2013р., рахунок на оплату №СФ-006308 від 09.04.2013р., видаткову накладну №РН-004710 від 09.04.2013р.,товарно-транспортну накладну №00000002983 від 09.04.2013р., видаткову накладну №РН-004757 від 09.04.2013р.,лист №301/18-1031 від 09.04.2013р., товарно-транспортну накладну №00000003001 від 09.04.2013р., рахунок на оплату №СФ-006346 від 09.04.2013р., платіжне доручення №5867 від 10.04.2013р., лист №301/18-1203 від 10.04.2013р., видаткву накладну №РН-004814 від 10.04.2013р.,товарно-транспортну накладну №00000003017 від 10.04.2013р., лист №301/18-1052 від 11.04.2013р., видаткову накладну №РН-004898 від 11.04.2013р., рахунок на оплату №СФ-006685 від 12.04.2013р., платіжне доручення №5991 від 12.04.2013р., лист №301/18-1245 від 12.04.2013р., видаткову накладну №РН-004969 від 12.04.2013р., товарно-транспортну накладну №00000003080 від 12.04.2013р., рахунок на оплату №СФ-006806 від 15.04.2013р., платіжне доручення №6174 від 15.04.2013р., лист №301/18-1220 від 15.04.2013р., видаткову накладну №РН-005097 від 16.04.2013р., товарно-транспортну накладну №00000003135 від 16.04.2013р., рахунок на оплату №СФ-008037 від 13.05.2013р., лист №301/18-256 від 13.05.2013р., видаткову накладну №РН-006084 від 13.05.2013р., товарно-транспортну накладну №00000003532 від 13.05.2013р., рахунок на оплату №СФ-008298 від 15.05.2013р., платіжне доручення №7250 від 15.05.2013р., лист №301/18-758 від 15.05.2013р., видаткову накладну №РН-006238 від 15.05.2013р., товарно-транспортну накладну №00000003599 від 15.05.2013р., рахунок на оплату №СФ-008516 від 18.05.2013р., лист №301/18-289 від 21.05.2013р., видаткову накладну №РН-006621 від 21.05.2013р., товарно-транспортну накладну №00000003745 від 21.05.2013р., рахунок наоплату №СФ-008947 від 24.05.2013р., лист №301/18-2547,- від 24.05.2013р., видаткову накладну №РН-006843 від 24.05.2013р., товарно-транспортну накладну №00000003844 від 24.05.2013р., рахунок на оплату №СФ-014255 від 19.08.2013р., лист №301/18-2563 від 19.08.2013р., видаткову накладну №РН-011149 від 20.08.2013р., товарно-транспортну накладну №00000005788 від 20.08.2013р., видаткову накладну №РН-011201 від 20.08.2013р., товарно-транспортну накладну №00000005788 від 20.08.2013р., товарно-транспортну накладну №00000005811 від 20.08.2013р., лист №301/18-1055 від 15.05.2013р., платіжне доручення №12815 від 20.08.2013р., лист №301/18-1856 від 21.11.2013р., договір №07/ГС про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 30.10.2013р., акт прийому - передачі адвокатських послуг за договором №07/ГС про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 30.10.2013р. від 22.01.2014р., платіжне доручення №4146 від 23.01.2014р. за адвокатські послуги, свідотцтво НОМЕР_1 від 19.11.2007р., звіт адвоката б/н від 10.01.2014р., витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, витяг про включення Позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.01.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено для розгляду на 12.02.2014р.
11.02.2014р. через канцелярію суду Позивач надав власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Позивача, довідку з ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ", м. Дніпропетровськ, платіжні доручення №12815 від 20.08.2013р., №7250 від 16.05.2013р., №№6174 від 16.04.2013р., №5991 від 12.04.2013р., №5867 від 10.04.2013р., №5716 від 05.04.2013р., плаіжне доручення №4350 від 10.02.2014р. у розмірі 2500 грн. за адвокатські послуги.
Представник Позивача у судовому засіданні 12.02.2014р.підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення щодо уточнення періоду нарахування відсотків.
У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю надання додаткових доказів розгляд справи відкладався судом з 12.02.2014р. на 24.02.2014р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву №224 від 24.02.2014р., в якому позовні вимоги не визнав, проти вимог про стягнення боргу за договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. заперечує, посилаючись на його погашення.
24.02.2014р. на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач у судовому засіданні надав заяву про збільшення позовних вимог та підтримав позовні вимоги з урахуванням їх змін, також надав звіт адвоката б\н від 24.02.2014р.,довідку АО "СТАТУС" №21/02-14 від 24.02.2014р.,акт прийому - передачі адвокатських послуг за договором №07/ГС про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 30.10.2013р. від 24.02.2014р.
У зв'язку ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю надання додаткових доказів розгляд справи відкладався судом з 24.02.2014р. на 13.03.2014р.
13.03.2014р. Позивач на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку погашенням Відповідачем частини боргу у розмірі 14000,00 грн., та підтримав позовні вимоги з урахуванням їх змін, а саме: про стягнення про основної заборгованості у сумі 73373,21 грн., 3% річних у суму 1537,80 грн., а також надав пояснення щодо відзиву. Суд дослідив цю заяву та прийняв до розгляду.
Представник Відповідача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та письмові пояснення в яких стверджує, що Відповідачем були виконанні зобов'язання за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. у повному обсязі, а також надав в оригіналах платіжні доручення за якими було здійснено оплату за прийнятий Товар: №4862 від 20.03.2014р.; №5991 від 12.04.2013р.; №12815 від 20.08.2013р.; №5867 від 10.04.2013р.; №5716 від 05.04.2013р.; №6174 від 15.04.2013р.; №4093 від 06.03.2013р.; №7250 від 15.05.2013р.; №4272 від 11.03.2013р.
01.04.2014р. Представник Відповідача через канцелярію суду надав письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог та докази сплати боргу за платіжними дорученнями №1311 від 25.02.2014р. та №1157 від 05.03.2014р. та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 11.03.2014р., за підписами повноважних представників обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Представники сторін клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебiчно i повно з'ясувавши всi фактичні обставини справи, об'ективно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:
ВСТАНОВИВ:
29 грудня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАКТ", м. Дніпропетровськ (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь", м.Маріуполь (Покупець), укладено Договір поставки №275 АЭС сн (далі-Договір).
Сторонами укладено Протокол розбіжностей від 29.12.2012р. до Договору №275 АЭС сн від 29.12.2012р. відповідно до якого п.7.1 рахунок - фактуру замінено на рахунок на оплату.
Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Товар, а Покупець прийняти та сплатити товар у асортименті, кількості відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктами 4.1,4.2 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на умовах EXW- м. Дніпропетровськ, відповідно до «Инкотермс 2000». Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку прийому Товару (партії Товару), але не пізніше 36-ти годин з моменту відвантаження оригінали документів:
- товаротранспортну накладну або декларацію зі служби доставки;
- сертифікат або паспорт якості виробника;
- оригінал рахунка - фактури;
- видаткову накладну;
- податкову накладну.
Відповідно до п.5.2 за згодою сторін допускається дострокова поставка Товару, а також поставка погодженими партіями.
Згідно з п. 6.2 договору загальна сума договору складає: 1310369,89 коп, у тому числі ПДВ 20% -218394,98 грн.
Оплата за товар проводиться у національній валюті України протягом 3-х банківський днів з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату. Умови оплати - 100% передплата. За згодою сторін можливі інші форма розрахунку, які не суперечать діючому законодавству (розділ 7 договору).
Пунктом 12.1,12.2 сторони узгодили, що Договір вступає в силу з моменту укладення його обома сторонами та діє до 31.12.2013р. Договір може бути пролонгований на наступний строк за згодою сторін.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Відповідно до "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Виходячи зі змісту специфікації №1 до Договору №275 АЭС сн від 29.12.2012р., постачанню відповідачу підлягав круг ф70мм, ст..38 ХС, ГОСТ 2590-88, б/отж.,н/дл; круг ф90мм, ст..38 ХС, ГОСТ 2590-88, б/отж.,н/дл; круг ф110мм, ст..38 ХС, ГОСТ 2590-88, б/отж.,н/дл., сума специфікації 1310369,89 коп, у тому числі ПДВ 20% -218394,98 грн.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Позивачем на виконання умов Договору було сформовано рахунки на оплату товару, якими визначено його асортимент, кількість, вартість. В свою чергу Відповідач листами №301/18-988 від 03.04.2013р., №301/18-986 від 05.04.2013р., №301/18-1031 від 09.04.2013р., №301/18-1203 від 10.04.2013р., №301/18-1052 від 11.04.2013р., №301/18-1245 від 12.04.2013р., №301/18-1220 від 15.04.2013р., №301/18-256 від 13.05.2013р., №301/18-758 від 15.05.2013р., №301/18-289 від 21.05.2013р., №301/18-2547,- від 24.05.2013р., №301/18-2563 від 19.08.2013р., №301/18-1055 від 15.05.2013р., №301/18-1856 від 21.11.2013р. просив Позивача здійснити відвантаження товару за відповідними рахунками. Одночасно, зазначеними листами Відповідачем уповноважено представників на отримання товару.
Позивачем на виконання умов Договору №275 АЭС сн від 29.12.2012р. (а.с.11-23), був поставлений товар Відповідачу відповідно до видаткових накладних №РН-004446 від 03.04.2013р., №РН-004604 від 05.04.2013р., №РН-004710 від 09.04.2013р., №РН-004814 від 10.04.2013р., №РН-004898 від 11.04.2013р., №РН-004969 від 12.04.2013р., №РН-005097 від 16.04.2013р., №РН-006084 від 13.05.2013р., №РН-006238 від 15.05.2013р., №РН-006621 від 21.05.2013р., №РН-006843 від 24.05.2013р., №РН-011149 від 20.08.2013р., №РН-011201 від 20.08.2013р. на загальну суму 388495,54 грн.(а.с. 17-82).
Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.Отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписами представників відповідача на вказаних накладних та наявними в матеріалах справи листами, якими вони уповноважені на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.
На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з договору №275 АЭС сн від 29.12.2012р.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.
Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.
Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором №275 АЭС сн від 29.12.2012р. на загальну суму 388495,54 грн.
Судом встановлено, що враховуючи п.7.1 Договору, оплата здійснюється у національній валюті України протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення Постачальником рахунка на оплату.
За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 388495,54 грн. за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. Відповідач не виконав.
Твердження Відповідача щодо повного погашення суми боргу перед позивачем за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. судом до уваги не приймаються.
Зокрема, в підтвердження факту виконання перед позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. в сумі 93769,12 грн. Відповідачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень №5716 від 05.04.2013р. на суму 50000,00 грн.; №5867 від 10.04.2013р. 120000,00 грн.; №5991 від 12.04.2013р. на суму 30000,00 грн.; №6174 від 15.04.2013р.; №7250 від 15.05.2013р. на суму 40000,00 грн.; №12815 від 20.08.2013р. на загальну суму 340000,00 грн., №4862 від 20.03.2013р. на суму 30000,00 грн., №4093 від 06.03.2013р. на суму 20000,00 грн., №4272 від 11.03.2013р. на суму 40000,00 грн. на загальну суму 430000,00грн.
Одночасно, згідно з графою «Призначення платежу» зазначених платіжних доручень, зазначені платежі були перераховані відповідачем позивачу за металопрокат за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р.
Проте, як встановлено судом, за платіжними дорученнями №4862 від 20.03.2013р. на суму 30000,00 грн., №4093 від 06.03.2013р. на суму 20000,00 грн., №4272 від 11.03.2013р. на суму 40000,00 грн., на загальну суму 90000,00 грн. оплата фактично здійснювалась за інший період поставок за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р., ніж заявлений період за позовною заявою.
З урахуванням викладеного, враховуючи проведення відповідачем платежів на користь позивача за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. за інший період ніж заявлено позивачем, твердження відповідача щодо погашення заборгованості перед позивачем на суму 90000,00 грн. є безпідставними.
За таких обставин, враховуючи викладене, відповідачем здійснено часткове погашення суми боргу перед позивачем за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. в сумі 340000,00 грн.
До матеріалів справи надано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р.-11.03.2014р., який підписаний сторонами з зауваженнями, згідно якого заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р. за даними Позивача становить 73373,21грн., за даними Відповідача 50071,93 грн., але зазначений акт не може бути розцінений судом як належний доказ.
Отже, виходячи з вищевикладеного та з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар у повному обсязі не виконав. Сума боргу у розмірі 48495,54 грн. - не сплачена.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 48495,54 грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу з урахуванням Заяви про зменшення позовних вимог., такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 48495,54 грн.
Одночасно, Позивачем з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог 13.03.2014р. заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 1537,80 грн.
В заяві про збільшення розміру позовних вимог від 24.02.2014р. Позивачем зазначені періоди: 30.05.2013р.-20.08.2013р. на суму заборгованості 30011,26 грн.; 21.08.2013р. - 20.02.2014р. на суму заборгованості 23104,11 грн.; 23.08.2013р. - 20.02.2014р. на суму заборгованості 65757,57 грн.
Даний період не може бути прийнятий судом до уваги враховуючи наступне.
В платіжних дорученнях, наданих сторонами до матеріалів справи, як доказ часткової оплати відповідачем заборгованості призначенням платежу вказаний договір №275 АЭС сн від 29.12.2012р., який є підставою заявлених позовних вимог.
З платіжних доручень не вбачається ,яка саме видаткова накладна та на яку суму були оплати частково або повністю Відповідачем.
Таким чином, розрахувати розмір 3% річних можливо з поставки партій товару та отримання її Відповідачем 20.08.2013р.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Період за який підлягає нарахуванню 3% річні у розмірі 733,41 грн.: 21.08.2013р.- 20.02.2014р. на суму заборгованості 48495,54 грн.
Відповідач заперечень проти вказаних позовних вимог не надав.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з позовною заявою та заявою про зменшення розміру позовних вимог Позивачем заявлено про покладення на Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4000 грн. 00 коп.
Зокрема, як встановлено судом, 30.10.2013р. між Позивачем (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «Статус» (виконавцем) був укладений договір №07/ГС про надання правової допомоги (адвокатських послуг). Згідно договору адвокатське об`єднання, за завдання клієнта бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (платні адвокатські послуги) з питань стягнення заборгованості з приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» ( ЄДРПОУ 25605170, адреса: 87535, м.Маріуполь, пл..Машинобудівельників,1) за Договором поставки №275 АЭС сн від 29.12.2012р., товаросупровідними документами та представництва інтересів клієнта в господарському суді Донецької області, що пов'язано з таким стягненням, а клієнт зобов'язується оплатити виконавцю послуги відповідно до умов цього договору. Пунктом 4.1, 4.2 Договору встановлено загальний розмір гонорару за адвокатські послуги передбачені цим договором погоджений сторонами у розмірі 4000,00грн. Форма оплати адвокатських послуг безготівкова, на поточний банківський рахунок виконавця.
Серед запропонованих клієнту адвокатів виконавця для виконання клієнт обрав адвоката ОСОБА_1 (п.8.2 договову).
В підтвердження надання юридичних послуг адвокатом, Позивач надав суду вищевказаний договір №07/ГС про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 30.10.2013р.; платіжні доручення №4146 від 23.01.2014р. на суму 1500,00грн., № 4350 від 10.02.2014р. на загальну суму 2500,00грн., щодо оплати позивачем згідно договору №07/ГС від 30.10.2013р. АО «Статус» вартості наданих юридичних послуг; звіт адвоката від 10.01.2014р.; акт прийому-передачі адвокатських послуг від 22.01.2014р. за договором №07/ГС від 30.10.2013р. підписаний Позивачем та керуючим адвокатом АО «Статус», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 19.11.2007р.
Таким чином, в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесення Позивачем витрат на сплату вартості послуг адвоката.
Відповідно до ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Як вбачається з матеріалів справи представництво інтересів Позивача в судових засіданнях здійснював саме адвокат Бичков В.В. як співробітник АО «Статус».
Адвокат Бичков В.В. був присутній у судових засіданнях, разом з тим ним неодноразово змінювався розмір заявлених позовних вимог (враховуючи надання відповідачем додаткових доказів по справі, заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог), уточнювався період нарахування та розмір заявленої до стягнення суми 3% річних.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги часткову неправомірність позовних вимог, господарський суд вважає, що до стягнення з Відповідача підлягає 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34 , 43, 44, 48, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ", м. Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м.Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 74910,01 грн., з яких 73373,21 грн. - сума основного боргу, 1537,80 грн. - 3% річних, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"(87535, м.Маріуполь, пл. Машинобудівельників,1, ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" (49017, м.Дніпропетровськ, вул. Хуліана Грімау, б.8, кв.3, 49000, м. Дніпропетровськ, вул.Фурманова, б.16а, ЄДРПОУ 21858879) суму основного боргу у розмірі 48495,54 грн., та 3% річних в сумі 733,41 грн., судовий збір в сумі 1200,66 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 03.04.2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.04. 2014 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Я.С. Мирошниченко
Вик. Татькова Н.Г.
тел.(305-61-41)
Надруковано 3 примірника:
1-до справи;
1-позивачу;
1-відповідачу.
Судове рішення № 38151939, Господарський суд Донецької області було прийнято 03.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/593/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: