ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09 квітня 2014 р. Справа № 903/154/14
Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов ПрАТ «Глорія-Імпекс», м.Луцьк
до ТзОВ «Волинська тарна компанія», м.Луцьк
про повернення грошових коштів у сумі 24 000 грн. за договором без номера безпроцентної цільової позики від 08.08.2013 р.
За участю представників сторін:
від позивача - Сініцина Н.В. (представник, довіреність від 06.12.2013 р. без номера в матеріалах справи);
від відповідача - не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права й обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступало.
За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Господарського суду Волинської області від 12.03.2014 р.
25.02.2014 р. ПрАТ «Глорія-Імпекс» як позикодавець звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з ТзОВ «Волинська тарна компанія» як позичальника 24 000 грн. за договором без номера безпроцентної цільової позики від 08.08.2013 р.
Підставою позовних вимог позивачем визначено неповернення позики в сумі 24 000 грн. у зв'язку з закінченням строку її повернення.
У судовому засіданні 12.03.2014 р. представником позивача подано заяву про врахування при розгляді справи формулювання ним позовної вимоги (вх.№ 01-29/2456/14).
Господарським судом встановлено, що 08.08.2013 р. між ПрАТ «Глорія-Імпекс» (позикодавець за договором, позивач у справі) та ТзОВ «Волинська тарна компанія» (позичальник за договором, відповідач у справі) був укладений договір безпроцентної цільової позики (далі - договір), який відповідно до його пункту 7.1 діє до моменту його остаточного виконання (а.с.8).
Згідно з п.3.3 договору розмір безпроцентної цільової позики становить 24 000 грн.
Відповідач, одержавши двічі ухвали Господарського суду Волинської області від 26.02.2014 р., 12.03.2014 р. під розписку, не подав будь-яких пояснень по суті позовних вимог або заперечень проти позову, в т.ч. неотримання грошових коштів у сумі 24 000 грн.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
При цьому суд виходив з наступного.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1036 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з п.4.1 договору позикодавець зобов'язується надати позику в 1-денний строк з моменту підписання договору.
Так, 08.08.2013 р. позивачем перераховано відповідачу 24 000 грн. в якості надання безпроцентної цільової позики згідно з договором, що підтверджується долученим до позовної заяви платіжним дорученням № 3545 (а.с.9).
Вимога про повернення позики від 20.01.2014 р. вих.№ 325 з доказами її надсилання (фіскальний чек пошти, опис вкладення у цінний лист) (а.с.10) долучені до позовної заяви.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не спростував як сам факт помилковості отримання суми позики, її розміру, так і документально її відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши будь-яких платіжних документів про її повернення.
Одна з основних засад судочинства - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України), яка закріплена і в процесуальному законі, зокрема, ст.ст.43 , 33 ГПК України, дотримана.
Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов'язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.
Таким чином, позовна вимога про стягнення 24 000 грн. за договором є підставною й обґрунтованою, що підлягає повному задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ТзОВ «Волинська тарна компанія» (43021, м.Луцьк, вул.Шопена, 22; ідентифікаційний код 38410096) на користь ПрАТ «Глорія-Імпекс» (43006, м.Луцьк, вул.Вахтангова, 16; ідентифікаційний код 20134636) 24 000 грн. за договором без номера безпроцентної цільової позики від 08.08.2013 р.; 1 827 грн. судового збору.
Повний текст рішення складено
10.04.14
Суддя В. О. Кравчук
Судове рішення № 38151852, Господарський суд Волинської області було прийнято 10.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/154/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: