Ухвала суду № 38151363, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1111/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Кріль В.Я.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 у справі за адміністративним позовом Яготинського районного споживчого товариства до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Яготинське районне споживче товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000182300/1 від 21.09.2010, за яким позивачу нараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 64973, 15 грн (за основним платежем - 46435,95 грн, за штрафними санкціями - 18537, 40 грн) та № 0000292300/0 від 10.12.2010, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання по штрафним санкціям з податку на прибуток у розмірі 2451, 98 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Яготинське районне споживче товариство є юридичною особою, що зареєстрована Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 15.06.1999, про що внесено запис № 459. Як платник податків перебуває на обліку у Яготинській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області.

У період з 12.05.2010 по 23.06.2010 посадовими особами Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 по 31.01.2010.

За результатами перевірки відповідачем складений акт № 526/2300/30441567 від 01.07.2010 (надалі - Акт перевірки).

У ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.1994 (надалі - Закон України № 334/94-ВР від 28.12.1994), що виявилось у заниженні податку на прибуток на загальну суму 46435, 95 грн., у тому числі: за 4 квартал 2008 року у сумі 8671, 42 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 7176, 97 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 7087, 25 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 7930, 63 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 7833, 80 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 7735, 88 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що в силу положень підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.1994 в податковому обліку амортизації підлягають не основні фонди, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення. Оскільки у ході перевірки документального підтвердження факту понесення позивачем витрат у зв'язку з придбанням, виготовленням або поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, позивачем не надано, відповідач дійшов висновку, що амортизаційні відрахування за період перевірки здійснені позивачем неправомірно.

Перевіряючими встановлено завищення амортизаційних відрахувань на об'єкти основних засобів групи 1 у розмірі 79438,40 грн. та на переоцінені об'єкти основних засобів групи 1 у розмірі 106305,40 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 46435,95 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182300/0 від 15.07.2010, яким згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 (надалі - Закон України № 2181 від 21.12.2000), позивачеві визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 64973, 35 грн. (за основним платежем - 46435, 95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18537, 40 грн.)

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач у порядку, визначеному статтею 5 Закону України № 2181 від 21.12.2000, звернувся до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, Державної податкової адміністрації у Київській області та до Державної податкової адміністрації України з відповідними скаргами.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області скарга позивача залишена без задоволення, а рішення відповідача - без змін, про що було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення, № 0000182300/1 від 21.09.2010.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Київській області скарга позивача залишена без задоволення, а рішення відповідача - без змін, водночас збільшено податкове зобов'язання в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на 2451, 98 грн про що відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000292300/0 від 10.12.2010.

Рішенням Державної податкової адміністрації України скарги позивача залишено без задоволення, а рішення відповідача - без змін.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді нараховано амортизацію на об'єкти основних засобів групи 1 у сумі 79438,40 грн, а саме :

розфасовочний цех, залишкова вартість 460481,73 грн, сума амортизаційних відрахувань становить 35538,12 грн;

магазин с. Червоне, залишкова вартість 152979,57 грн, сума амортизаційних відрахувань становить 11849,00 грн;

продтовари с. Жоравка, залишкова вартість 101376,27 грн., сума амортизаційних відрахувань становить 7839,39 грн.;

продтовари с. Сотниче, залишкова вартість 29435,57 грн, сума амортизаційних відрахувань становить 2271,28 грн;

ТТП Божки, залишкова вартість 51830,12 грн, сума амортизаційних відрахувань становить 4008,00 грн;

продмаг № 11, залишкова вартість 40399,34 грн, сума амортизаційних відрахувань становить 3124,08 грн;

продмаг № 15, залишкова вартість 34160,93 грн, сума амортизаційних відрахувань становить 2641,65 грн;

продмаг № 34 «Вітрець» с. Богданівка, залишкова вартість 95904,77 грн., сума амортизаційних відрахувань становить 7416,26 грн;

ТТП Черняхівське, залишкова вартість 52412,81 грн., сума амортизаційних відрахувань становить 4750,62 грн.

За поясненнями позивача, ним правомірно нараховані амортизаційні витрати на об'єкти основних засобів групи 1 у сумі 79438,40 грн., оскільки зазначені основні фонди перейшли до позивача, як до правонаступника Яготинської райспоживспілки.

На підтвердження вказаного позивачем надано до матеріалів справи копії постанови Конференції Яготинської райспоживспілки від 17.08.1999, постанови правління Яготинської райспоживспілки № 9 від 17.08.1999 та постанови зборів уповноважених Яготинського районного споживчого товариства від 28.04.1999, відповідно до яких вирішено ліквідувати Яготинську райспоживспілку, а основні засоби, за виключенням основних засобів на суму заборгованості Яготинської райспоживспілки, передати на баланс Яготинського районного споживчого товариства.

Основні засоби передані позивачеві на підставі акту прийому - передачі від 19.08.1999 основних засобів від ліквідованої Яготинської райспоживспілки до новоствореного Яготинського районного споживчого товариства (надалі - акт прийому-передачі від 19.08.1999).

Згідно акту прийому-передачі від 19.08.1999 (а.с.27-29 т. І), позивачеві передано основні фонди з первісною вартістю на 9438078, 23 грн., знос - 4403793, 96 грн., залишкова вартість - 5034284, 27 грн., у тому числі: І група основних фондів з первісною вартістю на 8775467, 65 грн., знос - 3964509, 79 грн., залишкова вартість - 4810957, 86 грн.; II група основних фондів з первісною вартістю на 328585, 16 грн., знос - 223510, 09 грн., залишкова вартість - 105075, 07 грн.; III група основних фондів з первісною вартістю на 334025, 42 грн., знос - 215774, 08 грн., залишкова вартість - 215774, 08 грн.

Зі змісту акту прийому-передачі від 19.08.1999 вбачається, що до переліку переданих основних фондів також входять: розфасовочний цех (порядковий номер 10); магазин с. Червоне (порядковий номер 71); продтовари с. Жоравка (порядковий номер 66); продмаг № 11 (порядковий номер 86); продмаг № 15 (порядковий номер 87); продмаг № 34 «Вітрець» с. Богданівка (порядковий номер 98); ТТП Черняхівське (порядковий номер 106).

Також, матеріали справи містять копію протоколу зборів уповноважених Сулимівського сільського споживчого товариства від 03.02.2003 та витягу з протоколу загальних зборів пайовиків Яготинського споживчого товариства від 12.06.2003 відповідно до яких зазначене товариство реорганізовано шляхом приєднання до Яготинського районного споживчого товариства. Відповідно до акту прийому - передачі статей балансу Сулимівського сільського споживчого товариства станом на 12.11.2003 Яготинському районному споживчому товариству передано основні засоби, у тому числі й продтовари с. Сотниче та ТТП Божки.

Згідно свідоцтва серії САС № 132166 від 12.05.2009 про право власності на нерухоме майно (а.с.24-25 т. 1), (комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Поштова, 57-а.), вказана будівля є розфасовочним цехом, який введено в експлуатацію у 1988 році.

За поясненнями представника позивача, інші об'єкти основних фондів перебувають на балансі позивача, використовуються у господарській діяльності, а документація знаходиться в процесі оформлення права власності.

Проте, відповідач вважає, що вказані нарахування амортизаційних витрат здійснені позивачем безпідставно, оскільки відсутні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують придбання, виготовлення та поліпшення основних фондів, вартість яких відображена на рахунку 103 (основні засоби групи 1). Відтак, позивачем занижено суму податку на прибуток у розмірі 19859,60 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем на підставі постанови правління № 2 від 16.05.2008 відновлено в обліку, зокрема, будівлю критого ринку «Універмаг» та тепличний комбінат (а.с.210 т. 1).

У перевіряємому періоді позивачем здійснено переоцінку даних об'єктів основних фондів групи 1, при цьому амортизаційні відрахування на зазначені основні фонди нараховувалась позивачем з урахуванням їх дооцінки.

Переоцінку здійснено суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності виданий НОМЕР_1 від 19.06.2006, виданий Фондом Державного майна України, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 31.05.2003, свідоцтво про державну реєстрацію оцінювача НОМЕР_3 від 23.06.2003).

Так, згідно висновку про оцінку майна від 07.04.2008, суб'єкта оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, ринкова вартість об'єкту незалежної оцінки, приміщення критого ринку «Універмаг», яке розташовано за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 100, визначена за доходним підходом та станом на 07.04.2008 складає 1835215,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що приміщення критого ринку «Універмаг» належить позивачеві на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 990143.

За довідкою Яготинського споживчого товариства, балансова вартість критого ринку «Універмаг» станом на 01.04.2011 становить 1645151,00 грн. (а.с.76 т. 1).

Як на доказ фактично понесених витрат на поліпшення будівлі Універмагу позивач посилається на постанову правління Яготинського районного споживчого товариства (протокол засідання № 4 від 24.10.2008), відповідно до якої затверджено акт виконаних робіт по поліпшенню приміщення магазину «Універмаг» ТОВ «Орбіта» та зарахування в рахунок додаткового пайового внеску суми ремонтних робіт.

Згідно Постанови правління Яготинського районного споживчого товариства (протокол засідання № 4 від 24.10.2008), позивачем зараховано в рахунок додаткового пайового внеску 366744,52 грн суми ремонтних робіт по поліпшенню магазину «Універмаг», проведеного за власний рахунок ТОВ «Орбіта» та збільшено балансову вартість магазину «універмаг» на суму проведених ремонтних робіт по поліпшенню магазину, що становить 522744,52 грн.

Відповідно до акту на виконані роботи по капітальному ремонту будівлі «Універмаг» , затвердженого 03.10.2008 головою правління позивача та погодженого директором ТОВ «Орбіта», сума виконаних робіт становить 366744,60 грн.

Згідно висновку про оцінку майна від 01.10.2007, суб'єкта оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, ринкова вартість об'єкту незалежної оцінка, тепличного комбінату, що розташований за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Ничипорівка, станом на 01.10.2007 складає 139464,00 грн. (а.с.214 т. 1).

За висновками експерта ОСОБА_3, вартість об'єкта незалежної оцінки ринкової вартості блочно-арочної теплиці площею 2 га та допоміжних будівель, які розташовані за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Ничипорівка, станом на 29.11.2002 складає 68576,00 грн. (а.с.213 т. 1).

Тепличний комбінат належить позивачеві на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.04.2008 (а.с.211 т. 1)

За довідкою Яготинського споживчого товариства, балансова вартість тепличного комбінату станом на 01.04.2011 становить 164824,36 грн. (а.с.75 т. 1).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, амортизаційні відрахування у розмірі 106 305,39 грн. здійснено ним правомірно з урахуванням залишкової вартості вищевказаних об'єктів.

Між тим відповідач вважає, що оскільки у частині проведеної дооцінки основних засобів позивачем не було понесено фактичних витрат, то для цілей оподаткування вона не збільшує балансову вартість основних фондів та не впливає на нарахування амортизації у податковому обліку, тому сума амортизаційних відрахувань по ринку «Універмаг», за З квартал 2008 року у розмірі 94612, 44 грн та по Тепличному комбінату за 3 квартал 2008 року у розмірі 11692, 95 грн, загалом - 106305, 39 грн нарахована позивачем безпідставно, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 26576,35 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 призначено економічну (судово-бухгалтерську) експертизу. На вирішення експерта судом першої інстанції поставлено питання: «Чи підтверджуються нормативно та документально висновки акта Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області № 526/2300/30441567 від 01.07.2010 «Про результати планової виїзної перевірки Яготинського районного споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 по 31.01.2010» в частині порушення Яготинським районним споживчим товариством вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 46435, 95 грн., у тому числі: за 4 квартал 2008 року у сумі 8671, 42 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 7176, 97 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 7087, 25 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 7930, 63 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 7833, 80 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 7735, 88 грн.?»

За результатами проведеної експертизи, 31.08.2012 складено висновок № 8688/11-44 судово-економічної експертизи у адміністративній справі № 2а-1111/11/1070.

За висновками експерта, нормативно та документально не підтверджуються висновки акту перевірки у частині донарахування позивачеві податку на прибуток у розмірі 19859,60 грн.; щодо донарахування податку на прибуток у розмірі 26576,35 грн., - то експертом зазначено про неможливість такого підтвердження.

Порядок нарахування податкової амортизації по основних фондах та нематеріальних активах; порядок розрахунку, збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів викладено у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.1994, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, в податковому обліку амортизації підлягають не основні фонди, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що причиною виникнення спору зі справи є, зокрема, питання правомірності нарахування позивачем амортизаційних відрахувань на передані йому основні фонди, які, на думку відповідача, є безоплатно отриманими. Так, за позицією відповідача, оскільки у випадку безоплатного отримання основних фондів витрати на їх придбання відсутні, така операція не змінює балансову вартість відповідної групи основних фондів підприємства, тому не відносяться до складу валових витрат і не підлягають амортизації у податковому обліку витрати платника податку на утримання безкоштовно отриманих основних фондів (матеріальних цінностей), у зв'язку з чим перевіряючими встановлено завищення позивачем амортизаційних відрахувань у розмірі 79438,40 грн.

Діяльність споживчої кооперації врегульовано Законом України "Про споживчу кооперацію" від 10.04.1992 № 2265-ХІІ (надалі - Закон України «Про споживчу кооперацію»), який визначає її правові, економічні та соціальні основи. Цим Законом установлено правовий статус організацій споживчої кооперації, а також закріплено їх незалежність і самостійність.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі постанови Конференції Яготинської райспоживспілки від 17.08.1999 постанови правління Яготинської райспоживспілки № 9 від 17.08.1999 та постанови зборів уповноважених Яготинського районного споживчого товариства від 28.04.1999, ліквідовано Яготинську райспоживспілку, а основні засоби, за виключенням основних засобів на суму заборгованості Яготинської райспоживспілки, передано на баланс Яготинського районного споживчого товариства згідно акту прийому - передачі від 19.08.1999 основних засобів. При цьому, усі пайовики споживчої кооперації Яготинського району було передано на облік позивачеві.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що об'єкти, по яким на думку податкового органу неправомірно нараховано амортизаційні відрахування, згідно підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, є основними фондами та відносяться до групи 1 (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої).

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 37 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент створення позивача, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Статтею 19 Закону України «Про господарські товариства», у редакції, чинній на момент створення позивача, припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. При цьому, при реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Аналогічні приписи містяться і у статті 59 Господарського кодексу України. Так, у разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

У податковому обліку порядок врегулювання податкових зобов'язань або податкового боргу при реорганізації платника податків визначено статею 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-Ш від 21.12.2000, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відтак, якщо в результаті реорганізації підприємств шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення їх майнові права та обов'язки в повному обсязі або у відповідних частках переходять до новостворених підприємств, активи та пасиви балансу таких підприємств повністю або у відповідних частках приєднуються до активів та пасивів підприємства-правонаступника. Тобто при приєднанні підприємства до правонаступника показники діяльності підприємства переносяться в баланс та податковий облік правонаступника і повністю враховуються при визначенні об'єкта та розміру податку на прибуток таким правонаступником, а подальше нарахування податків підприємством-правонаступником здійснюється з урахуванням результатів діяльності підприємств, що були реорганізовані.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що реорганізація підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення не може розглядатися як операція з купівлі-продажу підприємства або як безоплатне отримання активів підприємства, оскільки реорганізація полягає у переході за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнових прав і обов'язків підприємства, яке реорганізується, до правонаступника, в результаті чого податкових зобов'язань по податку на прибуток не виникає.

Твердження податкового органу про те, що передані позивачеві основні фонди є безоплатно одержаними судом першої інстанції вірно не взято до уваги, оскільки відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» операції з передачі правонаступникові майна реорганізованої (ліквідованої) особи не підпадають під поняття безоплатно наданих товарів у розумінні наведеної норми Закону.

З огляду на факт включення позивачем до статутного фонду підприємства спірних основних фондів колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правильність нарахування позивачем амортизаційних відрахувань у сумі 79438,40 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що податковими органами у 2006 році проведено комплексну виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства з 01.04.2004 по 30.09.2005, на підтвердження чого позивачем надано копію витягу з акту перевірки №27/2301-30441567 від 03.02.2006 (а.с.77-78 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, предметом вищевказаної перевірки позивача було, у тому числі, й питання дотримання законодавства у частині правомірності здійснення амортизаційних відрахувань за 2004-2005 роки. При цьому, перевіряючими не встановлено заниження або завищення здійснених позивачем амортизаційних відрахувань на основні фонди.

Спірні основні фонди, правомірність амортизаційних відрахувань на які є предметом даної судової справи, отримані позивачем у 1999 та 2003 роках і на час перевірки податковим органом у 2006 році вже використовувалися підприємством.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 19859,60 грн.

За поясненнями позивача, у перевіряємому періоді ним здійснено переоцінку об'єктів основних фондів групи 1, а саме критого ринку «Універмаг» та Тепличного комбінату. При цьому амортизаційні відрахування на зазначені основні фонди нараховувалась з урахуванням їх дооцінки.

Правовий аналіз підпункту 8.7.1 пункту 8.7, пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, вказує на той факт, що розмір амортизаційних відрахувань може бути визначено лише шляхом здійснення встановлених законодавством розрахунків, при цьому основним показником у таких розрахунках є балансова вартість об'єкта.

Проте, позивачем до перевірки та у ході судового розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не було надано балансів «Форма 1», у яких була б зазначена балансова вартість основних фондів.

З аналізу висновку судово-економічної експертизи № 8688/11-44 від 31.08.2012 вбачається, що доводи, якими судовий експерт обґрунтовує висновок, ґрунтуються на здійсненні правового аналізу акту перевірки відповідача у співвідношенні із аналізом первинної документації, наданої позивачем.

Відтак, наявний у матеріалах справи висновок відповідає вимогам статей 81,82 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки аналіз правовідносин та викладення обґрунтування.у висновку здійснено із посиланнями на відповідні документи та з проведенням відповідного аналізу документів господарської діяльності підприємця.

Зі змісту висновку судово-економічної експертизи № 8688/11-44 від 31.08.2012 вбачається, що під час проведення експертизи було досліджено первинно-бухгалтерські документи, наявні у матеріалах справи та додатково надані позивачем, зокрема, книга № 1 по рахунку 131 «Знос основаних засобів» за 2008-2009 роки.

Судовим експертом проведено підрахунки балансової вартості критого ринку «Універмаг» по даним, зазначеним у книзі № 1, та зіставлено з даними додатку К 1/1 декларації з податку на прибуток позивача за перевіряємий період. За результатами співставлення встановлено, що розмір балансової вартості зазначеного об'єкта основних засобів І групи не співпадає.

Поряд із цим експертом зазначено, що зміст книги № 1 по рахунку 131 «Знос основаних засобів» за 2008-2009 роки взагалі не містить даних про об'єкт основних фондів -Тепличний комплекс.

Експертом вказано на відсутність у матеріалах балансів «Форми 1», у яких була б зазначена балансова вартість основних фондів усіх груп.

Відтак, судовий експерт дійшов висновку, що з наданих на дослідження документів не видається за можливе встановити, з якої саме балансової вартості вищевказаних основних фондів позивачем здійснювалися амортизаційні відрахування, у з в'язку з чим не видається за можливе документально підтвердити завищення амортизаційних нарахувань на суму 106305,39 грн.

Як зазначено відповідачем, у ході проведення дооцінки основних засобів суб'єктом господарювання не було здійснено фактичних витрат, тому для цілей оподаткування вона не збільшує балансової вартості основних фондів та не впливає на нарахування амортизаційних відрахувань у податковому обліку.

З описової частини акту перевірки позивача (розділ 3.1.3 «амортизаційні відрахування») вбачається, що зміст встановлених у ході перевірки позивача порушень, зокрема, щодо завищення амортизаційних відрахувань на суму 106305,44 грн., зводиться лише до табличного відображення даних платника податків, самостійно задекларованих ним у податкових деклараціях та даних, встановлених у ході перевірки із зазначенням певних розбіжностей. Будь-яких розрахунків виявлених розбіжностей податковими органами не наведено.

Так, перевіряючими зазначено про безпідставність амортизаційних відрахувань, здійснених позивачем: по приміщенню критого ринку «Універмаг» у розмірі 94612,44 грн., із урахуванням суми проведеної експертної дооцінки, яка включена до залишкової вартості об'єкта у III кварталі 2008 року, у розмірі 1624433,39 грн.; по Тепличному комбінату у розмірі 11692,95 грн., із урахуванням суми проведеної експертної дооцінки, яка включена до залишкової вартості об'єкта у III кварталі 2008 року, у розмірі 153666,00 грн.

Колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що доказів на підтвердження правомірності висновків податкового органу щодо зменшення амортизаційних відрахувань, здійснених позивачем, у розмірі 106305,39 грн. відповідачем суду не надано. Також, не надано пояснень з приводу здійснення ним зменшення амортизаційних відрахувань без застосування показника балансової вартості об'єктів, а лише виходячи із вказаної перевіряючими суми дооцінки, яка у свою чергу не співпадає із визначеною експертизою ринковою ціною спірних основних фондів, що вказує на порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем не тільки встановленого законодавством порядку проведення перевірки, але й є доказом його невиконання, а викладені відповідачем висновки в акті зроблено без дослідження всіх документів та проведення належних розрахунків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 01.04.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.