Ухвала суду № 38149573, 10.04.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/3008/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №334/3008/14-к Слідчий суддя 1 інст. Колесник С.Г.

Провадження №11-сс/778/192/14 Доповідач в 2 інст. Алейніков Г.І.

Категорія ст.194 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Алейнікова Г.І.,

суддів Дадашевої С.В., Тютюник М.С.

при секретарі Бойко О.О.,

за участю прокурора Снігач Д.Є.

захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 квітня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Карпенко Є.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

та стосовно останнього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з одночасним визначенням розміру застави.

Строк дії ухвали встановлено з 21-30 год. 01 квітня 2014 року до 21-30 год. 30 травня 2014 року.

Згідно ухвали слідчого судді, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, 01 квітня 2014 року, приблизно о 18-30 год., маючи намір на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою з раніше знайомим неповнолітнім ОСОБА_5, знаходячись біля будинку №1 по вулиці Звенігородській в місті Запоріжжя, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у демонстрації неповнолітнім ОСОБА_6, та ОСОБА_7, предмету схожого на пістолет, відкрито заволодів мобільним телефоном «Nokia X2», вартістю 600 гривень, який належав ОСОБА_8, та знаходився у користуванні його неповнолітнього сина ОСОБА_6, а також мобільним телефоном «Nokia 311», вартістю 500 гривень в комплекті з картою пам'яті об'ємом 2 Гб вартістю 60 гривень, який належав ОСОБА_9, та який знаходився у користуванні її неповнолітнього сина ОСОБА_7, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 600 гривень, і потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 560 гривень.

01 квітня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080050001358 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

02 квітня 2014 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

03 квітня 2014 року слідчий звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Задовольняючи вказане клопотання, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначив про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також врахував особу підозрюваного, який не працює та не має постійного джерела доходу, у зв'язку з чим, може продовжити злочинну діяльність, і вчинити інші кримінальні правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_2 просить вищевказану ухвалу слідчого судді щодо ОСОБА_4 скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при розгляді клопотання слідчим суддею не враховано те, що ані прокурор, ані слідчий не довели наявність ризиків, визначених у ст.177 КПК України, як не довели і недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того залишилися поза увагою слідчого судді і дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів не перебуває, має постійне місце проживання, та хоча офіційно не працевлаштований, проте допомагає своєму батьку утримувати родину працюючи за наймом.

Заслухавши доповідь судді; захисника-адвоката ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, і наполягав на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищезазначена ухвала слідчого судді, на думку колегії суддів, відповідає вказаним вимогам закону.

Так, з наданих суду матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного ОСОБА_4, вислухана думка прокурора, захисника, та з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_4, дані про його особу в їх сукупності, тяжкість покарання що загрожує підозрюваному, вік та стан його здоров'я, а також конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, заявлені у клопотанні ризики на даний час існують.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_2, не спростовують правильність висновків слідчого судді щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.183, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 квітня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого, та щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

Дадашева С.В. Алейніков Г.І. Тютюник М.С.