Ухвала суду № 38149058, 09.04.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/6632/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Агеєва Є.О. Провадження № 22-ц/773/623/14 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

при секретарі Семенюк О.А,

за участю представника позивача Місюри І.В.

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитно-заставного договору за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року в даній справі позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «Приватбанк» задоволено. Ухвалено передати у заклад ПАТ КБ «Приватбанк», шляхом вилучення у ОСОБА_3 належний йому на праві власності автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 300, 1988 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, комплект ключів від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором №DN4VA800000430 від 30.07.2008 року в сумі 24033грн. розшифровка звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 300, 1988 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, початковою ціною 33888,10грн., що належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом безпосереднього продажу вказаного транспортного засобу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем. Звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 300», 1988 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, здійснити шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитно-заставного договору відмовлено.

Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати його і ухвалити нове, яким визнати заборгованість за ОСОБА_3 у розмірі 14530,13грн., яка включає в себе заборгованість за кредитом, штраф (фіксована частина), штраф (процентна складова).

Рішення суду в частині передачі майна в заклад, звернення стягнення на предмет застави, відмови в визнанні недійсним кредитно-заставного договору не оскаржується.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.07.2008 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитно-заставний договір, за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 27951,22грн. зі сплатою 16,92% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 липня 2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_3 надав у заставу автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 300», 1988 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_3 порушив зобов'язання за вказаним кредитним договором і станом на 01.10.2013р. утворилась перед банком заборгованість в розмірі 24033,50грн., в тому числі 13147,68грн. - заборгованість за кредитом, 1120,27грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3320,53грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 5062,47грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафи - 250грн. (фіксована частина), 1132,55грн. (процентна складова).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Через невиконання відповідачем ОСОБА_3 умов договору у ПАТ КБ «Приватбанк» виникло право на звернення стягнення на предмет застави.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не включені до розрахунку заборгованості окремі платежі у розмірі 573,52грн. від 16.07.2011р., 958грн. від 27.08.2011р., 1162,38грн. від 07.08.2010р., 1195,06грн. від 11.04.2010р. не заслуговують на увагу колегії суддів, так як ґрунтуються на припущеннях і нічим не підтвердженні. Сума заборгованості за спірним кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості, виписками по рахунках НОМЕР_3 та НОМЕР_4, які надані позивачем і містяться в матеріалах справи. Платежі за липень-серпень 2011 року включені в розрахунок заборгованості, а щодо оплати 1162,38грн. 07 серпня 2010р. та 1195,06грн. 11 квітня 2010р., то відповідач не подав суду квитанцій, які б підтверджували вказану проплату. Відповідач ОСОБА_3 не представив суду докази про сплату кредиту та заборгованості перед банком в сумі 14530,13грн.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно задовольнив позов та визначив заборгованість за кредитно-заставним договором від 30.07.2008р. в розмірі 24033,50грн.

Рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді