Ухвала суду № 38148955, 31.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 р.Справа № 820/10101/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/10101/13-а

за позовом Спільного підприємства "Інтерпак" Товариства з обмеженою відповідальністю

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

23.10.2013 року, Спільне підприємство "Інтерпак" Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- позивач), звернувся до суду з позовом до Західної об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 24.10.2013 року №0000822211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на загальну суму 258817,00 грн.

Постановою Харківського адміністративного суду від 29.01.2014 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 жовтня 2013 року № 0000822211.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.1.2012 року, про що складений акт від 06.09.2013 року №236/20-33-22-01-07/24334438.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні вимог п.5.1, ппп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" що призвело до завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 11964,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 4777,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 7187,00 грн.; п.п.138.1.1 п.138.1 п.138.2 ст.138 ПК України, а саме позивачем у складі витрат, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування враховано суми отриманих витрат та послуг не підтверджених первинними документами, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування на загальну суму 1109034, 00 грн., у тому числі по періодах 2 квартала 2011 року - 403014,00 грн., 3 квартал 2011 року - 326392.00 грн., 4 квартал 2011 року - 379629,00 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.10.2013 року № 0000822211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на загальну суму 258817,00 грн., із них за основним платежем - 258069,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 748,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України та фактичних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу приписів статті 195 КАС України, колегія суддів розглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.

Підпунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного вище закону до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст.5 даного закону зазначено, що, зокрема, не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами.

Податковим органом ставиться до вини позивачу відсутність реального характеру господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та віднесення до складу валових витрат з податку на прибуток суму 11964,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 4777,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 7187,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1. з яким укладений усний договір про поставку медичних товарів, а саме: облучателя бактерицидного ОБП 115, ОБП 130, набору насадок для облучателя "Сонечко", УФ-облучатель КВАРЦ 125, УФ-облучатель КВАРЦ 240; лампи ДРТ 125, ДРТ 240; УФ-облучатель "Сонечко"; УФ-облучатель ОБП-115.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи расходні накладні №07906 від 07.09.2010 року; №011007 від 01.10.2010 року; №211008 від 21.10.2010 року; №161105 від 16.11.2010 року; податкові накладні №070906 від 07.09.2010 року на суму 5 732,40 грн.; №011007 від 01.10.2010 року на суму 4 590,00 грн.; №211008 від 21.10.2010 року на суму 1 326,00 грн.; №161105 від 16.11.2010 року на суму 1320,00 грн.; накладна №2611 від 26.11.2010 року, витяги з банківського рахунку; реєстр отриманих та виданих податкових накладаних підтверджують реальний характер вчинення вказаної господарської операції.

Виходячи із викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованність позовних вимог та правильність віднесення позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток суму 11964,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 4777,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 7187,00 грн.. за результатами господарських операцій з ФОП ОСОБА_1

З приводу доводів апеляційної скарги про неможливість контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_1 виконати умови даної угоди що підтверджується актом від 24.01.2013 року №900/7\17.2-11 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень-грудень 2010 року", то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, здійснення руху активів у позивача, зміни у власному капіталі.

Невиконання контрагентом позивача своїх податкових зобов"язань не несе негативні наслідки для позивача.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/10101/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2014 р.