Ухвала суду № 38147730, 08.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Лужанський П.С. (довіреність від 30.12.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» (далі - позивач, або ТОВ «Татра-Юг») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001372260 від 14 жовтня 2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року вказаний адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0001372260 від 14 жовтня 2013 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.118).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, у період з 13 вересня 2013 року по 19 вересня 2013 року, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Татра-Юг» щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 127798, 00 грн., відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість, поданої за відповідний звітний (податковий) період, за результатами якої складено акту № 1836/15-53-22-6/34507118 від 26 вересня 2013 року (а.с.11-17).

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за липень 2013 року на суму 6210, 00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001372260 від 14 жовтня 2013 року, яким ТОВ «Татра-Юг» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6210,00 грн. (а.с.18).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Татра-Юг», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті перевірки, судом під час розгляду справи, також, не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення ТОВ «Татра-Юг» вимог п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Натомість, суд першої інстанції зазначив, що позивачем надані документи, що досліджувались судом та підтверджують здійснення ТОВ «Татра-Юг» господарських операцій, а також правомірність формування ним податкового кредиту. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог ТОВ «Татра-Юг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001372260 від 14 жовтня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4576-ОД, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно, реєстровий номер РМЙЙМК073 Єдиного реєстру, загальною площею 7382, 3 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1.

При цьому, відповідно до умов п. 5.11 зазначеного Договору, Орендар зобов'язується протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю.

На виконання вказаної умови Договору оренди нерухомого майна № 12/02-4576-ОД, 03 листопада 2011 року між Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» (Орендар) було укладено Договір № 2-586 предметом якого є зобов'язання Орендаря відшкодовувати Балансоутримувачу витрати на відшкодування податку на землю, які Балансоутримувач платить за земельну ділянку, на якій знаходяться орендовані приміщення (а.с.50-52).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем умови Договору № 2-586 виконувались, що вбачається з наданих до суду: платіжної вимоги-доручення 323253 від 31 липня 2013 року на відшкодування оплати за землю за липень 2013 року у розмірі 19258,75 грн., з яких 3209,79 - податок на додану вартість, платіжне доручення № 2358 від 05 серпня 2013 року на суму 19258, 75 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3209,75 грн. (а.с.54-55).

В свою чергу, Балансоутримувачем орендованого майна - Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» складено податкову накладну № 32 від 31 липня 2013 рок на суму відшкодування плати за землю у розмірі 19258,75 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3209,79 грн. (а.с.56).

З огляду на зазначене, позивачем суму податку на додану вартість - 3209,79 грн. було включено до складу податкового кредиту за липень 2013 року по рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість.

Зі змісту акту спірної перевірку, що, також відображено апелянтом в поданій апеляційній скарзі, вбачається, що податковий орган вважає безпідставним віднесення позивачем вказаної суми податку на додану вартість з відшкодування плати за землю до складу податкового кредиту за липень 2013 року, оскільки компенсація суми податку на землю може бути об'єктом оподаткування ПДВ, якщо суб'єктами підприємницької діяльності у складі вартості послуги за договором оперативної оренди передбачена компенсація розміру податку на землю, платником якого є орендодавець, тобто включена до складу вартості оперативної оренди. Таким чином, виходячи з того, що компенсація розміру податку на землю не входить до складу суми орендної плати за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4576-ОД від 02 листопада 2011 року, а регулюється окремо - Договором № 2-586 від 03 листопада 2011 року, відповідач дійшов до висновку про завищення позивачем податкового кредиту на суму податку на додану вартість з відшкодування плати за землю у розмірі 3210 грн.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком податкового органу та вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в даному випадку позивач, як Орендар, здійснює відшкодування земельного податку Балансоутримувачу на виконання умов Договору оренди нерухомого майна № 12/02-4576-ОД від 02 листопада 2011 року, а отже таке відшкодування може бути визнано, як частина оплати вартості послуг оренди, яка відповідно є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, як Орендодавцем, згідно з умовами Договору оренди нерухомого майна № 12/02-4576-ОД від 02 листопада 2011 року, здійснюється непряме стягнення податку на землю з ТОВ «Татра-ЮГ», як Орендаря, шляхом включення податку на землю до складу витрат, які підлягають відшкодуванню Державному підприємству «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», як Балансоутримувачу, відповідно до Договору № 2-586 від 03 листопада 2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 188. 1 ст. 188 Податкового кодексу України, позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість з відшкодування плати за землю у розмірі 3210 грн. до складу податкового кредиту липня 2013 року.

Також, з матеріалів справи вбачаться, що однією з підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення щодо зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість став висновок податкового органу щодо безпідставності віднесення позивачем до складу податкового кредиту липня 2013 року суми податку на додану вартість з оренди автомобіля Мерседес-Бенц S500 CGI 4M Long у розмірі 3000,00 грн., оскільки неможливо встановити зв'язок витрат, понесених ТОВ «Татра-Юг» по оренді вищезазначеного автомобіля, з веденням господарської діяльності підприємства.

Однак, зазначені доводи податкового органу спростовуються матеріалами справи, а саме, як встановлено судом першої інстанції, 11 липня 2012 року ТОВ «Татра-Юг» (Орендар) було укладено Договір оренди транспортного засобу № 1/11 з підприємством у вигляді ТОВ «Одеселектропастранс ЛТД» (Орендодавець), відповідно до умов якого Орендодавець передає у строкове платне користування Орендареві для використання в його господарській діяльності автомобіль марки Мерседес-Бенц S500 CGI 4M Long, номерний знак ВН8887ЕЕ. Орендна плата за користування автомобілем становить 18000,00 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 3000,00 грн. (а.с.57-58).

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано до суду належним чином завірені копії наступних документів: акту прийому-передачі до договору оренди транспортного засобу № 1/11 від 11 липня 2012 року, наказу № 8 від 11 липня 2012 року про призначення відповідального за експлуатацію транспортного засобу, акту надання послуг № 70 від 31 липня 2013 року, рахунку на оплату № 15 від 31 липня 2013 року, податкової накладної № 5 від 31 липня 2013 року, подорожнього листа службового легкового автомобіля № 13 з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року (а.с.59-64), які, в свою чергу, в тому числі, підтверджують факт використання позивачем вказаного орендованого автомобіля в межах своєї господарської діяльності та спростовують висновки податкового органу.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Натомість, вказаним висновкам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів 08 квітня 2014 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/