Ухвала суду № 38147614, 25.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р.Справа № 524/10509/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.01.2014р. по справі № 524/10509/13-а

за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області

до ОСОБА_1

про стягнення суми державної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

20.11.2013 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Автозаводської районної ради м. Кременчука (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення сплачених коштів державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї в сумі 1829,62 грн. та сплачених коштів державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 4683,58 грн.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.01.2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконкому Автозаводської районної ради м. Кременчука сплачені кошти державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї в сумі 1829,62 грн. та сплачені кошти державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 4683,58 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції,що 06.08.2012 року відповідач звернувся до позивача з заявою про перерахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (арк.с. 18-19).

Відповідно до рішень Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука від 08.08.2012 року та від 25.07.2013 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, відповідачу була призначена державна соціальна допомога на період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року та на період 01.02.2013 року по 31.07.2013 року.

Згідно рішення позивача від 08.08.2012 року відповідачу була призначена державна допомога по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку, у розмірі що перевищує мінімальний на період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року.

В декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, поданої до позивача 06.08.2012 року, відповідач зазначив, що за період з 01.02.2012 року по 01.08.2012 року, іншого доходу окрім допомоги сім'ям з дітьми, допомоги на дітей одинокій матері та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років вона не має.

У відповідності до Положення про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, позивачем було проведено перевірку, з надісланням запиту до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, достовірності та повноти інформації наданої для перерахунку допомоги.

Перевіркою встановлено, що відповідач задекларував неповну інформацію про доходи сім'ї.

Вказане підтверджується: копією декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги відповідача; копією договору купівлі-продажу від 10.02.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 передали у власність ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1; копією акту № 30 від 10.07.2013 року про передачу інформації Кременчуцькою об'єднаною державної податкової інспекції Міндоходів у Полтавській області Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука (арк.с 11-14).

З переданої інформації вбачається отримання відповідачем доходу в першому кварталі 2012 року в сумі 10701 грн.

У зв'язку з поданням відповідачем позивачу недостовірної інформації, переплата їй державної допомоги малозабезпеченим сім'ям становила 1829,62 грн., а державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку - 4683,58 грн. Вказане підтверджується довідками про отримання допомоги, наданих відповідачем на підтвердження своїх позовних вимог.

Позивачем надсилався на адресу відповідача лист № 02-8594 від 02.10.2013 року з проханням добровільно внести на рахунок Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука виплачені надміру кошти.

Відповідач у добровільному порядку зазначені кошти не відшкодував.

Приймаючи рішення про задоволення позову,суд першої інстанції керувався нормами Закону України "Про державну соціальну допомогу",Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", постановою Кабміну від 24.02.2013 року № 250.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Частиною 10 ст.4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» визначено, що порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 (далі-Порядок), визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.

Згідно з п.п. 6, 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; довідку про склад сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права та призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно у встановлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(далі-Закон), право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 22 Закону, передбачено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Матеріали справи свідчать про отримання відповідачем доходу в розмірі 10701 грн. у лютому 2012 року,тоді як у декларації поданої до позивача у серпні 2012 року даної інформації не вказав.

В своїй апеляційній скарзі відповідач вказує на неврахування судом першої інстанції того,що дохід отриманий у лютому 2012 року був направлений на купівлю будинку,що є єдиним місцем мешкання родини.

Колегія суддів не вважає вказані доводи обґрунтованими.

Так як вбачається з договору купівлі-продажу від 10.02.2012 року відповідач отримав кошти за продаж квартири №5, що розташована в місті Кременчуці по вулиці Довженка буд.14 у сумі 64206 грн., тоді як договір купівлі-продажу по 1/2 частини будинку,що розташований за адресою місто Кременчук по вулиці Дундича Олеко буд.21/31 був укладений за ціною договору (26731 грн. * 2)= 53462 грн.

Наведене свідчить,що позивачу податковим органом передана інформація про різницю у даних сумах,що складає дохід відповідача,а саме - 10701 грн.

Колегія суддів вважає,що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного законодавства,тому не підлягає скасуванню,а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а постанову суду-без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.01.2014р. по справі № 524/10509/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С.