Постанова № 38146785, 25.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року 10:20Справа № 808/603/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»

до Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області

третя особа Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 січня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач або ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ЗОД «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області (далі - відповідач або УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя), третя особа Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - третя особа або Жовтневий ВДВС Запорізького МУЮ) в якій просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя при виконанні платіжного доручення № 6906 від 25.12.2013 року щодо перерахування грошових коштів, отриманих під час виконання виконавчого листа № 2/0808/138/2012 виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 16.10.2012 р;

- зобов'язати УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення №6906 від 25.12.2013 наданого Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ.

Ухвалою суду від 27 січня 2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 19 лютого 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ЗОД «Райффайзен Банк Аваль» посилається на протиправність дій відповідача по невиконанню платіжного доручення №6906 від 25.12.2013 р., яке надійшло до відповідача від Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. Зазначає, що на час розгляду справи відповідачем не здійснено перерахування коштів за вказаним платіжним дорученням.

Представник відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги до УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя, оскільки між ними не укладалося жодних договорів про обслуговування, тому з вимогою про перерахування коштів у даному випадку може звернутися виключно Жовтневий ВДВС Запорізького МУЮ, з яким укладено договір на обслуговування. Крім того, пояснив суду, що відповідачем здійснено всі дії по перерахуванню коштів за платіжним дорученням №6906 від 25.12.2013, проте кошти не перераховані з незалежних від відповідача підстав, а саме відсутності підкріплень на єдиному казначейському рахунку. На підставі викладеного в письмових запереченнях, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 25 лютого 2014 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

24 лютого 2014 року від представника позивача надійшла заява (вх.№7363) про розгляд справи за його відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

25 лютого 2014 року від представника відповідача надійшла заява (вх.№7516) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

25 лютого 2014 року від третьої особи надійшло клопотання (вх.№7745) про розгляд справи за відсутності представника Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи клопотання сторін та третьої особи про розгляд справи без участі їх представників, положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/0808/138/2012 р., виданого 16.10.2012 Жовтневим районним судом м.Запоріжжя щодо звернення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

В ході проведення виконавчих дій, в межах процедури зазначеного виконавчого провадження, 06.12.2013 з аукціону було реалізоване нерухоме майно боржника, що перебуває в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

25.12.2013 року УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя надано платіжне доручення №6906 від 25.12.2013 для перерахування грошових коштів у розмірі 133017,34 грн. Проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду кошти за вказаним платіжним дорученням до позивача не надходили, що зумовило звернення позивача до суду.

З урахуванням вказаних обставин суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №460/2011(далі - Положення) Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п.7 Положення Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Відповідно до ст. ст.43, 47 Бюджетного кодексу України та Положення управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, регламентуються Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 24.12.2012 №1407та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 р. за №130/22662.

Згідно із п.11.1 розділу XI цього Порядку органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів. При цьому, здійснення обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів здійснюється у відповідності до умов договору на розрахункове-касове обслуговування, укладеного між органом казначейства та розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження», грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Згідно п. п. 12.1, 12.2, 12.11, 12.13, 12.14, 12.18 п.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (далі - Інструкція № 512), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

При надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис «ознайомлений», підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 4, 5) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. У разі якщо розпорядження про перерахування коштів за зведеним виконавчим провадженням має розмір більше одного аркуша, його сторінки прошиваються, пронумеровуються, та на зворотному боці останнього аркуша скріплюється печаткою органу ДВС із зазначенням кількості аркушів.

Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача встановлено, що кошти за платіжним дорученням №6906 від 25.12.2013 р. в розмірі 133 017,34 грн. до теперішнього часу УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя не виконано у зв'язку з відсутністю підкріплень і знаходяться на депозитному рахунку Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ.

При проведенні видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Управління в стислі терміни забезпечує виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, перелік яких визначений ч.2 ст.55 Бюджетного кодексу України. Незахищені видатки Управлінням Казначейства проводяться в порядку черговості надходження платіжних доручень, враховуючи положення договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Видатки, які здійснюються зі спеціального реєстраційного рахунку з обліку депозитних сум, відкритого на ім'я Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ, не відносяться до захищених статей державного бюджету і сплачуються при наявності фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку. Органи Казначейства здійснюють видатки в межах встановленого ліміту кореспондентського рахунку.

Згідно із Положенням про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року №122, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП). ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Для відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, у центрі оброблення СЕП Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки. ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством. Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

На підставі аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що виплата коштів відповідачем можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів наданого саме Державною Казначейською Службою України та наявності коштів на відповідних рахунках.

Також суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.

З пояснень представника відповідача встановлено, що станом на момент розгляду вказаної справи кошти на виконання платіжного доручення №6906 від 25.12.2013 р. на рахунки відповідача не надходили. Таким чином, за незалежних від відповідача обставин він на теперішній час позбавлений можливості виконати платіжне доручення №6906 від 25.12.2013 р.

Отже при розгляді справи встановлено, що неможливість перерахування коштів на користь позивача пов'язана з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку. Не перерахування УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя грошових коштів на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ЗОД «Райффайзен Банк Аваль» за платіжним дорученням №6906 від 25.12.2013 р. позбавило останнього можливості отримати грошові кошти від реалізації заставного майна та виконати рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя.

Разом з тим, частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає «право на суд». Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди. Державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (Справа «Жовнер проти України» (Заява №56848/00), справа «Бурдов проти Росії» (Скарга №59498/00).

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ІммобільяреСаффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Також, в своєму рішенні «Кечко проти України» Суд констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі «Жовнер проти України» державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач отримує від реалізації заставного майна фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави, та лише у зв'язку з особливостями процедури реалізації заставного майна, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, зазначені кошти позивач отримує не безпосередньо, а через депозитний рахунок. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення №6906 від 25.12.2013 р., наданого Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вкладене та те, що відповідачем з 25.12.2013 р. по час прийняття рішення у справі не перераховано грошові кошти згідно платіжного доручення №6906 від 25.12.2013 р., наданого Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання УДКС у Жовтневому районі м.Запоріжжя перерахувати на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ЗОД «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти за платіжним дорученням №6906 в розмірі 133017,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ЗОД «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено..

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення №6906 від 25.12.2013, наданого Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23794014) судовий збір у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривен п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко