Рішення № 38146393, 10.04.2014, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/451/14-ц

Номер провадження 2/580/218/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року Лебединський районний суд

Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А. О.,

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Лебединський Машинобудівний дослідно-експериментальний завод «Темп» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що з 25.04.2013 року він був прийнятий на посаду шліфувальника 3 розряду інструментальної дільниці ПАТ «Лебединський Машинобудівельний дослідно-експериментальний завод «Темп», про що свідчить копія наказу № 17к від 25.04.2013 року та запис у його трудовій книжці № 15. 17.02.2014 року він звільнився із займаної посади за власним бажанням. На день звільнення йому нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з серпня 2013 року по січень 2014 року у розмірі 8287 грн. 85 коп. На його звернення стосовно погашення заборгованості, відповідач не відреагував. Тому він звернувся до суду і просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 8287 грн. 85 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку із розрахунку 67 грн. 19 коп. за один день по день ухвалення судом рішення, моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В судове засідання позивач надіслав заяву про розгляд справи в його відсутності та уточнив свої позовні вимоги: в зв'язку з тим, що відповідачем після його звернення до суду надана довідка про середньоденну заробітну плату, яка становить 11.13 грн., він просить стягнути з відповідача кошти за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 5778.76 грн., виходячи з середньоденного заробітку за грудень 2013 року та січень 2014 року - 111.13 грн. - за 52 дні затримки. Решту позовних вимог підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

На підставі ст..169 ч.4 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності сторін по наявних в справі документах та доказах.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Даний спір між сторонами виник з трудових правовідносин, які регулюються ст.116-117 та ст.237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходились в трудових відносинах з 25.04.2013 року по 17.02.2014 року. В день звільнення позивача з роботи з ним не був проведений повний розрахунок і заборгованість по заробітній платі складала 8287 грн. 85 коп. Вказана сума заборгованості сторонами не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

З наданої відповідачем довідки № 270 від 02.04.2014 року ( а.с. 17) вбачається, що заробітна плата позивача за грудень 2013 року та грудень 2014 року складає 2889.28 грн., середньоденна заробітна плата за останні два місяці перед звільненням становить 111.13 грн. Враховуючи, що час затримки розрахунку при звільненні становить 52 дні ( з 18.02.2014 року до 10.04.2014 року ), середній заробіток за цей час становить 5778,76 грн.. ( 52 дні х середньоденний заробіток - 111.13 грн..= 5778,76 грн.).

За встановлених у справі обставин, суд визнає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь 5778.76 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст.117 КЗпП України.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов'язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що несвоєчасною виплатою заробітної плати та повного розрахунку при звільненні відповідачем порушені права позивача, що призвело до його моральних страждань та переживань. Позивач втратив нормальні життєві зв'язки, вимушений неодноразово звертатись до адміністрації заводу з проханням виплатити зароблені ним кошти, відвідувати юристів з приводу надання консультацій та написанням позовної заяви для звернення до суду. Спричинену йому моральну шкоду позивач оцінює в 1000 грн., але, виходячи з принципів виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що ці його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі ст..237-1 КЗпП України.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, положення ч.1 ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. Вказаний строк позивачем не порушений, а заявлені ним позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, його права суд визнає порушеними та такими, що підлягають захисту.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 30, 60, 61, 88, 169, 202,203, 209, 212, 214, 215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, ст.. ст.. 116-117, 232, 233, 237-1 КЗпП України суд

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Лебединський Машинобудівний дослідно-експериментальний завод «Темп» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 25.07.1997 року Лебединським МРВ УМВС України в Сумській області: невиплачену заробітну плату при звільненні в сумі 8287.85 грн., кошти за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5778.76 грн., на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 300 грн., а всього на суму 14366.61 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на р/р 31216206700214 код бюджетної класифікації 22030001- судовий збір, отримувач державний бюджет Лебединського району, ОКПО отримувача 23636456 Банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії рішення суду.

Суддя Гура А. О.