Вирок № 38142551, 09.04.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Черняк В. Г..

Справа № 644/2747/14-к

Провадження № 1-кп/644/275/14

09.04.2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Черняка В. Г.,

секретаря судового засідання - Шестопалової В. О.,

за участю прокурора - Макарова О. Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 32014220000000062, яке надійшло з обвинувальним актом і угодою про визнання винуватості, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харкова, громадянина України, освіта неповна вища, неодруженого, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_1, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення торгівлі підакцизними товарами, в порушення п. 11 ст. 226 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.10, Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробам» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року, маючи умисел на придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв шляхом незаконного здійснення роздрібної торгівлі ними, на початку листопада 2013 року (точну дату слідством не встановлено) придбав у невстановленої у ході слідства особи на ім'я ОСОБА_4 110 пляшок алкогольної продукції (горілки) «Істина», об'ємом 0,5 літри, без марок акцизного збору встановленого зразка, які незаконно перевіз до себе додому за адресою: АДРЕСА_2, розуміючи при цьому, що вказана алкогольна продукція є незаконно виготовленою.

У порушення ст. 226 п. 11 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.10, згідно з якою забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв, на яких відсутні законно отримані марки акцизного збору встановленого зразка, ОСОБА_1 у період з початку листопада 2013 року по 25 лютого 2014 року незаконно за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 зберігав незаконно виготовлені алкогольні напої, придбані ним за вищевказаних обставин, які відповідно до висновку судової експертизи спиртовмісних сумішей №94 від 12 листопада 2013 року є спиртовмісною водно-етанольною сумішшю, що не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003,

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на незаконну реалізацію незаконно виготовлених алкогольних напоїв, ОСОБА_1 в період з початку листопада 2013 року по 25 лютого 2014 року (точну дату слідством не встановлено), перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, протиправно реалізував 2 пляшки незаконно виготовлених алкогольних напоїв об'ємом по 0,5 літра з етикетками з написом «Істина» двом невстановленим слідством особам, та 25.02.2014 року реалізував 2 пляшки незаконно виготовлених алкогольних напоїв об'ємом по 0,5 літра з етикетками з написом «Істина» ОСОБА_2. Шість пляшок випив сам.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані як злочин, передбачений ч. 1 ст. 204 КК України, а саме незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Під час досудового розслідування - 28 лютого 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором відділу прокуратури у Харківській області Ворвуль Максимом Васильовичем укладена угода про визнання винуватості.

Згідно угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим, прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 204 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, свою вину обвинувачений визнав беззаперечно, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, також суд переконався, що сторонам зрозумілі наслідки укладання та затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення визначеного сторонами угоди покарання.

За таких обставин, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором, та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, оскільки в підготовчому судовому засіданні не встановлено передбачених законом обставин, які б перешкоджали затвердженню судом даної угоди.

Судові витрати по проведенню експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 28 лютого 2014 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором відділу прокуратури у Харківській області Ворвуль Максимом Васильовичем по кримінальному провадженню № 320142200000000062 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 лютого 2014 року покарання - у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 гривень) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати на проведення експертизи в сумі 2541,00 гривня.

Речові докази по справі - 100 пляшок об'ємом 0,5 літра з рідиною прозорого кольору, на яки мається етикетка з надписом «Істина», що зберігаються в СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області, після набрання вироком законної сили - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, зазначених в ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: Черняк В. Г.