Постанова № 38141697, 01.04.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р. Справа № 907/797/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

-

з участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м.Київ від 19.11.2013р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р.

у справі № 907/797/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м.Київ

до відповідача 2: Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м.Ужгород

про стягнення солідарно з відповідачів суми 2723863,08грн.

31.01.2014р. на адресу суду поступила апеляційна скарга на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 907/797/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 03.02.2014р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.02.2014р.

На адресу суду, 24.02.2014р. поступила заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" б/н від 21.02.2014 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. розгляд справи відкладався на 18.03.2014р.,.

На адресу суду, 17.03.2014 року поступив відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банк" № 107/07-05/69 від 14.03.2014 року в якому банк просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

18.03.2014 року в судове засідання з»явилися представники позивача та відповідача-1, пояснення яких заслухано та відкладено розгляд справи до 01.04.2014 року у зв'язку з неявкою відповідача - 2.

01.04.2014 року представники від позивача та відповідачів не з»явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Враховуючи те, що представники позивача та відповідача-1 заслухані в судовому засіданні 18.03.2014 року колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності і у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. у справі №907/797/13 (суддя Мокану В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" та Дочірнього підприємства "Самшит" на користь позивача суму 2706325 (два мільйони сімсот шість тисяч триста двадцять п'ять) грн. 76 коп., в тому числі 1900000 (один мільйон дев'ятсот тисяч) грн. заборгованості по кредиту, 652740 (шістсот п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок) грн.12 коп. відсотків за користування кредитом, 125876 (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 71 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 27708 (двадцять сім тисяч сімсот вісім) грн. 93 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також 54126 (п'ятдесят чотири тисячі сто двадцять шість) грн. 52 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Самшит" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 року в частині стягнення з ТзОВ «Самшит» на користь ПАТ "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" пені в розмірі 125876 грн. 71 коп. за несвоєчасну сплату кредиту та 27708 грн. 93 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків та прийняти в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити ПАТ "Акціонерному комерційно промисловому-інвестиційному банку"в задоволенні позовних вимог і стягнути з позивача на користь ТзОВ «Самшит» всі судові витрати. Також скаржник зазначає про інші підстави для скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2007 року між акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", (кредитором, позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Самшит" (позичальником, відповідачем) укладено кредитний договір № 42/3-07, згідно умов якого кредитор (позивач) надає позичальнику (відповідачеві ТОВ „Самшит") кредит в сумі 5000000 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 31.07.2012 року та зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 16,0 % річних; надання кредиту здійснюється траншами. Як визначено п. 3.3. кредитного договору № 326/12-07 від 10.08.2007 року, кредит надається банком (позивачем) позичальнику (відповідачеві ТОВ „Самшит") шляхом оплати на протязі дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого банком, на рахунки контрагентів позичальника, та на поточний рахунок у відповідності із цільовим призначенням кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору а саме п.п. 2.1., 2.2., 3.2. кредитного договору № 326/12-07 від 10.08.2007 року ТОВ „Самшит" (позичальник, відповідач) зобов'язався до 31.07.2012 року повернути кредитору (позивачу) всю суму кредиту згідно погодженого договором графіку та сплачувати встановлені договором відсотки. Нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом (п. 3.3). Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно 26 числа за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, і сплачуються позичальником протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування (п. 3.4.). У випадку порушення позичальником встановленого договором строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25 процентів річних (п. 3.5.).

У забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника (відповідача ТОВ „Самшит") за кредитним договором № 42/3-07 від 10.08.2007 року, 13.08.2007 року між ТОВ „Самшит" (позичальником, відповідачем), акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (кредитором, позивачем) та дочірнім підприємством „Самшит" товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" (поручителем, відповідачем) укладено договір поруки № 326/12-07, за умовами якого поручитель (відповідач ДП „Самшит") зобов'язався відповідати в повному обсязі перед кредитором (позивачем) за своєчасне та повне виконання позичальником (відповідачем ТОВ „Самшит") зобов'язань за кредитним договором № 326/12-07 на засадах солідарного боржника до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Боржником не виконано взяті на себе умови кредитного договору № 42/3-07 від 10.08.2007 року, що полягає в неповерненні суми наданого кредиту, несплаті відсотків за користування кредитом та несплаті штрафних санкцій.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає за порушення зобов'язання боржником у повній мірі. Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Враховуючи на приписи ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України та умови договору поруки № 326/12-07 від 13.08.2007 року порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення солідарно з відповідачів ТОВ „Самшит" та ДП „Самшит" 1900000 грн. заборгованості по кредиту та 652740 грн. 12 коп. відсотків за користування кредитом.

Сторони у кредитному договорі (п.5.3.) обумовили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Позивач, посилаючись на зазначений пункт кредитного договору, просить стягнути солідарно з відповідачів суму 143344 грн. 82 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 27778 грн.14 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Закарпатської області, щодо перерахунку пені в межах строку позовної давності та з сумою, яка перерахована судом і задоволена, а саме 27708,93 грн. за несвоєчасну сплату відсотків та 1258760грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, та на підставність посилань при обрахунку та стягненні вищезазначених нарахувань на ст.ст. 256,258,267 ЦК України та ст. 232 ГК України.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень Відповідно до ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги заявника є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Щодо посилання скаржника на порушення господарським судом Закарпатської області ст. 15 ГПК України відносно територіальної підсудності справи, колегія суддів господарського суду Львівської області зазначає наступне:

У відповідності до ч.3 ст.15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцем знаходження одного з відповідачів за вибором позивача.

Позовну заяву подано позивачем за місцем знаходження Дочірнього підприємства «Самшит»ТзОВ «Самшит», яке зареєстроване за адресою 88000, м. Ужгород, вул. Гленца, 4.

Інші доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та викладеним вище аналізом обставин справи і чинного законодавства, а тому колегією суддів відхилені через їх безпідставність.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" залишена без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 року у справі № 907/797/13 з врахуванням ухвали про виправлення описки від 09.10.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 07.04.2014 року