Постанова № 38141660, 07.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа№ 910/25858/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Боровенко Д.В. - представник, дов. № 4 від 27.01.2014;

від відповідача: Случак О.О. - представник, дов. б/н від 23.04.2013;

від третіх осіб: 1. Обманюк С.С. - представник, дов. № 3 від 28.05.2013;

2. ОСОБА_4 - представник, дов. № 538 від 20.12.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Транс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014

у справі № 910/25858/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Транс"

до Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю

треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто",

2. ОСОБА_5

про відшкодування збитків, ціна позову 18 659,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі № 910/25858/13 у позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що як вбачається з договору про надання послуг № 327ж/ТЗ-13 від 02.01.2013, позивач не є стороною цього договору; належних доказів переходу до позивача прав та обов'язків третьої особи ОСОБА_5, які виникли з вищевказаного договору, суду не надано; враховуючи, що позивач не набув прав кредитора у зобов'язанні, яке виникло з договору про надання послуг № 327ж/ТЗ-13 від 02.01.2013 між відповідачем та ОСОБА_5, він не вправі вимагати застосування правових наслідків порушення цього зобов'язання, стороною якого не є.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі № 910/25858/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про відшкодування збитків.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом першої інстанції невірно надано оцінку доказами переходу прав та обов'язків за договором від ОСОБА_5 до позивача, оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем фактично існували, хоча і без укладання окремого письмового договору.

Скаржник вказує на те, що відповідач фактично вступив в договірні відносини з позивачем, оскільки приймав на автопаркінг автомобіль, який є власністю позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, тому що майну позивача було заподіяно збитки внаслідок недогляду працівників відповідача, отже, відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки, завдані його майну.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що позивач не є стороною за договором про надання послуг № 327ж/ТЗ-13 від 02.01.2013 та не надано належних доказів переходу до позивача прав та обов'язків третьої особи - ОСОБА_5, які виникли з вищевказаного договору, тому позивач не вправі вимагати застосування правових наслідків порушення зобов'язання за вказаним договором відповідно до положень гл.гл. 24, 25 ГК України; жодних зауважень та скарг щодо викрадення дзеркала охоронцю не було висловлено; згідно з п. 31.4.7 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, експлуатація транспортних засобів забороняється у випадках відсутності передбачених конструкцією стекол, дзеркал заднього виду, тому діями третьої особи підтверджується відсутність вини відповідача у спричиненні збитків.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача збитків у розмірі 18 659,66 грн.; судового збору, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 22, ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 1 ст. 224 ГК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.05.2012 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" (далі - третя особа-1) укладено договір оренди № 120501/2Ки, відповідно до п. 1.1 якого позивач, за договором орендодавець, передає, а третя особа-1, за договором орендар, приймає в орендне користування автомобілі, які будуть вказані у додатку до даного договору.

Згідно із додатком № 1 до договору № 120501/2Ки від 01.05.2012 позивачем передано третій особі-1, зокрема, автомобіль Порше, державний номер НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, 2007 рік випуску, орендна плата - 600,00 грн. в місяць.

В ч. 1 ст. 759 ЦК України зазначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 798 ЦК України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Згідно із ст. 800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Як передбачено статтею 803 ЦК України, наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до наказу третьої особи-1 № 3-п від 07.05.2012 транспортний засіб Porsche Cayenne turbo, державний № НОМЕР_1 закріплено за ОСОБА_6.

02.01.2013 між відповідачем та ОСОБА_5 (далі - третя особа-2) укладено договір про надання послуг № 327ж/ТЗ-13, відповідно до п. 1.1 якого, предметом цього договору є надання відповідачем, за договором виконавцем, третій особі-2, за договором споживачеві, послуг, обумовлених даним договором в підземному автопаркінгу АДРЕСА_1 (автопаркінг), в якому знаходиться машиномісце третьої особи-2, а третя особа-2 - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим розміром, у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено в ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором; виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

02.01.2013 третьою особою-2 подано відповідачу заяву про оформлення на ОСОБА_6 пропуску на машиномісце НОМЕР_3 в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, автомобіля марки Porsche Cayenne turbo, державний № НОМЕР_1, колір чорний.

У довідці про реєстрацією заяви та початок розслідування Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, виданій ОСОБА_6 09.09.2013, повідомлено, що подана заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення, а саме, що в період часу з 05.09.2013 по 19 год. 30 хв. 07.09.2013, невстановлена особа, перебуваючи на автомобільному паркінгу за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, таємно, шляхом вільного доступу, викрала праве дзеркало заднього виду з автомобіля "Порш Каєн", д.н.з. НОМЕР_1, тим самим спричинивши матеріальні збитки на суму 8 000,00 грн., 08.09.2013 прийнята та 09.09.2013 зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційних № 12013110100014133; розпочато досудове розслідування.

Як вбачається із рахунку-фактури № АТ-С3331-005 від 27.09.2013, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛ" позивачу, щодо автомобіля Porsche Cayenne № НОМЕР_1, вартість послуг та складових частин (матеріалів), що використані при виконанні робіт, становить суму у розмірі 18 659,66 грн.

Згідно із актом приймання-передачі виконаних послуг № АТ-Y3331-006 від 30.09.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" виконало, а позивач прийняв роботи (послуги) згідно із нарядом № АТ-Y3331-006 від 30.09.2013 з технічного обслуговування і ремонту автомобільного транспортного засобу позивача: держ. № НОМЕР_1, марки Porsche, модель Cayenne, шасі № НОМЕР_2 на загальну суму у розмірі 18 659,66 грн.

Позивач у претензії від 29.11.2013, надісланій відповідачу, зазначив, що відповідно до п. 7.3 договору № 327ж/ТЗ-13 третя особа-2 передала свої права та обов'язки за даним договором позивачу, що було попередньо узгоджено з відповідачем, шляхом подачі заяви на оформлення пропуску на автомобіль Porsche Cayenne turbo, д/н. № НОМЕР_1, чорного кольору, який належить позивачу; відповідно до п. 2.4.7 договору № 327ж/ТЗ-13 відповідач зобов'язується відшкодовувати третій особі-2 збитки, завдані його майну, внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості; заявник вважає, що внаслідок недбалості працівників відповідача на охоронюваному паркінгу було допущено пошкодження та викрадення майна позивача, чим порушено умови договору № 327ж/ТЗ-13; 30.09.2013 позивач виконав ремонт пошкодженого автомобіля на загальну суму 18 659,66 грн., у зв'язку з чим просив відшкодувати збитки, завдані позивачу, протягом тридцяти днів з дня отримання даної претензії.

У відповіді на претензію № 1326/12-ж/в від 19.12.2013 відповідач зазначив, що споживачем послуг з охорони паркінгу згідно з договором № 327ж/ТЗ-13 є третя особа-2; на даний момент не може розглядати питання щодо заявлених вимог з причин, викладених у цьому листі; також відповідач, зважаючи на деякі розбіжності у наданих документах, з метою проведення чіткішого і ширшого аналізу ситуації, яка склалася, та виявлення винних осіб, просив позивача надати інформацію, зазначену у цій відповіді на претензію.

До матеріалів справи надано доповідну записку, одержану відповідачем від охоронця ОСОБА_7, згідно із якою, претензії щодо виламання дзеркала на автомобілі Порш д.н. НОМЕР_1 від ОСОБА_6 не поступали.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчить зміст договору № 327ж/ТЗ-13, позивач не є стороною за цим договором, отже, у позивача не виникли як обов'язки, так і права за договором № 327ж/ТЗ-13, у тому числі права, передбачені частиною 1 ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Оскільки у позивача відсутні права та обов'язки, передбачені договором № 327ж/ТЗ-13, то відсутнє й порушення прав та інтересів, які ґрунтуються на виконанні договору № 327ж/ТЗ-13.

Доводи скаржника є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

У матеріалах справи відсутні докази укладення угоди із позивачем про відступлення права вимоги за договором № 327ж/ТЗ-13, також відсутні докази наявності інших обставин, передбачених статтею 512 ЦК України підставами заміни кредитора у зобов'язанні за договором № 327ж/ТЗ-13.

Заява сторони за договором № 327ж/ТЗ-13 про оформлення пропуску на працівника орендаря автомобіля Порш д.н. НОМЕР_1, не свідчить про укладення договору відступлення права вимоги за договором № 327ж/ТЗ-13 будь-якій іншій особі.

Як вже зазначалось, згідно із договором оренди № 120501/2Ки автомобіль позивачем передано в оренду третій особі-1, твердження ж позивача про існування фактичних договірних відносин щодо автомобіля Porsche Cayenne turbo, д.н. № НОМЕР_1 одночасно і з відповідачем, не підтверджено матеріалами справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі № 910/25858/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Транс" без задоволення.

2. Справу № 910/25858/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха