Ухвала суду № 38141473, 07.04.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.04.2014 Справа № 920/414/14

За заявою Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ», м. Київ,

до відповідача - Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТРЕЙД-АГРО», м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область,

про видачу виконавчого документу,

Суддя О.Ю. Резніченко

за участю представників сторін:

від позивача: О.М. Логоша,

від відповідача: не з'явився.

При секретарі судового засідання - Т.Д. Бублик.

Суть спору: Заявник просить суд видати наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі (надалі - Третейський суд) по справі № 1/170-13 від 30.12.2013 року.

Третейським судом було винесено рішення від 30.12.2013 року по справі № 1/170-13, яким позовні вимоги були задоволені частково та було стягнуто з відповідача 210560 грн. 40 коп. основного боргу, 11260 грн. 65 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 4574 грн. 64 коп. пені, 128441 грн. 85 коп. штрафу, 9353 грн. 91 коп. третейського збору.

12.03.2014 року заявник звернувся до господарського суду з заявою про видачу виконавчого документу на виконання вищезазначеного рішення Третейського суду.

Представник заявника в судовому засіданні усно зазначив, що підтримує заявлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових пояснень не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки:

Зі змісту ч.1 ст. 15 Закону України «Про третейські суди» вбачається, що обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами.

Статтею 10 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі (надалі - Регламент Третейського суду) встановлено, що усі заяви, документи, повинні бути передані іншій стороні.

Згідно до ст. 45 Закону України «Про третейські суди» мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п'яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення, якщо інше не погоджено сторонами.

Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Ухвалою від 24.03.2014 року господарський суд витребував у Третейського суду матеріали справи № 1/170-13.

Третейський суд надав справу господарському суду, з якої вбачається, що рішення по третейській справі було направлено відповідачу 29.03.2014 року (а.с. 33 - фіскальні чеки № 4401, № 4400).

Судом були завірені належним чином та долучені до матеріалів справи копії вищезазначених фіскальних чеків.

Однак, заява про видачу виконавчого документу по даній справі була подана до суду 12.03.2014 року, тобто на момент, коли відповідачу ще не було направлено рішення Третейського суду по справі.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Тобто, відповідач на момент подання заяви про видачу виконавчого документу належним чином не був повідомлений про результати розгляду справи та був позбавлений реальної можливості скористатися правом оскаржити таке рішення.

Відповідно до п.п. 1,4,8 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є законність, змагальність сторін, забезпечення права оскарження рішення суду.

Видача наказу на виконання рішення Третейського суду, без належного повідомлення відповідача про таке рішення з боку Третейського суду, позбавляє відповідача права на оскарження такого рішення і є порушенням права на справедливий суд, тобто порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Особа, права якої були порушені, має право на ефективний засіб правового захисту.

Тобто особа має право на повідомлення про судове рішення, для надання можливості реально захищати свої права та інтереси - оскаржити таке рішення.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню заява про видачу виконавчого документа на рішення Третейського суду по даній справі.

Заявник звернувся до суду в період, коли рішення по справі ще не було направлено стороні, відповідач не мав можливості оскаржити рішення, а тому на момент розгляду справи у суду не має правових підстав для видачі виконавчого документу, оскільки це порушує фундаментальні права учасників судового процесу передбачені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцією України та Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись ст. ст. 86, п. 9 ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» про видачу виконавчого документа - відмовити.

Суддя О.Ю. Резніченко