Рішення № 38141114, 01.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1812/14 01.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва

про стягнення 166970,26 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Кучкова Ю.В. (дов.)

Від відповідача: Турченко Д.Л. (дов.)

У судовому засіданні 01.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 166970,26 грн., з яких: 159 474,88 грн. - заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №620583 від 01.11.2006 року, 7495,38 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2014р. порушено провадження у справі № 910/1812/14, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.02.2014р.

24.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшли документи по справі та заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 159 474,88 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію та 7495,38 грн. - 3% річних.

Судом встановлено, що матеріально-правова вимога викладена у позові залишилась незмінною, а позивачем надано уточнений розрахунок ціни позову про стягнення заборгованості з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.

24.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва " надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документи.

25.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 25.02.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному, справу №910/1812/14 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014р. суддею Стасюком С.В. справу №910/1812/14 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 01.04.2014р.

01.04.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва" надійшла довідка про стан заборгованості відповідача за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №620583 від 01.11.2006р., згідно з якою заборгованість відповідача за вказаним Договором складає 159 474,88 грн.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 01.04.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного, справу № 910/1812/14 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014р. суддею Гулевець О.В. справу №910/1812/14 прийнято до свого провадження.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 01.04.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва" в судовому засіданні 01.04.2014р. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 01.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго", та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №620583 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в Договорі.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з 2.3.1 пунктом Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з пунктом 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3. додатку 1.

Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку № 2 до Договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - останній день звітного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії - не пізніше 3 числа наступного за звітним.

У випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень (пунктом 7 додатку № 2 до Договору).

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до пункту 9 додатку №2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-6 за адресою: м. Київ, вул. Закревського, буд. 14, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до п. 4.1., п. 4.3. Договору, даний Договір, набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором №620583 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.03.2011р. по 01.01.2014р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 159 474,88 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за спірний період.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши положення №620583 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) підтверджується факт поставки теплової енергії позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.03.2011р. по 01.01.2014р. за Договором №620583 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006р., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.

Частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

З позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №620583 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006р. за період з 01.03.2011р. по 01.01.2014р. складала 159 474,88 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 159 474,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем в установленому законом порядку обставини, викладені у позові, не спростовані та не доведено суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому, вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 159 474,88 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 7495,38 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних за розрахунком позивача складає 7495,38 грн. Суд здійснивши перерахунок 3% річних встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 7495,38 грн. в межах позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 159 474 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 88 коп. - основного боргу, 7495,38 (сім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 38 коп. - 3% річних, а також 3339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 41 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.04.2014р.

Суддя О.В. Гулевець