Постанова № 38139937, 02.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2791/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000061720/426 від 15.02.2013 та №0000051720/425 від 15.02.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку СГД - фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб по взаємовідносинам з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та ТОВ «Скай Метр» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт №360/17/2/НОМЕР_1 від 31.01.2013, яким встановлено порушення п.44.1, п.44.3 ст.44, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме віднесення позивачем до складу валових витрат за 2011 рік витрати на придбання річкового піску та отримання послуг екскаватора від ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та ТОВ «Скай Метр» в сумі 1944888,12грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у 2011 році на суму 329103,00грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000051720/425, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 370241,88грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000061720/426, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні санкції на суму 510,00грн.

Не погоджуючись з вказаним рішеннями податкового органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено реальності укладених господарських договорів, не надано необхідної кількості первинних документів.

Однак, судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 177.2-177.4 ст. 177 ПК України Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Крім того, за правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено Договір поставки №БЮ12 від 26.04.2011. Предметом зазначеного договору є те, що Продавець зобов'язується передати у власність Товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість згідно рахунку-фактури на умовах цього Договору.

Між ТОВ «Скай метр» (Перевізник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено Договір про надання послуг від 17.11.2011. Предметом договору є те, що Перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з транспортною накладною) до пункту призначення, який визначений в заявці Замовника і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується оплатити зазначені автотранспортні послуги.

Також, між ТОВ «Скай метр» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено Договір поставки від 30.04.2011. Предметом якого є: Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити пісок річковий - надалі Товар, в кількості та на умовах визначених цим Договором.

На підтвердження виконання умов Договору з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», останнім виписано:

- видаткові накладні №0000005 від 29.04.2011, №0000006 від 29.04.2011, №0000001 від 01.06.2011, №0000004 від 04.06.2011, №0000006 від 09.06.2011, №№0000009 від 14.06.2011, №0000012 від 12.06.2011, №0000017 від 24.06.2011, №0000020 від 29.06.2011, №0000022 від 30.06.2011, №0000001 від 01.07.2011, №0000005 від 05.07.2011, №0000007 від 08.07.2011, №0000008 від 12.07.2011, №0000011 від 15.07.2011, №0000013 від 20.07.2011, №0000004 від 10.08.2011, №0000005 від 15.09.2011, №0000006 від 16.09.2011, №0000011 від 28.09.2011, №0000014 від 30.09.2011, №0000007 від 10.10.2011, №0000010 від 14.10.2011, №0000012 від 18.10.2011, №0000015 від 20.10.2011, №0000021 від 25.10.2011, №0000023 від 28.10.2011;

- податкові накладні №1 від 12.04.2011, №4 від 29.04.2011, №5 від 29.04.2011, №7 від 30.04.2011, №8 від 30.04.2011, №1 від 06.05.2011, №3 від 11.05.2011, №4 від 12.05.2011, №6 від 13.05.2011, №8 від 18.05.2011, №11 від 23.05.2011, №13 від 25.05.2011, №14 від 25.05.2011, №16 від 26.05.2011, №19 від 31.05.2011, №1 від 01.06.2011, №4 від 04.06.2011, №6 від 09.06.2011, №9 від 14.06.2011, №12 від 16.06.2011, №17 від 24.06.2011, №20 від 29.06.2011, №22 від 30.06.2011, №1 від 01.07.2011, №5 від 05.07.2011, №7 від 08.07.2011, №8 від 12.07.2011, №11 від 15.07.2011, №13 від 20.07.2011, №14 від 26.07.2011, №4 від 10.08.2011, №5 від 15.09.2011, №6 від 16.09.2011, №11 від 28.09.2011, №14 від 30.09.2011, №7 від 10.10.2011, №10 від 14.10.2011, №12 від 18.10.2011, №15 від 20.10.2011, №21 від 25.10.2011, №23 від 28.10.2011;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0000014, №16, №4, №3, №8, №7, №1, а також виписки по особовому рахунку та накладні №1 від 06.05.2011, №6 від 13.05.2011, №8 від 18.05.2011, №14 від 25.05.2011, №11 від 23.05.2011, №13 від 25.05.2011, №19 від 31.05.2011.

На підтвердження виконання умов Договору з ТОВ «Скай метр», останнім виписано:

- видаткову накладну №32 від 18.05.2012;

- накладні №05 від 07.11.2011, №10 від 14.11.2011, №01 від 01.11.2011, №04 від 04.11.2011, №07 від 09.11.2011, №03 від 03.11.2011, №08 від 10.11.2011, №02 від 02.11.2011, №06 від 08.11.2011, №23 від 23.11.2011, №28.11.2011, №15 від 15.11.2011, №18 від 18.11.2011, №22 від 22.11.2011, №25 від 25.11.2011, №24 від 24.11.2011, №17 від 17.11.2011, №16 від 16.11.2011, №21 від 21.11.2011;

- податкові накладні №32 від 18.05.2011, №141 від 17.11.2011, №198 від 24.11.2011, №211 від 27.12.2011, №223 від 28.12.2011, №236 від 29.12.2011;

- акти здачі-прийняття (надання послуг) №141, №198, №211, №223, №236, а також талони замовлення №877663, №877662, №877661, №877662 та виписки по особовому рахунку.

Крім того, позивачем були надані реєстри виконаних послуг, реєстри прибуткових накладних, копії накладних на вивіз ґрунту, реєстри транспортних послуг та талони замовника, товарно-транспортні накладні, виписки банків про рух грошових коштів.

Також позивачем були надані докази використання товарів та послуг, отриманих від ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та ТОВ «Скай метр» у власній господарській діяльності (а.с. 34-42 т. 2).

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат є акт від 26.0.2012 перевірки щодо контрагента позивача ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» №0837/2250/37184439 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року, проведеної Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС, а також акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 19.06.2012 №1970/22-4/37000760 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скай метр» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 19.02.2010 по 31.03.2012.

Вказаними актами не підтверджено задекларовані ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та ТОВ «Скай метр» податковий кредит з ПДВ по контрагентам-постачальникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета суб'єкта госопдарювання має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів та не було встановлено судом першої інстанцій фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанцій не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловлено. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, висновки, викладені відповідачем в Акті невиїзної документальної позапланової перевірки №360/17/2/НОМЕР_1 від 31.01.2013, такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 року № 0000061720/426, 0000061720/425, винесені Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.